Битва за “скіфське золото” триває

Росія намагається відсудити в України унікальну колекцію, що вже п’ять років не може повернутися з Нідерландів

фото: politeka.net
Підконтрольні Російській Федерації (РФ) кримські музеї зволікають із розглядом справи про “скіфське золото” та вже готуються до наступного етапу в разі програшу в Апеляційному суді Амстердама. Про це в ефірі “Радіо Крим.Реалії” повідомила перший заступник міністра культури України Світлана Фоменко. “Ми підозрюємо, що кримські російські музеї не зупиняться, до останнього тягтимуть час. Така позиція РФ: зайняти щонайбільше часу. Тобто всі свої відомості вони дають в останній день, коли це можливо, всі засідання затягуються з надією на те, що, “можливо, щось зміниться в світі, можливо, хтось визнає Крим”, – каже вона. Урядовець уточнила, що апеляційне засідання суду в Нідерландах відбудеться 11 березня 2019 року. На її думку, в травні-червні сторони отримають результат апеляції, яка стосується тієї частини, з якою не згодна російська сторона.

Четверо проти Музею історичних коштовностей

Ця музейно-судова історія розпочалася в лютому 2014 року, коли колекція “скіфського золота” з українських музеїв була відправлена в Амстердам до музею Алларда Пірсона для участі у виставці “Крим: золото і таємниці Чорного моря”. До Нідерландів поїхало понад 550 унікальних музейних експонатів, серед яких церемоніальний скіфський шолом, золоті артефакти, мечі, панцири, предмети домашнього вжитку давньогрецького та скіфського походження, предмети готської культури. Не встигли жителі Амстердама та іноземні туристи намилуватися унікальними артефактами, як на Кримському півострові з’явилися “зелені чоловічки”, під дулами автоматів яких відбувся псевдореферендум про возз’єднання Автономної Республіки Крим з Російською Федерацією.
Найцінніша частина представлених на виставці експонатів була привезена з київського Музею історичних коштовностей (більше відомого, як Музей скіфського золота), що є філією Національного музею історії України.
Водночас у Амстердамі експонували предмети з чотирьох музейних установ, розташованих на території Криму (див. “Довідку”. – “Львівська Пошта”). Саме вони й звернулися із колективним позовом до суду в Нідерландах, вимагаючи повернути колекції в анексований Крим, а не до української столиці. Однак потрібно зазначити, що більшість “кримських” предметів були знайдені під час археологічних розкопок 1990 – 2000-их років, тобто за часів незалежної України!
14 грудня 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв з колекції “Крим: золото і таємниці Чорного моря” повинні бути повернуті в Україну, оскільки їх вивезли із півострова на виставку в Нідерландах ще до незаконної анексії РФ українського Криму.
Головним доказом на українську користь стала ліцензія на експорт археологічних артефактів, видана Міністерством культури України. Відповідно до Конвенції ЮНЕСКО, твори мистецтва мають бути повернені суверенній державі, яка видавала такий дозвіл. А позаяк Крим не є суверенною державою, то, на думку голландських суддів, Україна за правом вимагала повернути своє культурне надбання.
Щоправда, справа “скіфського золота” досі не завершена. 28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на рішення від грудня 2016-го. Розглянути її повинні в березні 2019-го.

Україна вірить у перемогу

Причому кримчани, судячи з усього, здаватися не збираються. Генеральний директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін не виключає, що особисто буде присутній на апеляції. “У нас є адвокати, які захищають наші інтереси, ну і, напевно, хтось із керівництва музеїв теж поїде. Можливо, і я вирушу туди. Ми розраховуємо на справедливий варіант вирішення цього питання, тобто на повернення предметів із кримських музеїв назад – туди, де вони зберігалися до потрапляння в Амстердам”, – цитує Андрія Мальгіна Радіо Свобода.
Натомість міністр культури України Євген Нищук у ефірі телеканалу ZIK заявив, що очікує перемоги в суді Амстердама: “Всі чудово розуміють, що після програного суду Російська Федерація навмисне затягує час, подає апеляції, а потім не з’являється на процеси. В цьому випадку на березень призначений черговий апеляційний процес, але, як нас повідомив Високий апеляційний суд Амстердама, рішення не буде змінене. Нам важко передбачити, коли саме “скіфське золото” привезуть в Україну. Це питання юридичного характеру, але його вирішення не може тривати нескінченно. Думаю, ніяких змін вже не буде”.
Перший заступник міністра культури України Світлана Фоменко також не сумнівається, що апеляція завершиться на користь України: “Мені хотілося б запитати представника кримського музею Мальгіна, за яким паспортом він поїде на слухання до Нідерландів – російським чи українським? Що стосується апеляційного провадження, то ми до нього готуємося. Нас влаштовує рішення суду кінця 2016 року, з яким не погоджується російська сторона під виглядом кримських музеїв. Наша позиція ґрунтується на конвенції ЮНЕСКО 1970 року, вона сильна. 11 березня відбудеться перше слухання, а потім, очевидно, кілька місяців триватиме це провадження до винесення рішення десь у травні-червні. Ми не сумніваємося, що воно буде на нашу користь: за нашою інформацією, російські представники вже найняли юридичних радників, які працюють у касаційних судах, розуміючи, що програють в апеляційній інстанції. Вони до останнього будуть зволікати, на подачу касації буде до півроку”.
Світлана Фоменко також наголошує, що цей судовий розгляд є унікальним для світової практики, у нього не було аналогів у історії. “Росія – така ж сторона міжнародних конвенцій, зокрема ЮНЕСКО та Ради Європи, як і Україна, і не має права вивозити культурні цінності з півострова. Ми намагаємося відстежувати ці переміщення, спілкуємося з нашими партнерами з Європейського Союзу, з міжнародних організацій і шукаємо механізми, щоб цінні для нас речі не змогли опинитися в колекціях російських музеїв. Уже сьогодні експонати з Криму неможливо вивезти на виставку в будь-яку цивілізовану країну, але в нас є занепокоєння щодо можливої фальсифікації документів, нібито ці предмети є культурними цінностями РФ”, – пояснює вона.
Український фахівець із міжнародного права Роман Шахматенко стверджує, що точно так само можна вимагати повернення будь-яких культурних цінностей з Криму, вивезених на виставки за кордон. “Я згоден із Міністерством культури України, тому що в нас аргументи залізобетонні. Згідно з конвенцією ЮНЕСКО, власником культурної  спадщини є суверенна держава. До анексії “скіфське золото” належало Україні і після анексії належить Україні – ні Росії, ні Криму. Не юридична особа, кримський музей є власником – він просто тримає цінності на балансі. Думаю, що апеляція в березні пройде успішно, і “скіфське золото” повернеться до нас. Якщо, наприклад, картини з галереї Айвазовського у Феодосії раптом опиняться на виставці в Німеччині, ми подамо позов до місцевого суду й вимагатимемо повернути колекцію в Україну – в конкретне місце, обране нашим урядом. Найскладніше промоніторити цю ситуацію”, – розповів Роман Шахматенко Радіо Свобода.

І нашим, і вашим

Проте існує ще одна небезпека, пов’язана з нюансами міжнародного права. Як розповідала свого часу згадана Світлана Фоменко, перший заступник міністра культури України, навіть якщо суд у Нідерландах відхилить подану кримчанами апеляцію, існує загроза втрати експонатів. Парадокс у тому, що кримські музеї намагалися довести в голландському суді, що вони – українські музеї, які чинять свої дії згідно з українським законодавством. “Водночас існують прямі контракти між голландським музеєм та українськими музеями, і повертати експонати в Україну будуть тими шляхами, які прописані в контракті, перевізниками, яких наймуть музеї. Зрозуміло, що повернення колекції кримських музеїв російськими транспортними компаніями через російську територію становить для нас величезну загрозу. В цьому випадку культурні цінності в Україну можуть узагалі не повернутися!” – наголосила вона.
Хтозна, чи хитрі голландці не спробують зіграти в гру “і нашим, і вашим”. З одного боку, нідерландський суд врешті-решт ухвалить остаточне рішення про повернення колекції “скіфського золота” суверенній державі Україна, що відповідає всім нормам міжнародного права. З другого боку, за тими ж нормами, “повертатися” скарби будуть тими транспортними компаніями, яких наймуть кримські музеї. Певна річ, що в цьому випадку “скіфське золото” в Україну не повернеться…

Предмет судового спору

 – 215 експонатів з Національного заповідника “Херсонес Таврійський”;
– 190 предметів Керченського історико-археологічного музею;
– 215 експонатів Бахчисарайського історико-культурного заповідника;
– 451 предмет Центрального музею Тавриди (Сімферополь).
Окрім прикрас, посуду, предметів декоративно-ужиткового мистецтва, похоронного інвентарю можна виокремити найцінніші експонати:
– скульптура змієногої богині – праматері скіфських царів;
– підвісні сережки у вигляді чоловічих фігурок;
– скроневе кільце із зображенням павича;
– застібки у формі цикади;
– посудини у вигляді баранчиків-водоліїв;
– бронзовий грифон.
Вартість колекції становить 1,5 млн EUR.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9977 / 4.17MB / SQL:{query_count}