Зовнішня політика України в 2021 році: чого чекати

Київ розраховує на активізацію відносин зі США після інавгурації Джо Байдена, чекає в гості Еммануеля Макрона та Вселенського Патріарха Варфоломія та ставить перед собою три основні зовнішньополітичні мети

Сполучені Штати Америки ще визначаються з форматом інавгурації 46-го президента Джо Байдена, яка відбудеться 20 січня в умовах пандемії коронавірусу, тож запрошень на неї ще ніхто не отримував. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю ТСН у відповідь на запитання щодо отримання запрошення президентом Володимиром Зеленським. Проте точно відомо, що принаймні з одним президентом наш гарант поспілкується вже 12 січня. А загалом зовнішньополітичних планів в України на цей рік чимало.

Три ключові мети

Мир на деокупованому Донбасі, Крим у складі України, Київ – активний міжнародний гравець – такі ключові цілі української дипломатії в статті для «Дзеркала тижня» назвав Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, дипломатичний радник президента України. Зокрема, за його словами, в 2021 році українська влада ставить за мету проведення наступного саміту в «нормандському форматі». Його стратегічним завданням буде обговорення ключового питання встановлення миру на Донбасі на українських умовах.
Влітку 2021 року в Києві мав відбутися саміт лідерів держав-партнерів на підтримку міжнародного формату «Кримської платформи». Нагадаємо, що у вересні 2020-го під час свого відеовиступу перед Генеральною Асамблеєю ООН український президент оголосив про створення міжнародної «Кримської платформи». Її метою, за словами Володимира Зеленського, має стати «захист прав кримців і деокупація півострова». «Найголовніше: питання Криму та Донбасу не повинні стати звичними елементами міжнародного пейзажу, де тільки доповіді, тематичні зустрічі та протокольні заяви до річниці окупації вважатимуться достатньою формою міжнародної реакції. Навпаки, поки рана в центрі Європи кровоточить, біль відчуватиме весь світ. І єдиним рецептом ефективного лікування є лише деокупація Криму та Донбасу», – наголосив український лідер.
Джо Байден був людиною в команді Барака Обами, яка найглибше занурювалась в українські питання
За його словами, він вже предметно обговорив цю ініціативу з представниками Європейського Союзу, Великобританії, Канади, Туреччини. «Більшість із них готові приєднатися та брати в ній активну участь», – сказав Володимир Зеленський. У листопаді минулого року про свою готовність до співпраці над створенням «Кримської платформи» заявили США.
За словами Ігоря Жовкви, також Київ намагатиметься максимально використати статус партнера НАТО з розширеними можливостями (ЕОР – Enhanced opportunity partner), який Україна отримала в червні 2020 року, і який є останньою сходинкою перед повноцінним членством. Зокрема, йдеться про те, щоб уже 2021 року відбулося повноцінне засідання Комісії Україна – НАТО на найвищому рівні.

Україна – США: очікуючи «рок-н-рол»

Джо Байден був людиною в команді Барака Обами, яка найглибше занурювалась в українські питання. Він шість разів відвідував Україну як віцепрезидент, п’ять із яких – починаючи з 2014 року, коли Російська Федерація анексувала Крим і розпочала воєнні дії на Донбасі. Байден одного разу навіть пожартував, що в той період він частіше спілкувався телефоном із тодішнім українським президентом Петром Порошенком, аніж зі своєю дружиною. Тож у Києві плекають великі надії на подальшу співпрацю.
Президент України Володимир Зеленський в грудневому інтерв’ю The New York Times наголосив, що новий президент США може посилити переговори в «нормандському форматі». «Я вважаю, що США можуть дуже сильно вплинути. Думаю, що посилити наші переговори в «нормандському форматі» міг би президент Байден, тому що він добре розуміє питання України та Росії. По-друге, він говорив про безпеку в Європі, і, по-третє, ми вважаємо, що говорити просто про фінал війни вже мало», – сказав Володимир Зеленський.
Він вважає, що Україна не впорається з реінтеграцією Донбасу без сильних компаній, технологій і грошей, тому необхідна допомога Штатів. «Нам потрібна реінтеграція Донбасу. І тут, я вважаю, ми не впораємося самі. Ми бачимо вільну економічну зону на території Донбасу, щоб там були певні преференції для того, щоб зайшов бізнес. І тут ключову роль могли б зіграти США», – сказав Зеленський. Він також зазначив, що США можуть стати ключовим двигуном в питанні деокупації Кримського півострова.
Влітку в Києві повинен відбутися саміт лідерів держав-партнерів «Кримської платформи»
Натомість Ігор Жовква, дипломатичний радник Володимира Зеленського, написав у «Дзеркалі тижня», що на порядку денному залишається офіційний візит президента України до США. «Вже зараз напрацьовуємо нову змістовну Дорожню карту двосторонніх відносин, яку маємо обговорити та почати реалізовувати вже у 2021 році. Серед важливих завдань – налагодження системного діалогу з представниками оновленого Конгресу задля подальшого зміцнення двопартійної підтримки України. Україна працюватиме, щоб оновлена політика США сприяла зміцненню трансатлантичної єдності, посиленню НАТО та розширенню і зміцненню безпекової підтримки України. Окремий блок питань – нові економічні проєкти між Україною та США у сфері сільського господарства, енергетики, інформаційних технологій», – наголосив Ігор Жовква.
Проте найколоритніша заява прозвучала від Дмитра Кулеби, міністра закордонних справ. «Ми очікуємо «рок-н-ролу». Ми хочемо дуже динамічних і драйвових відносин зі США. Америка й Україна є стратегічними партнерами. Це офіційно і фактично так. Тому нам потрібно додавати ще більше звуку до цієї пісні стратегічного партнерства. У нас є безпека. Це стовідсотковий пріоритет. У нас є трансформація України. Це те, де США можуть нам серйозно допомогти зміцнити країну зсередини», – заявив Дмитро Кулеба в інтерв’ю ТСН.
Ще одним пріоритетом розвитку відносин зі США глава МЗС назвав реалізацію реформ. «І третє питання – це наші відносини в економічній сфері: інвестиції в Україну, торгівля на світових ринках. Тому за цими трьома напрямами ми будемо пріоритетно працювати. Лише цим наші відносини не вичерпуються. Там величезний обсяг. Але ви запитали про три пріоритети, тому це вони», – додав міністр.

Володимир Зеленський і Вселенський Патріарх Варфоломій (фото – серпень 2019 р.) зустрінуться в Києві на 30-річчя Незалежності. Фото: president.gov.ua

Обмін послами

Напередодні заступник глави МЗС Євген Єнін заявив агентству Інтерфакс-Україна, що Україна отримала агреман (Попередня згода уряду держави перебування на прийняття певної особи як глави дипломатичного представництва іншої держави. – «Львівська Пошта») на призначення ексміністра фінансів Оксани Маркарової послом у США.
Про ймовірність заміни нинішнього посла Володимира Єльченка на Оксану Маркарову стало відомо ще в листопаді минулого року. «Нинішній посол України у Вашингтоні Володимир Єльченко є класиком української дипломатії, претензій до його роботи немає, але принцип ротації в дипломатії ніхто не скасовував. Кандидатуру нового посла на розгляд президента вносить міністр закордонних справ. Зваживши всі аргументи, я запропонував кандидатуру Оксани Маркарової», – заявив тоді Дмитро Кулеба.
«У разі призначення Україна вперше матиме у Вашингтоні посла, яку добре знають і в адміністрації США, зокрема в Державному департаменті та міністерстві фінансів, і у МВФ. Про те, що Маркарову відправляють лише вибивати гроші з МВФ – це маячня. Важлива правда також у тому, що Маркарова буде перша в історії пані посол України в США», – наголосив міністр. Оксана Маркарова працювала міністром фінансів із червня 2018-ого до березня 2020 року за двох прем’єрів – Володимира Гройсмана та Олексія Гончарука.
Уряд сподівається на розблокування фінансування від МВФ у лютому-березні
Водночас є надія, що незабаром завершиться і зворотний процес – призначення Надзвичайного і Повноважного посла США в Україні. Нагадаємо, що від травня 2019-го після відкликання Марі Йованович ця посада залишається вакантною. Пані Йованович відкликала з Києва адміністрація Дональда Трампа після того, як зажадала, щоб прохання його особистого адвоката Руді Джуліані до українських чиновників про проведення розслідувань щодо компанії Burisma та Гантера Байдена передали офіційними каналами. Нині інтереси США представляє Крістіна Квін, тимчасова повірена у справах.
У серпні 2020-го процедуру затвердження в комітеті закордонних справ Сенату пройшов кандидат на посаду посла в Києві Кіт Дейтон, генерал-лейтенант армії США у відставці, який був стратегічним радником Міністерства оборони України. Однак з різних причин офіційне призначення досі не відбулося. І хоча генерал Дейтон є висуванцем адміністрації Трампа, його можуть призначити і за адміністрації Байдена. «Його поважають усі сторони: і демократи, і республіканці, – заявив Радіо Свобода Джон Гербст, колишній посол США в Україні, а нині директор Євразійського центру. – Його розглядають як професіонала, а не як політичного кандидата. Я не унеможливлюю продовження розгляду призначення Кіта Дейтона послом в Україні».

Київ очікує «рок-н-ролу» у відносинах з адміністрацією Джо Байдена. Фото: Andrew Harnik/AP

Кого чекати в гості й куди поїде Зеленський

У першій половині 2021 року Київ з офіційним візитом може відвідати президент Франції Еммануель Макрон. Ще один важливий гість – прем’єр Італії Джузеппе Конте. Готовність взяти участь в урочистостях з нагоди святкування Дня Незалежності України підтвердив Вселенський Патріарх Варфоломій.
А першою візитеркою стане новообрана президентка Молдови Мая Санду, яка прибуде в Україну вже 12 січня. Також у січні свій перший закордонний візит як нова керівниця Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде планує здійснити саме до України.
Не сидітиме на місці й Володимир Зеленський. Міністерство закордонних справ працює над організацією в другому півріччі турне президента України країнами Азії. Наразі в планах – відвідини Республіки Корея, В’єтнаму, Таїланду та Сінгапуру.
У відносинах із Китаєм ключовим завданням залишиться розвиток взаємовигідної торговельно-економічної співпраці, передусім подальше нарощування обсягів експорту української продукції до цієї держави. Нарешті повноцінно має відкритися для України Індія – для цього є всі необхідні передумови.

Проблемні сусіди

Доведеться попрацювати українській дипломатії й над залагодженням проблем у відносинах з Угорщиною та Білоруссю. Відносини Києва та Будапешта завжди були проблемними, а наприкінці минулого року загострилися ще більше. Спочатку Україна звинуватила Угорщину у втручанні у перебіг місцевих виборів на Закарпатті та заборонила в’їзд двом угорським високопосадовцям. Потім Служба безпеки України провела обшуки в офісі Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді, помешканні голови цієї організації та очільника «Партії угорців України» Василя Брензовича. У відповідь міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто звинуватив Україну в дестабілізації відносин, пообіцяв поскаржитися на дії української влади в НАТО та закликав ОБСЄ скерувати спостережну місію на Закарпаття.
МЗС працює над організацією турне президента України країнами Азії
Київ вирішив шукати порозуміння. Принаймні йдеться про можливість проведення зустрічі лідерів обох держав, яка могла б завершитись підписанням своєрідної дорожньої карти стабілізації відносин. Міністр МЗС Дмитро Кулеба пояснив, що Україна не зацікавлена в політичній війні з Угорщиною з трьох причин: «По-перше, тому що це важливий сусід у Центральній Європі, і ми є частиною цього регіону. По-друге, тому що ми хочемо стати членом НАТО і нормально співпрацювати з Угорщиною з питань євроатлантичної інтеграції. По-третє, тому що ця держава – член ЄС, позиція якого також важлива для нас», – заявив Дмитро Кулеба.
Від серпня, коли Олександр Лукашенко сфальсифікував результати президентських виборів, стрімко зіпсувалися й відносини Києва та Мінська. Україна не визнала «бацьку» легітимним президентом та приєдналася до персональних санкцій ЄС проти найбільш одіозних білоруських чиновників (хоча економічних запроваджувати не стала). Натомість Лукашенко заявив, що «з України везуть тонни зброї» та приїздять «бойовики, які готують теракти по всій країні». Підкинула дров у вогонь й історія з «вагнерівцями», розібратися в якій не вдалося й досі.
Найближчим часом сподіватися на покращення українсько-білоруських відносин навряд чи варто, адже за Лукашенком стоїть Путін, який намагається втримати в орбіті свого впливу одного з останніх союзників. Водночас якщо Москва отримає повний контроль над Мінськом, це стане безпосередньою загрозою для України. Про це в інтерв’ю німецькому журналу Internationale Politik заявив Дмитро Кулеба, міністр МЗС. За подібного сценарію, продовжив він, половина України оточать сили РФ, які перебуватимуть у Білорусі, в окупованому Криму, на Донбасі, а також у Придністров’ї, де базується оперативна група російських військ.
«Росії вдалося настільки глибоко проникнути в білоруські еліти, економіку, суспільство та політику, а також в апарат нацбезпеки та у військові сили країни, що навряд чи можна очікувати кардинальних змін в обставинах, навіть в якщо в якийсь момент Лукашенка замінить інший лідер», – вважає Дмитро Кулеба.
Глава українського МЗС не виключає, що проблемою для України може стати поширення російського контролю на один з найважливіших секторів білоруської економіки – оборонну промисловість. Він нагадав, що Київ тісно співпрацює з Мінськом у сфері безпеки та оборони. «Якщо Москва отримає повний контроль над цими галузями, ми будемо змушені шукати інші варіанти», – сказав Дмитро Кулеба.

Оксана Маркарова стане першою в історії пані послом України в США

Співпраця з МВФ

В червні минулого року Рада директорів МВФ ухвалила нову програму співпраці з Україною сумою близько 5 млрд USD тривалістю 18 місяців. Ці кошти мали б допомогти Україні впоратися з економічними викликами, спричиненими пандемією Covid-19, і розв’язати питання платіжного балансу та бюджетного фінансування. Перший транш обсягом 2,1 млрд USD Київ отримав одразу, однак потім МВФ пригальмував видачу грошей через «невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив».
У грудні місія МВФ відновила перемовини з метою розблокування надання наступних траншів за програмою Stand-by розміром 2,9 млрд USD. Щоправда, через пандемію відбувалося це в онлайн-форматі. «У середньому місія триває повних 10-12 робочих днів, тобто трохи більше двох календарних тижнів. Однак дистанційний характер місії, а також різниця в часі в сім годин між Вашингтоном і Києвом залишає на кожен день всього 4-5 годин роботи замість 8-10 робочих годин у Києві під час звичайної місії. Тож не виключено, що ця місія може бути трохи довша», – повідомив заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован. За його словами, перебіг переговорів є конфіденційною інформацією, тому не варто пов’язувати відсутність публічних заяв чи коментарів з якимись проблемами.
Український уряд сподівається на розблокування фінансування від МВФ у лютому-березні. Надію на це дає, зокрема, й той факт, що в грудні Євросоюз виділив Україні перший транш макрофінансової допомоги розміром 600 млн EUR. «Ці кошти посприяють макрофінансовій стабільності України, а також дозволять їй скерувати ресурси на подолання негативних соціально-економічних наслідків пандемії коронавірусу», – зазначили тоді в пресслужбі Єврокомісії.
Макрофінансова допомога – це кредити під низькі відсотки, які ЄС виділяє для підтримки платіжного балансу країн-сусідів. Перший транш за цією екстреною програмою не передбачав виконання конкретних вимог. Водночас передумовою його надання було власне продовження співпраці України з МВФ.
А ось для виплати другого траншу в 600 млн EUR Києву доведеться виконати вісім критеріїв у сфері управління державними фінансами, боротьби з корупцією, покращення середовища для бізнесу та управління державними підприємствами, нагадали в Єврокомісії. Ці критерії прописані в Меморандумі про взаєморозуміння, який Україна ратифікувала у вересні минулого року.

Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, дипломатичний радник президента України:
– Збереження та зміцнення міжнародної підтримки України – пріоритет номер один. Через розвиток активного двостороннього співробітництва зі стратегічними партнерами – США, Великобританією, Німеччиною, Францією, Канадою, Польщею, Литвою, Азербайджаном – ми працюватимемо над тим, аби Україна завжди мала у своєму арсеналі вдосталь зовнішніх інструментів та засобів для впевненого долання світових викликів.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна:
– Позиція Трампа щодо України була досить негативною. Мовляв, це сфера впливу Росії, тож лізти сюди особливо не треба. Тому перше, чого б я очікував, це збільшення підтримки: моральної, фінансової, будь-якої іншої в питаннях просування реформ і в питаннях захисту проти російської агресії. Але це не означає, що нам задарма даватимуть гроші чи, наприклад, МВФ заплющить очі на те, що ми наробили за останні пів року. Тобто, найімовірніше, просто активніше будуть з нами працювати, підштовхувати до якихось речей.

Альона Гетьманчук, директорка центру «Нова Європа»:
– Одним із найбільших розчарувань адміністрацією Обами в Україні було те, що за два президентські терміни він так і не знайшов можливості відвідати Україну з візитом. Тож візит Джо Байдена до України в перший рік його президентства буде важливим сигналом підтримки українського народу. Запрошення українського керівництва до Білого дому натомість стане мотиваційним елементом для посилення стратегічного партнерства та реалізації програми реформ.

Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України:
– Якщо ми говоримо про «Кримську платформу» загалом, то це запуск координаційно-дискусійного майданчика, який матиме міжнародний характер. Це довга робота, яка спрямована на посилення тиску на Російську Федерацію та на координацію з нашими партнерами. Причому «Кримська платформа» матиме декілька окремих вимірів, які один від одного залежатимуть. Вищий рівень ‒ це якраз саміт очільників держав-партнерів у Києві. Його підсумком має стати підписання декларації.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
15.2778 / 4.27MB / SQL:{query_count}