"У Путіна є два роки на те, щоб утримати Росію від розпаду"

Всесвітній економічний форум в Давос, сесія Парламентської асамблеї Ради Європи та перспективи цін на нафту – головні теми публікацій в іноземних засобах масової інформації

Однак й українська проблематика не залишається осторонь шпальт західних мас-медіа.   
Учора, 25 січня, в Страсбурзі розпочалася чергова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, на якій було обрано нового президента ПАРЄ – 64-річного іспанця Педро Аграмунта. Хоча в своїй промові він заявив, що підтримує територіальну цілісність України, українські дипломати, з якими поспілкувалася Німецька хвиля, роблять обережні прогнози з приводу того, як складеться діалог Києва з новим президентом ПАРЄ. Зокрема вони передбачають, що Педро Аграмунт, попри свої заяви на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, буде жорстко критикувати українську владу за зволікання з реформами судової системи й виборчого законодавства в країні. Щодо Росії, то Педро Аграмунт справді активно виступатиме за поновлення діалогу Парламентської асамблеї Ради Європи з Росією, проте дотримуючись при цьому офіційної позиції Ради Європи щодо незаконних дій Росії в Криму та на сході України. Але принципове для Росії питання повного поновлення повноважень російської делегації в ПАРЄ все-таки вирішуватиме не її президент, а депутати із 46 країн-членів РЄ шляхом голосування.
Тим часом запас міцності у Путіна не такий вже й великий – хіба два роки. Принаймні видання Business Insider виносить у заголовок слова геополітичного експерта Джорджа Фрідмана: «У Путіна є два роки на те, щоб утримати Росію від розпаду». Фрідман каже, що обвал цін на нафту спустошує російський бюджет. За його оцінками, через два роки економічні сили почнуть розривати Росію на частини, так само як СРСР у 1991-ому. Експерт виходить з того, що Москва нещодавно вирішила припинити фінансову допомогу країнам-сателітам, у результаті чого Росія може втратити геополітичний вплив, а її колишні союзники звернуться по допомогу до США. Той факт, що Путін не приховує цей крок від населення, вказує, що бюджет і справді у відчайдушному стані, впевнений Джордж Фрідман. 
Схожі думки висловлює оглядач The Washington Post Метт О’Брайєн: «Росія стала жертвою двох класичних прорахунків, а саме: «ніколи не втягуйтеся в наземні війни в Азії» і «ніколи не вірте, що бізнес на експорті нафти може замінити справжню економіку». На думку оглядача, в Росії майже немає економіки, крім бізнесу на експорті нафти. «Тому в Росії справи все-одно будуть кепські. Російські чиновники заявили, що Росії, можливо, доведеться скоротити видобуток нафти заради підвищення цін. Тим самим вона визнає поразку в «холодній війні» із Саудівською Аравією і поступиться їй своєю часткою на ринку», – вважає автор. «За останні два роки рубль ослаб до долара США майже на 60%, у результаті чого російські компанії залишаться з доларовими боргами, які стане набагато важче погашати, оскільки їм платять у рублях, що не варті майже нічого. Це буде загальнонаціональне банкрутство», – йдеться в статті. 
«З падінням цін на нафту зростає занепокоєння росіян», – наголошує в заголовку статті в The New York Times кореспондент Ніл Макфаркуар. «У Росії все частіше відбуваються незаконні акції протесту і «дикі страйки» далекобійників, вчителів, фабричних робітників і росіян з різних верств, що зіткнулися з різким скороченням держбюджету, яке викликане зниженням доходів від нафти і газу», – зазначає Макфаркуар. Обвал цін на нафту ламає економічні відносини в усьому світі, але для Росії ці зміни особливо страшні: федеральний бюджет на 50% залежить від експорту енергоносіїв, пише The New York Times. Оскільки бюджет на 2016 рік був зверстаний, виходячи з 50 доларів за барель нафти, міністр фінансів РФ оголосив, що Росію чекає бюджетний дефіцит у розмірі 40 млрд. доларів. За офіційною статистикою, торік ціни на продукти зросли на 20%, але росіяни часто говорять, що їхні витрати на продукти піднялися на третину, якщо не більше. «Частково причина – в контрсанкціях, якими Москва обклала імпорт західних продуктів у помсту за західні санкції, запроваджені через Україну», – йдеться в статті The New York Times. «Участь Росії у війнах в Україні та Сирії посилило загальне занепокоєння: на державних російських каналах обговорюється ймовірність світової війни. Деякі аналітики стверджують, що Кремль навмисно шукає собі закордонних авантюр, щоб відвернути людей від негараздів вітчизняної економіки», – пише Ніл Макфаркуар. 
Однак Кремль, незважаючи на очевидні економічні проблеми, намагається вести пропагандистський наступ на Захід. «Європі та, особливо, Німеччини зараз доводиться дуже несолодко: тут і міграційний криза, з якою не може впоратися держава, і бурхливі внутрішньополітичні суперечки з приводу масової втечі біженців в Німеччину, і недовіра населення поліції», – пише німецький журнал Der Spiegel. Але є одна країна, яка намагається додати ще більше гегативу. «Останнім часом російські державні засоби масової інформації скерували до Німеччини цілі натовпи спецкорів для ілюстрації «кінця Європи». На російському «Первом канале», приміром, протягом 10 хвилин розповідають про те, як мігранти 24 години поспіль гвалтували російськомовну дівчинку з Німеччини, хоча німецька поліція стверджує, що ніякого викрадення і згвалтування не було. Тим часом Путін пішов ще далі. Під час прийому керівництва Європейського єврейського конгресу голова організації В’ячеслав Моше Кантор заявив президенту РФ, нібито зараз європейські євреї побоюються за себе так сильно, як вони не побоювалися з кінця Другої світової війни, і тому виїжджають з Європи. Начебто серйозна тема. Але Путін відразу ж використав її у своїх цілях, закликавши євреїв з країн Європи їхати в Росію, де вони почуватимуться краще, ніж в Європі», – пише Der Spiegel.
Поза тим повернемося до Всесвітнього економічного форуму в Давосі. «На цьому заході стало зрозуміло, що довіра до великих країн з  перехідною економікою – Росії, Китаю, Бразилії та Південн–Африканської Республіки – підірвана. Всі вони різними способами борються з падінням цін на нафту, а також і з власними, почасти фатальними, політичними помилками. Для світової економіки криза в країнах з перехідною економікою стала проблемою. Останньою надією залишається Індія, яка все ще бореться з масової бідністю. Тим не менше, згідно з прогнозами, цьогоріч в Індії очікується зростання валового внутрішнього продукту в розмірі 7,5 відсотка», – пише Neue Zuercher Zeitung.  
Управління у справах іноземців у Варшаві готується до того, що цьогоріч охочих просити притулку в Польщі стане значно більше, повідомляє Польське радіо. Прес-секретар управління Єва Пєхота зазначила, що ситуація на польських кордонах постійно контролюється, але протягом двох останніх років зросла кількість громадян, які шукають захисту саме в Польщі – торік із проханням про статус біженця звернулися близько 12 тисяч людей. «Ми готуємося до того, що таких людей може бути більше. Ми беремо до уваги той факт, що в Україні увесь час нестабільна ситуація, від 2014 року громадяни цієї країни, особливо з території конфлікту, приїжджають до нас постійно. Людей, які шукають в Польщі притулку, значно більше, ніж п’ять чи 10 років тому», – каже Єва Пєхота. 
Як виявилося, не зовсім стабільна  соціальна ситуація і в нібито благополучній Словаччині. Тут розпочався страйк учителів із вимогами збільшити зарплати і фінансування шкільництва, який називають найбільшим в історії цієї країни, повідомляє Радіо Свобода. До страйку приєднались 11 тисяч учителів із 731 школи з усієї Словаччини. У центрі столиці Братислави, крім учителів, зібрались також понад 1500 батьків учнів, а також студентів вишів, які таким чином прийшли висловити свою підтримку страйкарям. Словацька ліга вчителів вимагає від уряду підвищення зарплат для всіх педагогічних категорій на 140 євро вже від 1 січня цього року, а також подальшого підвищення зарплат від 1 січня наступного року ще на 90 євро. Словацькі учителі також вимагають від уряду ще цього року збільшити фінансування міносвіти на 400 мільйонів євро, щоб забезпечити всі школи країни – початкового, середнього і вищого ступенів – сучасними засобами навчання. Нагадаємо, що середня місячна платня вчителя в Словаччині становить тисячу євро, при тому, що середня заробітна плата у країні – 900 євро на місяць.
За матеріалами: dw.com, inopressa.ru, inosmi.ru, polradio.pl, voanews.com, radiosvoboda.org

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6709 / 4.15MB / SQL:{query_count}