Стратити не можна помилувати

Правозахисна організація Amnesty International зафіксувала рекордне зростання числа страт у 2015 році

фото: adsoftheworld.com
Кількість приведених у виконання смертних вироків зросла більш ніж у півтора рази. І це при тому, що статистика країни-лідера за цим показником – Китаю – засекречена. За даними Amnesty International, у 2015 році було страчено, щонайменше, 1634 людини (у 2014-ому – 1061). Це число стало найбільшим з 1989 року. 
Найбільшу кількість страт виконали Китай, Іран, Пакистан, Саудівська Аравія і США. У доповіді Amnesty International зазначається, що хоча Китай став лідером списку, державна статистика про приведення вироків у виконання в краї­ні засекречена. Рахунок у будь-якому випадку йде на “тисячі”, вказується в доповіді.
Виключаючи Китай, 90 відсотків усіх смертних вироків були приведені в дію в Ірані, Пакистані та Сау­дівській Аравії, зазначає з посиланням на доповідь Amnesty International Німецька хвиля. Крім того, на початку року в іншій доповіді Іран був визнаний лідером за кількістю смертних вироків щодо неповнолітніх злочинців. Показовий приклад – у березні цього року іранський суд засудив до страти найбагатшу людину країни Бабака Занджані, чиї статки оцінюють y 14 мільярдів доларів, а бізнес-імперія включає 65 компаній в Ірані, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Малайзії і Таджикистані. Мільярдера звинуватили в приховуванні від оподаткування близько двох мільярдів доларів, отриманих від продажу державної нафти. Навіть найкращі адвокати не змогли врятувати свого клієнта.
Також правозахисники зазначають, що в багатьох країнах, котрі практикують страти, судові процеси не відповідають міжнародним стандартам справедливого суду, зокрема, застосовуються тортури та інші методи отримання зізнань, які потім стають підставою для найвищої міри. Такі випадки зафіксовані в Китаї, Саудівській Аравії, Ірані, Іраку, Бахрейні та Північній Кореї. 
Водночас у доповіді правозахисної організації відзначаються і позитивні тенденції. Від винесення смертних вироків у 2015 році відмовилися Фіджі, Мадагаскар, Республіка Конго та Суринам. Після цього кількість країн, що не застосовують страт, перевищило 100. У 34 країнах упродовж минулого року зафіксовано пом’якшення процедури винесених смертних вироків. 
На кінець 2015 року в камерах смертників по всьому світу перебувало щонайменше 20 292 людини. В Європі єдиною країною, де не скасували найвищу міру покарання, залишається Білорусь. У 2015 році, за даними Amnesty International, там не відбулося жодної страти, але було винесено два смертних вироки. Також у документі Amnesty International наголошується, що нині для страт у різних країнах використовуються чотири основних методи: розстріл, повішення, обезголовлення та ін’єкція отрути. Знаменитий електричний стілець використовується лише у восьми штатах США, причому в деяких в’язень має право самому обрати метод страти.

Наприкінці лютого 2016 року був оприлюдненаий документ “Річна доповідь Amnesty International 2015: Україна”. В ньому зокрема наголошувалося: “На сході країни рік розпочався з напружених бойових дій між проросійськими сепаратистами та українськими силами, завершившись епізодичними перестрілками, що час від часу порушували ненадійний режим припинення вогню. Воєнні злочини, скоєні обома сторонами конфлікту, загалом залишалися безкарними. Невеликий прогрес спостерігався у розслідуванні порушень та зловживань, які сталися під час Євромайдану, як і у притягненні винних до відповідальності. Прийняття закону про створення Державного бюро розслідувань стало довгоочікуваним кроком на шляху до встановлення дієвого механізму розслідування злочинів, скоєних правоохоронцями. Незалежні та критичні медіа та активісти не могли вільно працювати у самопроголошених Донецькій та Луганській народних республіках, а також у Криму. На території, контрольованій владою, окремі медіа-видання та особи, що підозрювалися у вираженні проросійських чи лояльних до сепаратистів поглядів, стикалися з утисками. У червні в Києві під час Маршу рівності лесбійок, геїв, бісексуалів, трансґендерів та інтерсексуалів (ЛГБТІ), попри охорону з боку міліціонерів, не обійшлося без насильства. У листопаді до трудового законодавства було внесено декілька поправок, що чітко забороняли дискримінацію ЛГБТІ”.
Джерело: amnesty.org.ua
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7458 / 4.37MB / SQL:{query_count}