Нова історія Галицького музичного товариства

У Львові відновлює свою діяльність інституція, яка у XVIII – XIX століттях творила культуру Галичини

Після 80 років забуття у Львові відновлюють Галицьке музичне товариство. Ця унікальна культурна інституція понад сто років (із 1838-го по 1939-ий) була одним із центральних культурних осередків не тільки нашого міста, але й Галичини і мала вплив на культуротворчі процеси краю. Ось що розповідає про неї докторка мистецтвознавства, наукова співпрацівниця Львівської музичної академії ім. М. Лисенка та Інституту музики Жешувського університету Тереса Мазепа: «Це була унікальна музична інституція, яка виникла у Львові в 1838 році і проіснувала до 1939-го. Галицьке музичне товариство виникло не тільки за ініціативи композиторів, музикантів-професіоналів, але й музикантів-аматорів. За весь період своєї діяльності воно створило великий пласт музичної культури Львова, насправді стало центральною музичною інституцією».
З її слів, саме завдяки товариству у Львові в 1853 році була заснована консерваторія, нащадком якої є Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка. Щоправда, остання була створена на базі трьох важливих інституцій: консерваторії ГМТ, польського музичного Інституту ім. К. Шимановського та Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Проте діяльність Галицького музичного товариства не обмежувалася лише освітою.
«Це була й потужна концертна інституція, завдяки якій Львів мав можливість почути твори видатних композиторів, віртуозну гру знаних виконавців тої епохи. До того ж це була перша львівська інституція, яка створила у місті в 1891 році концертне бюро. Це бюро запрошувало на свою сцену видатних виконавців з Європи, – веде далі Тереса Мазепа. –  До 175-річчя Львівської національної музичної академії ми з дирекцією Органного залу вирішили організувати виставку артефактів, присвячених Галицькому музичному товариству, які зберіг мій батько Лешек Мазепа. Він займався науковою діяльністю, присвяченою музичній культурі Львова і Галичини. Саме завдяки йому вдалося зберегти ці документи, а ми маємо можливість зараз їх бачити».
Власне цю виставку артефактів можна вважати першою подією товариства у 2020-ому. До слова, ви ще встигаєте її оглянути до 13 лютого у Органному залі, тож не змарнуйте такої непересічної нагоди! Адже так чи інакше організація цієї виставки спричинилася до відновлення Галицького музичного товариства.

Яким буде оновлене ГМТ

Знані музикознавці, виконавці і дирекція Органного залу сформували ініціативну групу, яка взялася за відновлення Галицького музичного товариства вже у ХХІ столітті. Навіщо їм це? Бо ці люди вважають, що нам потрібно повернутися до безцінного історичного досвіду Галицького музичного товариства та оновити його сучасними можливостями. І хоч перша інформація про відновлення товариства з’явилася наприкінці 2019 року, офіційно про це почали говорити буквально днями. Перші урочисті збори відновленого товариства відбулися цієї неділі у Львівському будинку вчених. Почесною президенткою організації стала солістка Віденської опери Зоряна Кушплер, директором – Тарас Демко, заступник директора Органного залу, його заступниками – директор Органного залу, диригент Іван Остапович і докторка мистецтвознавства Тереса Мазепа, членами правління товариства: докторки митецтвознавства Любов Кияновська і Наталія Сиротинська, музикознавиця Роксоляна Гавалюк.
Зоряна Кушплер розповіла, чому пристала на пропозицію стати почесною президенткою ГМТ. «Я хочу і можу бути корисною Україні та, зокрема, рідній Галичині. Протягом двадцяти років я маю честь і привілей виступати на кращих сценах світу з найвидатнішими мистцями сьогодення. Свій досвід я радо хочу передати та втілити, перебуваючи на цій почесній посаді, – пояснила вона. – Рішення очолити товариство посилила воля вступити до його лав таких видатних особистостей, як Мирослав Скорик, Іван Малкович, Василь Вовкун, Володимир Сивохіп, Юрій Лунін, Любов Кияновська і ще багатьох інших високоповажних осіб. Також вплинула на моє рішення дуже перспективна команда правління товариства».
Зі слів Зоряни Кушплер, одним із основних акцентів діяльності ГМТ має стати відродження та популяризація українського мистецтва, яке достойно представляє кращі зразки європейської культури. Метою його відродження є розвиток творчих локальних та інтернаціональних зв’язків, організація концертів, фестивалів, майстер-класів, лекцій, дискусій, виставок, вернісажів тощо. ГМТ має на меті охопити всі творчі галузі Галичини і вітати в своїх лавах музикантів, художників, скульпторів, архітекторів, музикознавців, акторів, режисерів, сценографів. Але й бізнес-еліта є бажаними членами товариства, адже меценатство – це надзвичайно важливий елемент діяльності творчих товариств. Серед важливих завдань також заохочення до співпраці з Товариством творчої молоді, бо саме вона є наше майбутнє.
Одним із перших музичних проєктів ГМТ стане проєкт «Голоси», який представляє віднайдену українську музику XVII століття. 16 квітня у Органному залі в рамках фестивалю Massa Paschalis ансамбль солістів Ukrainian Festival Choir виконає вокальний цикл «Страсних антифонів Великої П’ятниці». Представлений цикл є в Лаврівському ірмологіоні 1674 року, що зберігається в архіві Львівського історичного музею (цей тип літургійного збірника виник в останній чверті XVI століття). Ці рукописи віднайшла та розшифрувала музикознавиця Наталя Сиротинська. Цикл є зразком врівноваженого поєднання богословської глибини, поетичної виразовості та вокалізованого мелосу на тлі стрункої композиційної будови страсної містерії. Його неможливо переоцінити і варто послухати, оскільки саме на міцному фундаменті української монодії постала золота доба українського класицизму, хорове безмежжя романтизму і яскраві спалахи мистецьких прозрінь ХХ – ХХІ століть.

Галицьке музичне товариство від моменту свого створення у 1838 році відігравало надзвичайно важливу, піонерську роль у розвитку музичної культури Львова та Галичини. Воно зуміло здійснити низку таких фундаментальних перетворень в музичному житті Львова і цілого краю, що ними донині користується культурна громадськість. Товариство вплинуло на розвиток аматорського і професійного музикування у різних соціальних та національних середовищах, музичне виконавство, професійну музичну освіту не тільки у Львові, але й у всій Галичині. За його зразком у інших містах виникали подібні інституції, які займалися інтенсивною концертною, просвітницькою діяльністю, дбаючи про відповідне естетичне виховання суспільства, постійно крокуючи в авангарді сучасних тенденцій.
Як центральний духовний осередок краю, Галицьке музичне товариство патронувало всі інші аналогічні інституції та об’єднання. Воно об’єднувало не тільки сотні меломанів, аматорів-дилетантів чи просто шанувальників музики, але й видатних музикантів, співаків, інструменталістів, диригентів, композиторів, педагогів, музикознавців, плекало регіональну композиторську творчість. У різні часи почесними і діючими членами ГМТ були представники польської (Станіслав Монюшко, Генрих Венявський, Марцеліна Чарторийська, Ігнацій-Ян Падеревський ), німецької (Йоганнес Брамс, Йозеф-Христоф Кесслер, Юзеф Безендорфер) та української (Олександр Мишуга, Анатоль Вахнянин) культури. Поставши в період входження Галичини до Австро-Угорської імперії, воно мало засадничо полінаціональний характер, залучаючи у різні сфери своєї діяльності австрійців, німців, чехів, поляків, євреїв, а також українців, чим інспірувало подальшу появу їхніх власних національно орієнтованих товариств, передусім «Руської бесіди» та «Бояна».
Завдяки ініціативі ГМТ і його керівництву, до якого входили Йоганн Рукґабер, Юзеф Башни, Францішек Пьонтковський,  Траугот Горгон, Кароль Мікулі, Рудольф Шварц, Мєчислав та Адам Солтиси, Львів приймав на своїх сценах видатних музикантів своєї епохи: Кароля Ліпінського, Станіслава Сервачинського, Йозефа-Христофа Кесслера, Ференца Ліста, Генрика і Юзефа Венявських, Станіслава Монюшка, княгиню Марцеліну Чарторийську, Йоганнеса Брамса, Ігнація-Яна Падеревського, Зиґмунта Носковського, Владислава Желенського та багатьох інших. А консерваторія товариства, заснована у 1853 році, одна з перших у Східній Європі виховала багатьох польських і українських музикантів світової слави – таких як Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Модест Менцинський, Миколай Левицький, Денис Січинський, Василь Барвінський, Тарас Шухевич, Марцеліна Сембріх-Коханська, Ірена Богусс-Геллєрова, Стефанія Лобачевська, Зофья Лісса та інші. Численні вихованці консерваторії стали зірками світової величини й утверджували престиж львівської музичної традиції на провідних театральних сценах і концертних естрадах Європи і Америки.
Поруч із консерваторією, теж за ініціативи ГМТ, була створена мережа інших навчальних закладів – музичних шкіл, монопрофільних і багатопрофільних, початкових і з кількома ступенями навчання, а також освітніх гуртків, студій тощо.
До появи відповідних агенцій, артистичних імпресаріатів, філармонії саме це товариство відповідало за інтенсивність і якість концертного життя в місті. Завдяки активній концертній діяльності інституції у 1891 році виникло концертне бюро, яке запрошувало на львівську естраду кращих виконавців світу і водночас підтримувало найталановитіших місцевих виконавців, нерідко даючи їм успішний старт до світової кар’єри.
Галицьке музичне товариство сформувало культуру розваг у місті, забезпечуючи оркестровим супроводом бали та редути, а композитори, члени товариства, спеціально створювали танцювальний репертуар належного художнього рівня для цих акцій. Також ця організація була активна в благодійності, щороку організовуючи благодійні концерти для знедолених, бідних, хворих. ГМТ залишило безцінну нотну бібліотеку, унікальні рукописи та документи для нащадків, просвітницькі, хорові, спеціалізовані тощо.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7362 / 4.18MB / SQL:{query_count}