Ukrainegate: фінішна пряма

Експерти впевнені, що телефонна розмова з Володимиром Зеленським не стане приводом для усунення Дональда Трампа з посади президента США

фото: liga.net
У середу, 22 січня, в Сенаті США голова комітету з розвідки Палати представників, демократ Адам Шифф понад дві години зачитував обґрунтування звинувачень у справі імпічменту президента Дональда Трампа. Йшлося про два пункти: зловживання повноваженнями у особистих політичних інтересах і перешкоджання роботі Конгресу. Адам Шифф вказав, що лідер США в телефонній розмові 25 липня минулого року вимагав від президента України Володимира Зеленського проведення розслідування щодо найбільшого приватного газодобувача в Україні компанії Burisma Holdings, до ради директорів якої входив син ймовірного суперника Трампа на майбутніх президентських виборах Джо Байдена Гантер.
У деяких американських ЗМІ вважали, що призначення Байдена-молодшого стало конфліктом інтересів, оскільки саме тоді його батько, який був віцепрезидентом США, активно працював на українському напрямку (зокрема надавав допомогу щодо проведення реформ і «протискав» тему боротьби з корупцією). Щоб «заохотити» українського президента, Трамп дав вказівку заморозити надання Києву виділеної Конгресом військової допомоги сумою 391 млн USD. Після того, як справа набула розголосу, Трамп нібито перешкоджав Палаті представників Конгресу провести відповідне розслідування.

Адвокати та клієнт усе заперечують

Адвокати американського президента (до їхньої команди, зокрема, входить Кен Старр, котрий свого часу керував розслідуванням у справі імпічменту президента Білла Клінтона) заявили, що спроба відсторонити їхнього клієнта від посади є «атакою на право американського народу вільно вибирати свого президента». «Це нахабна і незаконна спроба скасувати результати виборів 2016-го і втрутитися у вибори 2020 року, до яких залишилося всього кілька місяців», – йдеться в заяві. Юристи Трампа вважають, що для імпічменту немає ні процедурних, ні конституційних підстав.
Сам Трамп також відкидає усі звинувачення. «Сенат повинен у прискореному порядку відхилити ці неповноцінні статті про імпічмент і виправдати президента, – заявив він. – Ідея демократів Палати представників про «зловживання влади» не є злочином, який підлягає імпічменту. Ці звинувачення – легковажні та небезпечні, а президент скористався своїми законними правами», – заявив господар Білого дому.

Скандальні свідчення бізнесмена зі сумнівною репутацією

Минулого тижня дров до вогню підкинув 47-річний бізнесмен Лев Парнас, якого пов’язують із особистим адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані. Уродженець Одеси Парнас, який ще в часи СРСР емігрував до США, був затриманий разом зі своїм партнером Ігорем Фруманом у жовтні 2019 року за звинуваченнями у змові вчинення фальсифікації фінансування виборчої кампанії, неправдиві заяви до Федеральної виборчої комісії та фальсифікацію записів. На відміну від Фрумана, який зберігає мовчання, Парнас надав слідству своє листування з деякими американськими та українськими діячами.
В інтерв’ю американським ЗМІ Парнас не пошкодував «гарячих» слів на адресу Трампа та Джуліані, повідомивши, що був свідком всіх неправомірних дій президента та його довіреної особи. Парнас стверджує, що на власні вуха чув прямі розпорядження Трампа звільнити посла США в Україні Марі Йованович і навіть особисто озвучував керівництву України неофіційну вимогу Білого дому: стосунки між Києвом та США опиняться під загрозою, якщо Україна не оголосить про проведення бажаних для Трампа розслідувань щодо Байдена та ймовірного втручання України в американські вибори на боці Гілларі Клінтон. Із цією метою Парнас і Фруман у лютому 2019 року нібито зустрічалися з тодішнім президентом України Петром Порошенком, а в травні – з помічником нового президента Володимира Зеленського (ймовірно, Сергієм Шефіром), пише The Wall Street Journal.
Інший серйозний момент у документах Парнаса стосується його листування з Робертом Гайдом, американським політиком-республіканцем, де йдеться про можливе стеження за тогочасним послом США в Україні Марі Йованович під час її перебування у Києві. Гайду, зокрема, приписують повідомлення з наступними текстами: «Нічого не змінилося, вона все ще не на місці, вони сьогодні перевіряють знову, – буцімто писав Гайд про Йованович. –Вони скажуть мені, коли вона буде їхати… Вони готові допомогти, якщо вам/нам підходить ціна… Гадаю, в Україні може зробити все, якщо є гроші… так мені кажуть».
Роберт Гайд усе заперечив: «Я ніколи не був у Києві». Водночас адвокат Йованович Лоренс Роббінс вимагає розслідування, інформує Fox News: «Не варто навіть і говорити, що твердження про те, що американські громадяни та інші слідкували за пересуванням посла Йованович із невідомою метою, викликає занепокоєння. Віримо, що відповідні органи проведуть розслідування, щоб з’ясувати, що відбулось».
Своєю чергою Національна поліція України розпочала кримінальне провадження за фактом ймовірного стеження за Марі Йованович та можливе втручання у роботу її електронних гаджетів приватними особами на замовлення громадян США. «Наша мета – оперативно-слідчим шляхом перевірити, чи дійсно був факт порушення українського та міжнародного законодавств. Тоді повинно бути відповідне реагування. Або ж це була просто бравада та фейк у неформальній бесіді двох громадян США», – пояснив заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МВС України Денис Ленець.
Водночас «вибухові» свідчення Парнаса у США сприйняли доволі спокійно, адже їхній автор перебуває під слідством, тож цілком може набивати ціну, щоб укласти якусь угоду з правосуддям і пом’якшити покарання. «Можливо, він хоче отримати угоду для себе», – заявив президент США 16 січня в коментарі для преси. Прессекретарка Білого дому Стефані Грішем заявила, що Парнас – «особа, звільнена під заставу за федеральні злочини і намагається зменшити свій можливий строк ув’язнення».
«Зараз слідчі органи США займаються перевіркою наведених фактів, але, схоже, серйозного впливу на процес розгляду справи щодо імпічменту заяви Парнаса не матимуть. Республіканська більшість у Сенаті серйозно налаштована захищати президента, і навіть кілька «перебіжчиків», якщо такі з’являться, ситуації не змінять», – заявив у розмові з Апострофом Сергій Галака, американіст, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Експерти ставлять на Трампа

Опитані Українською службою Голосу Америки експерти упевнені, що результати голосування в Сенаті, де республіканці мають більшість, буде на користь Трампа. «Важко уявити, що це буде об’єктивний розгляд, тому що більшість сенаторів із обох сторін вже ухвалили рішення. Цілком очікувано, що президент буде виправданий», – заявив старший науковий співробітник Brookings Institution Джон Гудак.
Старший науковий співробітник Heritage Foundation Ганс фон Спаковскі також вважає, що результат процесу в Сенаті передбачуваний. «Якщо менеджери Палати представників, які виступають у ролі обвинувачів, не можуть надати більше доказів, ніж вони вже мають, то, я думаю, що результат цього розгляду досить очевидний – президент буде виправданий так само, як був виправданий Білл Клінтон двадцять років тому», – каже експерт.
Натомість колишній посол США в Україні, а нині експерт Центру міжнародної безпеки та співробітництва Стенфордського університету Стівен Пайфер заявив у інтерв’ю Крим. Реалії, що внутрішньопартійна боротьба в США може позначитися на підтримці України з боку республіканців. «Я прекрасно розумію занепокоєння українців із приводу того, як імпічмент Дональда Трампа може вплинути на відносини США і України. Проте ми бачимо, що протягом перших трьох років президентства Трампа американська політика щодо України забезпечувала цій країні політичну підтримку, економічну і військову допомогу, включаючи летальну зброю, а також підтримувала і підсилювала санкції проти Російської Федерації… Однак у світлі останніх подій мимоволі виникає питання: наскільки сильно сам Трамп підтримує таку політику? Наприклад, кандидат Трамп у 2016 році заявляв, що може визнати незаконну анексію Криму, хоча його адміністрація сьогодні дуже чітко дала зрозуміти, що вона не визнала і не збирається визнавати півострів частиною Російської Федерації», – пояснив Стівен Пайфер.

Чи стане третій першим?

Для ухвалення рішення про імпічмент Трампа потрібні дві третини голосів сенаторів (не менше 67 зі 100). Водночас у пропрезидентської Республіканської партії є 53 мандата, в Демократичної – 47. Як бачимо, розклад явно на користь господаря Білого дому.
Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона (17-ий президент США, на посаді  – 15 квітня 1865-го – 4 березня 1869-го) і Білла Клінтона (42-ий президент США, на посаді – 20 січня 1993-го – 20 січня 2001-го), якому Палата представників оголосила імпічмент. Щоправда, обидва допрацювали в Білому домі до кінця своїх повноважень. Імпічменту, який закінчився би відстороненням обраного президента від влади, в американській історії ще не було: Річард Ніксон, щодо якого процес імпічменту було розпочато після «Вотергейту», пішов у відставку під загрозою звільнення з посади до формального голосування. Чи порушить цю «традицію» Трамп – знатимемо вже найближчим часом.
P. S. Президент України Володимир Зеленський заявив, що будь-які незаконні дії з його боку щодо Дональда Трампа були відсутні. «Я не робив нічого протизаконного. Я зробив те, що міг як президент України, щоб мати хороші, надійні та міцні відносини з одним із наших стратегічних партнерів», – заявив Володимир Зеленський минулого тижня в інтерв’ю виданню The Times of Israel. Український лідер підкреслив, що і раніше, і зараз діє так, щоб уникнути залучення України або українських громадян у внутрішньополітичну ситуацію в США. «Це їхня країна, і вони відносяться до своєї країни так, як їм подобається», – пояснив він.

Військові хакери, які входять до складу спецпідрозділу Головного розвідувального управління (ГРУ) Російської Федерації (РФ), у листопаді 2019 року намагалися зламати сайти газової компанії Burisma, до правління якої входив син Джо Байдена Гантер. Як пише The New York Times, досі невідомо, чи вдалося хакерам знайти бодай якийсь компромат на Байдена-молодшого. На думку авторів статті, тактика злому росіян дуже схожа на ту, якою користувались під час злому електронної пошти Демократичної партії під час президентських виборів 2016 року в США.
The New York Times пояснює, що хакери з ГРУ РФ використовували фішингові електронні листи, які призначені для крадіжки імен користувачів та паролів. У цьому випадку вони створили фейкові сторінки входу на сайти дочірніх компаній Burisma та відправляли співробітникам листи начебто від компанії. Саме таким чином хакери отримували дані користувачів. «Атаки були успішними», – зазначає Орен Фальковіц, засновник фірми з безпеки Area1, яка виявила ці спроби злому. «Схоже, що російські атаки на Burisma йдуть паралельно зі спробою російських агентів в Україні знайти інформацію щодо Байдена», – йдеться у статті The New York Times. Ні уряд РФ, ні компанія Burisma не прокоментували цю інформацію.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6350 / 4.19MB / SQL:{query_count}