Шопен у палаці Потоцьких

У Львові відбулися дні Кракова

У Львові відбулися дні Кракова

Дні Кракова у Львові вже давно стали доброю традицією, але це не заважає їм завжди бути неповторними. Краківські митці всіляко намагаються показати неповторність польської культури, презентуючи львівським глядачам не лише традиційне мистецтво, а й речі самобутні і не зовсім звичайні. Наприклад, справжній придворний балет, який виступив 13 червня  в Золотій залі палацу Потоцьких.

Придворний балет “Cracovia Danza” – єдиний у Польщі професійний ансамбль старовинних танців, який  вивчає і виконує традиційні придворні танці різних епох.

У своїх постановках ансамбль  відтворює не лише хореографію, а й костюми та придворні звичаї середньовіччя, ренесансу, бароко. Виступи “Cracovia Danza” – це не просто середньовічні чи барокові танці, це – цікаві авторські постановки Романи Агнел, які і роблять виступи придворного балету неповторними. Кожна постановка – балет з елементами пантоміми, в якому актори танцем, мімікою і жестами доносять до глядача сюжет.

У Львові “Cracovia Danza” представила спектакль “Танцювальний світ Шопена” – свою найновішу постановку. Танцюючи під мазурки і полонези великого польського композитора, актори з допомогою жестів і міміки вибудовують конкретну ситуацію, передають характери персонажів і стосунки між ними, а музика допомагає висловити емоції героїв спектаклю… Глядачам, котрі зібралися в палаці Потоцьких, сюжет постановки був цілком зрозумілим – танець і пантоміма не потребують перекладу, з їх  допомогою можна передати і трагічне, і комічне.  Спектакль умовно ділиться на дві частини, які можна назвати “придворною” і “народною”, або “французькою” і “польською”. Такий поділ зумовлений тим, що Шопен жив у Польщі і Франції, і кожна з цих країн вплинула на його творчість, а також і тим, що  твори Шопена звучали в шляхетських салонах, хоч в основу багатьох з них закладені  польські народні танці.

Імена персонажів спектаклю глядачеві невідомі, але, якщо провести паралелі між спектаклем та біографією Шопена, то можна впізнати і Жорж Санд, і Марцеліну Чарторийську,  і Дельфіну Потоцьку – жінок, які оточували “поета фортепіано”… Сам Шопен у спектаклі не має конкретного персонажа, але глядач відчуває його постійну присутність – як і в житті, за геніального польського композитора говорить його музика…

Золота зала палацу Потоцьких слугувала прекрасною декорацією для акторів, а глядачі змогли відчути себе гостями придворного балу. Невипадково майже в кожного у руках було віяло: в акторів – як елемент костюма, в глядачів – як спосіб порятуватися від спеки, бо в залі було доволі-таки гаряче, тим більше, що вона ледь умістила всіх охочих побачити спектакль. Сподіватимемося, що придворний балет ще завітає до Львова з іншими своїми постановками і виступить для більшої кількості глядачів… Бо вони того варті – і львівські глядачі, і  “Cracovia Danza”.

Романа Агнель  – хореограф,  танцівниця,  засновниця єдиного в Польщі професійного придворного балету “Ardente Sole”. З 2006 року – директор і художній керівник придворного балету “Cracovia Danza”, який продовжив діяльність “Ardente Sole”. Закінчила школу балету в Кракові (Spoіecznа Szkoіа Baletowа), але історичні і придворні танці вивчала у  Франції –  спочатку у професора Антуанетти Геді (Antoinette Guedy), а потім – у Мартін Пішон  (Martine Pichon), в ансамблі середньовічних танців Le Bal Parй . Вивчала танці епохи бароко в консерваторії у Парижі. Закінчила факультет історії мистецтв Сорбонського університету. Професійно займається також індійськими класичними  танцями.

Співпрацює з багатьма європейськими театрами. Викладає історичні танці в Краківській музичній академії. А втор низки публікацій з історії танців: “Суть і значення жестів в опері та балеті XVII i XVIII ст.”( “Istota i znaczenie gestu w operze i balecie XVII i XVIII w.”), “Імпровізація в музиці бароко” (“Improwizacja w muzyce baroku”) та ін.

У серпні 2000 р організувала в Кракові перший у світі фестиваль придворних танців “Cracovia Danza”, який тепер відбувається щорічно.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.6763 / 4.1MB / SQL:{query_count}