«Блакитна» тисяча

В Україні уперше за 13 років ввели в обіг нову банкноту найвищого номіналу

За розміром і кольором нова купюра помітно відрізняється від інших номіналів. Основний колір – блакитний, розмір – 75Ч160 мм. На лицьовому боці зображений портрет великого ученого Володимира Вернадського. «Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології. Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної у 1918 році», – пояснював свого часу голова Національного банку України (НБУ) Яків Смолій. На лицьовому боці купюри уміщена цитата «Я вірю у величне майбутнє України». Щоправда, повний вислів Володимира Вернадського звучав трохи інакше: «Я вірю у величне майбутнє України й Української академії наук».
Нова купюра містить більше, аніж її попередниці, захисних голограм, у НБУ стверджують, що підробити її буде дуже складно. «Банкнота номіналом 1000 грн має понад 20 елементів захисту, які дозволяють гарантовано підтвердити її достовірність. Вона має як елементи захисту паперу, так і інноваційні поліграфічні елементи захисту», – розповів ТСН начальник управління організації виготовлення та захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ Володимир Тищенко. З його слів, захист гривневих банкнот не поступається рівню систем захисту провідних валют світу.
Новою тисячею гривень відтепер можна вільно розрахуватися у торговельних мережах або робити внески на депозитні вклади у банках. НБУ планує вивести на ринок п’ять мільйонів таких банкнот.

Обсяг економіки змінився

Як пояснили в НБУ, востаннє купюру найвищого номіналу – 500 гривень – вводили в обіг 2006 року (коли офіційний курс становив близько п’яти грн за USD). Відтоді змінився обсяг економіки. На той час середньомісячна заробітна плата становила близько 1000 грн і розмінювалася двома банкнотами найвищого номіналу. Зараз для цього зазвичай необхідно вже не менш ніж 20 банкнот.
«Зросли доходи українців, середньомісячна заробітна плата в Україні за цей час збільшилася майже вдесятеро. Зараз для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно не менш ніж 20 банкнот. Як наслідок, стало більше грошей у гаманцях – обсяг готівки в обігу зріс більш ніж уп’ятеро – до майже 380 мільярдів гривень», – пояснює Яків Смолій. Змінилася й структура банкнот в обігу. Зараз понад 55% з них за сумою припадає на банкноти номіналом 500 гривень, іще третина – на банкноти номіналом 200 гривень.

Тривожні міфи: віз перед кобилою

Поява в обігу «блакитної» тисячі спричинила появу в інформаційному просторі низки тривожних міфів. Наприклад, що введення в обіг нової банкноти означає здійснення додаткової емісії та розкручування інфляції, відповідно, слід очікувати різкого зростання цін. «В основі цих міфів – логічна помилка: причина і наслідок помінялися місцями. Простіше кажучи, віз перед кобилою. Насправді зміни в готівковому обігу не спричиняють, а наздоганяють більш широкі економічні процеси. Мета змін у номінальному ряді гривні – не «підступні наміри» профінансувати щось за рахунок емісії та розігнати інфляцію, а зробити гривневу готівку зручною для використання та знизити витрати держави», – пише Економічна правда.
Президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак також запевнив видання «НВ Бізнес», що кроки НБУ щодо виведення банкнот дрібного номіналу і введення більшого ніяк не пов’язані з інфляційними або девальваційними очікуваннями. «Це радше облік минулої інфляції», – сказав він.
Директор Департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник також стверджує, що введення в обіг купюри номіналом тисяча гривень – необхідний захід, який потрібно було здійснити набагато раніше. «Назріла необхідність пояснюється банальною причиною – за останні п’ять років відбулося суттєве зростання заробітних плат у номінальному розмірі. Тому рішення випустити купюру більшого номіналу направлене тільки на те, щоб зменшити кількість банкнот. І не варто це пов’язувати з прогнозованою девальвацією або якимись іншими причинами», – розповів експерт виданню «НВ Бізнес».
«Перше – це зручність. Великі стоси банкнот незручно носити в гаманці. Тисяча замінить стосик із банкнот у 100, 200, 500 гривень», – цитує ТСН Сергія Холода, заступника голови НБУ.

«Відповідно до фізичної зношеності»

Паралельно із запровадженням нової купюри НБУ укрупнює монети та вилучає найменші номінали. Нагадаємо, що з 1 жовтня монети номіналами 1, 2 і 5 копійок перестали бути засобом платежу. Поступово НБУ позбудеться і 25 копійок (карбування цих монет уже припинили). Банкам доручено вилучати їх із обігу, хоча розраховуватися ними можна буде до 1 жовтня 2022 року. Відтоді в обігу залишаться лише монети номіналами 10 і 50 копійок.
Також у НБУ планують до кінця цього року ввести в обіг монету номіналом 5 гривень, наступного – 10 гривен. Відповідні банкноти перестануть друкувати. Паперові гроші номіналом до 10 гривень поступово вилучатимуть з обігу відповідно до фізичної зношеності.
Після реалізації нововведень кількість номіналів скоротиться до 12-ти – порівну монет і банкнот. «Саме ряд із 11-13 номіналів є найбільш вживаним підходом для провідних країн у різних куточках світу – від США, Канади, Великої Британії до Чехії, Данії, Швейцарії та Австралії», – констатує голова НБУ Яків Смолій. Завдяки впровадженню цих змін середня кількість монет на одного українця зменшиться майже вдвічі, а банкнот – майже на третину, що повинно спростити розрахунки готівкою та заощадження.
Водночас деякі експерти сумніваються в доцільності такої політики. Зокрема, ексзаступник голови НБУ із валютно-курсової політики Сергій Яременко не вважає за необхідне вилучати з обігу паперові банкноти на користь монет номіналами 5 і 10 гривень. «Не бачу нічого зручного в цих змінах», – сказав він у розмові з Німецькою хвилею. Експерт критикує виготовлення монет, які «неможливо відрізнити». «Теоретично в НБУ мають вивчати громадську думку, споживчі звички і традиції, а наразі у нас копіюють європейські процеси і на перший план виводять економічну складову друкування грошей, а не зручність», – каже він.

Із 10 січня 1992 року в Україні ввели в обіг купонокарбованці багаторазового використання. Нагадаємо, що в 1991 – 1992 роках існували ще й відрізні купони, які виконували роль карток на предмети першої потреби. Щоби придбати, скажімо, упаковання прального порошку, треба було, по-перше, відшукати цей супердефіцитний на ті часи товар, відстояти довжелезну чергу, а потім чекати, допоки продавець (чи продавчиня) не надто гострими ножицями відріже від вашої «картки споживача» потрібну кількість купонів відповідно до вартості товару.
Але повернімося до купонокарбованців. Від 10 січня 1992-го у готівковому обігу в Україні опинились одночасно дві валюти – тоді ще звичні радянські рублі та власне українські купони. Тож, виходячи на люди, слід було уважно перевірити вміст свого гаманця. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймали винятково купонокарбованці, натомість за послуги (піти в кіно, скажімо, чи завести дівчину на каву) приймали обидві грошові одиниці за курсом одна до одної. Поступово національні гроші витіснили радянські – приблизно від квітня 1992 року в кишенях українців шелестіли виключно купонокарбованці. І хоча спочатку їх планували ввести для використання лише на 4-6 місяців, вони проіснували до 1996 року, взявши на себе увесь інфляційний удар.
Економічна ситуація на початку 1990-их на всьому пострадянському просторі була надзвичайно складною. Інфляція тоді була просто неймовірна, тож уряд мозолі на пальцях натер, пишучи постанови про заокруглення цін, тарифів, податків, заробітної платні, пенсій і так далі.

Отже:
• із 1 січня 1994 року – ціни та розрахунки округлили до сум, кратних 10 крб;
• із 1 червня 1994-го – кратних 50 крб;
• із 1 вересня 1994-го – кратних 100 крб;
• із 1 жовтня 1994-го – купони номіналами 1, 3, 5, 10, 25 і 50 крб стали неплатіжними;
• із 1 лютого 1995-го – ціни та розрахунки округлили до сум, кратних 500 крб;
• із 15 березня 1995-го – купони номіналом 100 і 200 крб стали неплатіжними;
• із 1 липня 1995-го – ціни і розрахунки округлили до сум, кратних 1000 крб;
• із 1 вересня 1995 року – купони номіналом 500 крб стали неплатіжними.
2 вересня 1996 року в Україні знову настало валютне «двовладдя» – до 16 вересня на території країни функціонували у готівковому обігу і купонокарбованці, і гривні. Починаючи з 24-ої години 16 вересня 1996 року єдиним законним засобом платежу на території України стала така тепер звична нам гривня.

Заборгованість економічно активних підприємств перед своїми працівниками з виплати зарплат за вересень цього року зросла на 311 млн грн, або на 18,8%. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики (Держстат). При цьому від початку поточного року борги підприємств із виплати зарплати зросли вже на понад 500 млн грн. За даними Держстату, станом на 1 жовтня 2018 року роботодавці заборгували своїм працівникам 1,7 млрд грн, тобто на 268 млн грн менше, аніж 1 жовтня 2019-го. Найбільшими боржниками є промислові підприємства (1,59 млрд грн), з них боргів тих, що працюють у переробній промисловості, понад 980 млн грн. Серед лідерів-боржників – Донецька та Сумська області (548,4 млн грн та 286,7 млн грн відповідно). За ними йде Луганська область – 210,4 млн грн боргу. Водночас, як свідчать результати дослідження, яке провели аналітики OLX Робота, зарплати в робочих сферах у ІІІ кварталі цього року знизилися на 17% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. «Єдина галузь, де зарплати не змінюються уже півроку, це виробництво. Працівникам готові платити в середньому 10 тисяч гривень за місяць», – мовиться в дослідженні. Зменшення зарплат спостерігалося і в сфері охорони та барно-ресторанній індустрії. Роботодавці пропонували на 22% менше порівняно з попереднім кварталом. При цьому охоронцям готові платити на чверть менше, аніж барменам. У перших місячний оклад може становити 5800 грн, у барменів – 7100 грн. Працівникам транспортної сфери в Київській області пропонують 17 тис. грн за місяць, середній рівень зарплат у логістиці – 11 200 грн. Найбільшу середню зарплату по Україні пропонують будівельникам – 12 300 грн, а в Закарпатській області їхній заробіток сягає 20 тис. грн. Загалом у ІІІ кварталі роботодавці розмістили 68 тис. вакансій на платформі OLX Робота. Найбільший попит залишається на представників торгової сфери – 27% від усіх пропозицій. На другому місці за популярністю фахівці з логістики – 17%. У барно-ресторанній та будівельній індустріях роботодавцям потрібні по 14% фахівців. Найскладніше влаштуватися агроспеціалістам, їх шукають найменше.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6676 / 4.18MB / SQL:{query_count}