Готель зі знахідками

На вулиці Федорова знайшли ще один дерев’яний водозбірник, якому кілька сотень років. Паралельно з роботою археологів на ділянці не припиняють будівництво, на яке немає відповідних дозволів

Археологи знайшли ще один водозбірник на вулиці Федорова, на місці будівництва готелю. Цього разу дерев’яну конструкцію виявили на території будинку №28, що є пам’яткою архітектури національного значення.
– Ми виявили водозбірник, коли розчищали підвали у південній частині будинку  на вулиці Федорова, 28. Разом з ним ми знайшли дерев’яний водогін, який підводив воду до знайденого колодязя. Величина водозбірника – 1Х1,2 метра. Нині складно точно датувати його, адже водозбірник ще не розкопаний. Склепіння у будинку в аварійному стані, й ми чекаємо, поки будівельники, які працюють на ділянці, їх укріплять. Тоді ми продовжимо роботи, – розповів Остап Лазурко, керівник археологічної експедиції, науковий співробітник Науково-дослідного центру “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України.
Водозбірник виявили на глибині 50 сантиметрів від рівня підлоги. Археологи припускають, що він може бути давнішим за саму будівлю й не єдиним на цій території. Загалом за майже чотири роки досліджень ділянок на вулиці Федорова, 22-28 та вулиці Сербській, 3 і 7а археологам вдалось віднайти 19 водозбірників, які датуються від XIV до ХVIII-XIX століття. Ще шість водозбірників знайшли на вулиці Федорова, 23-25.
Досі такої кількості давніх колодязів на території міста не виявляли, адже більшість із них сьогодні захована під будинками. За словами Остапа Лазурка, ці знахідки допоможуть нарешті поділити водозбірники, які будували у Львові у різні часи, за типами.
Підземні скарби
Нагадаємо, археологічні дослідження на вулиці Федорова тривають уже четвертий рік поспіль. Окрім великої кількості дерев’яних водозбірників, археологам також вдалось знайти чимало цілих форм кераміки, шматки шкіри та монети. Найцікавішою знахідкою є скарб, який виявили у заповненні водозбірника на глибині 6,5 м у лютому цього року. Це 12 предметів культового призначення, яким понад п’ять сотень років. До скарбу входять два хрести-енколпіони (нагрудний хрест давньокняжої доби, в якому зазвичай зберігали мощі святих), один ромбоподібний енколпіон, шість квадратоподібних ланок зі зображенням лику Ісуса Христа, невеликий мідний горщик та два маленькі (до 1 см) хрестики.
– На території середмістя Львова залишилось дуже мало ділянок, вільних від забудови, де би можна було проводити археологічні розкопки. До таких належить ділянка на вулицях Федорова та Сербській. Матеріали, які ми виявили на цій території, свідчать, що ця частина міста була активно заселена ще з давньоруського часу. Наші дослідження також дозволяють побачити зміни у планувальній структурі Львова до пожежі 1527 року і після неї. Адже до цього моменту планувальна структура міста була більш схожа до давньоруської, а після – почала набувати рис, які були притаманні містам центральної та західної Європи, – розповів Олег Осаульчук, директор НДЦ “Рятівна археологічна служба”.
Будівництво
нон-стоп
Попри унікальність знахідок археологів, будівельники на них мало зважають. На ділянці продовжується будівництво готелю, на яке забудовник – ТзОВ “Українські інвестиційні системи” не має відповідних дозволів. При цьому в проекті, який компанія подавала на погодження у Державну службу охорони культурної спадщини, музеєфікації чи експонування археологічних знахідок не передбачено – їх просто вибирають. У Держслужбі проект відхилили і зобов’язали забудовника розробити новий. Попри це, роботи тривають щоденно – нині на ділянці, що на парній стороні вулиці Федорова, а також на ділянках, що на вул. Сербській, 3 та 7а, вже зведено майже три підземні поверхи – на рівні семи метрів під землею. Незаконні роботи всі бачать, однак ніхто не зупиняє – ні Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю, ні правоохоронні органи.
– Це самовільне будівництво. Нині замовник ігнорує домовленості, які були досягнуті з Держслужбою про розробку проекту, який би вписувався в історичне середовище. Забудовник фактично йде ва-банк – побудую, а там – що буде. Я переконаний, що це будівництво загрозливе для Львова. Адже його таки доведеться показати експертам
ЮНЕСКО (ділянка розташована на території, що внесена до списку ЮНЕСКО – “Пошта”). Важко передбачити, як вони відреагують. Але це може бути приводом до негативного рішення на сесії ЮНЕСКО, – переконаний Микола Гайда, архітектор, член Українського бюро Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6568 / 4.12MB / SQL:{query_count}