Росія. Війна

Чи здатна доповідь Нємцова змінити росіян?

фото: AP
“Я придумав, що робити. Потрібно написати доповідь “Путін. Війна”, видати її великим тиражем і роздавати на вулицях. Розкажемо, як Путін почав цю війну. Тільки так ми переможемо пропаганду”. Самому Бори­сові Нємцову не вдалося реа­лізува­ти свій задум – 27 лютого його вбили. На думку соратників опозиціонера, сталося це через підготовку зазначеної вище доповіді.
У брошурі 11 розділів: про те, чому Путін почав війну, як відбувалася анексія Криму, за скільки збирають “добровольців” у Росії, хто збив “Боїнг”, яка ціна конфлікту… У ній майже нема сенсаційних заяв, і це не дивно, оскільки доповідь ґрунтується на інформації з відкритих джерел і розслідуваннях, які, принаймні в Україні, набували достатнього розголосу. А от чи змі­нить вона щось у Росії – велике питання. “Ми розуміємо, що б’ємо по болючому місці. Наша мета – викрити брехню. Вони кажуть, що в Україні нема російських військ. Ми кажемо, що є. Для Путіна завжди неприємно бути спійманим на брехні”, – заявив під час презентації доповіді член опозиційної “РПР-ПАРНАС” Ілля Яшин.
Автори доповіді переконані, що Путін почав війну через втрати рейтингу, і саме ця причина робить припинення вогню в Донбасі майже неможливим: “До літа 2013 року стало очевидно, що традиційні технології, які забезпечували популярність Путіна впродовж останніх років, не здатні підняти його рейтинг вище 40 – 45%. Судячи з усього, Кремль серйозно занепокоївся негативною тенденцією і почав роботу над принципово новими способами укріплення електоральних позицій Путіна”. Як тільки його рейтинги злетіли, Путін пішов далі. Попри санкції, інфляцію та ізоляцію Росії, підтримка російського президента майже не зменшується.
Це при тому, що кожен місяць війни з Україною обходиться росіянам як мінімум у 4,6 млрд рублів у місяць (1,86 мільярда гривень). Окрім цього, за підрахунками авторів доповіді, через війну в Донбасі росіяни втратили близько двох трильйонів рублів зі своїх зарплат і 750 мільярдів рублів із накопичень. То чи змінить щось публікація доповіді?
Тим паче, останнє розслідування Нємцова видрукували досить невеликим тиражем – усього три тисячі екземплярів. Проблемним був і пошук друкарні, яка б погодилася випустити доповідь. Активіст “Солідарності” Всеволод Чагаєв, який працював над її публікацією, заявив, що 10 московських друкарень одразу відмовилися друкувати розслідування, а ще чотири спершу погодились і навіть узяли гроші, однак згодом вирішили не братися за роботу. 
Втім опозиціонери планують розпочати збір коштів, аби видрукувати “Путін. Війна” більшим тиражем. Вони обіцяють, що наступна доповідь стосуватиметься Рамзана Кадирова.

Чи змінить правда росіян?

Олександр Палій, історик, політолог:
– Ця доповідь цінна тим, що систематично викладає всі дані стосовно війни на сході України. У принципі, я в ній нічого нового не побачив, крім цифри витрачених коштів на її проведення. Мені здається, доповідь для тих, хто хоче почути. 
Росіяни ж зараз хворіють на некроз моралі, принаймні 90% їх, тому в них не виникає бажання чути. Правда до людей у Росії доходить тільки через великі потрясіння або через шлунок – інші шляхи самі ж громадяни давно позакривали. Тому від доповіді в Росії нічого не зміниться. 
Якби до неї додати самого Нємцова, який би особисто роздавав брошурки, така ситуація для Кремля була би значно небезпечнішою за ту, що є зараз. Коли холодильник переборе цю аморальність, тоді в Росії щось зміниться. У Радянському Союзі на це пішло більше 20 років. Зараз, думаю, це відбудеться значно швидше.

Ірина Бекешкіна, соціолог, директор фонду “Демократичні ініціативи”
– Очевидно, що в Росії така доповідь аж ніяк не може щось змінити, бо люди зазомбовані. Тому Нємцов має репутацію “вічного опозиціонера”, до того ж такого заядлого. По-перше, очевидно, що її не розповсюдять найбільш рейтинговими телеканалами. А по-друге, хто був переконаний, що в Донбасі росіян нема, той і далі в це віритиме. Не думаю, що в Росії це матиме якийсь відгук. Але доповідь може стати ще одним аргументом для Заходу, і це важливо. 
Що стосується “84% підтримують курс Путіна”, то я погоджуюсь із тими, хто каже, що через атмосферу, яка зараз насаджується в Росії, дехто відповів, що підтримує Путіна, але насправді цього не робить. Хоча його підтримка дійсно висока. Боюся, росіян переконає лише крах політики Путіна. 
Уже зараз є серйозні наслідки, але вони для матеріального життя людей поки що прикриваються дуже агресивною пропагандою, мовляв, довкола всі вороги, Росія мобілізується, вона завжди була переможцем, тож не дасть себе перемогти... Але все-таки це не може тривати дуже довго.

Скільки коштує російський найманець,
чому почалася війна та скільки
сепаратистів воює на сході.
Ключові цитати з доповіді Нємцова

Чому почалася війна. Причини, через які Путін фактично почав збройний конфлікт на території сусідньої держави, дають змогу припустити два можливі трактування його дій. Перше полягає в тому, що кримський успіх переконав президента РФ в готовності російськомовних областей України стати частиною російської держави. Фактично мова про “збирання земель руських”, і така перспектива приваблювала Путіна історичним масштабом, попри можливі втрати… 
Але його зусилля забезпечили локальний результат: крім деяких районів Донецької та Луганської областей, інші російськомовні райони країни після деяких сумнівів підтвердили свій намір залишитись у складі України. Така ситуація, попри очевидну військову перевагу, мотивувала Путіна шукати політичний вихід із кризи й багато в чому сприяла мирним переговорам із новою українською владою.
Друге трактування полягає в тому, що Путін від початку розумів: ідея формування в Донбасі державного утворення з перспективою його приєднання до РФ має значно більше прихильників серед громадян Росії, а не України. Тому воєнний конфлікт спровокували задля створення вигідної позиції для переговорів у діалозі із західними країнами. 
Припинення вогню в Донбасі, яке здатен гарантувати Кремль, може стати підставою для скасування економічних і політичних санкцій проти Росії, що стали неминучими після приєднання Криму. До того ж при реалізації такого сценарію знімається питання про законність включення півострова до складу РФ і західні країни визнають Крим російською територією якщо не формально, то фактично.
Ризики Путіна. Російсько-український конфлікт далекий від завершення. Отримавши явні політичні дивіденди всередині країни, Путін водночас зберігає ризики. По-перше, російська влада змушена й далі підтримувати сепаратистів у Донбасі, попри збільшення політичних та економічних втрат. Відмову від такої підтримки можуть сприйняти як зраду нинішніх прихильників Путіна, тож вона може спровокувати хвилю різкого невдоволення президента всередині Росії. По-друге, продовження конфронтації із Заходом, ізоляція та санкції здатні нанести значних збитків російській економіці. Це створює ризики соціальних протестів, які можуть знову підірвати рейтинг глави РФ.
Пропаганда. Увесь ефір російських державних ЗМІ і є однією суцільною атмосферою ненависті. Коли все закінчиться, Росії ще довго доведеться отямлюватися, позбавляючись від етнічних і поведінкових стандартів пропаганди 2014 – 2015 років.
Російські гроби. Масово російські солдати гинули на сході України у два періоди. Перша хвиля гробів прокотилася Росією влітку 2014 року, коли українська армія пішла в наступ. Значну кількість загиблих солдатів зафіксували, зокрема, у боях за місто Іловайськ. За найскромнішими оцінками, у Росію повернулося не менше 150 трун із позначкою “Вантаж-200”. 
Цю інформацію не вдалося приховати. На подив багатьох, незалежному розслідуванню протидіяли не лише офіційна влада, а й сім’ї загиблих солдатів. За інформацією джерел Нємцова, це пояснюється тим, що родичі отримали компенсації в розмірі три мільйони рублів, при цьому давали підписки про нерозголошення під загрозою кримінального переслідування. Друга хвиля гробів припала на січень і на початок лютого 2015 року. За цей час на сході України загинуло не менше 70 російських військових. Масова загибель російських солдатів була пов’язана з ескалацією конфлікту і протистоянням під містом Дебальцеве.
Ціна “добровольця”. За словами самих бойовиків, середня ставка “добровольця” складає 60 тисяч рублів у місяць (більше 24 тисяч гривень. – “Пошта”), хоча “є й ті, хто отримує 80-90 тисяч, командири навіть більше”. Для порівняння: середня заробітна плата в Росії в січні 2015 року становила 31,2 тисячі рублів. Термін своєї служби “доб­ровольці” визначають самі, але мінімальна тривалість відрядження – місяць.
Техніка бойовиків. Мова про забезпечення боєприпасами мінімум восьми десятків танків, дюжини ракетних систем залпового вогню і двох десятків самохідних артилерійських установок. Навіть якщо погодитися з гіпотезою, що сепаратисти воюють на трофейній техніці й купили озброєння в корумпованих російських військових, неможливо уявити, як у розпалі бойових дій каравани вантажівок вільно пересуваються туди й назад лінією фронту.
Чисельність бойовиків. Кількість учасників бойових дій на сході України на боці сепаратистів збільшилася з 10 – 15 тисяч на початку літа 2014 року до 35 – 37 тисяч осіб до початку весни 2015-го; при цьому кількість російських військових збільшилася з 3 – 5 до 8 – 10 тисяч осіб. Голова Свердловського фонду ветеранів спецназу Володимир Єфімов, який відправляє російських “добровольців” у Донбас, оприлюднив витрати на утримання одного російського “добровольця” – 350 тисяч рублів у місяць (141 750 гривень. – “Пошта”). 
Множимо 350 тисяч рублів на 6 тисяч добровольців і на 10 місяців – отримуємо 21 мільярд рублів. Припустимо, щомісячне утримання місцевих “добровольців” обходиться в три-чотири рази менше – отримуємо витрати на їх утримання впродовж 10 місяців у розмірі 25 мільярдів рублів. Усього – 46 мільярдів рублів за 10 місяців війни, або 4,6 млрд рублів у місяць прямих витрат на “добровольців” (1,86 мільярдів гривень у місяць. – “Пошта”). 
З одного боку, це не так багато, якщо враховувати, що річні витрати федерального бюджету Росії складають 15 трильйонів рублів. А з іншого боку, порівняйте: витрати на держпрограму “Розвиток культури й туризму” у 2015 складають 95 мільярдів рублів; на програму “Охорона довкілля” – 30 мільярдів…
Втрати росіян. Платою за конфронтацію з Україною для громадян РФ стало додаткове підвищення цін на 5,5% за минулий після приєднання Криму рік. Ці 5,5% інфляції означають, що росіяни втратили приблизно два трильйони рублів зі своєї зар­плати і приблизно 750 мільярдів рублів зі своїх накопичень.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.0098 / 4.46MB / SQL:{query_count}