Чого бракує львівським музеям?

У нашому місті провели дослідження рівня послуг, які надають відвідувачам музеї. “Пошта” розповідає, над чим іще треба працювати музейникам

Палеонтологічний музей (фото: touristinfo.lviv.ua)
Якими є наші музеї? Які послуги вони можуть запропонувати своїм відвідувачам – як львів’янам, українцям загалом, так і іноземцям? Відповіді на ці запитання шукають не лише музейники, але й громада.
Тож Social Innovation Lab (ініціатива Інституту міста) спробувала знайти їх, провівши дослідження рівня послуг, які надають музеї Львова. У період із вересня по листопад 2014 року завдяки волонтерам була здійснена оцінка музейного сервісу методом “таємного клієнта”. Дослідження проводили в рамках проекту “Нове життя музеїв”. Перевіряли послуги 30 музейних установ міста.
Згідно зі звітом, середня вартість загального квитка у львівських музеях становить 10 грн, пільгового – 5 грн. Майже всі опитані, а саме 94% респондентів, задоволені такими цінами. На жаль, лише 3% з переліку досліджуваних музеїв дають змогу придбати квиток через інтернет.
У 86% львівських музеїв дозволяють робити фотозйомку, ба більше, в 56% із них ця послуга безкоштовна. Середня плата за здійснення фотозйомки в музеях становить 20 грн. Відеозйомка дозволена в 74% музеїв Львова, у 54% із них ця послуга безкоштовна. Середня ціна за її здійснення також становить 20 грн.
Екскурсійні послуги надають 94% львівських музеїв. У 59% із них існує можливість проведення екскурсій іноземними мовами (переважно англійською і польською). Середня кількість екскурсоводів у музеї – чотири особи. Ще в 38% музеїв проводять спеціальні екскурсії – шкільні, університетські, а також екскурсії за віковим цензом (дитячі, юнацькі, для людей похилого віку). 68% музеїв дозволяють проводити екскурсії з власним екскурсоводом, який не є працівником музею. І лише у 18% музеїв є можливість замовити екскурсію через інтернет.
інфографіка: Інститут міста (збільшити)
В рамках дослідження респондентів попросили оцінити за п’ятибальною шкалою роботу працівників та стан музейних приміщень. Середня оцінка цих показників становить 4,1 із 5,0 максимальних. Втім, незважаючи на таку високу оцінку, музейні приміщення мають низку недоліків. Відповідно до спостережень відвідувачів, лише 6% із них пристосовані до відвідин людьми з особливими потребами. У 37% музеїв відсутні вбиральні для відвідувачів. У 71% львівських музеїв зовсім немає ознакування (маршрутних вказівників). І лише 43% приміщень облаштовані місцями для відпочинку (стільці, лавки, дивани).
“Незважаючи на численні інфраструктурні недоліки, а саме відсутність вбиралень, непристосованість приміщень музеїв для людей із особливими потребами, обмежений набір онлайн-послуг більшість відвідувачів львівських музеїв схильні дуже позитивно оцінювати наявний стан музейної справи у Львові. Цей парадокс ми схильні пояснювати перш за все низьким рівнем очікувань львів’ян щодо послуг, які надають місцеві музеї. Це може бути обумовлене обмеженою пропозицією в даній сфері. Саме тому ми працюватимемо над вдосконаленням пропозиції на прикладі кількох музеїв Львова”, – зазначає аналітик програми аналізу та досліджень Інституту міста, куратор ініціативи Social Innovation Lab Яніс Сінайко.
Середня вартість загального квитка у львівських музеях становить 10 грн, пільгового – 5 грн. Майже всі опитані, а саме 94% респондентів, задоволені такими цінами. На жаль, лише 3% з переліку досліджуваних музеїв дають змогу придбати квиток через інтернет
Та повернімося до дослідження. Читачів “Пошти” напевно зацікавлять наступні його результати, зокрема оцінка змістового наповнення музеїв та експозицій. Лише у 44% львівських музеїв існує можливість інтерактивної взаємодії з експонатами. У 35% таких закладів відвідувачі мають змогу взяти участь у тематичних лекціях, курсах екскурсоводів, семінарах чи переглядах фільмів. Дивує, що в більшості музеїв Львова (68%) не передбачено жодних окремих програм для дітей. А у 37% проводять заходи, які безпосередньо не пов’язані з експозицією. 
Власний веб-сайт мають 74% досліджуваних музеїв, а сторінки в соцмережах – тільки 42%. Докладнішу інформацію щодо більшості музеїв (83%) відвідувачі шукають на туристичних сайтах міста. Всього половина досліджених музеїв дають можливість залишити відгук чи побажання у електронному форматі (на офіційному сайті музею та/або на офіційних сторінках у соціальних мережах).
Під час дослідження Social Innovation Lab також намагались визначити мотиваційні особливості респондентів щодо відвідування музеїв. Оцінювали їх за п’ятибальною шкалою (1 – цілком не погоджуюсь, а 5 – цілком погоджуюсь). Як виявилось, найчастіше до музеїв ходять, аби оглянути цікаву експозицію (3,6) або тому, що водять туди дітей. 
Проект “Нове життя музеїв” здійснюється в рамках ініціативи Інституту міста Social Innovation Lab. Раніше в рамках проекту провели дослідження “Музеї Львова очима туристів”, у процесі якого студенти іноземних вишів сформулювали перелік рекомендацій щодо підвищення атракційності львівських музеїв, а в листопаді 2014 року організували музейний квест Leopolis Mediterraneum, який відбувся в рамках щорічного фестивалю “Ніч у Львові”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
18.0396 / 4.11MB / SQL:{query_count}