“Щось мені підказує, що вони відчують цей біль як свій”

Джамала, співачка, учасниця Євробачення від України, – про підготовку до конкурсу, увагу закордонних ЗМІ, якісну музику і особливий Львів

фото: Марічка Ільїна (7)
Цього вівторка у Опері був аншлаг. Що й не дивно, зважаючи на те, яка співачка того дня виступала на цій легендарній сцені. Квитки на сольний концерт Джамали (Сусани Джамаладинової) “Шлях додому”, який вона давала у Львові в рамках всеукраїнського туру великими містами України, розкупили задовго до його проведення. Цього разу львів’яни і гості міста мали змогу насолодитися піснями із її найновішого альбому “Подих” (кращої платівки, відзначеної українською музичною премією YUNA), міні-альбому “Дякую”, а також All or Nothing і For Every Heart і, звичайно, авторською композицією “1944”, якою співачка представить Україну на Євробаченні-2016. 
А перед концертом Джамала зустрілась із львівськими журналістами і розповіла про підготовку до конкурсу, увагу закордонних ЗМІ, якісну музику і особливий Львів.
 – Як ви зреагували на реакцію Росії щодо пісні, з якою їдете на Євробачення? 
– Ви знаєте, я вже, мабуть, тисячу разів відповідала на це запитання (усміхається). Найбільше – представникам зарубіжних ЗМІ. Саме вони допитувались, що ж такого у цій пісні, чому це так дивно зачіпає саме Росію.
І дійсно, це спровокувало велику цікавість... Навіть не уявляла собі, що заради інтерв’ю до мене спеціально приїжджатимуть репортери з Рolitico або The New Yorker чи Deutsche Welle. Допомогло. Знаєте, в моєму житті достатньо музики... Я ніколи не провокувала й додатково не використовувала якісь там скандали. В пресі ви не побачите моєї, вибачте, білизни. Але... цього разу вийшло так, що питання пісні “1944” турбувало всіх! Хтось у Росії щось заборонив, і цілий світ зреагував: а що ж там таке? Людям дійсно стало цікаво, що в тій пісні. Не знайшли нічого. Супер, співаємо у Стокгольмі!
– Багато музикантів з різних країн висловили свою підтримку вам і вашій музиці. Чи вам це приємно? Адже, по суті, Європа завдяки вам і вашій пісні дізналася історію кримськотатарського народу.
– 11 квітня я була в Амстердамі. Саме тоді вперше виконувала “1944” саме для голландської публіки і фанів Євробачення. Цікавим було вступне слово ведучого концерту. Він сказав: “Зараз на цю сцену вийде представниця України Джамала, яка розповідає піснею історію своєї сім’ї, трагедію усього кримськотатарського народу”. Зал дуже тепло на це відреагував, навіть подарували квіти... Було дуже приємно, відчувала підтримку слухачів. Дівчата і хлопці з Хорватії, Польщі, Ісландії, Швейцарії просто підходили і просили розказати про себе, про “1944”. Незалежно від результату конкурсу цією темою уже цікавляться!
Люди так фанатично відносяться Євробачення, що навіть не можу вам цього передати. За інтерв’ю до мене стояла черга зі щонайменше півсотні людей. Один кореспондент підійшов і сказав: “Я повинен вибачитись, за те, що ми ось так проголосували на референдумі”…
– Уже зараз є багато кавер-версій вашої пісні “1944”. Яку з них можете виокремити?
– Буде неправильно, якщо я виділю якусь одну з них. Адже це бачення моїх фанів, їхні відчуття. Вони як можуть і вміють, так цю пісню виконують. Тому мені просто дуже приємно, що це робиться. Дуже крутий кавер є під акомпанемент баяна і акордеона. Британський співак цікаво, але по-своєму переспівав “1944”. Є й версії у виконанні української дівчини і кримського татарина, учасника нового сезону “Голосу країни”. Вони всі різні, але кожен із них особливий! 
Знаєте, питала нещодавно своїх колег – учасників Євробачення, чи роблять кавери на їхні пісні. Мені на це відповіли: “А що, роблять? В нас такого нема...”  А в мене вже є до десятка таких, що й показати можна.
 – Кого з учасників цьогорічного Євробачення бачите своїм конкурентом?
– У 2016 році на конкурсі будуть дуже круті вокалісти – я просто у захваті від цього! До їх пісень можна ставитись по-різному, але Євробачення – це дійсно конкурс співаків! На якомусь із відбіркових турів Данилко сказав: “Ну, Джамала крута співачка, ми це знаємо, але Євробачення – не конкурс вокалу”. Я з цим не погоджуюсь! Бо навіть цьогорічні конкурсанти від Болгарії, Хорватії, Польщі, Мальти мають потужні, надзвичайні голоси. Мені  цікаво саме з ними виступати. А переможця вгадати складно, бо для цього основне вгадати настрій слухачів. Саме після виступу в Амстердамі я зрозуміла, що Євробачення – це конкурс настрою. Можуть бути тисячі букмекерських ставок, але ніхто напевно не може вгадати настрій глядачів, а відтак і переможця. Бо сьогодні людям хочеться сміятися і слухати легковажну музику, а завтра зануритися в трагедію і сум. Однак відчуваю серцем, що наша пісня має бути близька Європі. Щось мені підказує, що вони відчують цей біль як свій.
– Розкажіть про образ, який готуєте до конкурсу?
– Щодо вбрання, то його шитимуть кілька людей. Зокрема, 22-річний Іван Фролов, який переміг у конкурсі-спецпроекті від журналу Vogue. Приємно, що участь в ньому взяло так багато охочих. Роботи надсилали різні: деякі видавались смішними, деякі цікавими й оригінальними. Чому переміг саме Іван, не знаю... Можливо, тому, що він навіть краще, аніж я, розумів, яким має бути вбрання для виступу. Іван – мій фан, відвідує концерти, знає, як я поводжуся на сцені, як рухаюся. Це не перший досвід нашої співпраці – він зробив костюм для мого минулорічного концерту. Цього разу Іван запропонував одразу дві сукні. Дві й шитимемо. 
Крім того, над моїм образом працюватиме головний стиліст телеканалу СТБ Дмитро Курята, який також робить для мого виступу в Стокгольмі дві сукні. Тож уже на місці обиратимемо остаточний варіант, з яким працюватимемо. Основні кольори вбрання – сірий і темно-сірий, темно-синій із вкрапленням бежевого.
– Чи є проблеми з тим, що Україна торік не брала участі в Євробаченні, а чи, навпаки, це посилило інтерес до нашої країни?
– Як на мене, це проблема, що ми не брали участі в минулорічному конкурсі. Але всі країни кажуть нам: “З поверненням!” Та ще й із такою піснею – це дуже добре!”.
– У багатьох музикантів є традиція робити щось перед виходом на сцену. Чи є у вас така?
– Я тільки молюся, нічого більше. Знаю, що в декого є якісь амулети... Проте люди від таких речей досить швидко починають бути залежними. А раптом його не буде – що тоді? Не виходити на сцену? Намагаюсь просто бути зібраною і завжди звертаюся до Бога.
– Ви починали кар’єру як джазова співачка. Кілька років тому дали блискучий концерт на площі Ринок у Львові. Що в цьому напрямку робите зараз?
– Я обожнюю джаз. Вважаю, що не Київ чи Одеса, а саме Львів може стати джазовою столицею, навіть джазовим світом України. А щодо того, що роблю, то 25 квітня у Києві відбудеться концерт, на якому співатиму кримськотатарські пісні разом із джазовим піаністом Усейном Бекіровим. 
В юності, коли нам було по 18 років і я щойно вступила до консерваторії, ми записали спільний альбом. Окрім нас двох, над платівкою тоді працювали і молдаванин, і вірменин, тож результат вийшов інтернаціональний. І от зараз Усейн видає цей альбом Taterrium, а концерт стане його презентацією.
Так що я не полишаю ані класики, ані джазу. Це те, що тримає в тонусі. Зараз роблю свою музику, більш електронну, але мені цікаві різні жанри, цікаво поєднувати... Наприклад, нещодавно “поджемили” з “ДахаБрахою” – і вийшла чудова спільна композиція. Щоправда, над нею ще треба попрацювали, довести її до пуття. Та, може, вже наступного року видамо цю пісню. 
– Як вам Львів узагалі? Які емоції перепов­нювали вас, коли ви їхали сюди?
 
фото: Євген Кравс  
– Львів узагалі найчарівніше місто, яке є! Не кажу такого в кожному місті... Коли мене питають представники закордонних ЗМІ, що варто побачити в Україні, що у нас цікавого, перше, про що кажу, це про Львів. Потім – про Одесу. І ще, звичайно, запросила б до Криму, але вибачте... Так що частина мене у цьому місті також є. От сьогодні зранку чула пісні The Hardkiss, Дживана Гаспаряна, Ніно Катамадзе. Для мене надзвичайно важливо і приємно, що така музика – глибока, наповнена змістом – звучить у Львові, вона тут немов лунає звідусіль.
– На 21 травня у вас запланований концерт у Львові. Це буде перший після Євробачення виступ?
– Ні. Матиму 20 травня ще концерт у Тернополі. Але 21 травня у Львові ви почуєте зовсім іншу програму, аніж у оперному. Це буде інший зал – Event-Hall “Кіно”. Саме в таких я люблю виступати. У них є фан-зони, в яких люди можуть стоячи слухати музику і реагувати на неї так, як їм заманеться. 
Підготувала
Марічка Ільїна

Цього року пісенний конкурс Євробачення-2016 прийматиме Стокгольм. Шоу триватиме на сцені Globe Arena. Перший півфінал відбудеться 10 травня. У ньому візьмуть участь учасники з Хорватії, Фінляндії, Молдови, Вірменії, Греції, Угорщини, Росії, Нідерландів, Сан-Марино, Азербайджану, Кіпру, Мальти, Боснії і Герцеговини, Естонії, Чехії, Чорногорії, Ісландії, Австрії. У другому півфіналі, який відбудеться 12 травня, за вихід у фінал змагатимуться представники України, Латвії, Білорусі, Ірландії, Сербії, Ізраїлю, Польщі, Литви, Австралії, Македонії, Швейцарії, Албанії, Болгарії, Данії, Грузії, Румунії, Словенії, Норвегії і Бельгії. Фінал конкурсу відбудеться 14 травня. 
І вперше за чотири десятиліття на Євробаченні змінили правила. Це чи не найбільші зміни з 1975 року, коли на пісенному змаганні впровадили знамениту дванадцятибальну систему. Отож, відтепер професійне журі та глядачі оцінюватимуть конкурсантів окремо. Думку журі щодо кожного із виконавців у прямому ефірі оголошуватимуть представники кожної країни. А результати голосування телеглядачів по кожній із пісень озвучуватимуть вже в кінці шоу. Зміни впроваджують для того, аби тримати інтригу до останнього моменту: пісню, яка отримала від глядачів найбільшу кількість балів, оголошуватимуть останньою. Такий метод дозволяє змінити підсумки всього конкурсу навіть в останній момен
Ведучими шоу стануть шведська телеведуча-комік Петра Меде і переможець Євробачення-2015 Монс Зелмерльов (переміг із 217 балами за пісню Heroes). Пряму трансляцію півфіналів 10 і 12 травня і фіналу Міжнародного конкурсу Євробачення-2016 14 травня можна буде подивитися на телеканалі UА:Перший.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
5.2532 / 4.18MB / SQL:{query_count}