“Захар Беркут”: у свободі наша сутність!

10 жовтня вийде у прокат найбільш очікуваний фільм осені. “Львівська Пошта” разом із командою проєкту першою побачила це кіно і розповідає про нього

У Львові вперше побачили фільм “Захар Беркут”: саме в нашому місті за участі режисера Ахтема Сеїтаблаєва і творчої команди відбувся допрем’єрний показ найбільш очікуваного фільму цієї осені, який вийде у прокат 10 жовтня. Чому для першого показу обрали саме Львів? Бо “Львів – культурна столиця”, – кажуть творці кінострічки.
“Це наша земля! Ми вільний народ! І боротимемося за те, у що віримо. Якщо нам судилося померти, то помремо героями. З вогнем у серці та зброєю у руках”, – мовиться в екшні “Захар Беркут”, знятому за однойменною повістю Івана Франка про нескореність та незламність духу українців, відчайдушну боротьбу, єднання і жертовність. Це історія про мужність і вчинки, віру і любов. Це історія перемоги та людської гідності! Фільм про свободу, честь та гідність, родину та рідну землю. Це історія, яка вчить не здаватися і боротися за свою свободу, адже в свободі наша сутність. Власне “У свободі моя сутність” – це гасло фільму. Історія Захара Беркута вчить боротися за свої цінності, відстоювати свою гідність та захищати те, у що віриш.
Сьогодні ця повість Івана Франка як ніколи на часі: для України, на східних теренах якої триває війна, тема свободи вкрай актуальна. “Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас!” – писав Іван Франко у повісті “Захар Беркут”.
Чому варто піти в кіно на історичний екшн “Захар Беркут”? Це наймасштабніший український проєкт часів незалежності. Це екранізація однієї з найважливіших повістей української літератури. Режисер Ахтем Сеїтаблаєв – один із найвідоміших сучасних українських діячів кіно і театру, володар багатьох кінопремій. Зокрема, працював над фільмами “Хайтарма”, “Чужа молитва”, “Кіборги”.

Яким було виробництво фільму?

Кінострічку за однойменною повістю Івана Франка зняли Ахтем Сеїтаблаєв і його американський колега Джон Вінн, відомий завдяки співпраці з Гільєрмо дель Торо і компанією Marvel. Цей проєкт став одним із переможців Дев’ятого пітчингу Держкіно, яке виділило на його реалізацію 30 млн грн при остаточному кошторисі 113,5 млн грн.
Над виробництвом фільму працювали кінокомпанії Kinorob і CinemaDay, над дистрибуцією – FILM.UA Distribution і MMD UA.
Це вже друга екранізація повісті Івана Франка. Перша була створена в 1971 році українським режисером Леонідом Осикою. Цього разу повість Каменяра для її втілення в кіно адаптували сценаристи Ярослав Войцешек та Річард Ронат, яким вдалося зберегти основну канву твору та ідеї письменника, а ще додати нові персонажі й сюжетні лінії. З історичними консультаціями команді допомагав партнер проєкту – Міжнародний фонд Івана Франка, зокрема Роланд Франко (внук автора).
За творчу та змістову частину проєкту відповідала українська команда, а голлівудські партнери фільму забезпечували комунікацію з міжнародним акторським складом та допомагають із просуванням проєкту на північноамериканському ринку.
“Я був дуже вражений, коли вперше прочитав сценарій фільму. Чому я про це ніколи не чув? Адже це просто неймовірна історія! Я вірю, що у цього проєкту великий міжнародний потенціал, оскільки історія маленької української громади, яка бореться проти наймогутнішої армії світу за свою свободу та незалежність, зрозуміла кожному з нас і неодмінно знайде відгук в серцях глядачів у всьому світі”, – каже американський продюсер фільму Джефф Райс.
Варто зауважити, що цю кіноісторію знімали англійською мовою, а для вітчизняного прокату дублювали українською. Що й не дивно, бо ще в лютому з’явилася інформація, що виробники попередньо продали права на показ фільму в Іспанію, Францію, Італію, Південну Корею, США, Японію, Індію та Молдову. Як зауважила “Львівській Пошті” маркетинг-директорка Film.ua group Поліна Толмачова, наразі ще рано говорити про кількість країн, у яких покажуть цю кіноісторію, адже команда проєкту вперше побачила готовий продукт 7 жовтня на допрем’єрному показі у Львові. Але, зважаючи на зацікавлення іншим проєктом компанії – мультфільмом “Викрадена принцеса”, можна сподіватися на зацікавлення представників щонайменше півсотні країн. Телеглядачі також зможуть побачити кіноісторію на каналі “Україна”, але телепрем’єри варто очікувати не швидше ніж за пів року.

Де, як і з ким знімали проєкт?

Фільмували “Захара Беркута” в Карпатах, деякі сцени знімали на озері Синевир, на Манявському водоспаді, а також у Київській області. “Карпати з надзвичайним краєвидами – це земля, яка народжує героїв, народжує людей, які люблять свою землю та своїх дітей”, – кажуть творці фільму.
Спеціально для зйомок збудували масштабні декорації з дерева – селище Тухля, маєток Тугара Вовка, будинок Захара Беркута. Також майстри створили декорації скель площею 3 тис. кв. метрів.
Голлівудські актори Роберт Патрік і Томмі Фленаган втілили на екрані Захара Беркута й Тугара Вовка відповідно. Роберт Патрік відомий завдяки роботі у фільмі “Термінатор”.
У проєкті задіяні понад 250 акторів масових сцен, а також дві команди каскадерів – із України та Казахстану. Актори і знімальна команда відпрацювали 50 змін, чимало з яких припали на спекотні дні, а 24 взагалі були нічні.
Окрему увагу варто звернути на костюми персонажів. Над ними разом із командою працювала Антоніна Белінська. Перед зйомками вона на три місяці вирушила в експедицію країною, аби дослідити, яким міг бути тогочасний одяг, з яких матеріалів його шили, якими були взуття, прикраси тощо.
“Робота над таким проєктом, як “Захар Беркут”, це мрія будь-якого дизайнера з костюмів, тому що потрібно було створити повністю світ. Нам доводилося досліджувати тогочасні костюми. Ми знайшли величезну кількість деталей, які мене дуже надихнули, – пояснює Антоніна Белінська. – Над проєктом працювали майже 40 майстрів, їм допомагали ремісники з цілої України – ковалі, ювеліри... Впродовж п’яти місяців вісім фахівців вишивали костюми для фільму. У них вкладено дуже багато ручної роботи”.
Для фільму “Захар Беркут” створили понад 600 оригінальних костюмів, 3000 предметів одягу, сотні екземплярів зброї, аксесуарів, прикрас, посуду.
Варто зауважити, що львів’яни і гості міста зможуть побачити частину цих витворів на власні очі.

Ахтем Сеїтаблаєв про роботу над фільмом

“Актор Роберт Патрік, коли ми познайомилися, запитав: навіщо мені, кримському татарину, знімати “Захар Беркут”, зокрема зараз? Я відповів, що саме тому, що я за національністю кримський татарин, який п’ять років не був на своїй батьківщині і за цей час бачив своїх батьків тричі. Дуже важливо розповісти про те, що, на жаль, Україна все своє існування змушена була відстоювати своє право на гідність та мрії, тому для мене це важливо. Особливо зараз. Історія Захара Беркута – це відстоювання фундаментальних людських якостей – прагнення до свободи, власної гідності, права на те, що ти маєш свободу і вибір. Тому “У свободі моя сутність”. Все своє існування людство поставало перед вибором: або достатньо їжі, є де жити і у що вдягтися, але все це “на ланцюжку”, або, працюючи і відстоюючи власну гідність, із ризиком для життя, але в свободі. Кожна людина обирає свій шлях. І тому цей твір Івана Франка дійсно є одним із прикладів світової драматургії. Ця драматургія, людські цінності зрозумілі. Тому ми хочемо розповісти всьому світу про прагнення до свободи, за що здатні віддати своє життя, за що здатні жити. У нашому фільмі багато життя, любові, гумору, краєвидів, музики. Головний меседж – відстоювати те, що ви любите. Певен, що кожен глядач обере для себе якусь лінію”, – розповідає Ахтем Сеїтаблаєв.
“Головна межа конфлікту пролягає не так у військовому конфлікті між, скажімо, 300 українськими “спартанцями” і монгольською армією, як в ідеологічному конфлікті між Тугар Вовком і Захаром Беркутом. Це конфлікт світобачень людей, які народилися на одній землі, але по-різному бачать її розвиток. Для мене це найголовніше. В драматургії Івана Франка, а це світова драматургія, мовиться про те, з чого починається розподіл людей на добрих і злих, за що ти здатен померти і за що – жити. Тож сьогодні як ніколи ця тема, ця ідея актуальна, бо зараз Україна переживає драматичні часи. А така драматургія, як у Івана Франка, буде актуальна завжди, бо в ній закладені дуже потужні, фундаментальні людські цінності. Хочу сподіватися, що нам вдалося бодай частину цих меседжів донести до глядача”, – зазначає режисер.
Ахтем Сеїтаблаєв каже, що праця з іноземними акторами була викликом для нього. “Вони чудові актори! Вони дуже люблять свою професію, ретельно вивчають матеріал, із яким працюють, добре знають текст. Вони в доброму робочому настрої, дуже відповідально ставляться до своєї роботи, так само як наші чудові українські актори”, – запевняє він. І додає: “Завдяки участі іноземних акторів вихід фільму на світові кіноринки може бути дуже гарною промоцією України, зокрема її традицій”.
“Ми не випадково запросили до акторського складу так багато іноземних акторів, це наша мета і мрія – робити промоцію України за кордоном. Те, з яким захопленням вони брали участь у роботі, як вивчили матеріал, як багато питань ставили – про драматургію, життя, традиції, свідчить, що їм було дуже цікаво працювати. І я вважаю: що більше буде кінострічок на основі української драматургії такого рівня, як драматургія Франка, то краще! Це історія перемоги, людської гідності, жертовності, кохання, мужності. І надзвичайно важливо, особливо зараз, розповідати такі історії”, – каже режисер.
На запитання, скільки часу львів’яни зможуть бачити фільм у кінотеатрах, Ахтем Сеїтаблаєв відповів: “Це залежить від того, як глядач дивитиметься кіно”.

Що окрім фільму?

До 31 жовтня в Музейно-культурному комплексі пивної історії “Львіварня” (вул. Клепарівська, 18) триватиме виставка “Світ Захара Беркута”. Тут ви побачите та дізнаєтеся подробиці створення кожного з 25 образів – як та на основі чого його створювали, які історичні джерела використовували, з якими матеріалами працювали майстри костюмерного цеху.
“Ми неймовірно раді можливості представити публіці не тільки фільм, але й цілу галерею образів, створених для нього, – пояснює Антоніна Белінська. – Навіть найменші деталі, ґудзики, стрічечки мають величезне значення. Наш проєкт об’єднав українців з різних куточків країни. А через старовинні матеріали, які ми використали, створився символічний зв’язок із нашим минулим. Отже, “Захар Беркут” – це дійсно те, що нас єднає”.
Офіційним саундтреком до історичного екшна стала нова пісня “Перевал” гурту “Океан Ельзи”.
“Історія Захара Беркута та відважних тухольців – це історія про одну з головних речей у світі – мужність. Про мужність чоловіків, жінок, дітей. Про ту саму мужність, що не раз усім нам допомагала подолати не один крутий поворот долі, не один перевал, – розповідає автор треку Святослав Вакарчук. – Круто, що цю історію розповіли знову, просто зараз! Саме про це наша нова пісня. Я вже бачив  робочі матеріали фільму, і це направду круто. Дуже чекаю на його прем’єру”.
Прем’єра кліпу до цієї пісні збіглася з львівським допрем’єрним показом “Захара Беркута”. В музичному відео використані кадри з фільму. Додаткові сцени зі Святославом Вакарчуком зняли на натурному майданчику студії FILM.UA, де є відновлені декорації величезної гірської ущелини, створені спеціально для фільму.
На львівському допрем’єрному показі презентували ексклюзивну срібну пам’ятну монету “Захар Беркут” вагою 16,81 грама, яку замовив Ощадбанк. Її викарбував лімітованим тиражем 500 екземплярів монетний двір Польщі. Це перший в історії випуск монети до прем’єри українського фільму!
Вже сьогодні з нагоди прем’єри фільму Укрпошта введе в обіг поштову марку, урочисте спецпогашення якої відбудеться в рамках гала-прем’єри у Києві.
Як ескіз використали офіційний постер кінокартини. На купоні маркового аркуша зображений один із символів фільму – птах беркут, який живе тільки у високогір’ї Карпат. Поштові марки “Захар Беркут” номіналом 8 гривень (відповідає тарифу на пересилання простого листа масою до 50 грамів в межах України) реалізовуватимуть у відділеннях Укрпошти та в її онлайнмагазині.
У онлайнкрамничці проєкту та на прем’єрних показах фільму ви зможете придбати сувенірну продукцію: футболки, худі, екосумки, підставки під горнятка, блокноти, шкіряні браслети, кахлі, навіть ліжники. Також випустили однойменний комікс і повість Івана Франка в кінообкладинці.

Де і коли подивитися?

У Львові подивитися “Захара Беркута” можна буде в усіх кінотеатрах мережі “Планета кіно” (до 31 жовтня), Multiplex (до 13 листопада) та “Кінопалац”. Квитки на покази можна придбати на офіційних сайтах мереж, вони уже в продажу!
До слова, саме в “Кінопалаці” (вул. Театральна) 15 жовтня о 19.00 відбудеться особливий перегляд “Захара Беркута”, перед яким франкознавець і директор Дому Франка Богдан Тихолоз прочитає цікаву лекцію про однойменну повість Каменяра. Квитки на цю подію можна придбати за посиланням.

„Захар Беркут”. The Rising Hawk. Жанр: бойовик, історична драма. 2019 рік. Кіностудія-виробник: Kinorob, CinemaDay за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Дистрибутор: FILM.UA Distribution та MMD UA. Генеральний медіа-партнер та бродкастер: телеканал “Україна”.
Режисер: Ахтем Сеітаблаєв. Співрежисер: Джон Вінн. Оператор: Юрій Король. Продюсери: Єгор Олесов, Юрій Карновський, Джефф Райс, Раджа Коллінз. Автори сценарію: Ярослав Войцешек, Річард Ронат за мотивами повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Художник-постановник: Влад Одуденко. Художник з костюмів: Антоніна Белінська. Художник з гриму: Алла Леонова. Кастинг-директор з українського боку: Ольга Клименко. Постановка трюків: STUNTALOT. У ролях: Алекс МакНіколл, Роберт Патрік, Поппі Дрейтон, Томмі Фленаган, Андрій Ісаєнко, Цегмід Церенболд, Олег Волощенко, Рокі Майерс, Аліна Коваленко, Єржан Нуримбет, Віктор Жданов, Елісон Дуді, Аян Отепберген, Олег Стефан, Олівер Тревена, Даулет Абдігапаров, Марина Кошкіна, Нуркен Туматаєв, Станіслав Лозовський, Марат Абдуллаєв, Вікторія Клещенко-Пилипчук, Даніяр Ахметов, Михайло Корженівський, Андрій Сторожик, Юрій Єрко, Михайло Черняков, Аліна Довбуш, Євгеній Лебедин, Микола Ейсмонт, Ян Кліпп, Олег Невольник, Олександр Лаптій, Артемій Єгоров, Олег Карпенко.

Синопсис: 1241 рік. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, винищуючи все на своєму шляху. Дійшовши до високих Карпатських гір, військо зупиняється біля їхнього підніжжя. Однак уночі кілька місцевих мисливців, брати Максим та Іван Беркути потайки пробираються в табір і звільняють полонених. При цьому Максим убиває єдиного сина хана. Несамовитий від люті Бурунда вимагає знайти і покарати винного в смерті свого спадкоємця. Але монголам не вдається упоратися з цим завданням, тож хан вирішує йти навпростець, щоби помститися і знищити карпатські поселення. Для цього він знаходить зрадника серед місцевих, який відкриває йому таємний прохід у горах. Однак невеличка громада гірських мисливців під керівництвом Захара Беркута має свій план, щоби назавжди зупинити ворога.

Роберт Патрік,
актор, зіграв роль Захара Беркута:
“Історія Захара Беркута – про кожного з нас. Вона змушує задуматися над тим, що ми робитимемо, коли наш спосіб життя опиниться під загрозою. Чи будемо бігти, чи будемо боротися і відстоювати те, у що віримо? Найбільш близькою в образі Захара для мене виявилася саме його воля до боротьби за свою свободу. Він не хотів чужого панування ні над ним самим, ні над своїм народом. Замість цього волів, щоб люди самі вирішували, хто і як ними повинен правити, і був готовий боротися за свою свободу.
З українською групою мені працювалося чудово. Взагалі для мене було великим відкриттям приїхати до України попрацювати з українською групою та іншими чудовими людьми. Я зрозумів, що Україна – відносно молода країна, що тут панує дух свободи і прагнення до волі, що ці почуття досить свіжі й актуальні. Мені дуже приємно працювати у колективі людей, які відчувають і цінують свободу. І те, що я допомагаю їм розказати їхню історію, символізує мою підтримку прагнень народу України. Я бачу, що українці дуже пишаються історією, описаною в повісті “Захар Беркут”, і що для них ця історія дуже важлива. Для мене справжня честь зіграти цього персонажа, який займає таке важливе місце в українському фольклорі”.

Томмі Фленаган,
актор, зіграв роль Тугара Вовка:
“Більшість із того, що я знаю про Україну, я дізнався від нашого продюсера Юрія Карновського. Він запросив мене на екскурсію вулицями Києва і майданом Незалежності. Насправді я дуже щасливий, що цей фільм зможе розповісти глядачам у всьому світі про історію України. Я був здивований, коли дізнався, що ці землі були головним перехрестям торгових шляхів тисячоліття тому. Тисячі років тому уся торгівля через шовкові шляхи проходила через Київ. Я люблю історію, і ця історія проливає мені світло на історію України, яка насправді, на жаль, не так добре відома за її межами. Мені завжди цікаво знайомитися з новими культурами, новими народами та дізнаватися, що відбувається у нашому світі”.

Рокі Майєрс,
актор, зіграв роль Івана: 
“Я зіграв Івана Беркута – старшого брата Максима, старшого сина Захара. Вважаю, що він у першу чергу сім’янин. Він дуже щасливий та задоволений своїм життям, дивиться на приклад своїх батьків і хоче того ж: родину, дітей, бути хорошим батьком. І це мета його життя. На контрасті з Максимом, якому цікаве все, що відбувається довкола, Іван буде радий, якщо нічого захопливого ніколи не відбудеться. Він не прагне стати воїном зі світовим ім’ям – він і так щасливий бути на своєму місці.
Коли я дізнався, що можу поїхати до України, то дуже зрадів. Ніколи не думав, що в мене буде шанс сюди потрапити та зніматися в кіно. І коли мені надіслали сценарій, я був щасливий взяти участь у чомусь настільки грандіозному!
Ця епічна історія зрозуміла кожному з нас. Я одразу відчув зв’язок зі своїм героєм. Уже згодом дізнався про можливість працювати з Робертом Патріком, Томмі Фленаганом, Елісон Дуді, Алексом, Поппі та талановитими українськими акторами. Усе це склалося в щось велике, частиною чого я хотів стати.
Підготовчий період у нас був довгий, але веселий. Мені сподобалося. Тренування з бою, трюки, навчання їзди верхи, тривала фізична підготовка та, звісно, ґрунтовний аналіз сценарію, аби якнайкраще вжитися в роль та зрозуміти історичний період, як жили люди в Україні у ХІІІ столітті”.

Алекс МакНіколл,
актор, зіграв роль Максима:
“Прочитавши сценарій “Захара Беркута”, я був дуже схвильований, мені надзвичайно сподобався цей сюжет. І хоча достеменно не відомо, чи було так насправді, чи це все вигадка, можу сказати з певністю: це прекрасна героїчна історія. Я завжди хотів зіграти роль героїчного шляхетного персонажа або правителя поневоленого народу, який допомагає своїй громаді боротися проти зла чи гніту. Мене запросили зіграти роль Максима, і я був цьому дуже радий із багатьох причин. Це роль моєї мрії. Ще більше розпалив мою цікавість той факт, що зйомки відбуваються в Україні. Я тут ніколи не був і навіть гадки не мав, чого варто очікувати. Тож стало цікаво. Я знайшов у мережі фотографії Карпатських гір, і мене дуже вразила їхня краса”.

Поппі Дрейтон,
акторка, зіграла роль Мирослави:
“В Алекса й справді зовсім не важко закохатися, адже він такий симпатичний хлопець! Мені дуже подобається працювати з людьми, які люблять свою роботу, не бояться покепкувати та не поводяться занадто серйозно. У Алекса дуже легкий, грайливий, веселий характер, і взагалі мені дуже просто зніматися з акторами, що поділяють мій підхід до роботи. Ми постійно хіхікали на майданчику, і це, здається, просто зводило усіх з глузду”.

Олівер Тревена,
актор, зіграв роль Богуна:
“Я був у захваті, коли прочитав сценарій. Сюжет фільму просто надзвичайний. Стати частиною чогось масштабного, частиною української історії – неймовірно. Деякі сцени знімали в Карпатах. Це, мабуть, найгарніше місце, де я коли-небудь бував. Якось прокинувся зранку, поснідав, вийшов із готелю, аж тут неподалік з’явився прекрасний кінь. Він просто їв сіно, а на тлі сходило сонце. Я навіть сфотографував цей фантастичний момент. Думаю, кожен повинен відвідати Карпати на певному етапі свого життя. Це недоторкане місце, важко знайти щось подібне сьогодні. У них є щось дуже магічне”.

Андрій Ісаєнко,
актор, зіграв роль Петра:
“Для мене ця історія насамперед про самопожертву, єднання та віру в те, що коли люди об’єднуються, то разом можуть щось змінити. Відсоток поганих і добрих людей залишається однаковим у всі часи, і зло неможливо викорінити. Думаю, ця історія змусить замислитися над тим, що можна жити без крові, адже кровопролиття ні до чого хорошого не призводить. Вважаю, що глядачам варто подивитися це кіно, аби винести з нього певний урок: треба любити свого ближнього, родину, друзів, узагалі любити людей. Може, тоді світ стане кращим.
Один із головних меседжів фільму “Захар Беркут” – потрібно об’єднуватися заради свободи. На фільм варто піти, аби полюбити Україну ще більше. З режисером Ахтемом Саїтаблаєвим працюю не вперше –  знімався у “Кіборгах”. Щасливий, що знімаюся у фільмах цього знаного і талановитого режисера! Добре спрацювалися з Ахтемом.
Художниця з костюмів Антоніна Белінська виконала титанічну роботу, і ми всі дуже вдячні їй за це! Дуже ефектні костюми. Хоча іноді в цих костюмах, звісно, було дуже спекотно. Найважчим моментом у зйомках були костюм, перука і грим – півтори години”.

Олег Волощенко,
актор, зіграв роль воїна-найманця Гарда:
“Інтернаціональна команда стала для мене великим досвідом. Акторська справа досить марнославна, ця чаша багатьох не оминає. А голлівудські актори зовсім без корони на голові. У них можна вчитися простоти в спілкуванні та ставленні до своєї професії. Я у захваті від них усіх! Коли дізнався, що в головній ролі буде Роберт Патрік, то згадав, як ще підлітком дивився “Термінатор 2”. Я був у захваті, знав цей фільм від початку до кінця. І коли зрозумів, що, в принципі, зустрінуся на майданчику зі своєю легендою, то в голові виник якийсь когнітивний дисонанс. Це дуже круто! У ті часи я, звісно, не думав, що взагалі стану актором. А якби мені хтось сказав, що я зніматимуся  з Термінатором у одному фільмі, то спитав би: “Ти що? Ти нормальний?!”. Це просто магія”.
Пам’ятаю, що як у перший знімальний день не випускав із рук телефон, коли побачив створену для фільму локацію – середньовічну Тухлю. Я підійшов до Влада Одуденка, художника-постановника, і сказав: “Знаєш, ти вкотре сам себе перевершив”. Знаю його ще завдяки “Сторожовій заставі”, завдяки тому, що Влад зробив у цьому фільмі. Тільки людина талановита, творча може повторити таке з такою любов’ю до найменших дрібниць. Навіть мох на дахах хат у фільмі справжній, його викладали вручну. Я був шокований, бо думав, що він штучний. Усе справді було живе, пронизане тим духом, який ми повинні були передати у нашому фільмі”.

Цегмід Церенболд,
актор, зіграв роль хана Бурунди:
“Україна – дуже красива країна. Тут величезні гори, дерева і люди теж високі. Мені сподобалося дружнє, ввічливе ставлення людей одне до одного. Раніше я чув, що за часів Другої світової українці перші йшли на фронт захищати свою Вітчизну, тож уявляв собі їх хоробрими, безстрашними. Наприклад, водій, який зустрів мене в аеропорту, дуже сподобався. Він – патріот. Ми поговорили про те, як він ставиться до України, і ця розмова мені запам’яталася. За час зйомок я полюбив нашу кіногрупу, український народ і Київ. Думаю, проведений в Україні час залишиться для мене доброю згадкою. Як українці сприйматимуть наш фільм? Певен, що вийдуть із кіно з думкою про те, що треба любити свою Батьківщину, родину, дітей, і згадають, якою ціною вони вибороли незалежність для своєї країни”.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7184 / 4.4MB / SQL:{query_count}