Як коронакриза змінює бізнес

Майже пів року карантину стали для бізнесу великим випробуванням. Найбільше від кризи постраждав малий та середній бізнес. Комусь довелось призупинити підприємницьку діяльність, комусь – переформатувати роботу. Підприємці кажуть, що очікували від держави фінансової компенсації, як це робили уряди інших країн. Або ж, принаймні, конкретики щодо організації роботи у нових умовах. На жаль, цього таки не отримали. 
Коронакриза не дає можливості спланувати подальшу роботу бізнесу. Побоюються другої хвилі коронавірусу восени, отже, відчувають себе незахищеними та невпевненими у завтрашньому дні. А ще така нестабільна ситуація, на думку фахівців, спонукає підприємців перевести свій бізнес у тінь. Як все позначиться на економіці країни – покаже час, прогнозувати ніхто не береться. Але позитиву, кажуть підприємці, мало.

Зупинити не можна працювати

Через коронавірус львівській підприємиці Лілії Бойко довелося призупинити роботу свого бізнесу. Жінка має кейтерингову компанію. Більшість працівників наймала ситуативно під заходи. А постійним довелося шукати тимчасову іншу роботу. «У мене кейтеринг, який практично не працює. Багато людей відмовились від масових заходів. Чесно кажучи, вважаю, що неправильно брати замовлення на весілля під час карантину, особливо коли триває такий ріст захворювання. Від держави ніколи не чекала ніякої допомоги щодо бізнесу», – розповідає «Львівській Пошті» Лілія Бойко.
Коронакриза не дає можливості спланувати подальшу роботу бізнесу. Побоюються другої хвилі коронавірусу восени – відчувають себе незахищеними та невпевненими у завтрашньому дні
Коронавірус змінив культуру ведення бізнесу, вважає львівський бізнесмен Роман Зафійовський. «Зараз живемо в епоху змін: зміни культури ведення бізнесу, зміни в самому понятті отримання доходів. Переходимо колосально в онлайн. Добре, що міська влада звільнила ФОПів від податків на короткий період. Це дало свій результат, особливо дрібному бізнесу. З недоліків – робота центральної влади. Увесь світ надрукував гроші, всі країни зробили емісію. Вона була і для бізнесменів, і для їхніх працівників. Наприклад, у Бельгії держава два місяці компенсовувала підприємцям 70% витрат на зарплату працівникам. І це дало їм можливість «підтримати штани», – зазначає «Львівській Пошті» Роман Зафійовський. – Що стосується моєї роботи, то торгова реалізація, частка продажів перейшла в онлайн. Це певною мірою позитив, бо впали витрати на оренду офісних приміщень, а ще частково зменшилася кількість працівників. А в державі – це велика проблема, бо з’явиться багато безробітних».
Новий формат – робота онлайн – впливає також на зайнятість в інших галузях. Співрозмовник зазначає, що негативно впливає на роботу під час епідемії відсутність централізованого механізму рекомендацій. «Відповідно, люди налякані. Не ходять зайвий раз у ресторан, стараються зайвий раз не їхати громадським транспортом. А ще є велика напруга в суспільстві у зв’язку з початком навчального року. Не вимагаю від держави, аби вона мене захистила, прошу лиш, щоб була хороша координація. А у нас хаос, немає чіткості», – каже бізнесмен.
Не отримала жодної компенсації та допомоги від держави і Ольга Тесляк, львівська підприємиця. Ба більше, витрати зросли, зокрема на засоби гігієни, захисту та одноразовий посуд. А це все несе неабияке фінансове навантаження на малий та середній бізнес.
«Навіть у період, коли бізнес довелося призупинити на початку карантину, сплачувала всі податки. Бухгалтер казала, що будуть відшкодування. Їх так і не отримала. Антисептики і всі засоби захисту та гігієни купую сама, працівникам ІФА-тестування також власним коштом робила. Оскільки не маю професійних посудомийних машин, то під час епідемії повинна користуватися одноразовим посудом. А це – викидання грошей і засмічування атмосфери. І тут ніхто не допомагає: ні держава, ні місто», – розповідає «Львівській Пошті» підприємиця.

Прямої фінансової допомоги немає

Практика державної допомоги підприємцям на карантині не нова. Наприклад, уряд Франції виділив на боротьбу з наслідками пандемії 45 мільярдів євро. Для господарів тамтешніх ресторанів і барів створений спеціалізований Фонд солідарності, з якого кошти зможуть отримати ті, кому довелося закрити бізнес, а також відправити свій персонал по домівках.
В Україні прямих виплат і компенсацій для бізнесу не передбачено. На час епідемії коронавірусу влада ухвалила низку законів, що передбачали лише податкові, митні та кредитні пільги, мораторії на перевірки, заморожування пені та штрафів. До того ж на час карантину для малого та середнього бізнесу пропонується механізм часткового безробіття.
У Бельгії держава два місяці компенсовувала підприємцям 70% витрат на зарплату працівникам. І це дало їм можливість «підтримати штани»
Підтримка для виплат працівникам з боку держави надаватиметься зі збереженням за ними робочих місць. Розмір допомоги – до однієї мінімальної зарплати (сьогодні – 4723 грн). Цей вид грошової підтримки надається підприємствам коштом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. З цих коштів роботодавець платить працівникові, щоб той міг пережити важкі часи, водночас не припиняючи з ним трудові відносини.
Допомогу по частковому безробіттю можуть отримати представники малого та середнього бізнесу, які зупинили або ж скоротили діяльність через карантин, а також які сплачували єдиний соціальний внесок впродовж шести місяців за найманих працівників і не звільнили їх на час звернення до центру зайнятості.

Загроза тіньової економіки

Про те, що епідемія змінила формат ведення бізнесу, формат роботи говорить й бізнес-омбудсмен Львова Сергій Кіраль. «Щодо ІТ-кластеру, 13-15% працівників у Львові звільнили, 90% перевели в режим дистанційної роботи. До того ж підприємці не впевнені, що всі їхні працівники повернуться працювати в офісні умови. І як це вплине на ринок офісної нерухомості також наразі передчасно говорити, бо все дуже динамічно розвивається. Ресторатори зупинили будь-які проєкти інвестиційні. І це загальна тенденція щодо бізнесу. Припустимо, якщо в мережі було чотири-п’ять ресторанів, то працює тільки два. Якщо дивитися суто на суху статистику – надходження ПДФО, єдиного податку, то ситуація не така катастрофічна. Спад є в межах 10-15%. Якщо брати загалом по бюджету, особливо по бюджету розвитку, де є надходження від продажу землі, майна міста, то, звісно, там спад суттєвий, вимірюється сотнями мільйонів гривень», – говорить «Львівській Пошті» Сергій Кіраль.
Економічний спад призвів до розриву у зборах податків та інших платежів, відповідно на прямі дотації підприємцям розраховувати не варто
Зауважимо, що у Львові рішенням виконкому та ухвалою сесії ЛМР звільнили підприємців 1-2 груп від сплати єдиного податку. Також залишається в силі звільнення від сплати оренди комунальних площ. «Значна частина податків та зборів до компетенції міста не належить. Компенсації, відшкодування, як це роблять майже всі країни в світі, у нас немає. У Європейському Союзі ухвалили рішення виплатити 1,8 трильйона євро компенсацій для бізнесу, у США йдеться про трильйони доларів компенсацій. Ми ж говоримо про, принаймні, 10% із 65 мільярдів гривень зі Стабілізаційного фонду. Підтримки, як такої, немає, багато хто втікає в тінь, тож у нас згодом поглибиться проблема тіньової економіки. Йдеться про те, коли підприємства будуть економити на податках, аби мати можливість платити працівникам зарплату», – додає співрозмовник.
Сергій Кіраль каже, що міська влада не може надати бізнесу чітких вказівок щодо роботи в умовах епідемії, оскільки рішення уряду часто змінюються, не є конкретними. Також, як зазначає омбудсмен, не варто створювати зайвих ілюзій, що підприємці можуть бути спокійними в майбутньому та мати змогу планувати роботу. «Як на мене, до кінця цього року ніхто не може бути спокійний. Всі рішення, пов’язані з призначенням тої чи іншої зони, режиму роботи уряд перебрав на себе, все ухвалюється на рівні держкомісії. Ніхто не знає, якими будуть ці рішення. І спрогнозувати важко», – додає Сергій Кіраль.
Також в Україні підписали меморандум із Державним фондом підтримки підприємництва, банками-партнерами і Офісом підтримки малого і середнього бізнесу. Це спільний меморандум з реалізації програми «Доступні кредити 5-7-9%». «Уряд адаптував її та зробив антикризовою. Однак банки не дуже зацікавлені видавати ці кредити, бо вважають їх досить ризикованими», – резюмує співрозмовник.

Віктор Гальчинський, експерт із економічних питань:
– Дії влади стосовно допомоги бізнесу вижити під час карантину були, але не надто потужними, як це зробили, припустимо, у США, Німеччині. Там виділили кошти на пряму допомогу бізнесу. Як на мене, із вдалих програм, які українська влада запропонувала бізнесу – це кредитна програма «Доступні кредити 5-7-9%». Спочатку вона задумувалася просто як програма допомоги бізнесу. Зараз популярністю користується так званий її антикризовий пакет. Ця програма у звичному режимі працює для тих, хто хоче взяти кредит на розвиток бізнесу. Натомість якщо до карантину бізнес мав якийсь кредит, власне антикризовий пакет програми дає можливість рефінансувати цей кредит під нуль відсотків річних до 31 березня 2021 року. Ця пропозиція найбільш дієва з того всього, що було введено. Це реальні кошти, можливість рефінансуватися і зняти з себе тягар відсотків. Усі програми, які діяли до «5-7-9%», передбачали укладення договорів: підприємець бере окремо кредит у банку, але потім укладає окремо угоду на компенсацію відсотків, яку йому могли або заплатити, або не заплатити. У цій програмі оплата відсоткової компенсації – це площина взаємодії між банком і Фондом розвитку підприємництва-адміністратором програми. Карантин змінив наші цінності, змінив пріоритети. Економіка частково відновлюється, хоча у статистичному вимірі маємо падіння ВВП. Бюджетні можливості держави не гумові. Економічний спад призвів до розриву у зборах податків та інших платежів, відповідно на прямі дотації підприємцям розраховувати не варто.
Андрій Дячишин, голова Комітету підприємців Львівщини:
– Ті галузі, які у нас були «зав’язані» на сфері гостинності, тільки почали повертатися до роботи, побачили на горизонті точку незбитковості, як ситуація знову дестабілізувалася. Раніше говорив, що треба продумати, як ми житимемо після карантину. На жаль, нині ми ще в процесі. До того ж очікуємо загострення ситуації. Розпочався навчальний рік, зміниться кругообіг людей. Помітив, що лікарі більш стривожені зараз. Навіть поляки прогнозували, що осінь буде більш важкою, ніж літо в плані загострення коронавірусної хвороби. Здавалось би, покращилась ситуація у тих, хто займається імпортом-експортом. Статистика свідчить, що за попередній місяць імпорт зріз на 2-3%. Тож багато хто мав змогу переформатуватися на інші товари. Наприклад, на ті, що пов’язані з гігієною, санітарією. Але барви товарів на полицях не змінилися, бо підприємець не може собі спрогнозувати ситуації, збюджетувати, скільки заробить, скільки втратить, які ризики може на себе взяти. Якщо взяти до уваги дані з реєстру юридичних осіб, то їх кількість зросла. Та це не показник. Адже багато хто з підприємців не бачили можливості продовжувати бізнес у тій сфері чи в тому складі, як було до кризи, можливо, підприємства зливалися або ж засновники «народжували» нову ідею, або підприємства на новій фірмі сконструювали свої капітали, щоб легше пережити кризу. Ймовірно, з часом вони почнуть подавати нульову звітність, буде банкрутство, багато таких підприємств із часом закриються. Не можна сказати, що нічого не робилося на рівні міста, держави. Хоча заходів було небагато, як на мене, проте підприємці змогли відчути, що вони не один у полі воїн. Але це не був комплекс заходів. У березні нам зазначали, що ми звільнені від податку на нерухомість, сплати за землю. У квітні цього вже не було. Ухвалили закон, відповідно до якого підприємці мали змогу подавати на компенсацію у зв’язку з карантином до кінця квітня. Методологія також з’явилася у кінці квітня. Довелося новий закон ухвалювати, який продовжив цей термін. 18 629 таких заяв вирішили позитивно в обласному масштабі. За тими заявами стоїть 37 101 працівник. 16 200 роботодавців та ФОПів (ті, хто одноосібно здійснювали свою діяльність) отримали компенсацію по частковому безробіттю. Статистика на 1 серпня – 30 800 осіб у області мають статус безробітних. 1 липня таких було 58 000. Ніби позитивна тенденція. Але куди зникли ті безробітні? Частина знайшла роботу, припустимо, частині вийшов термін перебування на обліку, частина – ті, хто отримали компенсацію і не подавалися більше. Хоча цифри показують позитивну динаміку, відчути цей позитив важко. Щомісячно в нас триває зменшення ВВП. Хоча в окремих галузях налагоджується ситуація – це імпорт, виготовлення меблів та супутніх матеріалів для продажу. Багато підприємців, з якими спілкувався, не зупиняли роботу під час карантину. Підприємництво і суспільство перебувають на певному зломі. Маємо навчитися жити з цим, бути обережними, але це не означає не діяти, не заробляти і не підтримувати когось. Рекомендації влади стосовно роботи під час коронавірусу треба допрацьовувати, щоб там було менше сірих зон, щоб не було «або» і «але», а лиш «так» і «ні».
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6491 / 4.22MB / SQL:{query_count}