Балканський провал Путіна

Сербія та Чорногорія зібралися в НАТО

фото: vijesti.me
Перемогу на виборах президента Сербії здобув нинішній прем’єр-міністр країни Александар Вучич, який набрав більше половини голосів виборців. Вучич є переконаним прихильником входження сербської держави в Європейський Союз. Крім того, на посаді глави уряду він проводив послідовну політику зближення з НАТО.
Хоча починав свою політичну діяльність новий сербський президент як затятий націоналіст і… противник Заходу. У велику політику Вучич потрапив у березні 1998 року, за рік до початку бомбардувань Югославії силами Альянсу. Він став міністром інформації та отримав контроль над політикою югославської держави в галузі засобів масової інформації. З цієї причини на кілька років потрапив у санкційні списки Євросоюзу, йому був заборонений в’їзд до країн ЄС. Будучи членом місцевої Радикальної партії, Александар Вучич в одному з виступів у парламенті заявив, що “за кожного вбитого албанцями серба в Косовому ми вб’ємо 10 албанців!”
Але вже через 10 років Вучич став одним з лідерів Сербської прогресивної партії, яка проголосила в числі своїх пріоритетів входження Белграда до Європейського Союзу. Обійнявши посаду міністра оборони, запам’ятався як посередник у переговорах між албанцями та сербською меншістю Косового, а також населенням основної частини Сербії. При укладанні Брюссельської угоди, яка де-факто закріплювала незалежність Косового від Белграда, Вучич активно вмовляв сербів не влаштовувати масових акцій протесту.
За підсумками виборів до парламенту в березні 2014 року Вучич став прем’єр-міністром Сербії. Він вів виразно прозахідну політику, зокрема, Белград почав явне зближення з НАТО.  Сербія підписала угоду про співпрацю з Північноатлантичним альянсом, у результаті чого країна, не будучи членом Альянсу, взяла на себе зобов’язання, які мають повноправні члени НАТО. Проти підписання цієї угоди в країні пройшла серія масових акцій протесту, частина з них були придушені поліцією і жандармерією. Воно й не дивно, адже, за даними соцопитувань, співпрацю з НАТО не схвалюють близько 80% сербів, більшість з яких ще пам’ятають авіаудари по території країни в 1999 році, в результаті яких загинули 1700 цивільних, а також кілька сотень солдатів і поліцейських.
Тим не менше, на думку керівника російського Центру з вивчення Балкан Олени Гуськової, що після перемоги Вучича на виборах президента, Сербія буде вести набагато більш прозахідну політику й дедалі більше віддалятися від Москви: “Його кроки в бік Європи і НАТО дуже явні, він завжди заявляв, що альтернативи ЄС немає”.
Тим часом з-під опіки Кремля вискочила ще одна балканська держава – Чорногорія. Днями сенат США проголосував за резолюцію, що рекомендує вступ цієї країни до НАТО. Причому Москва до останнього сподівалася, що новообраний американський президент Дональд Трамп заблокує подальше розширення Північноатлантичного альянсу. “Якби Білий Дім втрутився і припинив розширення, заплановане ще до перемоги Трампа на виборах, це було б істотним сигналом для Росії, але насправді динаміка відносин залишається незмінною”, – заявив Річард Вайц, директор Центру військово-політичного аналізу в Інституті Хадсона.
Російська влада ніколи не приховувала свого невдоволення втягуванням Чорногорії до НАТО. Кремль навіть вдався до спроби державного перевороту в цій балканський країні. До Чорногорії прибула група найманців на чолі з російським громадянином Едуардом Широковим, яка збиралася влаштувати заколот і вбити тодішнього прем’єра Міло Джукановича. Щоправда, чорногорська влада вчасно отримала попередження від західних спецслужб, і заколотники були арештовані. За інформацією джерел британської The Daily Telegraph, план вбивства прем’єра Чорногорії був організований офіцерами російської військової розвідки та “схвалений і підтриманий Москвою”.
Після офіційного вступу Чорногорії до Альянсу, що заплановане на літо цього року, НАТО контролюватиме практично все балканське узбережжя.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7454 / 4.37MB / SQL:{query_count}