Без Бандери!

Саме цього вимагає Варшава від Києва

фото: espreso.tv
Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського Союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання та питання прав меншин, заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в інтерв’ю виданню w Polityce. “Наше послання дуже чітке: із Бандерою ви до Європи не увійдете. Ми не повторюватимемо помилок 1990-их років, коли були певні проблеми у відносинах з Німеччиною і Литвою. Я маю на увазі статус польської меншини в цих країнах. Вже маючи такий досвід, ми будемо твердо вимагати від України, щоб усі справи були залагоджені до того, як Київ стоятиме біля воріт Європи з проханням про членство”, – заявив Вітольд Ващиковський.
Також він зазначив, що “в разі невирішення питань історичного непорозуміння може виникнути ситуація на кшталт тієї, що існує у Греції та Македонії”. Нагадаємо, що через незгоду Греції з назвою Македонії, остання не може вступити до НАТО і розпочати переговори про членство в ЄС. Афіни вважають, що Македонія “вкрала” назву в однієї з північних грецьких провінцій. Суперечка триває з 1991 року – від часу здобуття незалежності Македонією, яка до 1991 року мала назву Соціалістична республіка Македонія, що не викликало спротиву Греції. Після 1991 року Греція вважає, що назва держави є узурпацією назви її історичної провінції.
Водночас Надзвичайний і Повноважний Посол України Маркіян Лубківський заявив, що “заява голови МЗС Польщі Вітольда Ващиковського про Степана Бандеру і членство України в ЄС шкодять міждержавним взаєминам. А робити такі заяви ще й у час, коли Україна бореться з російською агресією і захищає не лише свою територію, а й всю Європу від кремлівської навали – недружній жест, який відкриває, по суті, другий фронт”, – зазначив він.
Маркіян Лубківський переконаний, що Україна повинна відреагувати на такі слова: “Поза всяким сумнівом, такі слова вимагають реакції українського МЗС, я сподіваюся, що наше зовнішньополітичне відомство викличе посла Республіки Польща для пояснень із приводу висловлювань голови МЗС цієї країни”.
Стосунки українців та поляків завжди були досить напружені, як, зрештою, це буває між будь-якими сусідами. Однак потрібно визнати, що після проголошення Україною незалежності Варшава завжди була послідовним і вірним союзником Києва. Перша тріщина в стосунках здавалося б відданих союзників з’явилася 9 квітня 2015 року. Того дня Верховна Рада України прийняла закон “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті”, який надає такий статус Організації українських націоналістів та Українській повстанській армії. Поляки сприйняли це, м’яко кажучи, вороже. Ще гірше було те, що ухвалення цього закону відбулося одразу після виступу у Верховній Раді тодішнього президента Польщі Броніслава Коморовського, що було сприйняте поляками як відверте приниження.
Відповіддю стала резолюція польського Сенату та Сейму (7 і 22 липня 2016 року відповідно) “Про встановлення 11 липня Днем пам’яті громадян Другої Речі Посполитої жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА”.
Державна прокуратура Польщі звернулася з проханням до Сполучених Штатів про видачу 98-річного етнічного українця, якого Варшава підозрює у вчиненні злочинів проти людяності під час Другої cвітової війни, повідомляє Polskie Radio. Прокуратура повідомила, що в липні 1944 року Майкл К. (прізвище не розголошується згідно із законами про конфіденційність у Польщі) “співпрацював з німецькими нацистами та керував українською кампанією у вбивстві 44 осіб та спаленні трьох селищ, розташованих на території, яка зараз знаходиться у південно-східній частині Польщі”. Повідомляється, що Майкл К. емігрував до США у 1950-их роках. Слідство проти чоловіка веде польський Національний інститут пам’яті, якому доручено розслідувати злочини проти польської держави.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7295 / 4.37MB / SQL:{query_count}