Docudays UA охопить 22 області України

На Львівщині стартує XV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини

У жовтні на Львівщині розпочнеться Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. П’ятнадцятий фестиваль пройде під гаслом “Рівні рівності” і створить дискусію довкола групи людей, які найчастіше стикаються з нерівністю, зазнають дискримінації в суспільстві та є недостатньо репрезентовані в медіа.
Загалом Docudays UA триватиме з жовтня по грудень і покаже найцікавіші документальні стрічки про права людини в 22 областях України, серед яких і Львівська. Локаціями для показів та обговорень фільмів стануть місцеві кінотеатри, доми культури, школи та вищі навчальні заклади, кіноклуби та креативні простори, книгарні, бібліотеки, а також установи пенітенціарної системи. Важливою складовою заходів є дискусії, під час яких глядачі матимуть нагоду поспілкуватися з режисерами стрічок, запрошеними правозахисниками, діячами культури.
Головна тема цьогорічного фестивалю присвячена суспільним викликам, пов’язаним з поняттям рівності. Це пропозиція подискутувати про поширені стереотипи та визначити, як сповідувати практики рівності в нашому повсякденні, зрештою, “виміряти” рівні рівності. Фестиваль пропонує відвідувачам подивитися на питання нерівності з різних позицій – не лише через кіно, а й через правопросвітницькі й правозахисні заходи, дискусії.

Фільми Docudays UA

Фільм “Сільвана” Міки Ґустафсон, Олівії Кастебрінґ і Крістіни Тсіобанеліс простежує життя шведської реперки Сільвани Імам, чиї тексти спрямовані проти всіх форм пригноблення, від андеґраундної артистки до ікони. Сільвана використовує свій гострий, як бритва, язик, щоб скерувати увагу на соціальні рухи, які відбуваються в сучасному суспільстві, а в ході справи служать голосом покоління.

У кінострічці “Моє тіло – політичне” Аліси Ріфф мовиться про повсякденне життя чотирьох трансгендерних людей, що живуть у бідних районах Сан-Паулу. Наратив розвивається, поєднуючи їхнє інтимне життя із соціальним контекстом, і порушує питання бразильської трансгендерної спільноти та її політичних диспутів.
“Мовчазна війна” Манон Луазо розповідає історії жінок, які постраждали від зґвалтувань і яких сирійський режим використовує як зброю у війні, скоюючи злочин проти людства. Жінки, які висловлюються в цьому фільмі, вирішили порушити мовчанку. Їхні свідчення – рідкісні, виняткові і дуже сумні. Вони – голоси невимовних злочинів режиму Башара аль-Асада.
Коли режисер Міла Турайлич починає інтимну розмову зі своєю матір’ю у кінострічці “Зворотний бік усього”, політична лінія розколу, що проходить по їхньому дому, оприявнює сім’ю та країну, яку переслідує її історія. Хроніки родини в Сербії перетворюються на яскравий портрет активіста в часи великих заворушень, порушуючи питання обов’язку кожного покоління боротися за своє майбутнє.
“Вихідний” Жанни Максименко-Довгич – це портрет міста і водночас людей, які в ньому живуть. Це фільм про пошук ідентичності на тлі нової війни і тектонічних змін у країні та, як наслідок, у свідомості людей. Стрічка порушує важливе питання, чи можна й далі жити, застрягши однією ногою в радянському минулому, а другою – крокуючи в Європу.
Про доньок, дружин і матерів – членів грецької неонацистської партії “Золотий світанок” розповідає стрічка “Дівчата “Золотого світанку” Ховарда Бюстнеса. Під час виборів у Греції та судових слухань норвезька знімальна група несподівано отримала доступ до таємних покоїв і сімейного життя членів однієї з найбільш сумнозвісних націоналістичних партій Європи, розкриваючи світогляд, цінності та характери людей, що перебувають на передовій сучасного націоналізму.
Історії Аніти, Ріти, Рікардо та Андреса, що вже 40 років ходять у школу для дітей із синдромом Дауна, але прагнуть більшої свободи та незалежності, – у фільмі “Дорослі” Майте Альберді. На жаль, суспільство, в якому вони живуть, не має засобів, аби задовольнити їхнє бажання більшої незалежності. Попри те, що їх навчають, як стати “відповідальними дорослими”, усі четверо залишаються залежними від інших, які ухвалюють за них рішення. Це велике розчарування для них.

До програми Мандрівного фестивалю входять і кінострічки, що здобули нагороди на Docudays UA-2018 у Києві. Фільм “Явних проявів немає” Аліни Горлової простежує шлях жінки, яка повернулася з війни, від початку її реабілітації до виходу на роботу. Він переміг у номінації Docu/Права, а також отримав приз від Української Гельсінської спілки з прав людини та від видання Current Time.
До них належить і фільм – володар спеціальної відзнаки в програмах Docu/Україна і Docu/Коротко, а також премії імені Андрія Матросова “Гірчиця в садах” Пьотра Армяновського. Фільм розповідає історію Олени, яка їде додому – в село на лінії фронту в “сірій зоні” Донецької області, де провела дитинство. В саду дівчина лягає на колючу траву, яку посадив її брат, і згадує, які великі та смачні були колись абрикоси, вишні, груші, черешні...
Фільм-спостереження за життям десятирічного Олега та його бабусі Олександри в селі на лінії фронту “Віддалений гавкіт собак” Сімон Леренґ-Вільмонт здобув приз глядацьких симпатій на Docudays UA-2018. Крім того, кінострічка озвучена тифлокоментарем, що робить її доступною для незрячих глядачів.
На спеціальному показі Мандрівного Docudays UA представлять роботу “Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека” видатного американського режисера Фредеріка Вайзмена. Він зазирає за лаштунки одного з найвеличніших сховищ знань у світі та показує глядачеві місце гостинності, культурного обміну і навчання. Окрім показів фільму, впродовж Мандрівного фестивалю відбудуться дискусії щодо функції та ролі публічних бібліотек у сучасному українському суспільстві. Обговорення трансформаційного потенціалу українських бібліотек та їхніх можливостей для локальних спільнот відбудеться в десяти містах за участі експертів.
“Ми створюємо можливості для кожної людини в Україні дивитися найталановитіше та найактуальніше документальне кіно з усього світу. Таким чином сприяємо розвитку критичного мислення, формуванню активної громадянської позиції та ставленню до людської гідності як до найвищої цінності, – пояснюють місію проекту організатори Docudays UA. – Реалізуючи нашу місію, сприяємо й популяризації та розвитку документального кіно і підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні”.
На Львівщині покази триватимуть за підтримки громадської організації “Патронус” і Центру правових та політичних досліджень “СІМ”. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0719 / 4.41MB / SQL:{query_count}