Китайські надії Кремля

Пекін підтримує Москву на словах, але хоче отримати за це частку в газових родовищах Сибіру

фото: ITAR-TASS
Опинившись у міжнародній ізоляції, Путін гарячково шукає по світу бодай когось, хто б сказав про нього добре слово.
Чималі надії при цьому він покладає на Китай, який, скажімо так, ніколи не вирізнявся приязню до американців. У Москві з літа минулого року активно заговорили про реанімацію формату РІК: Росія – Індія – Китай. Власне активізації зусиль з відродження спілки трьох найбільших за кількістю населення держав і був присвячений візит до Пекіна міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який провів переговори зі своїми китайським та індійським колегами. 
На телекамери, як і годиться зустрічі дипломатів, усе виглядало надзвичайно пристойно. Всі три міністри мило посміхалися, називали один одного “найкращими друзями” та заявляли, що діалог між трьома країнами “переживає період небувалого піднесення”.  
Згадали і Україну. І хоча безпосередньо у тристоронньому форматі ситуація в нашій країні не обговорювалася, але в підсумковому комюніке записано, що конфлікт на сході України є внутрішньою справою цієї країни (inter-Ukraine conflict), що відображає позицію Росії з цього питання. А на підсумковій прес-конференції Сергій Лавров наголосив, що Москва вдячна Делі і Пекіну за те, що там підтримують її підхід до врегулювання української кризи – “прямий діалог між київською владою і ЛНР з ДНР”.
З одного боку, Пекін дійсно підтримує Москву в конфлікті зі США, але з іншого –прагматичні китайці налаштовані на всі сто відсотків скористатися запровадженими проти Росії західними санкціями та падінням цін на нафту
Однак більшість експертів сумніваються в ефективності формату РІК. Найслабша ланка – відносини Індії та Китаю, адже у цих країн є територіальна супе­речка, між ними зберігаються елементи військової напруженості. Досить сказати, що вся індійська військова ядерна програма давно орієнтована не на стримування Пакистану, а на протидію Китаю.  

Цитати
 
“У Китаю на руках досить сильні козирі проти Росії. Газ у Східному Сибіру опинився в пастці, його нікуди поставляти, крім як у Китай”. 
Джеймс Хендерсон, старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень 
“Помилково вважати, ніби головним напрямком експансії КНР буде Південно-Східна Азія. Там мало території та ресурсів, зате багато місцевого населення. 
Натомість дуже багато території, гігантські ресурси і мізерне населення бачимо в Казахстані та азійській частині Росії. Саме сюди піде китайська експансія. Тим більше, що зауральські території РФ у Пекіні прийнято вважати своїми”.
Олександр Храмчихін, заступник директора російського Інституту політичного і військового аналізу
Не надто “пухнастими” виглядають китайці і в стосунках з Росією. З одного боку, Пекін дійсно підтримує Москву в конфлікті зі США, адже КНР абсолютно не зацікавлена в подальшому посиленні позицій Вашингтона. З іншого боку, прагматичні китайці налаштовані на всі сто відсотків скористатися запровадженими проти Росії західними санкціями та падінням цін на нафту. 
Москві до зарізу потрібні альтернативні покупці енергоресурсів з огляду на протистояння з Євросоюзом через ситуацію в Україні. Натомість Китаю потрібно задовольняти зростаючий попит на газ і знижувати залежність від вугілля, яке завдає значної шкоди екології країни. Ще кілька років тому дві країни домовилися про прокладку трубопроводів “Сила Сибіру” та “Алтай” для постачання до Китаю 38 мільярдів кубометрів газу на рік. Домовленість є, але грошей у Росії катма.
“Добрий” Китай готовий інвестувати десятки мільярдів доларів у будівництво газогонів і відповідної інфраструктури. Але при цьому вимагає розрахуватися “натурою”, зокрема, надати China National Petroleum Corp 49% у спільному підприємстві з російським державним гігантом “Роснефть”. Крім того CNPC хоче частку в амбітному проекті компанії “Новатек” “Ямал СПГ”, який передбачає освоєння Південно-Тамбейського родовища і будівництво заводу, потужністю 16,5 мільйона тонн зрідженого природного газу і одного мільйона тонн газоконденсату на рік. Але й цим китайські апетити не вичерпуються. Пекін хоче брати участь у реалізації проектів з будівництва нових генеруючих потужностей на російській території для нарощування експорту електроенергії в КНР.
Дуже сумнівно, що Путіна влаштовує настільки масштабна китайська експансія в російську енергетичну галузь – базову для економіки РФ. З іншого боку – діватися йому особливо нікуди. Час – і українська криза та спричинені нею санкції проти РФ – у даному випадку працюють на Китай.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6512 / 4.1MB / SQL:{query_count}