“Концерт – це не набір номерів, а суцільна лінія”

Диригент Мирон Юсипович розповів, чого чекати від концерту “У звуках про любов!”, який відбудеться у Львівській філармонії 12 лютого

Кажуть, про любов уже все сказано і написано. Тож вельми важко знайти щось оригінальне у вирі палких слів і знайомих романтичних мелодій, котрі звучать звідусіль напередодні Дня закоханих. Але ми все ж спробуємо зробити це 12 лютого у Львівській філармонії. “У звуках про любов!” – це проект вишуканої святкової музики, який обіцяє порушити канони класичних валентинівських заходів. 
Ініціатор проекту – львівський диригент Мирон Юсипович, який нещодавно повернувся з турне Польщею, розповів, що подавати серйозну та складну музику найкраще у форматі шоу, яке заплановане на вечір 12 лютого.
“Цей концерт буде особливим, – зазначає диригент. – Я переконався, що є успішніші формати, окрім класичної побудови програми, яка зазвичай містить арію, дует та увертюру, якщо йдеться про вокальну музику. Дуже успішними є заходи, що пропонують дійство, синтез мистецтв. Наш проект матиме й незвичну драматургію”.
У програмі до Дня закоханих шедеври вокального мистецтва – арія Русалки Дворжака, Чіо Чіо Сан Пуччіні, фрагменти “Кармен” Бізе. Будуть і романтичні інструментальні твори – Массне, Сен-Санс. Зі слів Мирона Юсиповича, в основі концерту – композиції, які з різних причин не часто виконують у Львові. За задумом організаторів всі вони будуть між собою пов’язані – з першого ж звуку на сцені розпочнеться дійство. “Окрім самої музики, ми поєднали світло, мізансцени, хореографію, – розповідає диригент. – Хореограф ставить пластику солістів, щоб візуально об’єднати їхні виступи. Всі епізоди плавно переходять із одного в другий. Тому концерт – це не набір номерів, а суцільна лінія, яка має свій розвиток та кульмінацію. Тематика, звичайно ж, про кохання. Намагаємося зробити це у вишуканому стилі – не просто вийти і заспівати у фраку O Sole mio чи інші популярні композиції. Такий формат також повинен існувати, але ми хочемо зробити щось цікавіше”.
Як каже Мирон Юсипович, перший відділ за настроєм більш ноктюрновий та серйозний. Тремкий нічний аромат, драматична атмосфера, яка тонко передає, що любов – не лише сміх і радість, а й страждання, особливо помітні у оперному репертуарі. Друге відділення вже більш концертне, блискуче. А на завершення організатори підготували невеликий уривок із оперети, неаполітанські, польські та українські елементи – на всяк смак. 
“Я дуже пильно ставлюся до того, щоб це дійство не перетворилося на банальне шоу, яких зараз на свята вельми багато, – веде далі Мирон Юсипович. – Потрібні різні концерти, проте сам хочу готувати програми зі смаком, виважено і високопрофесійно. Якщо співає сопрано, то воно повинне мати повний діапазон. Те саме стосується й тенорів. Важливо не лише показати голос, а й уміння фразувати, сценічну майстерність.  До моїх солістів немає жодного поблажливого ставлення – вони повинні бути готові, якщо сьогодні ми граємо цю програму у Львові, а завтра, скажімо, в Берліні. Адже в мене й таке бувало. Цей концерт розраховуємо показати не лише на львівській сцені, бо вже є замовлення на турне за кордоном”. 
В програмі “У звуках про любов!” задіяні такі виконавці, як Олеся Бубела і Людмила Осташ (обидві – сопрано), Василь Садовський (тенор) та Петро Радейко (баритон). “Як на мене, це одні з найкращих солістів у Львові. Молоді, але дуже успішні, – зауважує диригент. – Останні півтора року ми давали з ними концерти в Польщі, і рецензії поляків підтверджують, що це дійсно співаки вищого ґатунку. Після турне нам написали дуже багато щирих відгуків. Інші потенційні глядачі читають їх у інтернеті і вирішують, чи йти на наступний захід. Там не сховаєшся за титулом народного чи заслуженого артиста”.
Також до концерту 12 лютого долучиться Ігор Мацелюх, який грає на старовинному інструменті – флейті Пана. Хореографію ставитимуть Сергій Качура та Вікторія Трач. А втілюватиме інструментальну казку на сцені Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії.
“Я завжди вишикую голоси і людей із харизмою та артистизмом, – пояснює Мирон Юсипович. – Публіка надзвичайно позитивно це сприймає. Є ще кілька маловідомих солістів, які брали участь в моїх проектах. Але їхній досвід та виступи за кордоном показали, що це колосальний потенціал. Треба давати їм шанс. Тоді менше музикантів виїздитимуть з України. За останні роки Львівську музичну академію закінчило декілька цікавих студентів, і майже всі вони виїхали, бо нема вакансій. А молодь шукає, куди вирушити. Недосконалість нашої системи призводить до того, що віртуозні солісти можуть роками співати в хорі на чверть ставки. Я стараюся робити проекти з такими талантами поза театром, оскільки часто для них там нема місця. Для мене затирання таланту через нашу корупцію та інші проблеми – як смертний гріх. Це втрата не лише для людини чи театру, а й для країни”.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7279 / 4.39MB / SQL:{query_count}