Маєте валюту – притримайте під ковдрою. А раптом подорожчає…

Після зміни керівництва Нацбанку України курс гривні почав падати

За умов так званого адаптивного карантину багато українців почали жити або на накопичені раніше заощадження у доларах та євро (хтось, можливо, може має інші гроші, наприклад – польські злоті«Львівська Пошта»), або на кошти, які родичі присилають із-за кордону, але знову ж таки в іноземній валюті. Всі вони, з одного боку, тепер можуть тішитися – курс гривні щодо світових валют починає падати. З іншого – ціни на все, зрозуміло, поповзуть догори.
Станом на вівторок, 23 липня, Національний банк України (НБУ) встановив офіційний курс гривні до долара США на рівні 27,78 грн/USD. Тобто гривня п’ятий день поспіль падала. І не тільки відносно американської валюти. Згідно із даними на сайті НБУ, станом на знову ж таки вівторок, 23 липня, офіційний курс гривні до євро був встановлений на рівні 32,2 грн/EUR, тобто гривня «ослабла» до євровалюти на 52 копійки в порівнянні з попереднім днем.
Нагадаємо, що 1 липня голова НБУ Яків Смолій оголосив, що подав президенту України заяву про звільнення у зв’язку з відставкою за власним бажанням, обгрунтовуючи своє рішення «системним політичним тиском», зокрема через закиди з боку влади здійснити емісію грошей. 3 липня Верховна Рада України звільнила Якова Смолія. Новим главою НБУ був затверджений керівник державного «Укргазбанку» Кирило Шевченко. Сам Володимир Зеленський заявляв про те, що курс гривні повинен відповідати тому, який закладений в держбюджеті 2020 року - 30 грн/USD. За його версією, «сильне зміцнення курсу національної валюти в 2019 році було причиною закриття підприємств в Україні». 
Міжнародний валютний фонд (МВФ), який перед тим встиг надати Україні черговий транш розміром 2,1 млрд USD, теж відреагував на відставку Смолія. «Ми зауважили заяву про звільнення, подану головою НБУ Яковом Смолієм. Під його керівництвом в Україні будо досягнуто істотних звершень у забезпеченні цінової стабільності, що наочно продемонструвало ключову роль незалежного центрального банку в сучасній макроекономічній політиці», - заявили в МВФ.
Однак, жорстка політика НБУ під керівництвом Якова Смолія щодо курсу гривні, на думку президента Володимира Зеленського, лише шкодила бюджету. 20 липня, в день подання Зеленським кандидатури нового керівника НБУ, голова комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав «шефа». «В поступовому просіданні гривні на 10% немає нічого страшного. Якщо говорити про курс гривні, то на думку багатьох експертів, вона переоцінена в межах 10%. Це питання, яке має вирішувати НБУ. Але нічого страшного в поступовому, повільному просіданні гривні в межах 10% я особисто не бачу», - вважає політик. При сьогоднішньому рівні курсу гривні, при девальвації на 10%, курс складе приблизно 30 (швидше плюс, ніж мінус) грн/USD.
«Девальвація може збільшити надходження до держбюджету від імпорту, також від цього виграють експортери, які отримують валютну виручку. Однак, ті, хто отримує дохід у гривні, втратять, наприклад, пенсіонери і власники гривневих депозитів. У девальвації гривні зацікавлений уряд Дениса Шмигаля в особі Міністерства фінансів України, якому в цьому піковому за виплатою державного боргу році потрібно знайти кошти для фінансування величезного дефіциту держбюджету в 296,7 млрд грн. Тим більше зараз, коли співпраця з МВФ, яка для всього західного фінансового світу є основним показником для прийняття інвестиційних рішень, опинилася в підвішеному стані через звільнення попереднього глави НБУ Якова Смолія. Тому критично важливо для України, а саме НБУ, в таких умовах продовжити співпрацю із західними партнерами, спробувавши повернути їхню довіру, - пише видання «Новое время – Бізнес».
Співпраця нібито продовжилася. Принаймні, 23 липня під час робочого візиту до Брюсселя прем’єрміністра Дениса Шмигаля, міністра фінансів Сергія Марченка та очільника НБУ Кирила Шевченка було підписано меморандум та кредитну угоду з Єврокомісією, у межах якої Україна зможе отримати 1,2 млрд EUR макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. «1,2 млрд EUR для України - це найбільший транш Єврокомісії в межах «виняткової» програми макрофінансової допомоги, яка передбачена для 10 країн та спрямована на подолання негативних наслідків пандемії», - заявив прем’єрміністр Денис Шмигаль.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7159 / 4.1MB / SQL:{query_count}