“Касабланка”, “Співаючи під дощем” чи “Римські канікули”?

Сьогодні у Львові розпочався кінофестиваль “Класика Голлівуду”

Кінотеатр “Коперник” запрошує львів’ян і гостей міста на фестиваль класичних голлівудських фільмів. Щодня з 27 липня по 2 серпня о 19.00 покази фестивалю відбуватимуться у великому залі кінотеатру, розрахованому на 140 місць. У програмі – фільми на всяк смак: комедії, нуари, мюзикли, драми. Загалом сім колоритних кінострічок, які просто не можуть залишити байдужими кіноманів! Усі фільми фестивалю (окрім “Бульвару Сансет”, який демонструватимуть із субтитрами) перекладені українською.
Фестиваль стартує сьогодні з показу легендарної “Касабланки” (1942 р.) Майкла Кертіса з Гамфрі Богартом та Інгрид Бергман у головних ролях. Дія фільму розгортається в марокканському місті Касабланка у часи Другої світової війни, що перебувало тоді під контролем вішистської Франції. Сюжет зосереджений на внутрішньому конфлікті людини, якій доводиться вибирати між любов’ю та гідністю, між коханою жінкою та необхідністю вчинити правильно – допомогти їй та її чоловікові, лідеру руху Опору, втекти з Касабланки для продовження боротьби з нацистами.
Наступним дивитимемося  оскароносний мюзикл “Співаючи під дощем” (1952 р.) Джина Келлі і Стенлі Донена за участі Джина Келлі, Деббі Рейнольдс, Дональда О’Коннора і Джин Гейґен, який з часом здобув статус одного з найвизначніших фільмів американського кіно. Він очолював список ста найкращих музичних фільмів “Серії 100 років” Американського інституту кіномистецтва, складений у 2006 році, а також зайняв п’яте місце в списку найвизначніших американських фільмів тієї ж серії за 2007 рік.
У суботу, 29 липня, гостям фестивалю покажуть “Бульвар Сансет” Біллі Вайлдера (1950 р.) із Глорією Свенсон і Вільямом Голденом у головних ролях. Ця історія про трагедію забутих зірок кіноекрану здобула репутацію “найкращої кінокартини про “підводні камені” Голлівуду”. Критики та публіка прийняли “Бульвар Сансет”, створений у популярній на той час стилістиці фільму-нуар, із захопленням. Тож не дивно, що він отримав три премії Американської кіноакадемії (а був номінований на одинадцять!).
Недільний вечір 30 липня організатори фестивалю пропонують провести на “Римських канікулах” Вільяма Вайлера (1953 р.). Ця романтична кінокомедія настільки відома кіноманам, що важко розповісти про неї щось нове. Зауважимо тільки, що саме в цьому фільмі головну та першу відому велику роль у кар’єрі (принцеса Анна) зіграла неперевершена Одрі Гепберн. Тож не проґавте!
31 липня о 19.00 в “Копернику” демонструватимуть драму “Все про Єву” (1950 р.) Джозефа-Лео Маркевича. Окрім режисури, він відповідальний за сценарій цієї роботи, створений за мотивами оповідання “Муд­рість Єви” Мері Орр. У цій кінострічці зійшлися легенди Голлівуду: Бетт Девіс зіграла знамениту, але старіючу зірку Бродвею Марго Ченнінг, Енн Бакстер – її молоду прихильницю Єву Гантінгтон, котра вкрадається в життя зірки і стає загрозою як для її кар’єри, так і для особистого життя. А ще цей фільм – одна з перших кінокартин, у якій з’явилася майбутній секс-символ Америки Мерилін Монро.
Перший день серпня запам’ятається переглядом бурлескної комедії Говарда Гоукса “Його дівчина П’ятниця” (1940 р.) з Кері Грантом і Розалінд Расселл. Це вільна екранізація п’єси Бена Гехта і Чарльза Макартура (в оригіналі твору обидва головні герої – чоловіки). Кінострічка розповідає про головного редактора газети Волтера Берні та його колишню дружину і найкращого репортера Гільді Джонсон. Вона приходить повідомити Волтера, що виходить заміж і покидає газету. Хоч він і пропалений цинік, та все ще любить Гільді (та й найкращого співробітника втрачати не хоче), тому дає їй останнє завдання – взяти інтерв’ю у засудженого до смерті Мерфі. Це буде її найкращий репортаж, вершина кар’єри.
А закриє фестиваль у середу, 2 серпня, фільм-нуар “Мальтійський сокіл” Джона Г’юстона (1941 р.), знятий за мотивами однойменного роману Дешилла Гемметта. Головні ролі в кінострічці виконали Гамфрі Богарт, Мері Астор і Гледіс Джордж. Приватний детектив Сем Спейд починає смертельне полювання за таємничо зниклою безцінною статуеткою “мальтійського сокола”. Ця реліквія прийшла в сучасний світ із глибини віків та символізує можливість управління людьми, народами, країнами. Людством, врешті-решт. Більш-менш освіченій людині відомо, що світом правлять таємні ордени і організації, а тому інтерес до цієї теми вічний та незаперечний.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7258 / 4.38MB / SQL:{query_count}