Путіну приготували ключку для гольфа

Учасники саміту G7 не підтримали повернення до клубу Росії, але не забули про Україну

фото: heraldbulletin
24 – 26 серпня у французькому курортному місті Біарріц на узбережжі Атлантичного океану відбувся ювілейний, 45-й, саміт “Великої сімки” G7 (за участю представника Європейського Союзу (ЄС) – голови Європейської Ради (ЄР) Дональда Туска). Лідери неформального клубу найбільших економік і демократій світу обговорили широке коло питань. Найголовнішими темами стали конфлікт навколо ядерної програми Ірану, торговельна війна між США та Китаєм та можливість повернення до формату G8, відновивши членство у клубі Російської Федерації (РФ). Згадували й Україну, але виключно в контексті суперечок навколо ймовірності відновлення членства РФ
Кілька років від моменту анексії Криму та окупації Донбасу для України в підсумковому комюніке учасники саміту G7 незмінно вписували пункт, у якому гарантували, що й надалі підтримуватимуть офіційний Київ та домовлялися про посилення санкційного тиску на Москву. Першим винятком став 2018-й, коли такі письмові гарантії відмовився надавати Дональд Трамп. Він не захотів ставити підпис під документом, пославшись на торговельні спори з іншими країнами-учасницями. Нинішній саміт завершився декларацією (а не підсумковим комюніке, як це передбачено дипломатичним протоколом) на одну сторінку, де знову немає згадки про підтримку України. Натомість ідеться про організацію найближчим часом Німеччиною та Францією зустрічі лідерів нормандського формату.

“Хочу Путіна!”

Напередодні збіговиська в Біаріцці президент США заявив про підтримку ідеї РФ у G7. Зрештою, схожу заяву Трамп озвучував і рік тому – в червні 2018-го на попередньому саміті G7 в Канаді. Тоді його підтримав лише прем’єрміністр Італії Джузеппе Конте, але проти виступили інші учасники групи.
Цього року ситуація майже дзеркально повторилася. Щоправда, першим про гіпотетичну G8 заговорив президент Франції Еммануель Макрон (очевидно, під враженнями від візиту Путіна до Франції 19 серпня ц.р.). Ідею радо підхопив президент США. Щоправда, в Парижі швидко схаменулися і пояснили, що повернення РФ у G7 “залежить від прогресу в мирних переговорах щодо України”.
Але відомий своєю впертістю Дональд Трамп уже не мав наміру зупинятися. Він навіть влаштував сварку зі своїми колегами. Як пише британський часопис The Guardian, це сталося в суботу, 24 серпня. За даними джерел видання, Трамп наполягав на тому, що РФ слід повернути в G7, але з усіх, які знаходилися за столом, його підтримав як і рік тому лише прем’єрміністр Італії Джузеппе Конте. Проти рішуче виступили прем’єр Великобританії Борис Джонсон, канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем’єрміністр Канади Джастін Трюдо, президент Франції Еммануель Макрон і голова ЄК Дональд Туск. Мудрий “самурай” Сіндзо Абе, прем’єр Японії, незворушно зберігав нейтралітет.
Пропозиція Трампа не зустріла підтримки з боку інших лідерів G7, котрі вказували не необхідність досягнення прогресу у вирішенні конфлікту в Україні як передумови до повернення РФ до клубу. “Канада наполягає на неповерненні РФ до складу G7 до тих пір, поки Кремль здійснить дії, щоб припинити окупацію Криму та частини Донбасу”, – заявив на пресконференції за підсумками саміту прем’єрміністр Канади Джастін Трюдо, передає Global News. За його словами, дії РФ в Україні і в інших країнах позбавили її права на партнерство в G7. “Ми дали чітко зрозуміти, що Канада не підтримує повернення РФ до G7. РФ ще належить змінити свою поведінку, яка призвела до її вигнання у 2014 році”, – наголосив Джастін Трюдо.

Дональд проти Дональда

Але Дональд Трамп недарма став мільярдером і президентом наймогутнішої держави світу. Відступати він не звик. Оскільки господарями наступного саміту G7 будуть США, Трамп не виключив, що може особисто запросити туди Путіна як гостя. Відповідаючи на запитання, чи не вважає він, що у такому разі його рейтинг перед президентськими виборами у листопаді 2020 року може знизитися.
“Мені байдуже в політичному плані. Багато людей цього не розуміють. Я брав участь в одних виборах, і я виграв і став президентом. Я збираюся брати участь у ще одних виборах, і я думаю, що я переможу, враховуючи результати опитувань. Незалежно від того, чи перемагаю я, чи ні, я маю робити правильні вчинки”, – заявив Трамп.
До речі, він запропонував саміт G7 у наступному році провести у своєму гольф-клубі Trump Doral у Маямі. За словами Трампа, цей курорт є ідеальним вибором, як завдяки його розмірам, так і тому, що він розташований лише за п’ять хвилин їзди від аеропорту Маямі. Водночас президент США зауважив, що остаточне рішення ще не прийняте, але додав, що поки що не знайшли іншого місця, яке могло б скласти конкуренцію Trump Doral.
Де б не проходив наступний саміт, але президент ЄР Дональд Туск волів би бачити його учасником президента України Володимира Зеленського. “Я спробую переконати моїх співрозмовників, що краще буде запросити Україну як гостя, звичайно, на наступну зустріч G7, аби почути думку нового президента України”, – заявив Туск. Він зазначив, що говорив із Зеленським і знає, що “український президент був би зацікавлений у такому запрошенні”.
До речі, зі схожою інціативою виступив і колишній заступник помічника міністра оборони США, ексрадник віцепрезидента Джо Байдена, нині старший директор Центру дипломатії та глобальної взаємодії імені Байдена при університеті Пенсильванії Майкл Карпентер. “Як щодо запрошення України на наступну зустріч G7? Це динамічна демократія, яка бореться за виживання як суверенна держава. Чому ви, пане Трамп, не скажете президенту Путіну залишатися вдома, поки він не виведе свої війська з України”, – написав Майкл Карпентер на своїй сторінці у Twitter.

Пекін, Brexit, Тегеран та інше біорозмаїття

Зрештою, питання поверення РФ було на саміті не основним. Найбільші дискусії відбулися з питань міжнародної безпеки, зокрема, ядерної програми Ірану, громадянських воєн у Сирії та Лівії, загалом ситуації на Близькому Сході. За наполяганням США лідери G7 окремо зосередили увагу на глобальній економіці та торгівлі. За словами Макрона, учасники зустрічі виступили за залагодження суперечки та укладення збалансованої торговельної угоди між двома найбільшими економіками світу – США та КНР – яка мала б спиратися на повагу до прав на інтелектуальну власність та дотримання правил Світової організації торгівлі (СОТ). “Що погано для світової економіки, так це непевність”, – наголосив Макрон. Тож чим швидше США та КНР досягнуть відповідної угоди, то краще буде для глобальної економіки.
У відповідь Дональд Трамп зауважив, що так само сподівається на вирішення нинішньої торговельної суперечки між Вашингтоном та Пекіном, але вказав при цьому, що Пекін просто “не має іншого вибору”, аніж як підписати угоду з Вашингтоном. Водночас він знову закинув КНР нечесні торговельні практики, в тому числі й маніпулювання китайською національною валютою з метою здешевити китайський експорт на зовнішніх ринках.
Гарячі дискусії розгорілися навколо проблематики Brexit, враховуючи високу вірогідність “жорсткого” виходу Великобританії із ЄС 31 жовтня ц.р. Президент США відкрито підтримує британського прем’єра Бориса Джонсона та категорично радить тому не сплачувати 49 млрд EUR “відступних” за вихід із ЄС. Різко проти виступили Франція, Німеччина та президент ЄР Дональд Туск.
Лондон покладає великі надії на поглиблення економічного партнерства із США після Brexit, коли Великобританія втратить переваги і можливості перебування у митному союзі ЄС. Трамп і Джонсон із радістю домовилися про початок переговорів щодо всеосяжної торговельної угоди між країнами, яка має за мету мільярдні збільшення товарообігу та створення мільйонів додаткових робочих місць.
Цілковитою несподіванкою став візит до Біарріца міністра закордонних справ Ірану Мохаммада Джавад Заріфа. На саміт він, звичайно ж, не попхався, переговорив зі своїм французьким колегою Жаном-Івом Ле Дріаном та, за деякими даними, з Еммануелем Макроном, та повернувся до Тегерана. Очевидно, візит відбувся не просто так. Макрон запропонував учасникам саміту кроки, спрямовані на зниження напруженості у Перській затоці, зокрема часткове скасування американського нафтового ембарго стосовно Ірану у відповідь на виконання Тегераном угоди 2015 року, яка обмежує іранські ядерні програми.
Також президент Франції заявив, що переговори на саміті створили умови для можливої зустрічі між президентами США Дональдом Трампом та Ірану Хасаном Роухані. Французький лідер висловив сподівання, що така зустріч може відбутися вже “найближчими тижнями”, навіть розпочалися підготовчі консультації для проведення зустрічі двох лідерів. Дональд Трамп також визнав, що за певних умов готовий до зустрічі з Роухані. Президент США назвав цілком реалістичним сценарій, за якого така зустріч може відбутися вже найближчими тижнями. Нагадаємо, що Роухані та Трамп візьмуть участь у Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН), що відбудеться наприкінці вересня в Нью-Йорку. Президент США заперечив, що хоче “зміни режиму в Ірані”, натомість наполягав, що бажає цій країні лише добра: “Ми хочемо зробити Іран знову багатим, нехай вони будуть багатими, нехай їм буде добре”.
Значно менше дискусій викликали боротьба з нерівністю, утвердження гендерної рівності (включаючи розширення прав і можливостей для дівчат і жінок), поглиблення партнерства з державами Африки. Проте особлива позиція президента США виявилася під час обговорення протидії кліматичним змінам, збереженню біорозмаїття та захисту океанів. Дональд Трамп демонстративно проігнорував нараду з приводу зміни клімату та біорозмаїття, в якій взяли участь інші лідери G7. Для оглядачів це було ще однією ознакою того, що американський уряд не вважає цю глобальну загрозу пріоритетною.
Тим не менше, готуючи заключний документ, президент Франції, країни, яка приймала саміт, наголосив, що переговори відбулися успішно попри розбіжні між учасниками у таких питаннях як торгова війна з КНР, Brexit, протидія ядерній програмі Ірану та того, чи варто повертати РФ до G7.

G7 є неформальним об’єднанням Франції, США, Великоїбританії, Німеччини, Японії, Італії, Канади, а також ЄС. Ці найбільші економічно розвинені світові держави складають 50% глобальної економіки, поділяють спільні цінності свободи і демократії, мають колективне прагнення вирішувати найголовніші проблеми світу. Об’єднання існує з 1975 року. G7 не є міжнародною організацією, її діяльність не регламентується жодним договором, а рішення не обов’язкові для виконання учасниками.
У 1997-ому до складу клубу найрозвиненішх держав світу включили РФ, що стало своєрідним визнанням ліберальних реформ тодішнього російського президента Бориса Єльцина. Агресивні дії його наступника Путіна стали результатом того, що в 2014-ому G8 знову перетворилася на G7. Представники західних країн неодноразово заявляли, що відновлення участі РФ напряму пов’язане з “кримським питанням” і дотриманням Москвою мінських угод, які передбачають припинення збройного конфлікту на Донбасі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2037 / 4.47MB / SQL:{query_count}