COVID-19: медичні послуги дорожчають, газ дешевшає

Глобальна епідемія коронавірусу може мати позитивні наслідки для економіки України

LNG-танкери замість китайських портів прямують до Європи, фото: forwarderlist.com
Коронавірус COVID-19 продовжує поширюватись планетою.
Станом на четвер, 27 лютого (на момент підготовки цього числа «Львівської Пошти» до друку), у різних країнах світу було зафіксовано понад 80 тис. хворих, майже 2800 людей померло. Як повідомило Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України з посиланням на Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ), вірус SARS-CoV-2, який викликає захворювання COVID-19, подолав видовий бар’єр для людини від іншої проміжної тварини-господаря. «Найбільш імовірними природними резервуарами для SARS-CoV-2 є кажани, але вважається, що вірус подолав видовий бар’єр для людини від іншої проміжної тварини-господаря. Цими проміжними тваринами-господарями можуть бути домашні, дикі або одомашнені дикі тварини, яких ще не ідентифіковано», – йдеться в повідомленні ВООЗ.
У четвер, 27 лютого, Міністерство закордонних справ (МЗС) України підтвердило інформацію про виявлення коронавірусу в українки, яка працює в Італії. «У Неаполі підтверджено два випадки зараження коронавірусом, один із них – у 26-річної українки, яка працює на півночі у Кремоні та їздила на південь провідати батьків у Чіленто/Салерно. Позитивний результат на коронавірус має бути остаточно підтверджений клінікою «Спаланцані» у Римі», – розповів Укрінформу директор Департаменту консульської служби МЗС Сергій Погорельцев. Він додав, що хвора українка перебуває у інфекційному відділені лікарні «Котуньо» в Неаполі, її стан не критичний. Родичів, яких вона провідувала, помістили на карантин.

Закопані в тайзі мільярди доларів

Тим часом епідемія COVID-19, як не дивно, може мати позитивні наслідки для економіки України. Минулого тижня міністерство фінансів Китайської Народної Республіки (КНР) опублікувало список із 696 найменувань американських товарів, імпорт яких із 2 березня впродовж року не буде обкладатися загороджувальними митами, введеними у відповідь на аналогічні заходи США. У список увійшли, зокрема, соя, свинина, яловичина, кукурудза, пшениця, медичні прилади, ліки, деякі метали, а також сира нафта і зріджений природний газ (ЗПГ).
У такий спосіб китайська сторона виконує зобов’язання, взяті на себе у межах угоди про першу фазу торгової угоди США – КНР, яка була підписана у Вашингтоні 15 січня цього року, після майже півторарічної торговельної війни між двома країнами. Документ зобов’язує Пекін різко, щонайменше на 200 млрд USD за два роки, збільшити імпорт американської продукції. 52 млрд USD припадає на закупівлі енергоносіїв, а саме нафти, нафтопродуктів, газу і вугілля (до початку торговельної війни КНР закуповувала у США нафти і газу на 18 млрд USD на рік). Виконання цієї угоди призведе до того, що США вже в 2021 році можуть стати основним постачальником енергоресурсів до КНР, обігнавши Російську Федерацію (РФ), розповіла російській редакції Німецької хвилі співробітниця Інституту німецької економіки в Кельні (IW) Сонья Бер.
Донедавна РФ продавала КНР лише ЗПГ, який доставляли спеціальними LNG-танкерами з арктичних підприємств на півострові Ямал та з острова Сахалін. Цим займалися дві компанії – державний монополіст «Газпром» і приватна «Новатек» (другий за обсягами виробник природного газу в РФ). Основним власником «Новатека» називають одного з найближчих соратників президента РФ Путіна Геннадія Тимченка, який у 2014 році потрапив у санкційний список США, Європейського Союзу (ЄС) та Канади за «дії, що призвели до порушення суверенітету та територіальної цілісності України».
2 грудня 2019 року з величезною помпою в прямому ефірі в режимі телемосту президент РФ Володимир Путін та голова КНР Сі Цзіньпін провели церемонію пуску газогону «Сила Сибіру», у такий спосіб започаткувавши трубопровідні поставки російського газу в КНР.
Цей проєкт від самого початку вважався винятково політичним. У травні 2014 року (приблизно через два місяці після анексії РФ Автономної Республіки Крим (АРК) та введення міжнародних санкцій проти Москви), було оголошено про підписання «контракту століття» між «Газпромом» та Китайською національною нафтогазовою корпорацією (CNPC). Угода передбачала поставки КНР упродовж 30 років по 38 млрд куб. м російського газу. Загальна сума контракту становила 400 млрд USD.
Але майже відразу проєкт почав давати тріщини. Для поставок таких обсягів газу потрібно було з нуля збудувати новий газогін. Перед початком будівництва глава правління «Газпрому» Олексій Міллер оцінив спорудження «Сили Сибіру» в 55 млрд USD, причому 25 млрд USD повинна була надати CNPC як передоплату за майбутні поставки. Але в Пекіні чудово розуміли складну геополітичну ситуацію, в якій опинився Путін після анексії АРК та початку збройної агресії проти України, і про передоплату в Пекіні скромно «забули». У кінцевому результаті газогін РФ будувала самотужки, причому його вартість із якогось дива зросла з первісних 55 млрд USD до майже 66 млрд. Але збудували…
А тепер може бути так, що «Газпром» не лише «втопив» у Балтійському морі майже 10 млрд EUR, витрачених на будівництво «Північного потоку – 2», який через нові санкції США невідомо коли буде закінчений, а ще й «закопав» значно більше посеред сибірської тайги.

«Загазована» Європа

«Ухвалене в Пекіні рішення про скасування загороджувальних мит на американський ЗПГ означає, що обидві російські компанії вже з березня можуть відчути загострення конкуренції на китайському ринку газу. Тим паче, що закупівлі в США почнуться в умовах нехай і тимчасового, але істотного скорочення китайського попиту на енергоносії, викликаного епідемією коронавірусу COVID-19, та безпрецедентними карантинними заходами, які значною мірою паралізували в КНР рух транспорту і промислове виробництво», – пише російська редакція Німецької хвилі. Показовий факт: згідно з даними Китайської автомобільної асоціації (CPCA), із 1 по 16 лютого цього року автосалони КНР змогли продати лише 4 909 автівок, що на 92% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли було продано 59 930 автомобілів. Фактично такі показники – доказ того, що ринок нових авто у КНР практично паралізований, підсумовує агенція новин DPA.
«Тривалі та більш серйозні спалахи COVID-19 призведуть до різкого й затяжного уповільнення економічного зростання у КНР. Глобальний негативний ефект посилиться серйозними перебоями в ланцюжках постачання та падінням довіри інвесторів», – вважає очільниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. Крім того, Міжнародне енергетичне агентство прогнозує перше за останнє десятиліття падіння світового попиту на нафту, водночас ціна природного газу напряму прив’язана до нафтових котирувань.
Спричинене епідемією COVID-19 скорочення китайського попиту на енергоносії та зобов’язання закуповувати ЗПГ у США не лише знизить інтерес КНР до нарощування закупівель трубопровідного газу з РФ через «Силу Сибіру», але й призведе до переорієнтації потоків ЗПГ з Катару, Австралії та інших країн із китайського на європейський ринок.
Уже торік поставки ЗПГ в країни ЄС збільшилися на 88%. «Це спростовує широко поширене в РФ уявлення, ніби будь-який зріджений газ, особливо американський, неодмінно дорожчий за російський трубопровідний. Якби продукція «Газпрому» насправді була настільки вигідною покупцям, як про це постійно пишуть російські ЗМІ, то, наприклад, Туреччина навряд чи скоротила в 2019 році закупівлі російського газу на цілих 40%, замінивши його поставками з Азербайджану через новий газогін TANAP та імпортом ЗПГ переважно з Алжиру, Нігерії, Катару і США», – пише агентство Інтерфакс. Тож споживачі з ЄС можуть розраховувати на подальше зниження цін на блакитне паливо. Уже зараз на європейському газовому торговому майданчику TTF ціна спотових контрактів (spot price – ціна, за якою товар продається на умовах негайної поставки. – «Львівська Пошта») становить приблизно 102 USD за 1 тис. куб м, тобто вдвічі нижче, ніж торік (204 USD).
Не варто забувати і про те, що глобальна пропозиція природного газу нині значно перевищує попит. Цієї зими появі надлишків газу, який значною мірою йде на опалення, а тому є сезонним товаром, сприяли аномально високі температури в Північній півкулі, насамперед у Європі, на головному експортному ринку «Газпрому».
Дала перцю Москві й Україна. Нагадаємо, що 1 січня 2020 року закінчувався десятирічний російсько-український договір про транзит газу. Побоюючись, що після цієї дати поставки через Україну можуть бути перервані, багато європейських компаній завчасно вщерть заповнили численні підземні сховища газу (ПСГ). Як відомо, в останній момент Москва, яка так і не спромоглася завершити будівництво «Північного потоку – 2», була змушена укласти з Києвом новий п’ятирічний транзитний договір. Відповідно вже у січні цього року обсяги експорту «Газпрому» у країни ЄС різко впали, оскільки активно почався розпродаж запасів із газосховищ.
Якщо аномально тепла погода в Європі збережеться й надалі, то до кінця опалювального сезону в ПСГ залишиться значно більше газу, ніж зазвичай. У кінцевому результаті в літні місяці, у період активного закачування, попит буде істотно нижчий, ніж у попередні роки.
Тож «Нафтогаз України» має чудовий шанс у реверсному режимі заповнити українські ПСГ (до речі, найбільші в Європі) дешевим газом, купленим у компаній з ЄС, щоб без проблем відбути опалювальний сезон 2020 – 2021, й у такий спосіб ще раз втерти носа Путіну, який, мов та мавпа, щороку повторює ним самим і вигадану побрехеньку: «Україна без нашого газу замерзне». Як бачимо, не замерзла… І не збирається!

«Газпром» випустив 10-річні єврооблігації сумою 2 млрд USD під 3,25%. Як повідомив агентству ТАСС Денис Шулаков, перший віцепрезидент «Газпромбанку», що разом із американським JP Morgan та італійським Unicredit виступив організатором угоди, обсяг позики рекордний в історії найбільшої газової компанії РФ. Більше 30% боргових зобов’язань викупили інвестори зі США, приблизно 17% – з країн ЄС, 10-11% – з Великої Британії, 20% – інвестори з РФ, а 15% дісталося покупцям із країн Азії.  Як повідомляє rbc.ru, залучених коштів ледве вистачить, щоб розплатитися з вже наявними боргами: у лютому «Газпром» погасив попередній випуск євробондів сумою 800 млн USD, а до вересня мають бути виплачені ще 1,5 млрд USD. Відомо, що до кінця цього року «Газпром» планує здійснити ще одну емісію сумою 3,9 млрд USD. Отже, загальна сума зовнішніх запозичень на 40% перевищить показник минулого року. «Гроші потрібні газовій монополії, щоб перекрити дірку в бюджеті, пробиту обвальним падінням цін на газ в Європі та витраченими десятками мільярдів доларів на будівництво газогонів у обхід України, жоден із яких не вдалося довести до кінця», – пише rbc.ru. Із другого кварталу 2019 року «Газпром» збитковий з точки зору грошових потоків: надходження від операційної діяльності менші, ніж капітальні витрати.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9372 / 4.18MB / SQL:{query_count}