Гастролі коштом … гастролерів

Всупереч популярному прислів'ю,  за музику не завжди платить той, хто її замовляє. Особливо, коли  процеси купівлі-продажу духовних харчів регулює держава

Всупереч популярному прислів'ю,  за музику не завжди платить той, хто її замовляє. Особливо, коли  процеси купівлі-продажу духовних харчів регулює держава

 
Марічка Ільїна
vv.jpg

Олег Скрипка і не здогадується, що фінансує гастролі симфонічного оркестру

Днями Міністерство культури і туризму України знову оголосило конкурс із визначення вітчизняних гастролерів, для підтримки яких передбачається надання коштів, що надходять від збору на проведення гастрольних заходів до спеціального фонду Державного бюджету України. Виявляється, держава готова покривати кошти концертних подорожей виконавцям, які, на думку експертів, здатні гідно її репрезентувати. В цьому випадку йдеться власне про майстрів сцени, оскільки на конкурсі, результати якого оголосять у вересні, пріоритетним визначений напрям пропаганди національного музичного та театрального мистецтва.

За словами начальника відділу музичного мистецтва Міністерства культури й туризму України Анатолія Кориська, проводять цей конкурс з 2005 року. До того ж, всупереч поширеному в різних регіонах стереотипу, подаватися на нього можуть не лише столичні колективи. І не лише бюджетні організації. "Будь-яка професійна мистецька організація, колектив, який має що продемонструвати, може претендувати на гастрольну підтримку", - говорить "Пошті" пан Корисько. Вибирає найбільш достойних експертна рада з 11 осіб.

До речі, свого часу "жовто-блакитну вулицю" на мініс­терському конкурсі хотіли дати й одному із відомих львівських колективів. Але він так і не встиг чи не захотів подати заявки. Мабуть, спрацювала галицька гречність...

Податкові "танці з зірками"

На Львівщині схожий конкурс проводять уже другий рік. Як розповіла "Пошті" начальник управління культури й туризму ЛОДА Галина Дорощук, ідею матеріально підтримати місцеві колективи в гастрольних поїздках утілили після того, як з'ясувалося, що багато років кошти, які надходили з гастрольного збору, належно не використовували. А поповнюється  фонд за загальноприйнятою в Україні схемою: за усіх виконавців, котрі, скажімо, виступають у Львові чи області з концертами або виставами, організатори гастролей сплачують так званий "гастрольний збір", що становить 3 % від виручених за захід коштів. До того ж стосується ця квота й іноземних, і вітчизняних зірок та зірочок.

З отриманої таким чином суми держава аж 30 % виділяє для підтримки гастрольної діяльності національних талантів. Звісно, за таких співвідношень сподіватися на значні кошти їм не доводиться. "Потрібно було віддавати хоча б 60 %, а ще краще - 80 %, - вважає Галина Дорощук, - а також збільшити розмір самого гастрольного збору". До речі, ні для кого не таємниця, що й тих три відсотки сплачують далеко не всі "гості". Прибутки від концертів організатори нерідко занижують або й узагалі не отримують  обов'язкової гастрольної ліцензії. А оскільки такі порушення належать вже до сфери компетенції Державної податкової адміністрації, управління культури ЛОДА тепер активно співпрацює з нею.

Проте й за таких обставин використання місцевого "гастрольного фонду" дало змогу минулого року Симфонічному оркестру та іншим колективам Львівської філармонії виступити на фестивалях у Луцьку, а також у Старому Сончі, Кракові та Лодзі (Польща). Фінансову підтримку гастрольної діяльності отримали також Народний ансамбль "Верховина" з Дрогобича та обласний Театр ляльок. Цього року фаворитом знову виявилася Львівська філармонія - лише днями Академічний симфонічний оркестр повернувся із Вінниці та Тульчина, бать­ківщини Миколи Леонтовича, де виконував його майже не відому широкому загалу оперу "На русалчин Великдень" під батутою Мирослава Скорика. Підтримку отримали також Обласний драматичний театр ім. Ю. Дрогобича - для поїздки в Херсон, та театр "Воскресіння", який виступив у Москві.

За словами Г. Дорощук, вже оголошено наступний конкурс для підтримки тих, хто прагне показати своє мистецтво в інших регіонах чи за кордоном. Однак, незважаючи на те, що сподіватися на неї можуть не лише бюджетні організації та колективи, і не лише музиканти чи актори (наприклад, кошти можуть надати й художнику для організації виставки), заявки надходять не надто чисельно. Вже традиційно визначає найбільш вартісні проекти рада, до якої увійшли керівники великих мистецьких установ області та провідні фахівці обласного управління культури.

Краще менше, ніж ніколи

Колективи Львівської обласної філармонії, як розповів "Пошті" її директор Володимир Сивохіп, цього року отримали на гастрольні поїздки 18 тис. грн. Кошти хоч і незначні, та завдяки їм симфонічний оркестр здобув можливість поїхати в Луцьк та Вінницю. На запитання, чи реально виручити якісь суттєвіші суми, скажімо, від оренди філармонійного залу,
п. Сивохіп лише хитає головою: "Зал навіть під час "орендованих" концертів чи комерційних проектів працює тільки для промоції філармонії. Адже нам також доводиться сплачувати державі всі можливі податки". Тож на гастролі філармонія ще не заробила (прибуткові проекти державний гастрольний фонд, ясна річ і не підтримує). А от організатори комерційних гастролей готові віддавати навіть більше - коли б тільки точно знали, що кошти підуть на благородну справу.

Ігор Сидор, директор компанії "ДікАрт", котра вже десять років проводить у Львові концерти зірок з України та цілого світу, в коментарі "Пошті" наголосив: "Якщо розуміти цільове призначення коштів гастрольного збору, тоді кожна свідома людина буде готова їх заплатити. Три відсотки виглядають сьогодні відносно розумним співвідношенням: якщо підняти квоту, неодмінно почнуться зловживання, приховування реальної суми, вирученої з продажу квитків".

Не перший день точаться суперечки і про те, що гастрольний збір за вітчизняного та "залітного" артиста повинен відрізнятися. Самі організатори концертів не заперечують: "Однозначно потрібно підтримувати українських виконавців", - вважає й Ігор Сидор. У Мінкультури обі­цяють певні зміни в законі про гастрольну діяльність наприкінці року. Наразі ж і Кіркоров, і Скрипка з кожним виступом збагачують державну казну України трьома відсотками виручених коштів, часто навіть не здогадуючись, що тим самим фінансують концерт цілому симфонічному оркестру.

Резюме з багатьма невідомими

Передбачаючи запитання скептиків "А кому потрібні некомерційні гастролі?", пригадаю історію одного відомого львівського музиканта. Він народився та виріс у невеликому райцентрі й досі пам'ятає виступ філармонійної "бригади", який фактично вирішив його власне майбутнє. І такі приклади непоодинокі. Для міст та містечок, позбавлених стаціонарних сценічних колективів, приїзд оркестру, ансамблю чи театральної трупи часто перетворюється на подію місяця, а то й року, на яку чекають, про яку пригадують. Не кажучи вже про зарубіжні виїзди наших виконавців, котрі зазвичай отримують  схвальні рецензії та відгуки. Тому сам факт існування гастрольного фонду, незважаючи на всі законодавчі недосконалості, є суттєвим позитивом. Інша річ - його розподіл.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6581 / 4.15MB / SQL:{query_count}