Білорусь – протести тривають

Режим Лукашенка почав звільняти затриманих протестувальників, але владу «бацька» поки що віддавати не збирається

Вранці п’ятниці, 14 серпня, із СІЗО у Мінську випустили раніше затриманих українських правозахисників і журналістів Євгена Васильєва та Костянтина Реуцького. Про це повідомили на сторінці у Facebook благодійного фонду «Восток SOS». «Друзі, команда «Восток SOS» безмежно вдячна усім, хто в ці важкі дні був з нами, допомагав та писав такі важливі слова підтримки!» - йдеться у повідомленні.
Відпустили не тільки українців. За даними інтернет-порталу Tut.by, зранку 14 серпня зі слідчих ізоляторів почали відпускати сотні затриманих протестувальників. Звільнені люди розповідають про тримання в переповнених камерах без їжі та води. За їх словами, затриманих били та знущались над ними.
Скільки точно людей опинилися на свободі – підрахувати складно. За даними волонтерів, у різних містах Білорусі станом на ніч 14 серпня в СІЗО і райвідділках міліції перебували понад 2,5 тисячі затриманих учасників акцій протесту. При цьому щодо більшості затриманих родичам і близьким не надають жодної інформації, і вони змушені самотужки їх розшукувати.
При цьому акції протесту не вщухають по всій країні. Страйк оголосили робітники кількох найбільших заводів: БелАЗа, МАЗа, Мінського тракторного та інших. 14 серпня розпочався страйк працівників Мінського метрополітену. Як повідомляє телеграм-канал Palchys, в акції протесту беруть участь співробітники депо та інженерних служб. «Їх тисячі, вони всі розбиті по невеликих групах, змінах і станціях, але вони єдині з народом», - йдеться в повідомленні. «Пасажири, не залишайтеся байдужими, чекаючи у вагонах змін. Всі виходьте на своїх станціях! Виходьте на станціях в сторону центру міста, щоб вас було всіх якомога більше поруч, але не створювати натовп на одній зі сторін дороги», - закликали організатори.

Три вимоги

Головна суперниця Лукашенка Світлана Тихановська, яка, за офіційними даними, набрала лише 10% голосів, а після початку акцій протесту була змушена виїхати в Литву, закликала білоруську владу не застосовувати насильства проти мирних громадян і запропонувала почати діалог про мирну передачу влади.
Схожі вимоги озвучив і штаб Віктора Бабарико, якого не допустили до реєстрації кандидатом у президенти через порушену місцевим КДБ кримінальну справу за статтею «легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великому розмірі». Основних вимог три - припинення насильства, звільнення політв’язнів й нові чесні вибори. «Сховайте кийки, гранати, кулі. Приберіть з вулиць міст армію й ОМОН. Припиніть переслідувати людей за квіти, браслети, велосипеди, думки, пісні, прогулянки, прапори, оплески… Оголосити нові чесні вибори до 15 вересня за участю всіх альтернативних кандидатів під наглядом міжнародних організацій з новими виборчими комісіями, новою ЦВК, відеоспостереженням, відкритим підрахунком голосів», - йдеться у заяві.
Ті самі три вимоги містяться в спільній заяві президентів Польщі, Естонії, Латвії та Литви, в якій вони засудили насильство та запропонували посередництво між сторонами конфлікту. Країни закликали владу Білорусі: негайно припинити застосування сили проти громадян; звільнити затриманих учасників акцій протесту та припинити переслідування; негайно розпочати діалог з білоруським народом, прислухатися до голосу громадян та гарантувати їхню свободу вираження поглядів.
«Ми закликаємо організувати круглий стіл про національне примирення, в якому братимуть участь представники влади та громадянського суспільства. Це було б відповідним кроком на шляху до справжнього національного діалогу. Ми готові запропонувати наше посередництво, щоб досягти мирного рішення в Білорусі та зміцнити незалежність та суверенітет», - йдеться у заяві.

«Бацька» робить вигляд, що все гаразд

Сам Лукашенко з останніх сил робить вигляд, ніби нічого страшного не відбувається. 14 серпня він провів «робочу нараду» (?) з будівельниками, на якій заявив, що під час пандемії коронавірусу заборонив звільняти робітників, а зараз в країні нібито намагаються «розгойдати трудові колективи». Як приклад наслідків страйків він навів підприємство «Білоруськалій». «Якщо вони застрайкують на два дні, то конкуренти - росіяни і канадці - перехрестяться. І швиденько на ринок поставлять те, що вони хочуть поставити», - цитує Лукашенка державне агентство Белта.
Дісталося і машинобудівній галузі. «Заради Бога. Ви сьогодні не зробите 10 тракторів, які не поставите на ринок, завтра німці приїдуть з американцями, привезуть свою техніку росіяни. Теж перехрестяться», - заявив Лукашенко, стверджуючи, що якщо виробництво зараз зупиниться, то воно ніколи не розкрутиться знову. «Людям треба це пояснити: хочете - страйкуйте, хочете працювати – працюйте», - додав він.

Експерти наголошують на відсутності в опозиції лідера

«Протести в Білорусі будуть наростати, адже зупинити їх уже неможливо. Емоції взяли гору, ненависть міліції та спецвійськ лише спонукає людей до протесту. Але якщо протест не має лідерів, тоді він стає стихійним. З одного боку, це означає, що він буде радикалізуватися. Натомість із іншого - що владі буде легко його придушувати», - вважає Роман Безсмертний, колишній посол України в Республіці Білорусь.
Із ним погодився Ігор Соловей, аналітик Аґенції міжнародних досліджень. «Для нової хвилі протестів у Білорусі потрібен лідер, а його немає. Тихановська сама сказала, що вона не лідер, а символ. Вона не може підняти людей», - пояснив він.
Тієї ж думки тримається політолог-міжнародник Андрій Бузаров: «У мене великі сумніви, що активність опозиційно налаштованих громадян може привести до якихось змін. Проблема у фрагментації опозиції. Немає єдиного лідера, їм буде складно об’єднатися, адже всі ці опозиційні діячі, якщо їх розділити з політтехнологічної точки зору, діляться на дві частини. Одні проросійські, а інші - антиросійські, але питання в тому, хто їх підтримує. Не думаю, що Тихановська на сьогодні є консолідуючою постаттю, хоча ми визнаємо, що вона найпопулярніший опозиційний діяч».
«Репресивний апарат працює; Білорусь має одну з найщільніших систем контролю та придушення в світі. Цілком можливо, що правління Лукашенка переживе безпосередню кризу після виборів, що рушничні залпи, гумові кийки та інтернет-цензура зроблять свою справу, щоб поки що втримати диктатора у президентському палаці в Мінську. Але заклики до зміни влади в Білорусі вже не стихнуть. Й командири на різних щаблях структур правоохоронних органів певно теж зрозуміли, що так ледве може тривати далі. Їхній верховний головнокомандувач очевидно втратив відчуття приземленості та політичне чуття», - написав у своєму блозі керівник відділу Східної Європи інтернет-видання Німецька хвиля Крістіан Тріппе.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
14.5329 / 4.12MB / SQL:{query_count}