Фантом моря, або Історія vs сучасність

Яким був ІІ Міжнародний поетичний фестиваль у Полтаві і що варто почитати, якщо вам не вдалося долучитися до цього надзвичайного проекту, розповідає “Львівська Пошта”

Що ви знаєте про Полтаву? От я, до прикладу, до приїзду на Meridian Poltava не знала майже нічого конкретного. Ну є у них галушки, ну шанують вони Мазепу, Котляревського, Гоголя... Але то таке, по вершках збиране. А от чого саме чекати від тої Полтави – Бог його знає!
Це місто на перший погляд геть просте: старенький вокзал, стандартна забудова кварталів, такі ж, як деінде, афіші концертів і вистав, серед яких кумир “вовчиць” Винник  і мрія, чи то пак еротична фантазія, трудяг Астаф’єва. Воно відкривається поступово, накочує теплими хвилями, наче море. Чи не всі гості Meridian Poltava, з якими випало перемовитися кількома словами, асоціювали Полтаву з курортним містечком. Здається, пройдеш ще сто-двісті метрів, і от воно – те море.
Тут немов зупинився час. Ніхто нікуди не спішить: ані містяни у повсякденних клопотах, ані ми, гості, попри насичену програму фестивалю. Місто тихе, тут не чутно шуму машин, громадського транспорту, гамору туристів. Натомість Полтава зачаровує співом пташок, плескотом води у фонтанах, шелестом листя. Тут багато зелені та квітів, тож попри спеку (більшу, ніж у Львові) навіть дихається легше.
Полтава вміє бути різною – серед дня вражати тишею і будити піснями вночі, дивувати старими облупленими будинками в середмісті і вражати перлинами архітектури, у одній з яких розташувалося місцеве управління СБУ. Взагалі про локації Полтави туристичної варто розповісти в окремій статті, що ми неодмінно зробимо.
Фестиваль Meridian Poltava, завдяки якому й пишу зараз про Полтаву, як і саме місто, відкривається теж поступово. Фестиваль не кричить про події афішами з кожного стовпа, проте про нього тут не знає тільки лінивий. Організатори проєкту – три Саші, як ми над ними жартували: серйозний директор фесту Олександр Ткаченко, завжди усміхнена піарменеджерка Олександра Сиротинко, шустра менеджерка Саша Приткова. А ще технічний менеджер Костя Калюжний. Саме вони за підтримки команди Meridian Czernowitz і волонтерів, чи то пак “жовтих чоловічків”, подарували нам три незабутні дні свята, яке поєднало історію та сучасність. Бо як інакше можна охарактеризувати фестиваль, під час якого на визначальних для історії не лише України, а щонайменше Європи локаціях, зокрема на Кургані у Решетилівці і в музеї “Поле Полтавської битви”, з вуст шведських поетів Лассе Сьодерберґа, Ґуннара Гардінґа, Марі Тонкін, Ларша Пальма та їхніх українських колег лунала сучасна і дуже актуальна поезія, зокрема про нашу нинішню війну?
Або де ще організатори збирають два туристичні автобуси гостей і везуть їх “у народ” (в нашому випадку у Решетилівський будинок культури)? Зі сцени решетилівцям, яких зібралося чимало, свої найновіші вірші, окрім шведів, читали Юрій Іздрик, Ігор Померанцев і Катерина Калитко.
Взагалі через одну події збирали в різних залах Полтави без перебільшення аншлаги. На творчий вечір акторки театру і кіно Ади Роговцевої годі було проштовхнутися. Вона знайшла час на вірші, спогади, музику, розмови про війну і ціну незалежності, навіть на селфі з гостями події.
Яблуку ніде було впасти і на інших подіях: вечорі Івана Малковича у театрі Гоголя, презентаціях книг Олександра Бойченка, Катерини Калитко, Володимира Рафєєнка. На подіях фестивалю було вдосталь щирого сміху та жартів, не бракувало пекучих сліз болю і ніжного розчулення, а ще багато відвертих розмов про війну, яких нам не уникнути…
Письменник Артем Чех, який перебував на “точці нуль” впродовж року, представив полтавцям нову збірку оповідань “Район “Д”. А вимушений переселенець і відомий автор Володимир Рафєєнко презентував свій перший роман українською “Мондеґрін”.
Подарували організатори фестивалю відвідувачам і трохи музики – по концерту щодня: камерний літературно-музичний вечір за мотивами роману Олени Андрейчикової – у п’ятницю, сучасний і досить провокативний концерт-присвяту Вікторії Польової “Готланд. Послання острову” – в суботу і на закриття – в неділю – вибуховий виступ гурту “Лінія Маннергейма” із Сергієм Жаданом.

Як бачите, програма була чимала, досить багата на найрізноманітніші події, а вхід на всі заходи – безкоштовний, навіть на поїздки та екскурсії (щоправда, за умови попередньої реєстрації). Організатори постаралися здивувати полтавців цілком новими авторами і музикантами – склад учасників порівняно з минулим роком змінився майже повністю.
Тож ІІ Meridian Poltava таки вдався! Думаю, його організаторам вже сьогодні варто думати, чим дивувати нас наступного року (якщо, звісно, запросять). Та як би там не було, Юрко Іздрик саме в Полтаві найкраще окреслив тих, що роблять свою роботу добре: “Якщо ти відкриваєш книжку на будь-якій сторінці і тобі не соромно, то вже добре”. Тож, як кажуть, тримайтеся пензля. До зустрічі в 2020-ому на Meridian Poltava!
Львів – Полтава – Львів
Фото: Олег  Дубина,
Володимир Грибов

Топ-10 книжок фестивалю Meridian Poltava

1. “Антологія української поезії ХХ століття. Від Тичини до Жадана”
2. Сергій Жадан “Антенна”
3. Юрій Іздрик “Папіроси” 
4. Юрій Іздрик “Меланхолії”
5. Кателина Калитко “Ніхто нас тут не знає, і ми – нікого”
6. Ігор Померанцев “Вы меня слышите? Дневник: проза, поэзия, эссеистика”
7. Олександр Бойченко “Країна за Збручем”
8. Володимир Рафєєнко “Мондеґрін (пісні про смерть і любов)”
9. Артем Чех “Район “Д”
10. Олена Андрейчикова “Тени в профіль”.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8183 / 4.4MB / SQL:{query_count}