Київ переміг Москву в Лондоні

Одним із пунктів засідання Парламентської асамблеї НАТО було українське питання

фото: shephardmedia.com
Із 11 по 14 жовтня у Лондоні тривало 65 щорічне засідання Парламентської асамблеї НАТО, в якому взяли участь члени національних парламентів 29 країн -членів Альянсу, а також країн-партнерів. І хоча головна увага була сфокусована на воєнній операції «Джерело миру», яку 9 жовтня розпочала Туреччина в прикордонних районах Сирії, у рамках засідання Асамблеї відбулася панель, присвячена Україні.

«Україна має отримати чіткий сигнал»

В її рамках Парламентська асамблея НАТО на засіданні 13 жовтня ухвалила доповідь щодо України, підготовлену Канадою. «У ній наші канадійські колеги зробили ґрунтовний і збалансований аналіз російсько-української війни; економічних реформ; реформ у сфері оборони і безпеки та ситуації зі свободою слова», – повідомив голова української делегації в Асамблеї, депутат від президентської фракції у Верховній Раді України (ВРУ) «Слуга народу» Єгор Чернєв.
«Україна потребує дійсно амбіційного, добре забезпеченого ресурсами пакета допомоги, ймовірно, навіть у обсягах «плану Маршалла», який дозволив провести відновлення Західної Європи після Другої світової війни. Успіх України, який може бути досягнутий за допомоги НАТО і Європейського Союзу, також міг би посилити саму «причину існування» (raison d’etre) для обох організацій», – заявила під час представлення доповіді сенаторка з Канади Джейн Корді.
Авторка документа доходить висновку, що Україна все ще має пройти довгий шлях, щоби відповідати критеріям НАТО і Європейського Союзу, але перспектива майбутнього членства в цих організаціях має стати для неї стимулом для економічного, політичного та соціального розвитку. «Україна має отримати чіткий сигнал, що таке членство є досяжним, якщо будуть виконані всі необхідні для нього критерії. Євроатлантична спільнота має продемонструвати терпіння та гнучкість стосовно України, виявляти щодо неї радше політичний, аніж бюрократичний підхід», – зазначила в документі сенаторка Джейн Корді.
І зауважила, що, окрім фінансової допомоги, Україна й далі потребує матеріальної допомоги Заходу у вигляді обладнання і технологічних платформ, які дадуть їй можливість захищати себе та свої кордони. «Змістовна і суттєва присутність НАТО в Чорному морі є стратегічною необхідністю. Євроатлантична спільнота має й далі чинити зовнішній тиск на Російську Федерацію, щоб ця країна припинила дестабілізацію України, виконувала мінські домовленості, негайно повернула усіх політичних в’язнів, припинила порушення прав людини на окупованих територіях України та поновила свободу судноплавства в Керченській протоці», – мовиться у доповіді. Авторка документа окремо наголосила: «Російська влада має за кожної нагоди отримувати нагадування, що незаконна окупація й анексія Автономної Республіки Крим не буде визнана ніколи».
Також українська сторона запропонувала правки щодо термінології подій в Україні та статусу справ із реформами в нашій державі. Усі важливі правки, внесені українською делегацією, були враховані. Під час обговорення Україну підтримали Литва, США, Грузія та Туреччина. Окрім того, в резолюцію до доповіді про загрози розповсюдження ядерного озброєння українська сторона внесла пункт щодо нагадування про невиконання Будапештського меморандуму. В доповідь щодо кіберзагроз також були внесені важливі для України правки, зазначив голова української делегації Єгор Чернєв.

Санкції проти Росії залишаться

Ще однією перемогою Києва можна вважати те, що вперше за 22 роки Парламентська асамблея НАТО відхилила доповідь про застосування економічних санкцій проти країн-агресорів на підставі зауважень саме української делегації. «Ми наполягаємо на подовженні санкцій проти Російської Федерації, тому що це дієвий інструмент тиску на країну-агресора. Санкції мають накопичувальний ефект, вони обов’язково зіграють свою важливу роль щодо зміни режиму президента Росії Володимира Путіна. У майбутньому це відкриє шлях до повернення окупованих Автономної Республіки Крим і Донбасу в Україну», – заявив під час свого виступу на засіданні Асамблеї глава української делегації Єгор Чернєв.
Раніше низка західних мас-медіа повідомляли, що Європейський Союз може послабити санкції проти Російської Федерації, якщо лідери «нормандської четвірки» досягнуть прогресу. Про це в своєму твіттері написав кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Йозвяк. «Я розумію, що економічні санкції Євросоюзу проти Російської Федерації, найімовірніше, будуть подовжені в грудні, але якщо на переговорах у «нормандському форматі» буде досягнутий певний прогрес, деякі «менш суворі» санкції – такі як відновлення регулярних самітів РФ – ЄС (призупинені від 2014 року) – можуть бути скасовані», – написав він.
Зазначимо, що саміт у «нормандському форматі» на рівні президентів Франції, Німеччини, України та РФ мав би відбутися найближчим часом. Цього не приховує жодна з чотирьох країн, а про близькість зустрічі говорять і Ангела Меркель, і Еммануель Макрон, і Володимир Зеленський. Лише в Москві намагаються висунути певні умови для проведення саміту, однак також натякають на те, що врешті-решт ця подія таки відбудеться.
16 вересня президент України Володимир Зеленський назвав три основні питання, які обговорюватимуть на саміті: звільнення полонених за принципом «всіх на всіх», розведення військ по всій лінії фронту, а також умови проведення місцевих виборів на окупованих територіях.

П’ятий президент наголосив на Плані дій

Майданчиком Парламентської асамблеї НАТО скористався і п’ятий президент України Петро Порошенко. Варто пояснити, що він був запрошений як голова фракції «Європейська Солідарність» у Верховній Раді, натомість президента Володимира Зеленського в Лондоні не було, оскільки формат заходу передбачав участь парламентарів, а не глав держав. Петро Порошенко закликав винести питання про надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО менш ніж через два місяці на грудневому саміті в Лондоні. Експрезидент нагадав, що «Україна де факто захищає східні кордони Альянсу».
Про необхідність почати роботу над Планом дій щодо членства для України Петро Порошенко говорив ще у вересні: «Були два надійні договори про безпеку: Вашингтонський і Варшавський. Варшавський канув у Лету. А Вашингтонський – могутній, ефективний, чинний, підписаний у 1949 році. Називається цей договір – НАТО. Підпишіть, приєднаєтеся, і немає необхідності «винаходити велосипед».
Показово, що учасники заходу висловили свою повагу п’ятому президенту України. «Зворушливо було спостерігати за тим, як зовсім різні парламентарі та колеги із секретаріату Парламентської асамблеї НАТО тепло висловлювали свою повагу до п’ятого президента України Петра Порошенка», – написала на своїй сторінці у фейсбуці учасниця української делегації, народна депутатка від «Європейської Солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона впевнена, що таке ставлення «транслюється в подальшу підтримку України».

Турецька проблема

Проте в центрі уваги засідання Парламентської асамблеї НАТО була все-таки не Україна, а воєнна операція «Джерело миру», яку збройні сили Туреччини 9 жовтня розпочали на півночі Сирії. Заявлена мета – придушення сирійських курдів-ополченців, яких Анкара називає терористами. Свого часу за підтримки військових США курди змогли розбити загони «Ісламської держави» і взяти під контроль північну частину Сирії. «Туреччина розпочала операцію в рамках статті 51 Статуту ООН (про самооборону), щоб захистити наші права на кордоні й запобігти напади терористів», – заявив під час засідання Асамблеї глава турецької делегації Осман Аскін Бак.
Нагадаємо, що операція «Джерело миру» викликала бурхливу реакцію в світі. Хоча турецькі військові заявляють про «сотні нейтралізованих терористів», правозахисні організації акцентують на сотнях убитих мирних жителів і десятках тисяч біженців. Низка західних країн заявила про припинення поставок Анкарі озброєння.
Однак найжорсткішою виявилася реакція США: президент Дональд Трамп оголосив про запровадження санкцій щодо Туреччини. Згідно із заявою глави Білого дому, опублікованій у твіттері, санкції торкнуться «чинних і колишніх офіційних осіб Туреччини», а також тих, що сприяли «дестабілізувальним діям Туреччини на північному сході Сирії». Окрім фінансових заходів, передбачені блокування власності та заборона на в’їзд у США тим, що потраплять до санкційного списку. США запровадять екстрені заходи – збільшать до 50% мито на турецьку сталь, а також відмовляться від подальшого ведення переговорів про торговельну угоду з Анкарою на суму 100 млрд USD.

Одночасно із засіданням Парламентської асамблеї НАТО в Лондоні у Люксембурзі відбулося засідання міністрів закордонних справ 28 країн-членів Європейського Союзу. На ньому глава МЗС України Вадим Пристайко представив своїм європейським колегами «задовільний план» урегулювання конфлікту в Україні. Про це заявила висока представниця ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні. «Ми побачили від нього досить всеосяжний план і, я б навіть сказала, задовільну картину планів, які є в уряду щодо реформ, а також щодо того, як вирішувати конфлікт на сході України», – заявила вона на пресконференції за підсумками зустрічі.
Також Вадим Пристайко повідомив, що найближчим часом Україну відвідає делегація Північноатлантичної ради НАТО. Цей візит буде пов’язаний із питанням безпеки в Чорному морі. «Візит Північноатлантичної ради – так називається керівний орган НАТО – до Одеси й до Києва є якраз свідченням і бажанням послів країн Альянсу зрозуміти ситуацію в Чорному морі. Питання чорноморської безпеки – це і є тема нинішнього візиту НАТО в Україну. Отримання допомоги на чорноморському фронті – це і є для нас зараз пріоритетом», – сказав міністр.
З його слів, представники НАТО в Одесі побувають на іноземних військових кораблях. Там вони зустрінуться з керівництвом Військово-морських сил України, українськими моряками та курсантами. Відтак поїдуть до Києва, де зустрінуться з військово-політичним керівництвом держави. «Ми сподіваємося, що обидві ці частини дозволять їм отримати чітке уявлення і затвердити, наприклад, пакет допомоги Україні в Чорному морі, який так і називається «Чорноморський пакет», запропонований Альянсом Україні», – додав глава МЗС України.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7716 / 4.18MB / SQL:{query_count}