Львівщина перегнала Донеччину

Львівщина на четвертому місці у рейтингу конкуренто­спроможності регіонів України (попереду Київ, Дніпропетровщина та Закарпаття) та на 63-му місці у глобальному рейтингу конкурентоспроможності країн, одразу ж після Ро­сії, випереджаючи Ямайку та Грецію.

Микола Петріщев

lviv.jpg
 

Львівщина на четвертому місці у рейтингу конкуренто­спроможності регіонів України (попереду Київ, Дніпропетровщина та Закарпаття) та на 63-му місці у глобальному рейтингу конкурентоспроможності країн, одразу ж після Ро­сії, випереджаючи Ямайку та Грецію. Цікаво, що ми випередили Донеччину, яка посіла 7-ме місце. Проект оцінки розвитку регіонів України є результатом спільних досліджень Всесвіт­нього економічного форуму та фонду "Ефективне управління". 12 областей України порівняли між собою, а також оцінили їх місце серед держав, представлених у рейтингу світової конкурентоспроможності. Брали до уваги 12 критеріїв - макроеко­но­мічну ста­більність, розвиток фінансового ринку, ефектив­ність ринку праці, товарів та послуг, оснащеність новітніми технологіями, освіту тощо. Високу оцінку Львівщині присвоїли за макроекономічну стабільність. До речі, вона аналогічна... ро­сійській.

Географічна близькість до ЄС пояснює порівняно кращу здатність регіону впроваджувати закордонні технології. Тут фірми використовують новітні технології швидше, ніж в інших регіонах. Схильність області до інновацій є вищою, аніж у середньому в країні. Науковий потенціал (велика кількість учених та інженерів), а також висока якість науково-дослідних інститутів Львова сприяє зацікавленості в інноваціях.

Незважаючи на почесне четверте місце, область має два  негативи. Перший - складною є ситуація з "відтоком мізків", адже регіон не може подолати проблему міграції фахівців, область неефективно використовує наявні кваліфіковані кадри. Другий - Львівщина не може похвалитися достатніми іноземними фінансовими вливаннями. Головним же бар'є­ром для ведення бізнесу на Львівщині є корупція. Також бізнесменам заважає працювати податкове регулювання та політична нестабільність. Серед недоліків - неефективність у сфері законодавства щодо вирі­шення спорів і недостатня прозорість в ухваленні рішень міс­цевими органами влади. За словами Наталії Ізосімової, директора фонду "Ефективне управління", ці результати є цінними, бо вказують на перешкоди для економічного росту.

Влада виправдовується, коли йдеться про кадрову проблематику. "У столиці краща динаміка розвитку, тому у Києві молоді спеціалісти можуть ефективніше застосувати свої професійні можливості та краще себе продати як фахівці. Але є і зворотний процес, коли до Львова повертаються зі столиці", - сказав "Пошті" Михайло Лесів, начальник головного управління економіки Львів­ської ОДА. "Потенціал Львів­щини колосальний, хоча він "вимивається", бо багато мешканців області виїздять. Це - біда, особливо для Львова. Коли львів'яни матимуть пропозиції щодо роботи не від однієї, а від кіль­кох фірм, коли фірми підвищуватимуть зарплату, коли вона буде конкурентною з іспанською чи італій­ською, тоді бізнесмени боротиму­ться між собою за фахів­ців", - сказав "Пошті" Марк Зархін, директор однієї з ресторанних груп, додаючи, що важливо, аби влада разом із громадою вибрала пріоритети. "Львів не може бути металур­гійним містом, бо для цього не­має бази, але туристичним мусить бути. Туризм, сфера послуг, а також інтелектуальні галузі (освіта та наука) створять Львову конкурентоспромож­ність".

М. Зархін вважає, що головним чинником слабкого розвитку інвестиційної політики в регіоні є неповороткість влади. Як приклад, співрозмовник наводить ситуацію: інвестор купує будинок у місті, аби зробити згодом ресторан чи готель. "Лише на підписання усіх необхідних документів потрібно затратити півтора року. За цей час п'яту частину від вартості будинку інвестор віддає банкам як відсотки. Банкам - добре, погано - інвестору, ще гірше місту. І все це через бюрократичну тяганину, - зазначає він. - Говорять про підтримку інвестора, а реальної підтримки немає. Внут­рішній інвестор, як і зов­ніш­ній, міг би вкладати кошти у розвиток міста, але це дуже складно через бюрократію. І це найголовніша проблема на сьогодні. Якщо її розв'яжуть, то збіль­шиться кількість інвесторів і Львів стане багатшим". "Аби Україна та Львівщина, зокрема, були привабливими для інвестора, потрібні захист прав приватної власності (себто інвестори мають бути впевнені у безпеці), політична стабільність, передбачуваність економічної полі­тики у державі. Зміна урядів, відповід­но, зміни в економічній полі­ти­ці надходженню інвестицій не сприяють. Гроші люблять тишу - не мерт­ву, а живу, тишу з погляду безпеки вкладення коштів", - наголосила "Пошті"
Н. Ізосімова. "Основним джерелом коруп­ції є процедури, - зазначив Володимир Квурт, секретар Львів­ської міськради. - Біз­несмени незадоволені термінами виконання та отримання. Якщо для будівництва будинку потрібно 600 підписів, то у мене є запитання: хто їх стільки придумав, хто прикривав свою, перепрошую, задницю, аби уникнути будь-якої відповідальності?! Аби звести будинок потрібно два підписи: головного архітектора та страхової компанії. Тобто процедури треба відпрацювати та сертифікувати. Друга проблема - управління. Не сертифікуючи управ­лінські послуги, важко вдасться налагодити механізм ефективного керування містом. Також потрібні стратегія розвитку та генплан". Він вважає, що перспектива Львова, окрім туризму, у розвитку фірм із програмним забезпеченням. "Львів може стати лідером не лише в Україні. Для цього є наукова база, підготовлені кадри", - каже В. Квурт.

До теми

"Унікальність Львова в його історії, культурі, традиціях, особливості архітектурного ансамблю, географічному розташуванні, близькості до Євросоюзу. Все це зумовлює подальші шляхи його розвитку. Львів міг би бути дуже привабливим туристичним центром, адже туризм - це велика індустрія, це один з головних локомотивів розвитку будь-якої країни", - наголосила "Пошті" Н. Ізосімова, додаючи, що також одними з основних аспектів у стратегії розвитку Львова могли б бути сфера послуг та роздріб.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7214 / 4.14MB / SQL:{query_count}