У нас – найсмачніше!

Другий гастрономічний фестиваль “Львів на тарілці” став своєрідним освідченням у коханні галичанам та їхній кухні

Цими вихідними жителі та гості нашого міста мали змогу побувати на Другому гастрономічному фестивалі “Львів на тарілці”. У попередніх числах “Пошта” вже писала про його особливості та цікавинки. Сьогодні ж розповімо про враження учасників свята, які, сподіваємось, будуть цікавими тим, кому не вдалося потрапити на нього.
Розпочався “Львів на тарілці” у п’ятницю, 28 червня, на площі Ринок з відкриття ярмарків – львівської кухні та “Смакуємо з Карпат”. Тут можна було скуштувати як місцевих продуктів, так і готових страв, а також придбати найсмачніші в Україні мед, каву і солодощі. Увечері на галереї-терасі Палацу мистецтв відбулась грандіозна Гала-вечеря, на якій частували стравами львівської кухні. Кращі шеф-кухарі – Оксана Задорожна (ресторан-пивоварня “Кумпель”), Мар’ян Яцишин (ресторан “Шекспір”), Євген Сушко (“Citadel Inn” Hotel & Resort) і Роман Щурко (ресторан-клуб Split Lviv) – дивували 300 гостей традиційними галицькими стравами у авторському виконанні.
Спершу до столу подали закуски – печені та варені паштети з птиці та м’яса. Потім офіціанти винесли  холодний зелений борщ-пюре в духмяному хлібному кошику і гарячу  перекуску – завиванець зі щупака, фарширований шпинатом, та січеник із коропа. На друге гостей вечері частували печеною качиною ніжкою на червоній капусті з родзинками під сливово-винним соусом. Над створенням цієї страви чаклував кухарський дует – Євген Сушко та гість із Польщі, шеф-кухар замку в Дубєцку Януш Пира.
Поціновувачам галицької кухні особливо сподобався десерт – макове тістечко з горіховим кремом та вишневим джемом із фруктами, до якого дуже пасувала фільтр-кава, приготовлена зі спеціальної авторської суміші від “Світу кави”. Другий день гастрономічного фестивалю найбільше запам’ятався завдяки Святу андрутів (вафель), яке провели в дворику ратуші. Його організаторам – Клубу галицької кухні – вдалося досягти мети конкурсу (відновити традицію створення оригінальних вафельних тортів) та ще й створити неабиякий ажіотаж серед львівських господинь. Після такої кількості андрутів – із кремом, фруктами, родзинками, цукатами, горіхами та іншими начинками, якими наші панянки дивували журі та гостей, у Львові, здається, народилося нове свято – 29 червня тепер можна сміливо позначати червоною фарбою в календарі. 
Конкурсантки не лише змагалися за кращий смак і вигляд тортів, а й ділилися власними переписами, які, погодьтеся, не так легко отримати від умілих господинь. Смаколики оцінювало поважне журі, до складу якого ввійшли письменник Юрій Винничук, ресторатор Марк Зархін, політолог Тарас Возняк і журналіст Всеволод Поліщук.
Кращими андрутами за всіма критеріями (зовнішній вигляд, смак і оригінальність рецепта) були визнані з вишнями – від Оксани Солук. Жінка за старання отримала головний приз конкурсу – тисячу гривень і любов усіх, хто скуштував її смачнючого вафельного торта. Ще двом таким же вмілим господинькам, які цього разу посіли друге і третє місця, журі вручило по 500 гривень.
Останній день фестивалю приємно здивував кулінарним майстер-класом для дітей. Його провела телеведуча кулінарних проектів, власниця кулінарної школи “Картата Потата” Даша Малахова, яка не лише навчила юних галицьких панночок готувати головний десерт нашого міста, оспіваний у віршах та прозі, – львівський сирник, але й поділилася найрізноманітнішими переписами цього смаколика, розкрила секрети його приготування. “По всій Україні до сирника додають манки і борошна, а справжній львівський готується з... картоплею, – каже Даша Малахова. – Саме тому він такий насичений і вирізняється з-поміж інших”.
Під час майстер-класу дівчата вчилися пекти наш легендарний сирник за унікальним рецептом Дарії Цвек. “Я дуже люблю цей фестиваль за те, що він допомагає згадувати традиції, – веде далі телеведуча. – У мене двоє дітей, і лише після їх народження я зрозуміла, що наші традиції – це найважливіше. Адже, до прикладу, через кулінарію можна прищеплювати й культуру”.
Другий гастрономічний фестиваль “Львів на тарілці” завершився, залишивши по собі чимало яскравих вражень та непереборне бажання приготувати хоч кілька традиційних львівських страв і почастувати ними найближчих за великим родинним столом. А тим, хто з певних причин не зміг потрапити на це свято, не варто засмучуватися: впродовж тижня (по 7 липня) гості міста, скориставшись “Гастрономічною мапою”, зможуть потрапити у львівські ресторани і кав’ярні та скуштувати чимало наїдків галицької кухні, що були представлені на фестивалі.
Їх вам запропонують у таких закладах: ресторан “Шекспір”, кнайпа “Mons Pius: пиво&м’ясо”, кафе “Кентавр”, ресторан-кафе “Штрудель Хаус”, ресторан “Дарвін”, винотека “Cafe 1”, ресторан-музей “САЛО”, ресторан-кл, уб Split Lviv, ресторан імпровізацій “Грушевський cinema jazz”, Citadel Inn Hotel & Resort,  паб “Дублін”, ресторан та клуб “Культ live music club”, компанійський ресторан “Панська чарка” і ресторан-пивоварня “Кумпель”.
Фото: Євген Кравс, www.lvivontheplate.com.ua.
 Коментарі:                                                     
Ілько Лемко, львовознавець:
– Перше, з чим асоціюється львівська кухня, це палюшки – страва для бідних, страва демократична, страва повсякденна. Люблю палюшки з різними соусами, підливами.
Друга моя асоціація має дещо анекдотичну історію. У Львові за радянських часів була велика кількість закладів харчування, які називалися “Чанахі”. Чанахі – страва якась кавказька, східна, але дуже багато росіян, які побували у Львові, потім згадували: “Чанахи – это типичное львовское блюдо, галицкое”. Ось так чанахі стали суто львівською стравою. Ще пригадую дванадцять пісних наїдків на Святвечір. Суто львівським є борщ із вушками (такими підсмаженими).
Галицька кухня багата й на солодкі кулінарні шедеври – тістечка, печиво, пляцки… Вважаю, що наші господині дадуть фори господиням зі Східної України щодо певних страв, розмаїтих вигадок, “наворотів”. Я про це не раз писав у книгах, за що діставав по шапці.
Влодко Костирко, митець, творець ресторанних інтер’єрів:
– Серед моїх улюблених страв львівської кухні – холодники, або так звані овочеві (сучасною українською мовою – фруктові) зупи, бігос, журек, пляцки з бульби та реберця... Я, на жаль, не готую, але місцеві страви куштувати люблю.
Добре, що фестиваль “Львів на тарілці” проходить у Львові. Можливо, його варто було б робити частіше й тим самим популяризувати локальні наїдки, використовуючи сезонні продукти.
Мар’ян Яцишин, шеф-кухар ресторану “Шекспір”:
– Львівська кухня увібрала в себе основу української та запозичила багато цікавих рецептів від поляків, євреїв, вірменів, греків, італійців, росіян. Тож можна сміливо казати, що вона справді неповторна, особлива.
Ось, наприклад, ньокі, які дуже нагадують наші палюшки чи “ліниві” вареники. Ця страва з італійської кухні, але майже кожна галицька господиня, роками готуючи її удома, скаже, що то наш наїдок. Це ж стосується і фаршированої риби та різноманітних картопляних страв, рецепти яких ми взяли у євреїв, і тепер без цих наїдків не обходиться жодна львівська забава.
Участь у Гала-вечері беру вдруге. Вважаю її оригінальною та цікавою подією. Цього року подамо гарячу перекуску – завиванець із щупака зі шпинатом і солодким перцем та січеник із коропа.
Євген Сушко, шеф-кухар “Citadel Inn” Hotel & Resort:
– У Західній Україні найчастіше готують бабці та мами. Тож домашня кухня, яка зародилася ще за прабабусь, тут є актуальною, відчувається сильний колорит давніх традицій. 
У львівській кухні багато запозичених страв, які “укорінилися” в цьому місті. Наприклад, штрудель, привезений із Австрії, тепер можна скуштувати у кожній львівській кав’ярні. 
Особисто мені з галицької кухні дуже подобаються вареники, але маю свій підхід у їх приготуванні: для начинки беру м’ясо кролика або гуски. Люблю й сирник, грибну юшку, банош, бограч, борщ, шпондер… В процесі приготування страв використовую 70 відсотків місцевих продуктів
Участь у Гала-вечері беру вперше. Гостей заходу частуватиму томленою качиною ніжкою, яку подам із червоною капустою, родзинками та сливовим соусом.
Роман Щурко, шеф-кухар ресторану-клубу Split Lviv:
– Львівську кухню вважаю по-справжньому гостинною і домашньою. Це кухня, що йде від серця. Особливими львівськими стравами для мене є сирник, штрудель, вареники, різноманітні м’ясні вироби і обов’язково справжній галицький борщ. Взагалі галицька кухня дуже смачна, тож говорити про окремі наїдки важко – тут усе неперевершене! Це розуміють гості нашого міста, які часто питають за львівськими смаколиками.
Переконаний: для того, аби приготувати львівську страву, треба бути жителем цього міста, відчувати його культуру і, звичайно ж, готувати з місцевих продуктів. Саме за таких умов можна отримати справжній галицький смак. 
В нашому меню багато хороших львівських страв, тож на Гала-вечері зможемо гарно і достойно про це заявити. Спеціально для такого заходу ми приготували унікальний десерт – макове тістечко з горіховим кремом та вишневим джемом, яке подамо із сезонними фруктами. Готуватимемо його за рецептом Дарії Цвек, але з авторською подачею.
 До теми                                                                
 
 фото: gotuemo.com
Cирник по-львівськи з шоколадною помадкою (за переписом Дарії Цвек)
Складники: сир – 800 г; цукор – 500 г; масло – 160 г, яйця – 6 шт.; картопля (варена) – 3-4 шт.; родзинки – 100 г; цедра апельсина – 1 ст. л.; вода – 125 мл; оцет (9%) – 1 ч. л.; чорний шоколад – 50 г; білий шоколад – 50 г.
Приготування: 800 г сиру і 3-4 варені картоплини двічі мелемо на м’ясорубці або ж збиваємо у блендері на однорідну ніжну масу. Додаємо до неї по одному 6 жовтків і ретельно розтираємо. Продовжуючи розтирати, вкидаємо 150 г м’якого масла, 200 г цукру, 1 ст. л. апельсинової цедри і 100 г родзинок.
Тепер збиваємо на стійку піну 6 білків і акуратно, невеликими порціями вводимо їх у сирну масу. Тісто викладаємо в подовгасту форму, встелену пекарським папером, і печемо 35-40 хвилин при температурі 180 градусів. Спечений сирник повинен вистигнути у формі – не поспішайте його виймати! 
За цей час готуємо помадку: заварюємо 300 г цукру з 1 ч. л. оцту і 125 мл води. До готового сиропу додаємо 50 г подрібненого чорного шоколаду і 10 г масла.
Охолоджений сирник вкриваємо помадкою і поливаємо розтопленим білим шоколадом, роблячи малюнок. Перед подачею на стіл обов’язково витримуємо в прохолодному місці щонайменше 6-8 годин. За цей час він дозріє і матиме характерну структуру.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
12.4162 / 4.2MB / SQL:{query_count}