Диктатор став повітряним піратом

Загнаний в глухий кут Лукашенко може створити проблеми Україні

Міліція затримує Романа Протасевича під час висвітлення протестів у Мінську 26 березня 2017 року (архівне фото)
Події, що розгорнулися в небі над Білоруссю 23 травня, сколихнули увесь світ. Диспетчери в Мінську наказали пілотам лайнера компанії Ryanair, що виконував міжнародний рейс Афіни – Вільнюс, негайно приземлитися, бо на борту літака нібито була закладена бойовиками палестинського руху ХАМАС бомба. Щоб наказ був переконливішим, до пасажирського лайнера наблизився винищувач МіГ-29, під загрозою атаки якого пілоти були змушені приземлитися на летовищі Мінська.
Звідтіля до Вільнюса полетіли не всі. Білоруські силовики затримали 26-річного Романа Протасевича, одного зі засновників телеграм-каналу NEXTA, що був одним з локомотивів масових протестів у Білорусі, та його подругу – 23-літню Софію Сапегу. Обидва опинилися в СІЗО, причому обом загрожує до 15 років в’язниці за «диктаторськими» законами Лукашенка. Увесь світ шокований.

«Пряме порушення міжнародних норм»

На свою дурну голову Лукашенко захопив літак напередодні саміту ЄС, на якому про Білорусь говорити взагалі не збиралися. Вийшло навпаки. Європейці одностайно ухвалили рішення впровадити санкції проти низки білоруських посадовців, державних підприємств та бізнесу, що фінансує режим. Також обговорювалася можливість відключити Білорусь від міжнародної банківської системи SWIFT.
«Дії влади Білорусі – це пряме порушення міжнародних норм. США рішуче засуджують арешт Протасевича», – заявив президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден. Він додав, що задоволений новиною про запроваджені ЄС економічні санкції проти Білорусі. «Попросив свою команду розробити відповідні варіанти залучення до відповідальності винних у тісній співпраці з Європейським Союзом, іншими союзниками та партнерами, а також міжнародними організаціями», – додав Джо Байден. Президент США назвав інцидент з Протасевичем «ганебним нападом на політичне інакомислення та свободу преси».
Генсек ООН Антоніу Гутерреш також висловив глибоку стурбованість перехопленням літака й затриманням Романа Протасевича. «Генеральний секретар підтримує заклики до проведення повного, прозорого і незалежного розслідування цього тривожного інциденту й закликає всі відповідні сторони співпрацювати з таким розслідуванням», – заявив речник генсека Стефан Дюжжарик.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала ситуацію «викраденням, яке має бути покаране санкціями». Вона закликала негайно звільнити Романа Протасевича. «Примусова посадка літака Ryanair у Мінську та арешт журналіста Романа Протасевича – серйозне втручання в діяльність цивільної авіації та посягання на свободу преси. Канада закликає Білорусь негайно звільнити журналіста», – заявив міністр закордонних справ Канади Марк Гарно.

Закрите небо

Серед інших санкцій ЄС – заборона авіакомпанії «Белавіа» використовувати повітряний простір ЄС для транзиту і рейсів до європейських аеропортів. Також європейським авіакомпаніям рекомендовано оминати білоруський повітряний простір, хоча прямої юридичної заборони вирішили не запроваджувати. Основні світові авіакомпанії – Lufthansa (Німеччина), AirBaltic (Латвія), Finnair (Фінляндія), Air France (Франція), SAS (Швеція), Avia Solutions (Кіпр), Wizzair (Угорщина), KLM (Нідерланди) і LOT (Польща) – вже заявили, що оминатимуть білоруське небо. Деякі країни пішли на крок далі, заборонивши прибуття усіх авіарейсів, маршрут яких проходить над територією Білорусі.
З 26 травня Україна також повністю припинила авіаційне сполучення з Білоруссю. «Чому ухвалено це рішення? Воно, на перший погляд, може здатися політичним, і воно є таким, але воно також є безпековим. Тому що дії білоруської влади є непередбачуваними, і ми не можемо заздалегідь оцінити всі ризики перебування в авіаційному просторі Білорусі. Тому ми маємо піклуватися про безпеку українських громадян, ми не знаємо, що там спецслужби білоруського КДБ собі придумали проти кого з наших співвітчизників, і ми маємо їх захищати», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Водночас міністр додав, що це рішення також призведе до певного збільшення прибутку України, тому що авіакомпанії ЄС та інших держав світу, які раніше пролітали над Білоруссю та платили до її бюджету відповідні кошти, тепер пролітатимуть через Україну і платитимуть транзитні кошти Україні.
За останні шість років Україна лише втрачала обсяги транзиту через свій повітряний простір. Після збиття Boeing MH-17 та закриття зони польотів над Донбасом і Кримом, великі компанії уникали зайвий раз пролітати над Україною. У нових обставинах це може змінитись. «Теоретично Украерорух може збільшити свої доходи. Літак же не просто летить. Його постійно супроводжує зі землі навігаційна служба, а за це платять, і платять досить добре», – розповів BBC News Україна Олександр Ланецький, директор Friendly Avia Support.
До запровадження заборони «Белавіа» виконувала понад 50 рейсів на тиждень з Мінська до низки українських міст – до київських аеропортів «Київ» та «Бориспіль» (загалом 35 рейсів на тиждень), а також до Одеси (14 рейсів на тиждень), Львова (сім рейсів), та Харкова (п’ять рейсів). З огляду на кількість авіарейсів, білоруський напрямок був доволі популярним в Україні. Як повідомили 25 травня в Держприкордонслужбі України, лише протягом останнього тижня на в’їзд або на виїзд авіатранспортом з України до Білорусі та навпаки українські прикордонники оформили близько шести тисяч осіб.
Також Мінськ був головним транзитним вузлом для тих, хто хотів швидко дістатися до Москви після того, як у жовтні 2015 року закрили авіасполучення між Україною та РФ. Водночас офіційних даних про пасажиропотік між двома країнами транзитом через Мінськ не дає ані українська, ані російська чи білоруська сторони, пише Німецька хвиля.
Відтепер українцям, які захочуть дістатися Росії, доведеться шукати альтернативні шляхи – через Польщу літаками авіакомпанії LOT, через Латвію – AirBaltic або через Стамбул літаками Turkish Airlines. «Це буде, безумовно, дорожче. Найімовірніше, вдвічі дорожче і вдвічі довше за часом», – пояснив BBC News Україна Олександр Мироненко, головний редактор Avianews.com.

Саша + Вова: браття навіки

Можна навіть не сумніватися, що Лукашенко зважився на примусову посадку літака та захоплення опозиційного журналіста після консультацій з Путіним. Росія – єдина країна, яка схвально сприйняла цю ситуацію. Депутати Держдуми наввипередки розказують про «блискучу спецоперацію», а сам головний білорус 28 травня зустрінеться в Сочі зі своїм останнім друзякою Путіним. Очевидно, говоритимуть про подальше «зміцнення співпраці». Щоправда, для України це може створити нові проблеми.
26 травня Лукашенко пояснив причини захоплення Романа Протасевича, приплівши до цього Україну. «Досвід найманця у нього великий. Покидьок, який вбивав людей на південному сході України. І він особливо це не приховував. Власне, і тут, в Білорусі, він і його спільники також збиралися влаштувати бійню і кривавий заколот», – заявив Лукашенко. Зазначимо, раніше батько Романа Протасевича заявляв, що його син у 2014 році брав участь у бойових діях на Донбасі на боці української армії. Сам Роман публічно говорив тільки про те, що був у зоні АТО як журналіст.
Хай там як, згадка України в контексті справи Протасевича є показовою. Досі колишньому голові колгоспу вдавалося більш-менш успішно крутитися між Заходом і РФ. Щойно Кремль починав занадто тиснути – Мінськ посилював загравання з ЄС та США, потім «котився» у бік східного сусіда, і так по колу. Тепер Лукашенко позбавлений можливостей для геополітичного маневру.
«Захід від нього відвернеться повністю, а це відкриває можливість для ще більшого контролю над ним з боку Москви. До того ж я не виключаю, що це і було головною метою цією спецоперації – не стільки затримання Протасевича, скільки унеможливити толерування Лукашенка на Заході. Тому не КДБ Білорусі було в спецоперації головним суб’єктом. Лукашенко, разом з усією Білоруссю, став заручником Путіна. Питання у тому, чи зможе Україна використати саме цей момент і зробити так, щоб імовірні заходи щодо режиму в Білорусі (санкції чи інші обмеження) хоча б частково поширювались і на країну-агресора, яка точно стоїть за цим інцидентом. Бо для нас важливішим є протидія тим, хто смикає за мотузки маріонеток, а не самим маріонеткам», – розповів у коментарі Укрінформу політичний експерт, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. У будь-якому разі, продовжив він, для України проросійськість Білорусі необхідно розглядати у довгостроковій перспективі, що безперечно вимагатиме безпекового посилення північного кордону.
Нагадаємо, що довжина українсько-білоруського кордону становить 1084 км. «Від Києва до Білорусі – лише 150 км. Кажуть, танковий перехід може бути на 50 км. Таким чином до Києва – три переходи. Або тільки шість хвилин лету надзвукового фронтового бомбардувальника Су-24 від кордону на швидкості 1500 км/год», – писав свого часу в блозі на Українській правді політолог Віктор Уколов.
Про небезпеку наступу Росії з півночі раніше попереджав і Роман Безсмертний, колишній посол України в Білорусі: «Протягом останніх років між РФ та Республікою Білорусь укладено низку угод, що забезпечують Кремлю формально-правові гарантії можливого застосування проти України російських збройних сил з білоруських плацдармів. Те, що на сьогодні Білорусь в особі Лукашенка є сателітом Кремля, ні в кого сумнівів не викликає. Взаємодія на рівні військ підтверджується щорічними навчаннями та формуванням відповідних підрозділів. На білоруській території на постійній основі діють дві російські бази, ще одна споруджується. Також існують угоди про спільне застосування збройних сил двох держав. Окрім того, після щорічних парадів та навчань за участю російських військ частина з них залишається в Білорусі. Ніхто їх звідти не виводить».
Існує цілком реальна можливість того, що Путіну таки вдасться здійснити давню мрію – сповна реалізувати договір про Союзну державу від 1997 року, тобто фактично поглинути Республіку Білорусь. «Розпочавши «закручування гайок», режим у його нинішній конфігурації вже не зможе зупинитися, адже саме в цьому силовики вбачають ефективність своєї роботи, а тому, після втрати «ворога» у вигляді опозиції, оточення Лукашенка, щоби довести шефові свою ефективність, буде змушене йти далі, пожираючи «конкурентів» у команді влади. Аж доки репресії силовиків не дійдуть до їхніх колег з конкуруючих силових груп. А потужні західні санкції, через які обсяги фінансових потоків всередині країни зменшаться, і їх буде не вистачати для еліт, здатні суттєво прискорити цей момент. А вага тих у Мінську, хто контролює фінансові надходження з Москви, багаторазово зросте. І, на жаль, треба визнати, що у цей момент найбільше шансів на виграш матиме Росія, якій буде легше підхопити знекровлену країну. Навіть якщо для цього знадобиться військова інтервенція. Так, це сумний сценарій, але він не є неймовірним», – підсумовує Європейська правда.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.2790 / 4.08MB / SQL:{query_count}