Мілош хоче купити Крим

Чехія та Угорщина розпочали дипломатичну війну проти України

На думку більшості експертів, Мілош Земан “грає в оркестрі” Путіна фото: blesk.cz
У вівторок, 10 жовтня, під час виступу в Парламентській асамблеї Ради Європи президент Чеської Республіки Мілош Земан зробив скандальну заяву. З його слів, він вважає втрату Україною Криму “завершеною справою” та пропонує владнати її за допомоги виплат Україні.
“На мою думку, буде якась компенсація для України – чи у фінансовій формі, чи нафтою і газом”, – заявив він, пояснивши, що в разі незгоди України на компенсацію розпочнеться “європейська війна”. Мілош Земан, зокрема, процитував колишнього німецького президента Йоахіма Гаука: “Якщо ми хочемо забрати Крим та повернути Україні, це означатиме європейську війну”. Заява викликала бурхливу реакцію, українська делегація демонстративно залишила залу засідань ПАРЄ.
Майже відразу прем’єр-міністр Чехії Богуслав Соботка заявив, що висловлювання президента країни Мілоша Земана під час його виступу на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи не відповідають зовнішній політиці чеського уряду. “Промова Земана в Раді Європи абсолютно контрастує із нашою зовнішньою політикою, і президент не мав мандата від чеського уряду. Чеська Республіка поважає міжнародне право. Санкції ЄС проти Росії прив’язані до імплементації мінських угод, без виконання цих угод їх не можна скасовувати”, – написав Богуслав Соботка в своєму Twitter.
Наголосимо, що насправді президент Чехії є не першим європейським політиком, який проголошує скандальні пропозиції щодо анексованого півострова. Так, улітку цього року лідер ліберальної Вільної демократичної партії Німеччини Крістіан Лінднер несподівано запропонував “заморозити” питання Криму, аби створити передумови для розрядки у відносинах з Москвою. Щоправда, у відповідь на зливу критики він дуже швидко змінив свою позицію: “Ми не можемо прийняти анексію Криму, яка суперечить міжнародному праву”.
Що більше, того ж таки 10 жовтня дипломатичну війну Києву оголосив і Будапешт. Під час візиту в Ужгород для зустрічі з угорською діаспорою глава МЗС Угорщини Петер Сіярто сказав, що на наступному засіданні Ради Євросоюзу Угорщина ініціює перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС через закон про освіту. Як повідомляє видання Magyar Nemzet, Петер Сіярто наголосив, що цей закон нібито порушує Угоду про асоціацію і через це 16 жовтня на зустрічі глав МЗС країн ЄС у Люксембурзі він ініціюватиме перегляд Угоди про асоціацію.
Угорський міністр вважає, що освітній закон створює гірші умови для закарпатських угорців та інших національних меншин, аніж ті, що існували в колишньому СРСР. Це, на його думку, може призвести до погіршення становища угорців, які живуть в Україні. “Ми не можемо цього дозволити, угорський уряд жорстко цьому протистоятиме”, – заявив Петер Сіярто. При цьому єдиною можливістю змінити закон, зі слів міністра, є збільшення міжнародного тиску на Київ.

Учора, 11 жовтня, в Раді Європи було заплановане голосування за документ, який дозволить зняти санкції з РФ і повернути російську делегацію у ПАРЄ. Як пише Європейська правда, йдеться про резолюцію, співавтором якої є Мікеле Ніколетті, майбутній президент ПАРЄ, який обійме цю посаду в січні наступного року. В документі містяться норми, здатні призвести до скасування санкцій проти РФ. “Документ пропонує ПАРЄ та Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) “гармонізувати правила участі та представництва країн-членів у обох статутних органах”. Це означає, що всі обмеження, накладені на росіян в ПАРЄ, мають бути скасовані – бо в КМРЄ санкцій проти РФ немає”, – мовиться в статті Європейської правди. При цьому іншого шляху гармонізації, тобто накладення на Росію санкцій КМРЄ, немає. Так, в останні кілька десятиріч Комітет міністрів не позбавляв права голосу жодну країну.
У статті повідомляється, що ініціатива вже зіштовхнулася із жорстким спротивом. “Українська та декілька інших делегацій зареєстрували поправки, які видаляють з документа згадки про “гармонізацію” і тому подібне. Хоча треба бути свідомим того, що прибічники повернення Росії нині сильніші, аніж будь-коли за останні три роки”, – йдеться в статті. На момент підготовки цього матеріалу до друку підсумки голосування були невідомі.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8293 / 4.38MB / SQL:{query_count}