Серця чотирьох

Вуді Аллен, кінорежисер, про Пенелопу, Скарлетт і Барселону

Вуді Аллен, кінорежисер, про Пенелопу, Скарлетт і Барселону

allen_06.jpg

Сьогодні у Лос-Анджелесі мають оголосити номінантів на премію "Оскар" (докладно про номінантів - у суботньому числі "Пошти"). Швидше за все, у їх числі опиниться і нова стрічка Вуді Аллена "Вікі Крістіна Барселона", яка вже стала володарем "Золотого глобуса" у номінації "Найкраща комедія".

Двоє молодих американок - Вікі (Ребека Голл) та Крістіна (Скарлетт Йоганссон) - вирішують провести канікули у Барселоні, де знайомляться з художником Хуаном-Антоніо (Хав'єр Бардем). Він залицяється до Вікі, крутить роман із Крістіною і рятує від важкої депресії свою колишню дружину Марію-Єлену (Пенелопа Крус). У підсумку їх стосунки складаються з любовних трикутників та інших геометричних фігур, які важко визначити.

І, як завжди в Аллена, глядачам і смішно, і сумно. А що стосується акторів, то їхня гра - бездоганна.

Прем'єра картини відбулася на Каннському кінофестивалі, де Вуді Аллен розповів журналістам про свій новий фільм. До речі, картина мала від сьогодні стартувати в українському прокаті, але, на жаль, її реліз відкладено.

- Шведська сім'я, троє людей під одним дахом - це класична фантазія багатьох чоловіків. Пане Аллене, чи притаманна ця фантазія Вам і чи виникало у Вас бажання бути у цій трійці?

- Мені складно ужитись навіть з однією людиною. Упоратися з життєвими труднощами, з двома людьми поруч набагато тяжче, ніж з однією. Потяг героїв одне до одного створює необхідність упоратись з якоюсь певною життєвою ситуацією, нехай навіть і на короткий період часу. У реальному житті більшості людей не під силу дати раду з таким життям, адже це емоційно виснажує, але у фільмі все можливо. Тут я працюю з героями, які є більше ніж простими смертними. Пенелопа та Хав'єр - це актори, які дивляться на речі трохи по-іншому, ніж решта людей. Шкода, що в реальному житті нам важко впоратись із чимось подібним. Як я вже говорив, достатньо складно ужитись з однією людиною, а відносини з двома - це вже геометрично фатальна ситуація.

- Дивно, коли Хуан-Антоніо говорить Вікі, що їхні стосунки не мають майбутнього. Переважно такі репліки належать жінкам. Можливо, Ви навмисно сплутали ролі чоловіка й жінки?

- Герой Хав'єра - щира людина. Він відкритий з жінками. У нього немає місця злу та брехні. На початку фільму, коли він із американськими дівчатами вирушив на вікенд до Орв'єдо, він очікував лише приємного проведення часу: оглянути визначні пам'ятки, а потім разом лягти до ліжка. Романтично та приємно. А коли в нього виникають почуття до Вікі, він зупиняється, адже не хоче зіпсувати її стосунки з нареченим і розбити серце самому собі.

- Чому у фільмі так багато кохання і так мало трагедії?

- У фільмі багато романтики, але трагічне непомітно підкрадається. Я хочу, щоб глядач повністю насолодився романтичною історією з життя людей. Але коли ви додивляєтесь фільм до кінця, то виникають сумні та похмурі почуття. Якщо на хвилинку задуматись - у фільмі немає справді щасливих людей. Вікі повертається додому до нареченого, і, можливо, пізніше вона пожалкує, що зробила цей вибір. Крістіна не усвідомлює, чого вона хоче від цього життя. Марія-Єлена постійно чимось незадоволена. Кожна ситуація стає фатальною і створює такі ж ситуації для інших. Як героїня Пенелопи, так і герой Хав'єра є надзвичайно емоційними, сповненими пристрастю та почуттями. Їм важко бути щасливими. У кінці фільму особливо помітні трагічні моменти. Дві молоді жінки, які їдуть на літні канікули до Барселони, врешті-решт усвідомлюють, що у їхньому житті немає нічого цілісного.

- Ви знімали свої фільми у Нью-Йорку, Лондоні, а зараз обрали Барселону. Скажіть, будь ласка, чому саме це місто?

- Насправді, мені зателефонували з Барселони і запитали, чи не хотів би я зняти у них фільм. Я відповів: "Так, звичайно. Я люблю Іспанію, люблю Барселону. Моя дружина і діти з задоволенням проведуть у вас літо". Я написав сценарій, який би підійшов для зйомок у Барселоні. Якби сталось так, що мені подзвонили з Рима, Венеції чи Стокгольма, або ж ще бозна-звідки, я також би легко погодився. Мені випала дивовижна нагода, адже я особливо люблю деякі міста в Іспанії і зокрема Барселону.

- Іспанський уряд дав один мільйон доларів на фінансування Вашого фільму, що викликало хвилю незадоволення іспанських режисерів. Як Ви почували себе в такій ситуації?

- Добре. Фінансування фільмів мене не стосується. Я маю на увазі, що мені просто подзвонили і сказали: у нас є гроші, Ви хочете зняти фільм у нашій країні? Я не знаю нічого про фінансування мого фільму. Все, що від мене вимагали, - це приїхати і зняти фільм. Наскільки я знаю, жоден іспанський режисер не мав нічого проти мене. У нас не виникало проблем. Проте були добра воля та співпраця. Співпраця з людьми з вулиць Барселони, з урядом та з по­ліцією. Те, про що ви запитали, це лише чутки, які, напевно, розкрутила преса.

- Чи важко було знімати фільм у Барселоні через "жовту" пресу?

- Мені надзвичайно сподобалось працювати у Барселоні, адже це дивовижне місто, з прохолодним літом. У нас були першокласні актори та чудова команда. Ми працювали з професійними камерами. Кращого навіть і бути не може.

- А де Ви не хотіли б знімати фільму?

- У Росії. Я розповім вам цікаву історію. Багато років тому разом зі своєю сім'єю я подорожував Росією. Ми зупинились у Ленінграді і планували провести там п'ять днів. Пробувши там лише дві години, я підійшов до агента бюро подорожей, що був у готелі, і сказав: "Дістаньте мені перший же квиток, щоб швидше поїхати звідси. Мені все одно куди". Ця подорож була жахливою. З того часу я більше там не був. Мені розповідали, що тепер там усе змінилося, але я досить-таки полохливий мандрівник. Потрібно багато чого зробити, щоб я знову захотів відвідати Росію.

- Що Ви можете розповісти про свій новий фільм?

- Місце зйомок - Нью-Йорк. Це романтична комедія, де знімаються такі актори, як Ларі Девід, Еван Рейчел Вуд та Патріка Кларксон, яку я зустрів під час зйомок фільму "Вікі Крістіна Барселона". Сподіваюся, фільм змусить людей сміятися, якщо ж ні - я пропав.

- Правда, що Ви збиралися поставити оперу в Лос-Анджелесі?

- Я ніколи нічого не ставив за чужими сценаріями. Ніколи нічого не ставив у театрі, крім власних одноактних п'єс. І в опері нічого не ставив. Та й бачив їх усього пару штук. Але Пласідо Домінго, мій друг, дуже хоче, щоб я щось поставив. Я цього уникав, але вони запропонували мені поставити Пуччіні, де усього лише 10 персонажів, немає хорів. Я думаю, все вийде, хоч я і є новачком у цій справі. Я навіть запитав: "А на репетиціях теж співають?" Досі не розумію, як це все працює.

Десять найвідоміших фільмів Вуді Аллена:

"Сенсація", "Матч-пойнт", "Голлівудський фінал", "Знаменитість", "Мангеттен", "Кулі над Бродвеєм", "Все, що ви завжди хотіли знати про секс та боялися запитати", "Зелінг", "Ханна та її сестри",  "Чоловіки та дружини"

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.3425 / 4.14MB / SQL:{query_count}