Скіфська дуля для Путіна

Суд Амстердама вирішив повернути Україні унікальні артефакти з кримських музеїв

фото: politeka.net
Ця музейно-судова історія розпочалася в лютому 2014 року, коли колекція скіфського золота з українських музеїв була відправлена в Амстердам до музею Алларда Пірсона для участі у виставці “Крим: золото і таємниці Чорного моря”. Не встигли мешканці Амстердама та іноземні туристи намилуватися унікальними артефактами, як на Кримському півострові з’явилися “зелені чоловічки”, під дулами автоматів яких відбувся псевдореферендум про возз’єднання української автономної республіки з Російською Федерацією.
Найцінніша частина представлених на виставці експонатів була привезена з київського Музею істо­ричних коштовностей (більш відомого, як “Музей скіфського золота”), що є філією Національного музею історії України. 
Водночас в Амстердамі експонувалися й предмети з чотирьох музейних установ, розташованих на території Криму (див. “Довідку” – “Пошта”). Саме вони й звернулися до суду в Нідерландах, вимагаючи повернути колекції в анексований Крим, а не до української столиці. Потрібно зазначити, що більшість “кримських” предметів були знайдені під час археологічних розкопок 1990-их – 2000-их років, тобто, за часів незалежної України.
Справа тягнулася майже два з половиною роки, і ось нарешті вчора, 14 грудня, суд Амстердама вирішив повернути скіфське золото, що експонувалося в музеї Алларда Пірсона, Україні. Головним доказом на нашу користь стала ліцензія на експорт археологічних артефактів, видана Міністерством культури України. Відповідно до Конвенції ЮНЕСКО, витвори мистецтва мають бути повернені суверенній державі, яка видавала такий дозвіл. Оскільки Крим не є суверенною державою, тож, на думку голландських суддів, Україна за правом вимагала повернути своє культурне надбання.
Щоправда, справа “скіфського золота” ще далека від завершення. Рішення голландського суду не означає, що скарби одразу опиняться в Україні. Золото залишиться в музеї Алларда Пірсона ще протягом трьох місяців – часу, відведеного на апеляцію. Працівники кримських музеїв вже заявили, що обов’язково оскаржуватимуть вердикт. Крім того, як повідомляє видання Telegraaf, Україна повинна виплатити 111 тисяч євро, які музей Алларда Пірсона витратив на зберігання та інвентаризацію скарбів Криму.
Проте існує й інша небезпека, пов’язана із нюансами міжнародного законодавства. Як розповіла Світлана Фоменко, перший заступник міністра культури України, під час круглого столу на тему: “Скіфське золото” і збереження української культурної спадщини”, що відбувся 1 грудня цього року в Інституті Горшеніна, таки існує загроза втрати експонатів. Парадокс у тому, що кримські музеї намагалися довести в голландському суді, що вони – українські музеї, які чинять свої дії за українським законодавством. 
“Водночас існують прямі контракти між голландським музеєм і українськими музеями, і повертатися експонати в Україну будуть тими шляхами, які прописані в контракті, перевізниками, яких наймуть музеї. Зрозуміло, що повернення колекції кримських музеїв російськими транспортними компаніями через російську територію становить для нас величезну загрозу. В цьому випадку культурні цінності в Україну можуть взагалі не повернутися”. 

Предмет судового спору:

 – 215 експонатів з Національного заповідника “Херсонес Таврійський”;
– 190 предметів Керченського історико-археологічного музею;
– 215 експонатів Бахчисарайського історико-культурного заповідника;
– 451 предмет Центрального музею Тавриди (Сімферополь).
Крім прикрас, посуду, предметів декоративно-прикладного мистецтва, похоронного інвентарю можна виділити найбільш цінні експонати:
– скульптура змієногої богині – праматері скіфських царів;
– підвісні сережки у вигляді чоловічих фігурок;
– скроневе кільце із зображенням павича;
– застібки у формі цикади;
– посудини у вигляді баранчиків-водоліїв;
– бронзовий грифон.
Вартість колекції становить 1,5 мільйона євро.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8132 / 4.37MB / SQL:{query_count}