Саміт НАТО: без України, але про Україну

Києву вчергове пообіцяли План дій щодо членства. Вимоги ті самі: боротьба з корупцією та продовження реформ

Під час спільної фотосесії лідери держав-членів НАТО дотримувалися соціальної дистанції
Джо Байден розпочав своє перше європейське турне як президент США. Першою зупинкою став Брюссель, де 14 червня відбувся саміт Північноатлантичного альянсу. Одним зі завдань зустрічі було узгодження позицій членів Альянсу, зокрема, напередодні зустрічі Джо Байдена та Володимира Путіна 16 червня в Женеві (Перемовини президентів США та РФ завершилися вже після того, як це число газети здане до друку. – «Львівська Пошта»). Хоча українську делегацію до Брюсселя не запросили, Україна була одним з важливих пунктів порядку денного.

Зеленського до Брюсселя не покликали

Напередодні саміту в Україні хіба лінивий не коментував факт відсутності запрошення для України та сипав прогнозами: а що ж далі? Майже всі експерти звернули увагу на те, що п’ятого президента Петра Порошенка запрошували на всі саміти Північноатлантичного альянсу впродовж 2014 – 2018 років, Володимира Зеленського не покликали ані зараз, ані в грудні 2019 року на ювілейний саміт у Лондоні.
Петра Порошенка запрошували на всі саміти НАТО
Однак генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг ще задовго до саміту неодноразово заявляв, що захід передбачає участь лише членів Альянсу, без країн-партнерів. «Ми ухвалимо рішення щодо порядку денного НАТО на період до 2030 року, щоби впоратися з викликами сьогоднішнього і завтрашнього дня», – наголошував він. Серед цих викликів Єнс Столтенберг назвав агресивні дії Росії, загрозу тероризму, кібератаки, нові та руйнівні технології, вплив зміни клімату на безпеку та зростання військової потужності Китаю.
«На саміт не покликали Грузію, Австралію, Швецію, Фінляндію, Йорданію, які мають особливе партнерство з НАТО. Це закритий саміт, короткий за часом. Тому тут немає інтриги», – сказав у коментарі ВВС News Україна співдиректор програм з питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Дипломатична «артпідготовка»

Напередодні зустрічі в Брюсселі українська влада провела активну, хоча й доволі хаотичну та суперечливу, дипломатичну «артпідготовку». На жаль, деякі заяви дуже вже нагадували рюмсання дитини, яку не запросили на день народження до сусідської дівчинки, де мали роздавати смачні цукерки (У нашому випадку – План дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО. – «Львівська Пошта»).
«Ми абсолютно не розуміємо, як можна проводити закритий саміт НАТО на тлі агресивних дій Російської Федерації проти України в Чорноморському регіоні та проти членів Альянсу», – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю американському виданню Axios 4 червня просто наполягав на потребі якнайшвидшого отримання ПДЧ. «Проблема повинна бути вирішена негайно. Ми перебуваємо в небезпеці просто зараз, наша незалежність на шальках терезів просто зараз, і допомога нам потрібна просто зараз», – заявив Зеленський.
Альянс підтвердив своє рішення, ухвалене на саміті 2008-го в Бухаресті
За підсумками телефонних перемовин з Джо Байденом 7 червня Офіс президента України (ОПУ) поширив пресреліз, який, за деякими даними, викликав обурення у Білому домі. В Києві зауважили, що Байден «наголосив… на важливості надання Українській державі Плану дій щодо членства у НАТО». «Українці неправильно схарактеризували заяву та виправили допис», – відреагували у Вашингтоні. Допис дійсно виправили. «Володимир Зеленський наголосив на важливості надання Українській державі Плану дій щодо членства в Альянсі», – йшлося в оновленій заяві ОПУ.
Сам Володимир Зеленський вважає «несуттєвим» виправлення пресрелізу, а розмовою з американським колегою задоволений. З приводу того, хто саме заявив про ПДЧ, глава держави зазначив, що «слова не важливі, а важливі конкретні вчинки». «Отримає Україна, нарешті, ПДЧ чи ні – це питання бажання лише самого Альянсу. Якщо отримає – значить, нас там дійсно бачать. Якщо не отримає – це теж цілком конкретна відповідь», – сказав Володимир Зеленський.
А вже в день проведення саміту 14 червня президент України в спільному інтерв’ю агенціям Reuters, Associated Press та Agence France-Presse заявив, що хоче почути чітке «так» чи «ні» від Джо Байдена щодо ПДЧ для України. Крім того, Зеленський заявив, що Україна щодня доводить, що готова вступити у НАТО, і звинуватив Москву в затягуванні зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. «Ми ведемо війну. Це доказ того, що ми готові вступити до НАТО. Ми щодня доводимо, що готові бути в Альянсі більше, ніж більшість країн ЄС», – цитує Зеленського агентство AFP.

Борітеся – поборете

Насправді конкретної відповіді в Києві не дочекалися. Україна згадується в підсумковому комюніке, але... в контексті подій 13-річної давності. Керівництво Альянсу підтвердило чинність свого рішення, ухваленого на саміті 2008 року в Бухаресті. Тоді, нагадаємо, ПДЧ пообіцяли Україні та Грузії.
«Ми підтверджуємо всі складові того рішення так само, як і подальші рішення, зокрема, щодо того, що кожного партнера оцінюватимуть, базуючись на його власних рисах. Ми рішуче підтримуємо право України обирати власне майбутнє та курс зовнішньої політики без зовнішнього втручання», – йдеться в комюніке за підсумками цьогорічного Брюссельського саміту. Водночас жодних конкретних термінів можливого вступу України до НАТО названо не було.
Вимоги з 2018 року не змінилися: боротьба з корупцією та продовження реформ. Виступаючи на пресконференції за підсумками саміту, Джо Байден, відповідаючи на запитання про слова Зеленського, який «хотів отримати чітку відповідь – так чи ні» щодо отримання Україною ПДЧ, президент США наголосив: «Це залежить від того, чи вони виконають критерії. Вони все ще мають викорінити корупцію. Україна повинна виконати інші критерії для того, щоб отримати ПДЧ. І цьому не можна навчити. І це ще треба побачити. А тим часом ми будемо робити все можливе, щоб надати Україні можливість продовжувати протистояти російській фізичній агресії».
Головна перешкода для надання Україні ПДЧ – небажання посилати такий сигнал РФ
Щодо можливого вступу України до НАТО президент США заявив: «Це буде залежати не тільки від мене, а й від Альянсу, від того, як у ньому проголосують. Але я знаю одне: українці мають переконати в цьому країни-члени НАТО, і це нелегко».
«Я виступав із промовою багато років тому в Верховній Раді та сказав, що Україна має можливість зробити те, чого ще ніколи не ставалося в історії України, а саме створити державу з демократично обраною владою, не корумповану й керовану олігархами. І я звернув їхню увагу, коли виступав із цією промовою, що вони ввійдуть в історію як батьки-засновники України, якщо вони це зроблять. І їм ще багато треба зробити», – додав Джо Байден.
Водночас на запитання, чи той факт, що Росія вдерлась на Донбас, фактично виключає можливість для України хоч колись вступити до Альянсу, враховуючи, що в разі її членства США і НАТО муситимуть захищати Україну від Росії, Байден чітко відповів: «Ні».

Лінія Путіна

У Кремлі миттєво відреагували й не сумніваються, що в разі необхідності Путін на саміті в Женеві чітко викладе підхід Москви до цього питання. «Що стосується України, ми чули, що гіпотетично президент Байден допустив можливість вступу України в НАТО. Це нова позиція, яка раніше не звучала. Раніше таких заяв не робилося. Звичайно, в Москві ми звернули на неї увагу», – заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. Він зазначив, що за необхідності російський президент чітко позначить свою позицію. «Путін завжди чіткий у викладі «червоних ліній» для Російської Федерації», – додав речник Кремля.
За п’ять днів до саміту НАТО Володимир Путін застеріг: для Москви вступ України до Альянсу неприйнятний, це «червона лінія». «Уявімо собі, що Україна стане членом НАТО. Час підльоту ракет від Харкова чи, скажімо, Дніпропетровська до центральної частини Росії, до Москви зменшиться до 7-10 хвилин. Це для нас «червоні лінії» чи ні? Ми повинні мати це на увазі й відповідним чином вибудовувати свої відносини у сфері безпеки з нашими партнерами», – заявив президент Росії.
Це не дуже сподобалося генсеку Альянсу Єнсу Столтенбергу, який заявив, що лише Україна та країни-члени НАТО ухвалюють рішення щодо її членства, а Росія не має права голосу в цьому питанні. «Надзвичайно важливо наголосити, що кожна нація має право обирати свій шлях, і це передбачає те, частиною яких заходів щодо гарантування безпеки вона хоче бути, включно з тим, хоче вона бути членом НАТО чи ні. Меседж полягає в тому, що Україна та 30 союзників вирішать, коли Україна стане членом НАТО. Росія, звісно, не має права голосу, тому що вона не може ветувати те, що можуть робити сусіди», – сказав Столтенберг на пресконференції за результатами саміту НАТО в Брюсселі.
Проте маніакальне бажання Путіна не пустити Україну в НАТО залишається величезною проблемою. «Щоб отримати ПДЧ, ми вже провели достатню кількість реформ. Заперечувати це було б цинічним лицемірством. Ми повинні чесно сказати, що головна перешкода для надання Україні ПДЧ саме зараз – це небажання посилати такий сигнал Російській Федерації», – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в програмі «Свобода слова» на ICTV.

Путін ухвалив рішення про анексію Криму одноосібно та раптово

Президент РФ у 2014 році ухвалив рішення про анексію Автономної Республіки Крим одноосібно та раптово навіть для свого оточення. Попередній план полягав у створенні «незалежного» Криму. Про це в інтерв’ю «Радіо НВ» заявив російський опозиціонер Дмитро Гудков.
«Я розмовляв і питав у людей, які знають, як ухвалювалося рішення, чому був анексований Крим, адже мені ж всі говорили, що план був просто визнати незалежність, не більше. Путін ухвалив рішення про анексію сам, самостійно, в останній момент», – зазначив Дмитро Гудков. За його словами, це рішення здивувало навіть найближчих радників російського президента. «Путін, на жаль, непередбачуваний внаслідок того, що у нього перекручена картинка світу: він не сидить в інтернеті, він нікому не довіряє, він перебуває під впливом групи якихось силовиків навколо секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева, які розуміють його і дуже добре вміють читати президента. Вони з ним працюють вже дуже давно. Вони розуміють, як грати на його страхах, вони розуміють, як грати на його амбіціях, тому вони можуть, звичайно, не так сформувати його уявлення про те, що відбувається», – сказав Гудков. На його думку, будь-яка військова авантюра поставить хрест на самому режимі, тому Росія наразі «не готова ані воювати, ані підтримувати воєнні операції».
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5700 / 4.07MB / SQL:{query_count}