10 музичних фільмів, які не залишать вас байдужими

“Пошта” продовжує серію матеріалів про цікаве кіно. Цього разу пропонуємо добірку різних за жанром музичних кінострічок

“Емі” (Великобританія), 2015 рік

Цей документальний фільм про життя і смерть співачки Емі Вайнхауз зняв Азіф Кападіа. Світова прем’єра кінострічки відбулась у секції “Нічні покази” на Каннському кінофестивалі. А в цьому році “Емі” відзначили одразу двома нагородами за найкращий документальний фільм  – від Британської академії телебачення та кіномистецтва (БАФТА) і “Оскаром” від Американської Академії кінематографічних мистецтв і наук (нагадаємо, що в цій категорії номінували й фільм “Зима у вогні” про Революцію Гідності).
Кінострічка розповідає про світ, у якому жила Емі, через автобіографічні тексти її пісень, відео із особистих архівів родини та друзів. Крім того, до неї ввійшли інтерв’ю близьких їй людей і колег. У фільмі звучать невідомі раніше пісні і показані кадри з плівок, на яких юна Вайнхауз у оточенні друзів виконує свої перші пісні. Режисер зібрав близько сотні аудіоінтерв’ю в близькому колі друзів співачки.


“Рок на сході” (США), 2015 рік

Комедію “Рок на сході” – про музичного продюсера – створив володар премії “Оскар” Баррі Левінсон (“Людина дощу”). Він зумів зібрати у фільмі зірковий акторський склад на чолі з Біллом Мюрреєм. Окрім нього, ролі дісталися Зої Дешанель, Брюсу Віллісу і Кейт Хадсон. Основні зйомки тривали влітку 2014 року.
Головний герой комедії – Річі Ланц (Білл Мюррей) нещодавно був успішним музичним продюсером, а тепер став горе-мандрівником. Вирушивши в тур Афганістаном, одного дня він прокидається в номері без грошей і документів: його підопічна, співачка, забрала гаманець і втекла, а замість неї в номері розлігся дивний озброєний чолов’яга (Брюс Вілліс). Такий стан справ не віщував нічого доброго… Намагаючись вибратися з цієї ситуації, Річі випадково зустрічає афганську дівчину з неймовірним голосом. А оскільки в героя тут мало друзів і багато вільного часу, то він береться готувати юну співачку до участі в місцевому вокальному шоу.


“Курт Кобейн: клятий монтаж” (США), 2015 рік

Роботу над біографічним фільмом “Курт Кобейн: клятий монтаж”  режисер Бретт Морґен провадив ще з 2007 року. Під час зйомок він отримав безпрецедентний доступ до архівів музиканта завдяки участі в проекті доньки покійного Кобейна Френсіс Бін. Саме вона виступила в ролі продюсера. Зі слів творця фільму, коли він одержав доступ до архіву Курта, то неабияк зрадів, адже знайшов більш ніж 200 годин небачених раніше відеоматеріалів, величезний масив художніх проектів та справжній скарб для шанувальників музики артиста – його неопубліковані композиції!
За допомоги анімації, відвертих інтерв’ю з найближчими соратниками співака, а також малюнків і домашніх відеозаписів самого Курта “клятий монтаж” відстежує творчий шлях Кобейна від найбільш ранніх починань в місті Абердін (штат Вашингтон) до зеніту всесвітньої слави і знаходить за титанічною постаттю легенди світової рок-музики уразливу людину, що жила у вічній боротьбі зі світом.


“Любити ніколи не пізно” (США), 2015 рік

Комедія “Любити ніколи не пізно” – другий фільм, у якому Меріл Стріп знялася разом зі своєю донькою Мемі Гаммер. Оригінальна ідея і сценарій належить Діабло Коуді (“Джуно”), режисуру довірили Джонатану Деме (“Мовчання ягнят). Варто зазначити, що таланти і режисера, і сценариста відзначені премією “Оскар”, а виконавиця головної ролі Меріл Стріп є рекордсменкою за кількістю номінацій на премію Кіноакадемії за свою акторську роботу (в неї 19 номінацій і три перемоги).
Рікі (Меріл Стріп) сильно відрізняється від своїх ровесниць. Багато років тому вона залишила чоловіка і дітей, аби зробити кар’єру рок-співачки. І це їй вдалося! Однак стосунки із дітьми виявилися безнадійно зіпсовані. Несподіваний дзвінок колишнього чоловіка дає жінці шанс помиритися з родичами. Її донька Джулі (Мемі Гаммер) болісно переживає розлучення і як ніколи потребує підтримки та материнських порад. Але чи захоче Джулі слухати їх від такої мами…


“Я бачив світло” (США), 2015 рік

Світова прем’єра біографічно-драматичного фільму “Я бачив світло” Марка Абрагама відбулась 11 вересня 2015 року на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, а в Україні – 30 жовтня 2015 року на Київському міжнародному кінофестивалі “Молодість”. Це байопік про життя і творчість засновника музики кантрі Генка Вільямса. Його вважають одним із найвпливовіших американських музикантів ХХ століття.
У центрі сюжету – блискавична кар’єра артиста і його передчасна смерть 1 січня 1953 року в 29-річному віці через надмірне вживання наркотиків та спиртного. У фільмі “Я бачив світло” його втілив британський актор Том Гіддлстон. На прем’єрі кінострічки в Лос-Анджелесі він сказав:
“Музика, на мою думку, – найбільш ностальгічний та емоційний з-поміж всіх видів мистецтва. Спів – найщиріший і найбезпосередніший спосіб висловити свої почуття, адже в ньому нічого не приховаєш. Актор може сховатись за своїм персонажем, письменник – за текстом, те саме можна сказати про художників і скульпторів. А в співака, якщо можна так висловитись, серце оголене”.
Фільм “Я бачив світло” – друга режисерська робота Марка Абрагама, продюсера таких фільмів, як “Робокоп” (2014 р.) і “Останнє вигнання диявола”.


“Красна Маланка” (Україна), 2013 рік

Документальний фільм “Красна Маланка” режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук  знімав чотири роки. В підсумку вийшла ціла кіноісторія про долі людей із румунського села Красна на території України, які готуються до свята Маланки.  
Фільм складається з п’яти новел, у яких ідеться про долю головних героїв.  
Кожна новела розкриває природу та сутність одного з персонажів свята Маланки на тлі різних подій та життєвих колізій, знятих за участі різних людей. Герої – представники певного архетипу персонажа свята, так би мовити, роль одна – актори різні. Персонажем, який пройде своєрідним контрапунктом через усі новели, є майстер масок Георгій Ілліч. Розповіді та сюжетні лінії всіх персонажів постійно перетинаються і переплітаються впродовж усього фільму, неначе на великому полотні.


“Одержимість” (США), 2014 рік

Драму “Одержимість” створив режисер і сценарист Дам’єн Шезел. Він дуже довго не міг знайти грошей на зйомки цього фільму, тож зробив з нього короткометражку, яку представив на Міжнародному фестивалі незалежного кіно “Санденс” у 2013 році. Після успішного виступу на фестивалі Чазелл знайшов необхідні кошти. Прем’єра “Одержимості” відбулася вже наступного року на тому ж “Санденсі”. Це кіноісторія молодого музиканта на ім’я Ендрю. Здавалося б, його мрія от-от здійсниться. На юнака звертає увагу справжній геній, диригент найкращого в країні оркестру. Бажання Ендрю домогтися успіху швидко переростає в одержимість, а безжалісний наставник підштовхує його далі й далі – за межі людських можливостей. Хто вийде переможцем із цього двобою?
“Одержимість”  частково заснована на особистому досвіді Дем’єна Шезела. Коли режисер навчався у старшій школі, то грав у оркестрі і боявся свого викладача. Саме ці відчуття йому вдалося передати в цьому проекті.
Під час зйомок сцен інтенсивних репетицій режисер спеціально не зупиняв процесу, аби виконавець головної ролі Майлз Теллер барабанив до знемоги.
Незважаючи на те, що актор грає на барабанах з 15 років, він брав додаткові уроки: щоби підготуватися до зйомок фільму, займався три дні на тиждень по чотири години! В процесі роботи Майлз Теллер натер руки до пухирів – палички, якими він грав, і сама барабанна установка були забруднені його кров’ю. А ще один задіяний у проекті актор Джонатан К. Сіммонс травмувався (два поламані ребра), коли Теллер схопив його під час зйомок однієї сцени. Але така жертва не була марною – саме за виконання ролі Теренса Флетчера Сіммонс здобув “Оскара” за найкращу чоловічу роль другого плану.


“Всередині Льюіна Девіса” (США – Франція), 2013 рік

Це творіння легендарних братів Ітана та Джоела Коенів, які чотири рази здобули “Оскара” і отримали ще десять номінацій на нього, а також понад 70 разів удостоювались нагород на провідних кінофестивалях та конкурсах. Джерелом натхнення при створенні фільму слугували мемуари “Мер вулиці МакДугал” американського фольк-музиканта Дейва Ван Ронка. Саундтрек до фільму, якому приділили особливу увагу, складається з музики 60-их років минулого століття. Частину композицій у стилі фольк виконав Джастін Тімберлейк. 
Основні події фільму “Всередині Льюіна Девіса” розгортаються у Нью-Йорку, в його задимлених клубах, де збирається унікальна публіка. Льюін Девіс (Оскар Айзек) – талановитий музикант, закоханий у фольк. Однак справа всього його життя не приносить йому ані бажаного успіху, ані визнання, ані грошей. Він заплутався у собі та намагається знайти вихід зі складної життєвої ситуації…


“Джимі Хендрікс” (Великобританія), 2013 рік

Байопік “Джимі Хендрікс” створив Джон Рідлі, який здобув “Оскара” за сценарій драми “12 років рабства”. В цьому проекті він виступив у ролі режисера і сценариста. А головну роль легендарного гітариста виконав соліст OutKast Андре Бенджамін, який насправді надзвичайно схожий на Хендрікса. 
Сюжет фільму розгортається в нью-йоркському клубі у 1966 році, де виступає маловідома місцева команда. Саме в цей час до нього заходить подружка Кіта Річардса з Rolling Stones Лінда Кіт. У глибині сцени, майже за лаштунками, вона бачить молодого чорношкірого хлопця, що виробляє неймовірні речі зі своєю електрогітарою. 
Дівчина знайомиться з музикантом, вона вражена чистотою та наївністю юнака незгірш, аніж його музичним талантом. Тож Лінда вирішує допомогти гітаристу донести свою музику до слухачів по всьому світу. Саме з цього знайомства починається сходження на вершину музичного Олімпу американського музиканта та майбутньої рок-легенди Джимі Хендрікса.


“Джем і голограми” (США), 2015 рік

Музичний фільм “Джем і голограми” – кіноверсія відомого в США анімаційного серіалу, який транслювали в 1985 – 88 роках. Перенести популярну історію на великий екран взялася студія Universal, яка перед тим випустила успішний музичний фільм “Ідеальний голос”. Режисером проекту обрали Джона М. Чу, а роль Джем виконала актриса і співачка Обрі Піплз.
Головна героїня фільму – талановита дівчина на ім’я Джеріка. Вона живе з трьома сестрами – рідною та двома зведеними. Весь вільний час дівчата присвячують музиці. Джеріка чудово співає, але як, де і кому продемонструвати свій талант, не знає. Один запис, викладений її сестрою на YouTube, кардинально змінює життя дівчат. Тепер вони –  учасниці популярної групи. Чи вдасться Джеріці, яку шанувальники знають як Джем, зберегти індивідуальність? Або ж вона стане такою, якою її хочуть бачити фанати?

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6375 / 4.21MB / SQL:{query_count}