Мистецьке відкриття

Ідентифіковано автора мініатюрПересопницького Євангелія. Львівський мистецт­вознавець Лев Скоп ідентифікував автора мініатюр Пересопницького Євангелія. Наукове дослідження “Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія Федуско, маляр із Самбора”, видане дрогобицьким видавництвом “Коло”, стало великим відкриттям. Адже вперше в історії українського мистецтвознавства встановлено ім’я художника-виконавця пересопницьких мініатюр.

Ідентифіковано автора мініатюрПересопницького Євангелія

Львівський мистецт­вознавець Лев Скоп ідентифікував автора мініатюр Пересопницького Євангелія. Наукове дослідження “Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія Федуско, маляр із Самбора”, видане дрогобицьким видавництвом “Коло”, стало великим відкриттям. Адже вперше в історії українського мистецтвознавства встановлено ім’я художника-виконавця пересопницьких мініатюр.

– Насправді вперше я назвав автора мініатюр ще 15 років тому, коли виступав у Москві на міжнародній конференції “Книга у просторі часу”. Пізніше я згадував про авторство пересопницьких мініатюр в одному з розділів своєї монографії та на конференції в Луцьку, – розповідає пан Скоп. – Волею випадковості, нещодавно директор дрогобицького видавництва “Коло” запропонував опублікувати моє дослідження власним коштом.

Формальний аналіз, завдяки якому і вдалося встановити авторство мініатюр, популярний у всьому світі. Він дає змогу за наявності однієї чи більше підписних робіт автора ідентифікувати твори, що належать його пензлю, навіть за умови, що вони не є підписані. Так ідентифіковано чимало робіт майстрів світового рівня:  Ель Греко, Джотто та багатьох інших. Найбільш широко цей метод використовують дослідники Німеччини.

Хоча на теренах України формальний аналіз значного розголосу не набув, Лев Скоп використовує його у своєму дослідженні. Мистецтвознавець аналізує малярський почерк Федуска із Самбора, проводить порівняльний аналіз оздоблення рукопису зі значним творчим спадком цього майстра, розглядає композиційні та іконографічні особливості мініатюр. Як розповідає дослідник, кожен митець має свій авторський стиль, адже намагається бути максимально несхожим на інших. Цей стиль можна прослідкувати у всіх його роботах.

За словами Лева Скопа, метод формального аналізу нагадує криміналістику.Художник-реставратор, який реставрує ікони того чи іншого майстра протягом певного часу (як і криміналіст, який розслідує убивства) може з легкістю впізнати стиль відомого йому митця. “Моя книга побудована так, що кожен, хто відкриє її, не стільки прочитає доведення авторства пересопницьких мініатюр малярем Федуском, скільки побачить це на власні очі у картинках,” – зазначив пан Скоп.

Видання Лева Скопа, присвячене 20-річчю Незалежності України, 70-річчю музею “Дрогобиччина” та 450-річчю створення Пересопницького Євангелія. “Пересопницьке Євангеліє – це пам’ятка епохи українського відродження, яка витримує контекст загальноєвропейської культури. Значення цієї книги в історії українського мистецтва важко переоцінити,” – каже мистецтвознавець.

Книга Лева Скопа має всі шанси стати науковим відкриттям загальнодержавного значення і збурити експертні кола дослідників, проте автор запевняє, що критики він не боїться. “Мене дуже часто критикують, і я давно до цього звик, – зазначає пан Скоп. – Можна здіймати хвилю емоцій, розмахувати руками, як це люблять робити мистецтвознавці. Але моє дослідження – це не теорія і не гіпотеза, це звичайнісінька математика. Загалом мистецтвознавство, як і математика, наука дуже лаконічна”.

ДОВІДКА:

Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття, а також один з перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія.

Появі Євангелія сприяли волинські князі: Анастасія Заславська (Гольшанська-Дубровицька), її зять Іван Чорторийський та дочка  Ганна Чорторийська (Заславська).

Відомо, що над перекладом, переписуванням й оформленням Євангелія працював Михайло Василієвич зі Сянока, що на Лемківщині. Крім нього, в записі до книги згадується архімандрит Пересопницького монастиря Григорій, щоправда, його роль у створенні книги залишається нез’ясованою.

Робота над Євангелієм була розпочата 15 серпня 1556 р. в Заславському Святотроїцькому монастирі на Волині (нині місто Ізяслав Хмельницької області) і завершена 29 серпня 1561 р. у Пересопницькому монастирі (тепер Рівненська область).

Важливим аспектом цінності книги є художнє оформлення. Адже орнаментація, створена в народному українському стилі, розміщення тексту, виписування кожної літери чітким гарним уставом (різновидом письма з чітко викінченими й оформленими літерами) свідчить про високу майстерність національних митців. Цим творці унікальної книги намагалися довести, що українська художня культура має вагомі цінності у світовому мистецтві.

Починаючи з 1991 року на Пересопницькому Євагелії присягають новообрані президенти України.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.8489 / 4.1MB / SQL:{query_count}