Комуналка – дорожча, зарплати – ті самі

Прогноз розвитку української економіки на найближчі три роки: чого чекати

Міністерство економічного розвитку та торгівлі (Мінекономіки) підготувало сценарій розвитку української економіки до 2024 року. Офіційно документ ще не опублікували, але джерела Економічної правди в Кабінеті Міністрів України запевняють: зауваження у фінальній версії будуть мінімальні. Прогнози, щиро кажучи, не надто втішні: вартість житлово-комунальних послуг (ЖКП) стабільно зростатиме, мінімальна зарплата зростатиме, але не так швидко, українці й надалі масово виїжджатимуть на заробітки за кордон, тож із кожним роком в країні залишатиметься дедалі менше людей працездатного віку.

Незрозуміла газова арифметика

Найбільше українців, звісно, цікавить прогноз щодо вартості ЖКП. Тут все сумно: Мінекономіки очікує, що у разі оптимістичного сценарію ціни на газ для населення у 2021 році зростуть на 20%, у 2022 році – на 10%, а у 2023 – 2024 роках додаватимуть по 5% щороку.
Водночас незрозуміло, від якої суми робився розрахунок у плюс 20%? Як писала «Львівська Пошта», з серпня минулого року в Україні запрацював так званий ринок газу для населення. Держава більше не регулює ціну блакитного палива, тож і єдиного тарифу немає. В Україні працюють 55 компаній-постачальників газу. Та, як писало інтернет-видання «БізнесЦензор.НЕТ», тільки 12 з них можна назвати незалежними. Найбільшим гравцем на українському ринку газу є група компаній олігарха Дмитра Фірташа «ЙЕ Енергія» із мережею облгаззбутів. Також нагадаємо, що з початку 2020-го українці окремо платять за газ як товар і окремо за його транспортування. 28 грудня більшість компаній-постачальників газу в Україні оприлюднили свої ціни для населення на січень, які явно не коригувалися із доходами громадян.
Ціни на газ для населення у 2021 році зростуть на 20%
Як писала «Львівська Пошта», наляканий можливістю «тарифного майдану», президент Володимир Зеленський дав команду Кабінету Міністрів, який 18 січня на позачерговому засіданні ухвалив рішення встановити граничний розмір ціни на газ для побутових споживачів на рівні 6,99 грн за кубічний метр. Також уряд встановив граничний тариф на розподіл газу – він не перевищуватиме 1,79 грн за кубометр. Обмеження діятимуть до кінця опалювального сезону в квітні.
А тепер постає питання: прогнозоване Мінекономіки зростання ціни на газ для населення у 2021 році на 20% буде обчислюватися від встановленої в ручному режимі вартості в 6,99 грн за кубічний метр (плюс 1,79 грн за транспортування)? Чи після закінчення опалювального сезону компанії-постачальники знову накрутять ціни і вже до них додадуть 20%? Різниця може становити мільярди гривень, які підуть в кишені тому ж таки Фірташу та іншим олігархам.
Інша проблема – «ручне регулювання» тарифів на газ дуже неоднозначно сприйняли в Міжнародному валютному фонді (МВФ), на вимогу якого держава й припинила регулювати ціну блакитного палива в серпні минулого року. Михайло Гончар, президент Центру глобальних досліджень «Стратегія XXI», тоді наголошував, що державне регулювання суперечить всім стратегічним реформам газової галузі. «І, можливо, якщо МВФ займе принципову позицію, то ніяких траншів не буде, і чи витримає наша фінансова система? Ситуація складна», – пояснював він.
Тарифи на тепло та гарячу воду до кінця опалювального сезону підвищувати не будуть
Сергій Фурса, інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів Dragon Capital, також наголошував, що втручання уряду в цінові процеси ставить під загрозу співпрацю з МВФ. «Тепер для промисловості знову буде ціна газу вищою, ніж для населення. За всю історію України це тільки стимулювало корупцію, бо власники облгазів декларували постачання великих обсягів газу населенню, що перевірити неможливо, а насправді постачали дешевший газ ще й на промислові підприємства олігархів», – писав він.
Натомість в уряді жодних проблем не бачать. Минулого тижня міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю каналу «24» заявив, що представники МВФ виявили стурбованість, але зараз це питання обговорюється. «Розлючені у Фонді точно не були. Ми дійсно виконали зобов’язання влітку, ввели ринок природного газу. Але в процесі запровадження виявилась його недосконалість. Є певна монополія, змова учасників ринку, яка не дозволяє вибирати споживачам найкращу з умов. Це проблемний ринок, який потребує певної регуляції. Представники МВФ нормально сприйняли цю ситуацію. Так, вони виявили стурбованість, але зараз це питання обговорюється», – запевнив він.
На уточнювальне питання, чи вплине це на виділення чергового траншу МВФ, Сергій Марченко відповів, що це «вплине на те, що це буде однією з умов при отриманні наступного траншу». «Перед отриманням траншу ми маємо виконати низку умов. Однією з них буде врегулювання питань на ринку природного газу», – пояснив він. На питання, чи може це означати, що Україна може отримати ці кошти не раніше квітня, поки не закінчиться опалювальний сезон, міністр відповів: «Питання, коли ми отримаємо кошти на цьому етапі не стоїть критично, тому що кошти ми мали отримати в серпні, потім в грудні, досі триває дискусія. У 2020 році було створено багато проблем в стосунках з МВФ, зокрема через скандальне рішення Конституційного Суду. Зараз ми поступово розв’язуємо ці питання. В нас досі є довірливі партнерські відносини, для нас принципово мати діалог і рухатись в напрямку отримання траншів, і перегляду програми».

Тепло, електрика, залізниця – все дорожчатиме

На зростання вартості газу відреагують й тарифи на централізоване опалення та гарячу воду. Вже цього року в Україні за них доведеться платити на 16-18% більше, ніж минулого. Наступного року зростання становитиме 6-9%, а у 2023 – 2024 роках – від 3% до 5%.
Тут також не зовсім зрозуміла ситуація, адже у вівторок, 9 лютого, Кабінет Міністрів України підписав меморандум з місцевою владою щодо тарифів на тепло та гарячу воду, до кінця опалювального сезону вони підвищуватися не будуть. Меморандум укладено між Кабміном в особі міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова та першого заступника міністра енергетики Юрія Вітренка, а також Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), НАК «Нафтогаз України» і мерами українських міст. Зазначається, що рішення підтримали всі міські голови.
Від міських голів документ підписали мер Житомира Сергій Сухомлин, очільник Києва Віталій Кличко, міський голова Одеси Геннадій Труханов, мер Бучі Анатолій Федорук. За допомогою відеозв’язку в заході взяли участь очільник Львова Андрій Садовий, мер Дніпра Борис Філатов та міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.
Мінімальна зарплата зростатиме в середньому на 7-10% щороку
Згідно з меморандумом, до кінця опалювального сезону 2020 – 2021 років українці безперебійно отримуватимуть опалення, а вартість послуги постачання теплової енергії та гарячої води у багатоквартирні будинки протягом нинішнього опалювального сезону не зміниться. «На виконання завдання глави держави із забезпечення належного проходження опалювального сезону та недопущення збільшення тарифного навантаження на українських громадян відповідні органи центральної влади спільно з представниками місцевого самоврядування знайшли конструктивне рішення. Завдяки йому українці будуть взимку з теплом і гарячою водою без зайвого навантаження на їхні сімейні бюджети», – зазначив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко.
Меморандум також передбачає, що теплопостачальні підприємства гарантовано отримуватимуть газ для виробництва тепла та постачання його у домівки громадян упродовж усього опалювального періоду 2020 – 2021 років. Для цих підприємств передбачені відтермінування оплати за природний газ та компенсація різниці між ринковою ціною природного газу та ціною, врахованою в тарифах за тепло. Уряд гарантує, що фінансування компенсацій для підприємств теплопостачання не перекладатимуть на органи місцевого самоврядування.
Також Нафтогаз України до 1 вересня 2021 року запровадить довгострокові цінові пропозиції для забезпечення сталого рівня цін на газ для підприємств теплопостачання. «Це дозволить уникнути цінових коливань протягом опалювального сезону 2021 – 2022 років», – додали у Мінрегіоні.
Через три роки в Україні житиме на 650 тис. громадян менше
Підписання меморандуму прокоментував міський голова Львова Андрій Садовий. «Кожен опалювальний сезон виникає море питань з НКРЕКП, постачальними організаціями, які дають газ. Цього року, на щастя, все спокійно. Цей меморандум фіксує позицію, що нема жодного росту ціни на тепло, вартість залишається стабільною, нікого не будуть відключати від опалення. В цьому й полягає ключова суть цього питання. Поза тим, хотів би відзначити добрий прецедент, коли міські голови і Кабмін працювали в синергію. В нашому регіоні ми працювали разом з головою Львівської облдержадміністрації Максимом Козицьким. Цей меморандум – це колективна праця, результат якої було підписано в міністерстві. Це добрий знак. Якщо надалі всі рішення будуть напрацьовуватись разом та будуть корисними для громади, то буде дуже добре», – цитує Андрія Садового пресслужба Львівської міської ради.
Також нам не уникнути подорожчання електрики. Згідно зі сценарієм Мінекономіки, ціни на електроенергію вже цього року зростуть на 38% (за оптимістичного сценарію) або на 52% (за песимістичного). У 2022 році електрика подорожчає ще на 15-20%.
Як писала «Львівська Пошта», в Україні з 1 січня перестав працювати пільговий тариф за перші 100 кВт/год, який складав 90 копійок. Тобто якщо раніше ми сплачували за перші 100 кВт/год по тарифу 90 копійок (загалом виходило 90 гривень), то з 1 січня за ці 100 кВт/год доводиться платити по єдиному тарифу – 168 гривень. Зростання складає 78 гривень. Крім цього, уряд продовжив дію єдиного тарифу лише до 31 березня, за цей час Міненерго разом з НКРЕКП напрацюють новий варіант цього механізму.
Не обійде зростання тарифів й залізничні перевезення. В Мінекономіки очікують, що за поточний рік вартість квитків для пасажирів зросте на 22%. І в наступні роки воно не припиниться. У 2022 році залізничні перевезення подорожчають на 15-26%, у 2023 році – на 6,5-15%, а у 2024 – ще на 6,5-10%.

Зарплата тупцюватиме на місці

Підвищення мінімальної зарплати із 1-го січня 2021 року до 6 тис. грн викликало хвилю дискусій серед експертів та підприємців. З одного боку, її зростання підвищило доходи значної частини населення в умовах, коли майже половина українців живе за межею бідності. З другого боку, такий крок збільшує податкове навантаження на бізнес, насамперед малий і середній, який і без цього складно переживає карантинні обмеження через пандемію Covid-19.
У Мінекономіки кажуть, що з урахуванням очікуваного підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тис. грн із 1 грудня 2021-го середньозважена мінімальна зарплата у цьому році становитиме 6 042 грн. Надалі мінімальна зарплата зростатиме в середньому на 7-10% щороку і у 2024 році становитиме аж 7 665 грн.

Курс гривні – прогноз бадьорий

У гривнях – зрозуміло, але скільки ця зарплата важитиме в доларах. Отож згідно за прогнозом Мінекономіки, до 2024 року очікується поступове зростання вартості американської валюти до 28,8 грн/USD (за оптимістичним сценарієм) і до 29,7 грн/USD (за песимістичним). Це середнє значення. В гіршому випадку в кінці 2024 року обмінний курс перетне позначку 30 грн/USD, у кращому – не перевищить 29,2 грн/USD.
При цьому в Мінекономіки чомусь забули, що в ухваленому 15 грудня «під ялинку» державному бюджеті на 2021 рік середній валютний курс уже визначено на рівні 29,1 грн за 1 USD. Звідкіля взявся «оптимістичний» прогноз поступового зростання до 28,8 грн/USD до 2024 року – незрозуміло.
Підтримати національну валюту мали б іноземні інвестиції. За оцінками Мінекономіки, їхній приріст, залежно від сценарію, у 2021 році становитиме 0,5-2 млрд USD, а до 2024 року сягне 5-5,5 млрд USD. Щоправда, звідкіля вони візьмуться – в документі не уточнюється.

Очікування на заробітчанські рекорди

В уряді традиційно сподіваються на трудових мігрантів. Незважаючи на глобальну пандемію та численні локдауни, які запроваджували майже всі країни світу, в 2020 році обсяг приватних грошових переказів в Україну з-за кордону склав 12,1 млрд USD, що на 200 млн більше, ніж роком раніше (11,9 млрд USD). За даними Національного банку України (НБУ), через рахунки банків у 2020 році в Україну надійшло 4,7 млрд USD (у 2019-ому – 3,8 млрд), через міжнародні платіжні системи – 2,7 млрд USD (у 2019-ому – 2,2 млрд), через неформальні канали – 4,7 млрд USD (у 2019-му – 5,8 млрд).
«Приватні грошові перекази за методологією платіжного балансу є доходом домашніх господарств, що надходить від інших домогосподарств з-за кордону, і пов’язані з тимчасовою або постійною міграцією населення», – уточнили в НБУ.
Водночас жоден державний орган не володіє інформацією про точну кількість українців, які постійно чи тимчасово працюють в інших країнах. Експерти називають різні цифри: від 2,5 до 5 млн заробітчан. Також невідомо, скільки саме українців працюють в тих чи інших країнах та в яких саме галузях.
Водночас в Мінекономіки прогнозують, що обсяги переказів заробітчан зростатимуть ще більшими темпами. «За підсумками 2024 року обсяг надходжень від заробітчан за песимістичним сценарієм становитиме 13,3 млрд USD, за оптимістичним – 14,4 млрд USD. Завдяки чому може відбутися таке зростання? Можливо, це станеться тому, що через три роки в Україні житиме на 650 тис. менше громадян, ніж на початку 2021 року», – пише Економічна правда.
На кінець 2020 року Україна боргувала 90,3 млрд USD
Зауважимо, що перший і єдиний офіційний перепис населення України відбувся в грудні 2001 року. Тоді загальна кількість населення України становила 48 млн 457 тис. осіб. Із них за типом місця проживання: міського населення – 32 млн 574 тис. осіб (67,2%); сільського населення – 15 млн 883 тис. осіб (32,8%). За статтю: чоловіків – 22 млн 441 тис. осіб (46,3%); жінок – 26 млн 16 тис. осіб (53,7%). Скільки зараз людей проживають в Україні – точно не знає ніхто. Тим паче, що частина території перебуває під окупацією Російської Федерації.
І ще один цікавий прогноз від Мінекономіки. Там вважають, що після ймовірного послаблення карантинних обмежень у світі та відкриття кордонів для туристів, українці в 2021 – 2022 роках витрачатимуть на подорожі по 5,2-6,9 млрд USD, у 2023 – 2024 роках – уже по 7,8-8,7 млрд USD. Урядовців це не надто тішить, оскільки збільшення туристичних видатків може негативно позначитися на курсі гривні до іноземних валют.

Життя в борг

У 2020 році через падіння економіки та доходів бюджету на тлі зростання видатків Україні довелося позичити 621,5 млрд грн. На кінець 2020 року Україна боргувала 2,56 трлн грн (90,3 млрд USD). На 2021 рік передбачено залучення ще 701,8 млрд грн. Відповідно до прогнозу Мінекономіки, у 2022 – 2024 роках державні запозичення становитимуть понад 550 млрд грн щорічно.
Видатки на погашення та обслуговування державного боргу в наступні три роки будуть значними. До кінця 2022-го уряд планує погасити 468,4 млрд грн тіла боргу та 158,7 млрд грн відсотків за ним, загалом – 627,1 млрд грн. У 2022 році на борг держава витратить 555,2 млрд грн. У наступні роки видатки на погашення та обслуговування державного боргу перевищать 600 млрд грн на рік.
P. S. Оцінки валового внутрішнього продукту (ВВП) України та інфляції в документі відсутні. Їх Мінекономіки опрацює до 15 квітня, пише Економічна правда. У бюджеті на 2021 рік зростання ВВП очікується на рівні 4,6%, споживча інфляція сягне 7,3%.

Міністерство соціальної політики за сприяння «Групи Нафтогаз» спростило процедуру інформування про зміну постачальника газу для вразливих категорій населення – побутових клієнтів, які отримують субсидії чи пільги. Відтепер управління соцзахисту не повинні вимагати від споживачів підтверджувати особисто зміну постачальника і приносити додаткові довідки чи ще якісь документи.
«Міністерство соціальної політики довело до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій спрощену процедуру інформування про зміну постачальника для пільгових категорій населення та отримувачів субсидії, а також зауважило, що в умовах протиепідемічних заходів та з метою запобігання поширенню Covid-19 місцеві управління соціального захисту населення не повинні вимагати від отримувачів пільг та субсидій додаткового підтвердження чи довідок щодо зміни постачальника», – повідомила пресслужба НАК «Нафтогаз України».
Там зазначили, що субсидіанти та пільговики можуть безперешкодно змінити постачальника газу та отримати вигіднішу ціну на ресурс. «Зміна постачальника газу не впливає на пільги та субсидії, які нараховувалися клієнту до цього. Процедура написання заявки та набір документів не відрізняються від загальних процедур зміни газопостачальної компанії. Під час подачі заявки клієнт лише має вказати наявність пільг або субсидій», – додали в компанії.

Мовою цифр
Ситуація із запасами вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС) в Україні залишається критичною. Станом на 8 лютого його залишалося на 43% менше мінімальної норми, заявили в «Укренерго». Там кажуть, що нині на складах є 384,4 тис. т вугілля всіх марок. З початку листопада 2020 року запаси вугілля зменшилися у 6,5 рази, зазначають в «Укренерго». Водночас близько 49% запасів вугілля (188 тис. то) зосереджено лише на двох ТЕС - Луганській та Слов’янській.
В Укренерго кажуть, що в умовах значного зниження середньої температури повітря в період до 20 лютого забезпечуватимуть балансування енергосистеми та дотримання її операційної безпеки всіма доступними засобами. Там також додали, що експлуатація ГЕС Дніпровського каскаду проводиться з максимальною економією гідроресурсів, аби мати можливість збільшити виробництво гідрогенерації.
«Ситуація зі запасами вугілля на складах ТЕС залишається критичною, а щоденне зменшення запасів вугілля загрожує стабільній роботі енергоблоків ТЕС – це може спровокувати виникнення загальносистемної аварії в об’єднаній енергосистемі України», – наголосили в Укренерго.
Водночас Андрій Герус, голова парламентського комітету енергетики та ЖКП, у середу, 10 лютого, повідомив у своєму телеграм-каналі, що в перші дні лютого в Україні зафіксували найвище споживання електроенергії за останні шість років. «Основна причина – морози. Як наслідок, ранкові та вечірні піки споживання електроенергії практично перетворилися на один довгий пік, який триває із 7-ї ранку до 23-ї години», – зазначив нардеп.

Віктор Гальчинський, економічний експерт:
– Середньострокові прогнози на кілька років є стандартом як для урядів, так і для великих компаній. Оприлюднені Міністерством економічного розвитку та торгівлі дані загалом відповідають сучасним тенденціям. Водночас в українських умовах ці прогнози не можна назвати ідеальними, оскільки на нашу економіку постійно впливають внутрішні та зовнішні кризи. Через те, що економіка України є однією з найбільш невільних в Європі, вона не приваблива для великих інвестицій та дуже вразлива до будь-яких факторів. На жаль, єдине, що в цьому прогнозі на сьогодні однозначно справдиться – це збільшення надходжень валюти від українських заробітчан та зменшення кількості працездатного населення. Для того, щоб в Україну прийшли зовнішні і навіть внутрішні інвестиції, потрібно, щонайменше, забезпечити стабільність правил гри в економіці, належний захист прав інвесторів та кредиторів і довіру до влади та її дій як всередині країни, так і зовні. Тоді і зростання ВВП можна прогнозувати. Наразі ж кожен такий прогноз потрібно коригувати щонайменше раз на квартал – принаймні, саме так робить бізнес, який ще працює в Україні.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.2392 / 4.19MB / SQL:{query_count}