Православний томос від ісламського президента?

Непрості стосунки в трикутнику Україна – Туреччина – Росія

Зустріч Петра Порошенка із Вселенським Патріархом Варфоломієм у Стамбулі 9 квітня 2018 року, фото: прес-служба Президента України
Останніми днями значно активізувалася тема надання Вселенським Патріархом Варфоломієм томосу (указу) щодо автокефалії Православної церкви в Україні. Незважаючи на запеклий спротив Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), справа нібито наближається до сприятливого для України завершення. Одразу кілька джерел запевняють, що Патріарх Варфоломій може вже найближчим часом дати дозвіл на створення єдиної помісної Православної церкви.

“Акт глибокої історичної справедливості”

17 квітня Президент України Петро Порошенко заявив, що підготував звернення до Вселенського Патріарха з проханням надати томос щодо автокефалії Православної церкви в Україні. 19 квітня Верховна Рада підтримала звернення глави держави до Варфоломія. В документі мовиться, що томос про помісну церкву “стане не тільки торжеством православ’я, але й актом глибокої історичної справедливості”.
Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) закликали УПЦ (МП) підтримати зусилля щодо створення єдиної помісної Православної церкви. У відповідь глава відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Іларіон заявив, що надання УПЦ автокефалії “може призвести до кровопролиття”, а заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ (МП) Микола Данилевич сказав, що ініціатива завершиться “великим пшиком”. Не залишився осторонь і Кремль. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що “створення автокефальної помісної церкви в Україні спричинить церковний розкол, що не може бути підтримане Російською православною церквою на чолі з патріархом Кирилом”.

Рішення вже прийняте

Натомість “пшиком” завершився нещодавній візит до Вселенського Патріарха Варфоломія кількох митрополитів УПЦ (МП), зокрема і з окупованого Донбасу, які просити не підписувати томос. “Спроба перемовин провалилася. У Константинопольському патріархаті дали чітко зрозуміти, що Українську автокефальну православну церкву підтримають. Рішення про томос уже прийняте”, – написав у Facebook відомий український блогер Мирослав Олешко.
Своєю чергою, речник УПЦ (КП) Євстратій Зоря на своїй сторінці у Facebook опублікував текст інформаційного бюлетеня прес-служби Вселенського патріархату, в якому йдеться про те, що ніякої канонічної території Російської православної церкви (РПЦ) в Україні не існує, що Москва наприкінці XVII ст. приєднала українську церкву неканонічно. “Ми бажаємо, як Мати-Церква, відновлення єдності в Україні розділеного церковного тіла – десятків мільйонів вірних, хрещених і просвічених безпосередньою турботою і місіонерською діяльністю Вселенського Престолу. Нехай не забувається, що Константинополь ніколи не видавав дозволу передавати території України будь-кому, окрім права хіротонії Київського митрополита в Москві на умовах його обрання соборно в Києві на місцевому Соборі та при безумовному згадуванні Вселенського Патріарха”.
Відомий український релігієзнавець Олександр Саган у коментарі “Релігійній правді” дав оцінку цій доволі різкій заяві Вселенського Патріарха. “Це знакова заява. Вселенський патріархат у черговий раз підтвердив своє бачення ситуації в Україні, що склалася відносно розвитку тут православ’я. Він підтвердив, що має право вирішувати це питання. І буде його вирішувати. Момент вони оберуть самі. Їх не можна ані зупинити, ані підштовхнути, – заявив Олександр Саган. – Це знаково навіть тому, що заява була зроблена відразу після поїздки ієрархів УПЦ (МП) коштом Вадима Новинського до Вселенського Патріарха. Це сигнал, куди рухається ситуація, і як у Константинополі її взагалі розцінюють”.

Несподівана допомога

Як заявив минулого тижня в ефірі телеканалу “112 Україна” засновник інтернет-видання “Гордон” Дмитро Гордон, посилаючись на інформацію від своїх інсайдерів, томос про надання автокефалії Українській православній церкві буде здобуто вже найближчим часом. Але найцікавіше те, хто цьому посприяв? “Томос готують. Знаю, хто його лобіює, через кого і які сили стоять за тим, щоб, незважаючи на спротив Росії, здобути томос. Хто лобіює? Зокрема, як не дивно, президент Туреччини Реджеп Ердоган, на території якого перебуває шановний церковний ієрарх Варфоломій. А він, зі свого боку, пов’язаний з дуже великими дядьками світового масштабу, які його поважають і просять надати томос”, – заявив Дмитро Гордон.

Крим – це Україна

Після того, як наприкінці червня Реджеп Таїп Ердоган упевнено переміг на дострокових виборах президента Туреччини, одним із першим, хто в телефонній розмові привітав його з перемогою, був Президент України Петро Порошенко. Щоправда, ще раніше Ердоган узяв слухавку, відповідаючи на дзвінок Володимира Путіна, якого зараз вважають найбільшим союзником нового-старого президента Туреччини. Однак, чи все так однозначно в трикутнику Україна – Туреччина – Росія?
Туреччина категорично не визнає підсумків “референдуму” 2014 року, в результаті якого АРК ввійшла до складу РФ. Турецький президент неодноразово заявляв, що ця позиція залишиться незмінною, незважаючи на важливість для Анкари співпраці з Москвою. Як досвідчений політичний вовк, Ердоган ніколи не забував про впливовість у його країні кримськотатарської діаспори, яка є важливим електоральним чинником.
Безперечно, однією з історій успіху українсько-турецьких відносин стало торішнє звільнення в’язнів Кремля Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова за посередництва Ердогана. Українське керівництво й надалі розраховує на підтримку Туреччини у вирішенні проблеми бранців Кремля, а тому порушує це питання чи не на кожних українсько-турецьких переговорах. Зокрема, про це мовилося під час візиту до Анкари Президента Петра Порошенка в першій половині червня.
Також нагадаємо події грудня 2016 року, коли в РФ украй болісно сприйняли резолюцію Генасамблеї ООН по АРК, висунуту українською стороною. Згідно з цим документом, РФ “окупує Крим, порушує права людини, нав’язавши українському півострову власну правову систему”. В резолюції йдеться про вбивства, викрадення, політично вмотивоване кримінальне переслідування, а також утиски свободи слова, віросповідання і переконань.
Окремим пунктом прописана дискримінація кримських татар. Так, у резолюції закріплено, що Генасамблея серйозно стурбована рішенням верховного суду РФ і “верховного суду” Криму про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією. За резолюцію проголосували 70 держав – більшість європейських країн, США, Канада, а також Туреччина.
Не може не дратувати Москву й фактична блокада Анкарою морського сполучення з окупованим півостровом. Турецькі порти категорично відмовляються приймати кораблі, завантажені в АРК. Причому це стосується суден під прапорами будь-яких країн. “Кораблі з інших російських регіонів приймають, з Новоросійська, наприклад, а з Криму – ні. У нас є турецькі кораблі, на яких працюють цілком і повністю турецькі команди. Але вони не можуть пришвартуватися і змушені чекати на зовнішньому рейді. Причина – прийшли з Криму, – розповідав свого часу в інтерв’ю виданню Hurriyet Аргизул Каймачі, директор турецької логістичної компанії Selin Global Foreign Trade. – Коли наші кораблі прибувають із Севастополя, вони так і не швартуються в турецьких портах, отже, їх неможливо розвантажити. Це дуже велика проблема, оскільки весь вантаж ми зобов’язані повертати назад експортерам”.

Товарообіг на мільярди USD

Водночас товарообіг між Україною та Туреччиною зростає. Так, за підсумками 2017 року, порівняно з 2016-им, він збільшився на 20% і сягнув 3,78 млрд USD з позитивним сальдо на користь України 1,26 млрд USD. Ці показники, очевидно, ще більше зростуть після запланованого на найближчий час підписання угоди про вільну торгівлю між двома країнами.
Також втілюються проекти в оборонно-промисловій та авіакосмічній сферах. Наприклад, зараз відбувається реалізація проекту зі створення військово-транспортного літака Ан-188. Окрім того, з 1 червня 2016 року діє не просто безвізовий режим, а навіть дозвіл на в’їзд до Туреччини громадян України за внутрішніми ID-картками. Завдяки цьому кількість українців, які відвідали Туреччину в минулому році, збільшилася до майже 1 млн.

Каспійський газ замість російського

12 червня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та президент Азербайджану Ільхам Алієв урочисто запустили Трансанатолійський газогін TANAP (Trans-Anatolian Natural Gas Pipeline), що є прямим конкурентом “Турецького потоку”, яким так тішаться в Москві. TANAP призначений для транспортування газу з родовищ у Каспійському морі до Європи в обхід РФ.
Путін при цьому отримав одразу два зовнішньополітичні ляпаси. По-перше, альтернативу “Турецькому потоку” відкрили 12 червня – саме на День Росії (треба думати, що Анкара і Баку цю дату не зі стелі взяли). По-друге, в урочистій церемонії у рамках свого робочого візиту до Турецької Республіки взяв участь… Петро Порошенко. “Україна повністю підтримує цей проект. Ми розраховуємо на підтримку Туреччини та Азербайджану щодо додаткового постачання енергоресурсів до України через Болгарію і Румунію альтернативними маршрутами”, – заявив Президент України.

І нашим, і вашим

Очевидно, що політика Анкари аж ніяк не є виразно проукраїнською. Реджеп Таїп Ердоган продемонстрував, що стосунки із Путіним він вибудовуватиме на прагматичних засадах. “Туреччина залишається послідовною в балансуванні між РФ та Україною. З одного боку, Анкара декларує підтримку територіальної цілісності України та невизнання анексії АРК, з другого – вона не приєдналася до санкцій ЄС, запроваджених проти РФ. Росія залишатиметься партнером Туреччини в її сирійській політиці, а відносини Анкари із Вашингтоном погіршуватимуться (за результатами опитування Університету Кадир Хас, у червні 2017 року 66,5% турків вважали, що найбільша безпекова загроза для світу походить зі США)”, – підсумовує на Європейській правді експерт Центру “Нова Європа” Сніжана Дяченко.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8863 / 4.45MB / SQL:{query_count}