Бібліотечні війни

Якщо хоч одна книга зі списку (який уклало управління культури і туризму Львівської міськради спільно із виконавчим директором видавництва "Кальварія" Юрієм Сокиркою) буде закуплена для бібліотек Львова дорожче, аніж це пропонує ТзОВ "Книгообрій", Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини розцінить такі дії як корупційні і подасть на управління культури відповідні заяви до суду, прокуратури та СБУ. На цьому наголосив у розмові із "Поштою" голова Асоціації і водночас директор найбільшої у Західній Україні гуртівні книжок Михайло Ватуляк.

Вадим Дмитриченко

biblioteka.jpg

Якщо хоч одна книга зі списку (який уклало управління культури і туризму Львівської міськради спільно із виконавчим директором видавництва "Кальварія" Юрієм Сокиркою) буде закуплена для бібліотек Львова дорожче, аніж це пропонує ТзОВ "Книгообрій", Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини розцінить такі дії як корупційні і подасть на управління культури відповідні заяви до суду, прокуратури та СБУ. На цьому наголосив у розмові із "Поштою" голова Асоціації і водночас директор найбільшої у Західній Україні гуртівні книжок Михайло Ватуляк.

Протистояння між управ­лінням культури і туризму Львівської міськради та Асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини, за яким львів'яни спостерігають другий тиждень поспіль, стає дедалі гострішим. А в основі його - доля  531 тисячі гривень, виділених з міського бюджету на поповнення фондів публічних бібліотек Львова.

Нагадаємо, це вперше на закупівлю книжок місто заклало таку значну суму. Зрештою, як і вперше  цього року, не передбачено - через відповідні зміни у законодавстві України - тендер на право поповнення бібліотечних фондів (який упродовж двох останніх років вигравало ТзОВ "Книгообрій"). Тобто, ухваливши на сесії Львівської міської ради, визначити розпорядником коштів міське управління культури і туризму, місто - не хотячи - заронило зерно конфлікту, яке проросло у дуже драстичну для багатьох людей і структур ситуацію. Бо мав рацію класик, який стверджував, що в основі усіх воєн здебільшого є гроші.

Якщо в Україні не лише на папері, а й на практиці було б так, як є у багатьох країнах світу (скажімо, у Німеччині), коли видавництва зобов'язані надіслати до бібліотек свої книжкові новинки, можливо, проблем було би значно менше. А так питання - які книжки, яких видавництв і за які гроші - стало наріжним.

Михайло Ватуляк, зробивши аналіз того, що пропонує управління культури (а для Центральної бібліотечної системи (ЦБС), для дітей міста Львова зокрема, - це 107 позицій на суму майже 117 тисяч), стверджує: чиновники від культури хочуть закупити книжки значно дорожче, аніж мають можливість це зробити. І подекуди зацікавлені переплачувати до десяти гривень за один примірник. Скажімо, за "Таємниці міста Лева" ("Аверс") віддати 35 державних  гривень, коли книжку можна купити за 30, за "Маленького принца" ("Кальварія") 27, хоча і за 25 це реально, за "Лізу та її сни" ("А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА") 44 гривні, хоча у пропозиціях, які цьогоріч 10 квітня через єдине вікно подало у мерію ТзОВ "Книгообрій", навпроти цієї книги зазначено 36 гривень.

"Я уже навіть не говорю про те, що подекуди йдеться про книжки, яких у бібліотечних фондах і так не бракує, - акцентує Михайло Ватуляк. - А це означає, що перелік обмежив доступ читачів до книжкових новинок. То отже, мене цікавить: чому? для чого? і в чиїх інтересах? З іншого боку, через незнання чи свідомо проігноровано Закон України "Про бібліотеки та бібліотечну справу", де чітко прописано, що комплектування бібліотечних фондів - прерогатива бібліотек, і жоден чиновник тут не може бути указом? І я, відтепер шукаючи правди не лише в коридорах львівської влади, а й за допомогою правоохоронних структур України, зроблю усе від мене залежне, щоб всі крапки над "і" були розставлені".

"Якби життя наших колег із ЦБС для дітей міста Львова ніхто не намагався зробити від себе залежним, жодного конфлікту б не було, - на прохання "Пошти" ділиться роздумами заввідділу формування фондів та організації каталогів Львівської обласної бібліотеки для дітей Олена Марчук. - Адже там, як і в нас, працюють професіонали. Як і ми, вони вивчають книжковий ринок, знають, чого хоче читач. Скажімо, сьогодні діти, які приходять до нас, уже рідко запитують "Гаррі Поттера" (хоча багатьох саме ця книжка навчила читати), а просять "Ерагона" Крістофера Паоліні, щось із Джеремі Стронга, твори вітчизняних авторів - Марини Павленко, Воскресенської, Дяченків, усе, що маємо в жанрі фентезі й інше. І ми намагаємося, зважаючи на їхні побажання, на пропозиції видавництв, а також на книжкові рецензії у професійних та популярних виданнях, аби усе найкраще у нашій бібліотеці було представлено. І головне - вчасно. Правда, фінансують нас інакше, аніж бібліотеки міста. Так, поза іншими джерелами появи нових книжок у нашій бібліотеці, існує обласна програма поповнення бібліотечних фондів на період до 2010 року, згідно з якою на цей рік нам виділено до 20 тисяч гривень на передплатні видання і до 20 тисяч на закупівлю книжок. І вже ми самі вирішуємо, що нам потрібно. І так має бути".

"Ми теж до недавнього часу самі комплектували свої фонди, - розповідає "Пошті" уже в Міській центральній дитячій бібліотеці заступник директора ЦБС для дітей Валентина Мартинова. - Але оскільки сьогодні розпорядником кош­тів є управління культури, то комплектування перебрало на себе місто. Однак не можу сказати, що наша бібліотечна система (а йдеться про 17 філій бібліотеки у всьому місті) опинилася осторонь цього процесу. Ні. Ми теж складали свій список літератури, яка нам потрібна, і маємо обіцянку, що на виділені кошти нам закуплять саме ті книжки.  З нетерпінням чекаємо 6-го числа, де під час фестивалю "Літо на Ринку" нам нарешті вручать відповід­ний сертифікат на отримання книжок.  Бо час іде, а бібліотека усе ж таки мала би на читацькі потреби реагувати вчасно".

До речі, Валентина  Мартинова зауважила, що жодних погроз у разі незгоди із тим переліком книжок, який пропонує управління культури і про що писали здивовані ЗМІ, її установі не було. Натомість Михайло Ватуляк акцентує: бібліотекарі, які йому на ці погрози жалілись, готові  розповісти про цей бік конфлікту у прямому телеефірі.

І якщо повірити засновникові даосизму Лао-цзи, що після великих війн настають голодні роки, то, можливо, мир для загальної мети (яка мала би полягати у тому, щоб поповнити бібліотеки якомога розмаїтішими і достойними книжковими виданнями) між усіма сторонами конфлікту (хай і коштуватиме для всіх не дешевше за війну) усе ж вигідніший?

P.S. Коли верстався номер, у Ратуші з ініціативи Маркіяна Іващишина відбувся "круглий" стіл за участі усіх, кого ця ситуація схвилювала. У підсумку вирішено, що за тиждень управління культури міста вивісить на сайті міськради перелік книжок, підготовлений бібліотеками Львова. Далі за участі фахівців має відбутися обговорення і ще один "круглий" стіл, і тільки тоді вирішать, на які саме видання підуть державні гроші. Те, що залишилось незмінним: перевагу матиме українська книжка, видана у Львові. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
7.9108 / 4.16MB / SQL:{query_count}