“Єлбаси“ вдарив Путіна по алфавіту

Казахстан вирішив відмовитися від кирилиці

У казахській мові використовували латинський алфавіт з 1920-их років до початку 1940-их, фото: izi.travel
Казахський президент Нурсултан Назарбаєв зробив несподіваний хід – видав указ про переведення казахського алфавіту на латиницю. В Росії зажурилися: найбільша країна Середньої Азії вирішила “вийти з культурного поля Росії“.
“Єлбаси“ (Батько нації) визначив чіткі терміни: до кінця 2017-ого – розробити стандарт нового алфавіту, з 2018-ого – розпочати підготовку відповідних фахівців, до 2025-го – повністю відмовитися від кирилиці. “Це плювок в обличчя Росії!“ – заволали російські сайти.
Зрештою, у казахській мові використовували латинський алфавіт з 1920-их років. Однак потім відділ агітації та пропаганди ЦК КПРС почав скаржитися на помилки при перекладі висловлювань класиків марксизму та керівників партії. І на початку 1940-их тюркські мови перевели на кирилицю. Після розвалу СРСР штучно нав’язаний алфавіт був скасований в Узбекистані, Туркменістані та Азербайджані.
Але Казахстан є окремою історією, адже це ключовий партнер Путіна в його глобальному проекті – Євразійському економічному союзі (ЄАЕС). Перший і єдиний президент Нурсултан Назарбаєв (беззмінно очолює державу з 1991 року, а фактично з 1989-го, коли став Першим секретарем ЦК Компартії Казахської РСР) після початку гібридної війни Путіна проти України почав демонструвати щораз більше занепокоєння імперськими планами Кремля.
Перший конфлікт трапився 20 березня 2015 року, коли на саміті глав держав ЄАЕС в Астані Путін несподівано озвучив ідею введення єдиної для РФ, Казахстану та Білорусі валюти. Поставлений перед фактом Назарбаєв став дибки, а також домігся того, що з договору про ЄАЕС був вилучений пункт про право Росії захищати своїх громадян у інших країнах.
Але Путін не здався – перший “дзвоник“ пролунав у червні минулого року, коли в місті Актобе група незрозумілих терористів влаштувала акцію в дусі голлівудських бойовиків: захопивши збройовий магазин та прихопивши 17 одиниць вогнепальної зброї, нападники пішли гуляти містом. На вулицях розгорнулися справжні бойові дії. Кілька терористів захопило рейсовий автобус, на якому таранили ворота військової частини, де влаштували невеличкий бій із бійцями місцевої Національної гвардії. Стрілянина на вулицях Актобе тривала два дні, терористи бігали містом, запекло відстрілюючись від силовиків. Загалом загинули два десятки людей, приблизно стільки ж були поранені.
Офіційна Астана тоді відбулася повідомленнями про якихось загадкових “прихильників нетрадиційних релігійних течій“. Водночас багато іноземних та російських мас-медіа писали, що за нападом в Актобе стояли спецслужби Російської Федерації, які втілювали план, спрямований на зміну влади в Казахстані.
Здавалося б, Нурсултан Назарбаєв – давній і вірний друг Путіна, союзник по Євразійському економічному союзу… Але не варто забувати, що аксакалу вже 77 років, і хто перехопить владу після його смерті – невідомо. Водночас у Центральній Азії загалом і в Казахстані зокрема відчувається щораз сильніший вплив Китаю. Останній діє в своїй традиційній манері “м’якої сили“, вкладаючи величезні інвестиції та потроху прибираючи до рук стратегічні підприємства і родовища корисних копалин.
Розуміючи, що Казахстан може врешті-решт вислизнути з імперської орбіти Москви, Путін докладає неймовірних зусиль, щоб залишити під своїм впливом одного з останніх союзників. Дестабілізація ситуації завдяки спланованим російським спецслужбами терактам (таким, як у Актобе) дозволила б впровадити у вище керівництво Казахстану проросійських радників і агентів впливу. Далі можливі два варіанти розвитку подій: або безкровний прихід до влади “людини Путіна“, або розпалювання громадянської війни та введення російських військ на підставі “братньої допомоги“.
Тим більше що 23% населення Казахстану становлять етнічні росіяни, які компактно проживають у областях, що межують із російськими Оренбургом та Новосибірськом. І якщо вони почнуть щось на кшталт “русской весны“, треба думати, що війська РФ не забаряться прийти на захист “русского мира“. З огляду на те, що довжина кордону між двома країнами становить 7,5 тисячі кілометрів, казахським військам навряд чи вдасться стримати агресора, на чиїх танках приїде “президент“, скажімо, “Кустанайської народної республіки“.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7480 / 4.38MB / SQL:{query_count}