Злочинний інтернет

Сергій Матяш, начальник управління боротьби з кіберзлочинністю ГУ МВСУ у Львівській області, – про інтернет-шахрайство, аргументи злочинців та моніторинг інтернету

фото: Андрій Польовий
В останні кілька років українці все частіше стають жертвами кіберзлочиннців. Інтернет-шахрайство, атаки на сайти підприємців або державних структур, крадіжки паролів та грошей, що зберігаються на рахунках... А ще ж традиційне порушення авторських прав, яке псує Україні й без того неідеальну міжнародну репутацію.
Не дивно, що депутати все частіше вносять до парламенту одіозні ініціативи, якими намагаються додати МВС більше повноважень для контролю інтернету. Передусім – зобов’язати провайдерів надавати інформацію про окремих користувачів на запит правоохоронців. Наразі такі документи далі сесійної зали не проходили, але парламентарі із завидною наполегливістю пишуть такі законопроекти.
Як сьогодні ведуть боротьбу з кіберзлочинністю, які злочини найпоширеніші в інтернеті, на що ведуться українці – про це “Пошта” спілкується зі Сергієм Матяшем, начальником управління боротьби з кіберзлочинністю ГУ МВСУ у Львівській області (на фото).
–  Скажіть, будь ласка, коли створено ваше управління і якими злочинами ви займається?
– Наше управління створили у 2012 році після реорганізації системи МВС. Раніше ми працювали у відділі протидії торгівлі людьми, там був окремий підрозділ боротьби із кіберзлочинністю. Коли пройшла реорганізація, то нас відокремили. Головні наші завдання сьогодні – виявлення і припинення порушень у інтернеті, зокрема шахрайські дії, недотримання авторських прав.
Ми через ЗМІ постійно пояснюємо, хто такі шахраї, як вони заманюють людей, що вони для цього роблять. Але люди, напевно через свою бідність, часто ведуться на пропозиції дешевої, швидкої, зручної доставки певної продукції. Шахрай завжди говорить те, що людина хоче почути. Комусь потрібен гарний, дешевий, якісний автомобіль. Йому кажуть: “Є у нас такий: і дешевий, і салон прекрасний, і пробіг маленький. Але перешліть мені через інтернет 500 доларів, аби я був упевнений, що ви його братимете”. І йому перераховують. Шахрай розуміє, що людина потрапила на гачок і викладає фотографію автомобіля. От, мовляв, я його уже привіз, але треба ще тисяч п’ять, аби розмитнити. Надіслали гроші – і все: “продавець” зникає, номер не відповідає. Тоді людина біжить до нас. 
Велику увагу ми приділяємо поверненню коштів, коли йдеться про кібератаки на підприємства, установи, організації. У таких випадках, якщо ми упродовж двох годин нічого не зробимо, то вже ніхто не знайде, звідкіля проводилася атака і куди пішли гроші. Годинка часу – слід пропадає. На сьогодні є кілька випадків, коли ми вчасно спрацювали і заблокували вкрадені кошти.
– Чи багато надходить заяв щодо порушення авторських прав?
– Так, у нас бувають такі заяви. Але тут треба, аби проводили експертизу, аби перевіряли твори. Зараз до нас звертаються із заявами починаючи від втручання у роботу банківських систем, закінчуючи шахрайством, тобто по будь-якій статті, що відноситься до компетенції нашого управління. Матеріал вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкривається кримінальне провадження. Слідчий виносить постанови, окремі доручення – усе йде через слідство. Ми виконуємо окремі доручення слідчого. Він дивиться, як розслідувати певну справу, визначає необхідність проведення експертизи, а наш підрозділ не має права без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді допитувати людину чи проводити ще якісь такі дії.
– Чи оглядає управління сайти соцмереж, проводить моніторинг інтернету?
– Так, у нас є спеціальний відділ, який цим займається. Хоч нас не дуже багато – усього, разом із канцелярією восьмеро людей, а оперативників – шість. За кожним закріплений окремий напрямок роботи: банківська сфера, інтелектуальна власність… Ми слідкуємо і моніторимо інтернет: розповсюдження дитячої порнографії, поширення культу насильства, різного характеру заклики... Але от, наприклад, порносайти – більшість із них зареєстрована на території іноземних держав. Якщо сайт перебуває у Голландії чи Сполучених Штатах, то що ми зробимо? Хоча при бажанні можна ставити фільтруючу апаратуру, яка б не пропускала таку продукцію. Але для нашої держави, точніше для Міністерства внутрішніх справ це поки непосильно.
– Моніторинг соціальних мереж ви ведете під своїм ім’ям (у соцмережах є сторінка центрального управління по боротьбі із кіберзлочинністю) чи використовуєте й вигадані?
– Згідно нового Кри­мінально-проце­суаль­ного кодексу, ми не маємо права робити провокації. Якщо ми провокуємо на якісь дії, то самі нестимемо відповідальність. Тому усе маємо проводити у правовому полі…
– А що із запитами до компаній Google, Facebook, Twitter щодо даних про конкретних користувачів. Якщо є підозра, що вони злочинці?
– В основному ми працюємо через київське управління боротьби із кіберзлочинністю. Вони є основним підрозділом, вони й спілкуються у таких випадках. Коли ми маємо проблемні або “міжнародні”, то повідомляємо про це спеціальний відділ, який дає запити  від свого імені, але на наше прохання. 
– Чи легко дістати інформацію про якогось користувача, аби перевірити, чи є він порушником? Втрачається багато часу через офіційні запити?
– Усе це сьогодні врегульовано. Тільки воно повинно проводитись у рамках кримінального провадження. Я не можу притягнути сюди когось і змушувати мені розказувати. Восени буде лише рік, як працює новий кодекс… Часом в оперативному плані ми не можемо реагувати миттєво, позаяк потрібен певний проміжок часу, аби зробити постанову. Але я думаю, що це питання буде узгоджене.
Розмовляв Назарій Тузяк
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
16.7145 / 4.11MB / SQL:{query_count}