Літературна мандрівка Європою

Віднині, 1 червня, до 31 липня триватиме Місяць авторських читань кращих письменників України, Чехії та Угорщини

Карантин карантином, а мандрів усе ж бракує. Саме тому Місяць авторських читань – 2020, який стартує сьогодні і триватиме до 31 липня, пропонує віртуальну інтелектуальну мандрівку і дарує можливість почути і побачити сучасну європейську літературу. З огляду на пандемію МАЧ -2020 змінює формат, тому найбільший транскордонний фестиваль Центрально-Східної Європи повністю відбуватиметься у форматі онлайн. То які ж автори стануть його гостями цього тижня?

*Пал Завада (Угорщина): письменник, соціолог, подушка, туман (1 липня о 20.00)
Письменник, соціолог, володар Премії Косута народився в 1954 році. Інтелектуал, якого на угорську літературну сцену вивів бестселер – роман, написаний у формі щоденника «Подушка Ядвіґи». Твір про занепад одного таємного сімейного союзу автор написав частково бекеською словацькою, перетворивши його таким чином не лише на мовний делікатес, але й на твердий горішок для перекладачів. Подальші романи «Мілота» та «Фотографи наступного покоління» разом із «Подушкою Ядвіґи» утворюють вільну трилогію. Наступний роман «Один день на базарі» автор написав на основі реальних подій і описує в ньому єврейські погроми у Кунмадарасі. Останній роман Завади «Човен у тумані» відображає історію спадкоємця металургійної імперії Манфреда Вайса, що сталася навесні 1944 року, коли угорці почали депортацію євреїв.

*Софія Андрухович: Амадока, найбільше озеро Європи (1 липня о 21.30)
Письменниця, перекладачка та публіцистка, лауреатка Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Народилася 1982 року в Івано-Франківську. Закінчила Українську академію друкарства. Живе у Києві. У 2014 році її роман «Фелікс Австрія» здобув чималу популярність і отримав спеціальну відзнаку Форуму видавців у Львові, «Книгу року BBC» та премію «ЛітАкцент року». У 2015-ому – премію Фонду Лесі та Петра Ковалевих, а в 2017-ому – Літературну премію Вишеградського Східного партнерства (VEaPLA). У 2020 році вийшов фільм «Віддана», знятий компанією FILM.UA за мотивами роману «Фелікс Австрія». 
«Амадока» – третій роман Софії Андрухович, виданий 2020 року. Це «великий роман»: авторка писала його впродовж трьох років, від моменту задуму до реалізації ідеї минуло шість років. Книга має понад 800 сторінок і переплітає у собі сучасність та минулі пласти української на європейської історії. Амадока – це велетенське озеро на території теперішньої України, описане Геродотом, зображуване на середньовічних мапах і безвісти зникле. Чи можуть зникати цілі світи і культури? Що може витягти їх із забуття?

*Петер Завада (Угорщина): Міський репер із симпатіями до фемінізму (2 липня о 20.00)
Вивчив англійську та італійську в Університеті Лоранда Етвеша, театральні студії пройшов в Університеті Гаспара Каролі у Будапешті. Його мистецька кар’єра почалася в 1996 році, коли Петер Завада став одним зі співзасновників знаного угорського андеграундного хіп-хоп-дуету Akkezdet Phiai («Сини початку»), що за час свого існування видав два альбоми.  
Наразі Петер опублікував три поетичні збірки. У літературних кулуарах ширяться чутки, що молоді хлопаки та підлітки ходять на побачення з віршами із його першої збірки «Де перетнемося». У збірці «Вапно» серед іншого він розповідає про смерть матері, яку втратив ще у дитинстві. В останній збірці «Аварія на вітрі» вибудував потужний внутрішній світ із власними принципами, про який сам каже: «Людина сьогодні часто має відчуття, що вижити можливо, тільки побудувавши свій власний світ. Звісно, я почувався би чудово у світі, створеному моїми віршами, де час плине повільніше, а іноді й завмирає, поки спостерігач гуляє узбережжям моря, думає, пише і читає». 

*Ян Нємец (Чехія): Чому взагалі ми одне з одним (2 липня о 21.30)
Народився 1981 року в Брно. Вивчав релігію та соціологію в Університеті Масарика. Зараз працює в Брно під брендом видавництва «Гість»: редактором видавництва та журналу. Опублікував збірку поезій «Перше життя», книгу оповідань «Гра в чотири руки» та два романи – «Історія світла» і «Можливості любовного роману». В анотації до нової прози автор зазначає: «Це роман про кохання і письмо в епоху цифрового смутку. У ньому я досліджував понад п’ять років одних любовних стосунків та ще два роки, протягом яких про них писав. У ньому вистачає пристрасті, сліз і є декілька одкровень. Це роман про те, чому взагалі ми одне з одним, що ми одне в одному любимо і чому попри все це залишаємо одне одного».

*Ґабор Ниймет (Угорщина): Почуття відчуженості та невимовності (3 липня о 20.00)
Народився в 1956 році. Прозаїк, сценарист, редактор, професор Університету театру і кіно, викладає кінодраматургію, творчу писемність і сценаристику.
«Ти єврей?»: у своєму найвідомішому романі автор обертається навколо елементарного досвіду відчуження, автобіографічної книги та одночасно автобіографічної вигадки. «Досвід відчуження є пекельним, тому що людина шукає в собі помилку. Гріх, який вона здійснила, відчуваючи відчуженість. Адже у хорошому світі зло завжди чується чужим. Мої підозри щодо мого юдаїзму виходили з моєї власної душі. Я єврей лише в тому сенсі, що вважав себе таким у найбільш чутливій частині мого життя». 
Його історія «Літо одного бабака» – це роад-муві Європою. Оповідач шукає правильне місце для зйомок фільму про лорда Байрона. Дорогою веде монолог, адресований синові, вплітаючи у нього реальні декорації: міграційну кризу, екстремістський ісламізм та ромське питання. У формі щоденника та листів автор замислюється над невимовністю літератури та кінцем мистецтва загалом.

*Ілларіон Павлюк: Приватний детектив Тарас Білий (3 липня о 21.30)
Журналіст, теледокументаліст, продюсер, письменник. Народився 1980 року на Херсонщині в місті Скадовськ. Із семи до 17 років мешкав із батьками на Сахаліні. Після повернення вивчав журналістику в Східноукраїнському національному університеті. 2001 року переїхав до Києва. Починав телевізійний шлях у новинах як репортер-міжнародник – спеціалізувався на арабо-ізраїльському конфлікті. Співвласник продакшн-компанії Ivory Films. У 2015-ому брав участь в російсько-українській війні у складі добровольчого батальйону. 2018 року вийшов дебютний роман Ілларіона Павлюка «Білий попіл», містичний трилер у стилі нуар із алюзіями на повість «Вій» Миколи Гоголя. Другий роман – космічна антиутопія «Танець недоумка», що вийшов у 2019 році, був номінований на премію «Книга року ВВС – 2019». Пише російською, видається в перекладах українською. 

*Дьордь Шпіро (Угорщина): Жінко, матір божа! (4 липня о 20.00)
Народився 1946 року. Прозаїк, поет, історик літератури, перекладач. Вивчав угорську, російську та сербохорватську мови. Його саркастичні та гіркі театральні п’єси були дуже успішні. Дебютував у 1981 році романом про боротьбу з цензурою «Під знаком Х». Роман також став основою для відомої п’єси автора «Шахрай». Його найуспішнішою книгою є написана десять років тому «Весняна вистава», що оповідає про початки режиму Яноша Кадара. Торік опублікував книгу «Індивідуальна пропозиція». Володар нагороди Йозефа Аттіли, премії Косута та польського «Ангелуса».

*Петр Ваша (Чехія): Дещо тотальне (4 липня о 21.30)
Музикант, поет, автор збірок «Тексти, вірші, фізичні поеми», «Повернення Плавца Йіндржіха», прозових книг «Томатом», «Ідеалісти», перформер та виконавець. У своїй роботі вивчає проміжні стадії між словом і зображенням, словом і музикою, словом і рухом. Він каже: «…прадавня художня традиція прагне до чогось тотального, що охоплює всі форми мистецтва. Звичайно, це мене приваблює і виходить із моєї природи». Народився Петр Ваша у Брно в 1965 році, де в Університеті Масарика вивчав історію мистецтва. 

Ґабор Шейн (Угорщина): Процеси у мікротканинах (5 липня о 20.00)
Народився у 1969 році. Письменник, перекладач, фахівець з історії літератури, доцент. Викладач кафедри новітньої літературної історії Угорщини університету імені Лоранда Етвеша. Відображення та опрацювання індивідуальних і колективних травм часто стають темою творів Ґабора Шейна, включаючи незліченні романи, вірші, новели, драми, нариси та публіцистичні твори. Головною ідеєю нещодавно опублікованого роману автора «Будьмо тут» є передовсім пошук відповіді на запитання, з чого починається наше життя; що розмежовує і що може об’єднати людей, які є сусідами, але в той же час чужими у власному існуванні. Роман оповідає історію швейцарського математика, котрий розпочав збройний спротив, не погоджуючись із тим, що його дім колись хотіли виставити на аукціон.
«Ці нещасні герої дуже схвильовані. Це розрив у людських стосунках. Навіть якщо це формула стосунків чоловік – жінка, дитина – батько чи колеги», –  розповідає Габор Шейн про своїх персонажів.

*Станіслав Бера (Чехія): ...не мають іншої можливості (5 липня о 21.30)
Народився 1977 року в місті Їндржіхов Градец. Вивчав чеську мову та історію на педагогічному факультеті Університету Яна Евангелісти Пуркинє в місті Усті-над-Лабем. Починав як викладач, сьогодні працює менеджером фармацевтичної компанії. Спочатку писав поезію (збірка «Злодім»), тепер – прозаїк, автор творів «Коли ти помреш, ніхто вже не захоче торкатися твоїх грудей», «Глиняні дні», «Жінка-крем’язень та ковтач вогню», «Вишеградські вершники» та «Похмілля». Судетський край у його новелі Kocovina зображений як місце, де люди залишаються лише тому, що не мають іншої можливості: «Місце, повне маразму, мешканці якого втратили інтерес до решти світу і потроху починають уподібнюватися до тварин».
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6931 / 4.15MB / SQL:{query_count}