Кращою книгою BookForum стала абетка!

Одна з найбільш очікуваних книжкових премій року оголосила переможців. Хто вони, розповідає «Львівська Пошта»

Вчора, 17 вересня, у Львові і вперше онлайн на сайті bookforum.ua оголосили переможців премії BookForum Best Book Award 2020. Цього року за відзнаки змагались понад 400 книжок від 72 видавництв. Гран-прі за перше повне видання видатної пам'ятки української графіки у досконалому мистецькому оформленні та поліграфічному виконанні здобула «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута» від харківського видавця Олександра Савчука.
У номінації «Класична українська література» кращою визнали книгу «Апокриф» Лесі Українки / «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава Шевчука та Оксани Забужко від видавництва «Комора». Її відзначили за потужність сенсів та гармонійну цілісність візуального виконання. Із сучасної української прози журі з відверто розказану історію життя і боротьби з хворобою, сміливість порушити табуйовані дотепер теми та майстерну оповідь обрало видання Яніни Соколової і Ольги Купріян «Я, Ніна» від видавництва #книголав . А Олена Герасим'юк, «Люта справа» і їх «Тюремна пісня» за поетичну неординарність стали кращими в категорії «Сучасна українська поезія».
Відзнаку BookForum Best Book Award за класичну іноземну літературу в українському перекладі забрало видавництво «Астролябія» і «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії» у перекладі Тараса Лучука за гармонійне поєднання високої поезії з високою видавничою культурою. Приз за кращу сучасну іноземну літературу в українському перекладі за розширення читацьких обріїв отримало «Видавництво Жупанського» і «Терор» Дена Сіммонса у перекладі Антона Санченка.

За відзнаку non-fiction боролись понад 80 видань, але кращою стала «Антологія української кінокритики 1920-х у трьох томах» від «Національного центру Олександра Довженка», а все тому, що вона актуалізує спадщину українського кіно 1920-х років. Краща біографія цього року – авторства Дмитра Горбачова. На «Лицарів голодного Ренесансу» від видавництва «Дух і Літера» звернули увагу завдяки ґрунтовному портретуванню та популяризації творців українського авангарду. У номінації «Історія» перемогли «Забуті покидьки східного фронту» Сергія Плохія і «Клубу Сімейного Дозвілля» за новаторство у представленні історичних студій.
Блок відзнак дитячої літератури виявився дуже різним, незвичним і цікавим. Переможцем категорії «Література для дітей від 0 до 5» за тонке розуміння запитів найменших, а отже, найвимогливіших читачів несподівано для авторки Наталки Малетич став «Привид, який не міг заснути» Видавництва Старого Лева. В літературі для дітей від 6 до 8 кращим визнали видання Оксани Драчковської і видавництва «Чорні вівці». Його відзначили за делікатне висвітлення непростої теми, що завдяки мистецькій формі досягає дитячої свідомості та виховує людяність. Номінацію «Література для дітей від 9 до 12» за прищеплення любові до справжньої книги, яку з цікавістю читаєш, з насолодою розглядаєш і з приємністю гортаєш, підкорив Олег Гавріш та «Казки баби Гавришихи» видавництва «Час майстрів». Література для підлітків і YA – досить непроста, аудиторія у неї вибаглива. Проте Катерині Міхаліциній та Станіславу Дворницькому із книгою «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» нового видавництва «Портал» вдалось підкорити не лише майже дорослих, а й профі з журі. А все завдяки чесній і вражаючій розповіді про Чорнобильську катастрофу для підліткової читацької аудиторії.

Ще одна з надактуальних і непростих категорій «Війна на Донбасі, анексія Криму, переселенці». Цілком передбачувано у ній кращим визнали двотомник Олега Сенцова «Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки» Видавництва Старого Лева. Видання відзначили за збереження критичного мислення і ціннісних орієнтирів в екстремальних умовах та за вміння по-різному й переконливо транслювати в книгах особистий досвід.
Візуальною книгою року на Форумі обрали альбом «ВУФКУ. Lost&Found» від «Національного центру Олександра Довженка», Київ) – за копітку працю та візуалізацію українських кіноджерел. У номінації «Комікси та графічні романи» за добрий гумор і здоровий глузд у коміксотворенні переміг «Колоніст. Бути людиною» Ярка Філевича і UA Comix.
Серед наукової літератури кращим визнали «Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням» Максима Стріхи і видавництва «Дух і Літера». Експертів підкорив системний та концептуальний виклад історії українського перекладу в особистостях, епохах і дискурсах. А от в професійній літературі відзнаку не присудили, бо не знайшлося жодної книжки, що б відповідала всім критеріям висококультурного видання.

А що ж із спецвідзнаками?

Усіх номінантів оцінювали три малих журі – у Львові, Києві і Харкові. Окрім загальних відзнак вони вручали й власні – кожне у номінаціях спеціальна відзнака, «Місто» і за найкрасивіше видання. У Львові спецвідзнаку віддали тритомнику «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів» Ірина Вовк і видавництва «Фоліо». Журі відзначило гігантську працю упорядниці та редакційного колективу, що спільно зробили цей тритомник колективним пам’ятником героям російсько-української війни. За відданість авторки-львів’янки «жіночій темі», невтомне просування якої щоразу набуває досконалих видавничих форм «Містом» відзначили Оксану Кісь і її «Українок в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» від Інституту народознавства НАН України і видавництва «Коло». У Львові найкрасивішою визнали книгу «Байки Езопа в переказі Олександра Виженка» видавництва «Час майстрів». Завдяки виразній й делікатній зображальній інтерпретації вічні тексти у ній набувають ознак сучасності.
Харківське журі свою спецвідзнаку за порушення важливої теми, яка дає ключі до розуміння сучасної України віддало Роману Кабачію і виданню «Вигнані на степи. Депортація українців із Польщі на Південь України в 1944-1946 роках» видавництва «Люта справа». «Місто» завдяки фундаментальному підходу у справі повернення імен творців українського Харкова здобув видавець Олександр Савчук і «Василь Григорович Кричевський. Хрестоматія у двох томах». Найкрасивішою через естетичну досконалість у репрезентації історії фотографії харків’яни назвали книги Джефрі Бетчена «Вогонь бажання: зародження фотографії» і Джона Тегга «Тягар репрезентації: есеї про множинність фотографії та історії».
Столичну спецвідзнаку отримали Андрій і Лія Достлєви та «Родовід» за «Мені досі соромно викидати їжу. Бабуся розповідала мені про Голодомор». Журі зворушили мистецький підхід до теми травматичного досвіду народу, актуальний візуальний наратив і сучасне видавниче втілення. Своє «Місто» за історію неординарного життя та постання твердих цінностей, де рідні ландшафти важать надзвичайно Київ вручив Елінор Баркетт і «Голді» видавництва Vivat. А найкрасивішим виданням через майстерну стилізацію києворуської книги і тяглість естетичних традицій на думку експертів стали «Апокриф» Лесі Українки / «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава Шевчука та Оксани Забужко видавництва «Комора».

Персональні відзнаки: що кому

Незмінний голова Великого журі Богдан Тихолоз за перевідкриття унікальної постаті українського наївного мистецтва у світовому контексті відзначив книгу Катерини Бучацької, Інги Леві та Катерини Радченко, Наталії Шевченко «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації» від «Мистецького арсенал».
Голови малих журі також вручили відзнаки своїм фаворитам: Ростислав Мельников від Харкова обрав «Байки» Григорія Сковороди від видавництва Vivat за вишукане осучаснення класичних творів, Ярина Цимбал від Києва – «Щоденники» Івана Лисяка-Рудницького від видавництва «Дух і Літера» за масштабне представлення історії ХХ століття крізь призму особистого досвіду, Надія Зелінська від Львова – «Літературно-джазові імпровізації: інтермедіальні студії» за редакцією Світлани Маценки від видавництва «Срібне слово» – за оригінальність наукової тематики, вишуканість дизайну та якість видавничого втілення, що спільно руйнують міф про неестетичність наукової книжки.
Директорка ГО «Форум видавців» Катерина Шевченко за строкату й цілісну водночас панораму жіночих голосів літературного Всесвіту відзначила «Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві» Ганни Улюри і видавництва АrtHuss.
Координаторка премії BookForum Best Book Award-2020 Софія Коваль за високі зразки сучасної літературної казки у майстерних перекладах та лаконічно художньому оформленні вподобала собі «Дівчину з льоду й інші казки» Міли Павічевич і видавництва «Навчальна книга – Богдан, а секретарка премії Анастасія Ковалишин перемогу віддала Сергію Жадану і «Списку кораблів» від видавництва Meridian Czernowitz – за вірші, що можуть стати рятівними колами, на яких реально догребти до великої землі.
Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль традиційно не змогла обрати когось одного, тому має аж дев’ять кращих – це Олексій Черепанов «Риба-місяць і Місяць» видавництва «Ранок», Олександр Михед «Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід» видавництва «Наш Формат», Оксана Мороз «Боротьба за правду. Як мій дядько переміг брехню» від Yakaboo Publishing, Ерже «Тентен. Репортер ХХ віку у країні Сов'єтів» від «Пінзеля», Софія Андрухович «Амадока», Наталя Гуменюк «Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму» і Ілларіон Павлюк «Я бачу, вас цікавить пітьма» ( всі три від Видавництва Старого Лева), Ольга Гуцал «Якщо стрибнули, то гребіть. Як народити і зростити бізнес, який сподобається вашим онукам» від «Корпоративні медіа. Вейсберг та партнери» і серія книжок для дітей 4-7 років видавничо-освітнього проєкту «Портал»
Голові Львівської обласної державної адміністрації Максиму Козицькому найбільше сподобався роман Софії Андрухович «Амадока». А от спецвідзнаку від міста Львова не вручили – із переможцем не змогли визначитись. Тому міський голова Андрій Садовий запропонував львів'янам прочитати ТОП-5 книг та обрати ту, яка отримає почесну нагороду від міста. Йдеться про такі видання: «Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки» Олега Сенцова та «Іван і Феба» Оксани Луцишиної від Видавництва Старого Лева, «Чортківська офензива: Найуспішніша операція Галицької армії» Олександра Дєдика від видавництва «Астролябія», «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» Оксани Кісь і «Моя Галичина. Край за Карпатами» Залці Ландман у перекладі Петрі Рихлі від «Видавництва 21».
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7538 / 4.18MB / SQL:{query_count}