Метелики під замком

Чи відкриють нарешті Державний природознавчий музей у Львові?

Чи відкриють нарешті Державний природознавчий музей у Львові?

Мар'яна Вербовська

ьвівські науковці запропонували альтернативний дельфінарію варіант терапії природою, причому без знущання над тваринами. На їхню думку, куди доречніше відкрити нарешті Державний природознавчий музей НАН України, що на вул. Театральній. Свого часу цей заклад прирівнювали до Британського природознавчого музею. Та вже 15 років він зачинений на затяжні ремонти. Львівські природознавці з цього приводу не розпачають, мовляв Московський музей Дарвіна лагодили 20 років, а тепер він один із найпопулярніших у місті.

Нині музей перетворився на склад законсервованих безцінних експонатів, хоча ні досліджень, ні експедицій музей не припиняв. Проте для широкого загалу його здобутки досі закриті. Раніше сюди з'їжджалися на екскурсію з усієї Західної України, а вчителі приводили школярів, аби уна­очнити розповіді про мамонтів та жуків­гігантів. Тепер знахідки і напрацювання доповнюють здобутки попередніх років, але спраглим до знань до них зась. Музейники запевняють, що побачити унікальні рештки флори та фауни навіть кам'яного віку першими зможуть футбольні фани, позаяк відкриття, за найоптимістичнішими прогнозами, планують саме до Євро­2012.

- Офіційно експозицію закрили ще у 1995 році. Відтоді щороку ми отримуємо 600700 тисяч гривень фінансування від Національної академії наук України. Згідно з проектом реконструкції, зміцнили фундамент, опісля добудували частину приміщень. У зв'язку з тим, що перекриття було дерев'яним, а сам будинок звели у ХVIII столітті, то з часом стіни почали розходитися і з'явилася небезпека обвалу стелі, тож керівництво вирішило консервувати експозицію і закрити музей, - розповів "Пошті" Олександр Климишин, заступник директора з наукової роботи Державного природознавчого музею.

До закриття музей щороку відвідувало понад 100 тисяч осіб, заклад вважали одним з найпопулярніших туристичних об'єктів міста. Після ревідкриття керівництво планує приймати й удвічі більше, та й масштаби музею це дозволяють. Першочергова проблема нині у грошах. Три чверті робіт виконали за перші чотири роки, решту - не можуть закінчити й досі. Нині закладу бракує два мільйони гривень на завершення реконструкції. Що довше і повільніше гроші виділяють, то більші суми на завершення ремонту потрібні. Але у музеї запевняють, що жодних претензій до НАНУ не мають, установа виділяє відповідно до можливостей. Сьогодні вже є спонсори, які зголосилися фінансувати облаштування експозиції, але долучатися до закінчення ремонтних робіт вони не хочуть. Логіка проста - рекламуватися у готовій залі і спонсорувати відвідини музею школярами куди продуктивніше, аніж виділяти кошти на будмайданчик.

Гордістю львівської колекції є добірка метеликів різних видів та розмірів.

- У нас є унікальна колекція регіональних та тропічних метеликів, можна сказати, найбільших у світі. Розмах крил найбільшого сягає 30 см! Є жукиголіафи довжиною 15 см та понад 150 тисяч одиниць комах, - розповідає пан Климишин.

- Можливо, вони надто красиві, але саме їм присвячено багато літературних творів як химерним створінням. Їх особливо цінують колекціонери, деякі види коштують близько 10 тисяч доларів, - продовжує тему Тарас Яницький, науковий співробітник Державного природознавчого музею. - Фаворитом експозиції був скелет мамонта висотою чотири метри, на заході нашої країни більше немає складеного скелета мамонта, лише фрагменти. Також популярною була передня частина туші волохатого носорога, який жив 3040 тисяч років тому. Діти обожнювали приходити до опудал, тим паче, що в останніх збереглися м'язи та сухожилля, навіть деякі частини внутрішніх органів. Збереглися вони завдяки просякненню нафтою, у якій їх знайшли 1907 року на 12 метровій глибині у одному із сіл ІваноФранківщини.

- Окрім цього, є геологічний фонд зберігання ґрунтів і мінералів, серед них є і рідкісні, і ті, що мають увійти до Червоної книги ґрунтів, якої в Україні й досі нема. Експонати фауни представляють період упродовж 350 мільйонів років, є й зоологічні експонати, які налічують 550 мільйонів років, - далі знайомить з музеєм пан Климишин.

Нині музей вже працює на перспективу і обіцяє, що частину робіт виставлять у ретро­стилі - серед відреставрованих австрійських меблів. Решту оснастять сучасними технологіями і закуплять спеціальні стелажі. Встановлять стереоанімаційні зображення, які допоможуть збагнути, як тварина рухалася і чим харчувалася, а також видаватимуть відвідувачам автогід, який коментуватиме кожен експонат. Загалом музей має 360 тисяч виставкових одиниць. Показати усі - фізично неможливо. Тому майбутню виставку щокварталу змінюватимуть. Прискорити процес облаштування може допомога спонсорів, саме тому музей вкотре заявив про себе під час бунту проти дельфінарію: якщо гроші на таку безглузду справу є, то чому їх не можна знайти на річ, яка приноситиме куди більше користі й позитиву?

Суб'єктивний погляд

Юрій Зінько,
директор благодійної організації "Екологеографічний фонд":

 - У Львові справді бракує речей, які б орієнтувалися на екопізнавальний туризм. Від того, що природознавчий музей нині стоїть зачинений, найбільше втрачає молодь, яка б могла багато чого почерпнути з цих експозицій. Бо варто раз побачити, аби назавжди збагнути. Діти та студенти втратили ілюстрацію біологічної історії. На заході такий екотуризм один із найпопулярніших. До прикладу, у Колорадо справжній фурор викликали механізовані динозаври. На них приходили дивитися цілими родинами, і всім було цікаво. Місто, звичайно, у цьому напрямку повинне працювати.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
5.2169 / 4.12MB / SQL:{query_count}