“Вівці” з Литви причеберяли в Україну

Місце розташування окремих експонатів  виставки сучасного литовського текстилю, яка відкрилася  у рамках Тижня литовської культури у Музеї етнографії та художнього промислу, вирішила маленька львів'янка, п'ятирічна Боженка Колотай.

devochka.jpgМісце розташування окремих експонатів  виставки сучасного литовського текстилю, яка відкрилася  у рамках Тижня литовської культури у Музеї етнографії та художнього промислу, вирішила маленька львів'янка, п'ятирічна Боженка Колотай. Вбігши до виставкового залу під час монтування експозиції і звернувши увагу на вовняних овечок, виготовлених художницею Джиною Ясюнене за допомогою об'єм­ного формування та начісування (робота "Вівці - клонування"), дівчинка раптом сказала: "Ці овечки дуже стомилися і хочуть спатки". А тоді вклала одну на металеву підставку. Це дало гарний хід, як розмістити інші твори.

А цих творів до Львова приїхало небагато. Крім "овечок", тільки "Кокон" Рути Балтєнайте, "Жіноцтво" Яротє Якшайте та "Урожай", який збирали за допомогою тафтингу, в'язання, ювелірки, об'ємного формування тощо п'ятеро творців.  Однак і те, що є, - вартує, аби його знати. Адже текстиль Литви - завжди був явищем, на яке у мистецькому світі звертали особливу увагу. Відображаючи розмаїття творчих підходів та зацікавлень кафедри художнього текстилю Вільнюської академії мистецтв (а представлені твори є саме її здобутком), експозиція презентує твори художників, які мають визнання не лише у Литві, а й поза нею.

"У нас, як і у вас, існує проблема, - два роки тому на молодіжному симпозіумі текстилю "АрхеНитка Ново" у Львові ділилася зі мною думками завкафедри текстилю Вільнюської академії мистецтв пані Багданіене, що на відкриття цієї виставки, на жаль, не приїхала. - Далеко не всі сьогодні готові купувати традиційні ткані гобелени. З одного боку, це дорого, а з іншого - виникли нові технології, які відсувають на маргінеси старі техніки. Однак краса - суб'єктивне поняття. І поки люди не осягнуть, що не можуть бути співмірні ціна фотографії (яку можна тиражувати тисячами) та ціна гобелена (що існує подекуди в одному примірнику і на виготовлення якого затрачено місяці), доти говоритимемо, що мистецтво текстилю помирає. Через це ми на кафедрі внесли до своїх навчальних програм суттєві зміни. Сьогодні наші студенти опановують не тільки класичні техніки, а й чимало нових, орієнтованих на сучасні можливості фабрик, на потреби одягу та оформлення інтер'єрів. І тут між нами і вами є різниця".

Однак на відкритті говорили про те, що єднає. А його суттєво більше, аніж того, що розрізнює. На цьому акцентували і Надзвичайний та Повноважний посол  Литви в Україні Альгірдас Кумжа, і держсекретар міністерства культури Литви Діана Пакніте, і мистецтвознавець Орест Голубець, який став куратором виставки у Львові. До речі, усі промовці відзначили: найкраще в атмосферу залу української народної ноші вписалися саме "Вівці".

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.4129 / 4.37MB / SQL:{query_count}