Український слід китайського авіаносця

Пекін завдяки співпраці з Києвом стрімко нарощує можливості свого флоту

фото: pstatp.com
Військово-морський флот Китаю поповнився другим авіаносцем під назвою “Шаньдун”, будівництво якого на верфі компанії Dalian Shipbuilding Industry Company тривало три роки. На борту корабля можуть базуватися 36 винищувачів Shenyang J-15. Таким чином Китай став другою після США державою в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, яка має власний флот авіаносців, що різко збільшує можливості його ВМФ.
Але найцікавіше, що “Шаньдун” – майже точна копія ще радянського проекту 1143.5, за яким був створений первісток китайського авіаносного флоту “Ляонін”. Ще цікавіше, що перший авіаносець з’явився на озброєнні китайського ВМФ у вересні 2012 року завдяки… Чорноморському суднобудівному заводу з українського Миколаєва.
Саме там у далекому 1985 році був закладений важкий авіанесучий крейсер “Рига”, який пізніше перейменували на “Варяг”. Але Радянський Союз розпався, і в 1992-oму будівництво авіанесучого крейсера призупинили через брак фінансування, а в 1993-oму між Росією та Україною був укладений договір, за яким судно стало власністю Української держави. На той момент готовність авіаносця становила, за різними оцінками, від 67 до 76%.
У 1998 році уряд України продав недобудований корабель китайській компанії Chong Lot Travel Agency, зареєстрованій у Макао. Сума угоди становила жалюгідні 20 мільйонів доларів. Китайська фірма тоді запевнила, що має намір переобладнати “Варяг” на плавуче казино.
Буксирування велетенського авіаносця довжиною 305 метрів до Китаю тривало 627 днів. Доставивши його в рідний порт Далянь, китайці перейменували “Варяг” на “Ши Ланг” – на честь адмірала маньчжурського флоту, який прославився завоюванням у XVII столітті Тайваню. Зрозуміло, що ім’я знаменитого адмірала не призначалося якомусь там казино. 25 вересня 2012 року корабель став першим авіаносцем китайського військово-морського флоту під назвою “Ляонін” (на честь однієї з провінцій КНР). Екіпаж корабля становить 1980 осіб, зокрема 520 офіцерів. Дальність плавання: 8 000 морських миль. Авіаційна група: 24 винищувачі Shenyang J-15 (створені на базі прототипу радянського палубного винищувача Су-33, купленого Китаєм знову ж таки в України у 2005 році) та 12 гелікоптерів.
Можна стверджувати, що продаж “Варяга” нібито під казино не був випадковістю. 2011 року з’явилася інформація, що на “Ляоніні” були встановлені газотурбінні установки DN80, що є експортним варіантом українських двигунів UGT 25000. Ці установки випускають на китайському підприємстві в Харбіні за українською ліцензією. За деякими даними, Україна продала Китаю технологію виробництва таких силових установок. Також не все зрозуміло із палубним винищувачем Shenyang J-15. Деякі експерти небезпідставно вважають, що J-15 створювали на базі прототипу радянського палубного винищувача Су-33 – Т-10К-3, купленого в України у 2005 році.
Зрештою, чутки про тісне військово-технічне співробітництво України та Китаю ширяться вже кілька останніх років. Чого вартий лише підписаний влітку 2016 року договір про співпрацю між китайською компанією Aerospace Industry Corporation of China, зареєстрованою в Гонконзі, та українським державним підприємством “Антонов”. Згідно з угодою, Китай здобув право власності на єдиний у світі гігантський транспортний літак Ан-225 “Мрія”. “Після підписання договору Китай отримав доступ до унікальних технологій в галузі авіабудування. Планується, що перший китайський Ан-225 випустять уже в першій половині 2019 року”, – повідомило китайське телебачення. Потім, щоправда, з’ясувалося, що про передачу технологій мови не було, президент Aerospace Industry Corporation of China заявив, що Ан-225 потрібен його компанії виключно для “задоволення потреб міжнародної повітряної логістики”.
Проте, судячи з усього, українські підприємства ВПК доволі успішно освоюють китайський ринок. А це означає збільшення валютних надходжень та створення нових робочих місць.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8188 / 4.37MB / SQL:{query_count}