Гібридна війна: у наступ йде Татарстан

Україна програє у нафтовій суперечці з державою-агресором

Верховний суд Російської Федерації (РФ) відхилив касаційну скаргу України на рішення про стягнення 112 млн USD плюс відсотки на користь російської компанії “Татнєфть” через втрату частки у Публічному акціонерному товаристві (ПАТ) “Укртатнафта”. Як повідомило агентство Інтерфакс, Міністерство юстиції України в оскарженні вказувало на порушення норм матеріального та процесуального права арбітражним судом Ставропольського краю РФ (від березня цього року) і арбітражного суду Північно-Кавказького округу РФ (від червня цього року). Верховний суд РФ дійшов висновку, що підстав для перегляду вищезазначених рішень немає.
Здавалося б, чого нам перейматися рішенням суду держави-агресора? Вони там у Москві які завгодно бздури можуть вигадати. Але насправді справа “Укртатнафти” не така вже й проста. По-перше, Україна зазнала юридичної поразки не тільки в судах РФ, але й в міжнародних арбітражах (а це вже серйозно). По-друге, гроші доведеться віддавати з державного бюджету, хоча фактично фінансові претензії росіян мав би задовольнити з власної кишені такий собі Ігор Коломойський.
Із шести українських нафтопереробних заводів (НПЗ) реально працює тільки підприємство в Кременчуці (Полтавська обл.). Власником полтавського заводу є ПАТ “Укртатнафта” (43,05% акцій належить НАК “Нафтогаз України”, 56% контролюють структури групи “Приват” Коломойського і бізнесмена Олександра Ярославського, менше 1% – дрібні акціонери).
Свого часу група “Приват” в особі компанії “Корсан” володіла лише 1,2% акції “Укртатнафти”. А реальний вплив на підприємство мала російська компанія “Татнєфть”, яка сукупно контролювала 55,7% акцій підприємства. Але 2007-го в результаті, скажімо так, достатньо суперечливих рішень українських судів частка акціонерів із РФ виявилася розмитою, а новими головними акціонерами стали структури Коломойського і Ярославського.
Росіяни звернулися до міжнародного суду, і у 2014 році Міжнародний комерційний арбітраж у Парижі зобов’язав Україну виплатити компанії з РФ 112 млн USD. У липні 2018-го Україна програла апеляційний розгляд цієї справи. На початку 2016 року до позову “Татнєфті” додався ще один від міністерства земельних ресурсів і майнових відносин республіки Татарстан (один із суб’єктів РФ), яке є одним із співзасновників російської компанії і раніше було власником 28% акцій “Укртатнафти”. Зараз триває так званий період примусу до реалізації судового рішення Міжнародного арбітражу в Парижі. “Татнєфть” подала відповідні позови у низку національних судів різних країн, зокрема у Великій Британії та США.
Насправді це може перетворитися на серйозну проблему для України. Поганих варіантів два. Перший: державний бюджет віддасть російському агресору 112 млн USD (плюс відсотки) за сумнівні оборудки Ігоря Коломойського 10-річної давності. Другий: РФ таки дочекається “примусу до реалізації судового рішення”. Нагадаємо, що в липні цього року в Україну вперше прибула партія нафти зі США – до Одеського морського порту прибув танкер Wisdom Venture під прапором Гонконгу, який доправив 75 тис. т нафти сорту Bakken. За даними Business Information Network, партію американської нафти закупила “Укртатнафта” для переробки на потужностях Кременчуцького НПЗ. Тоді ж анонсувалися й наступні поставки.
Не виключена ситуація, що котрийсь із танкерів з американською нафтою можуть заарештувати, зокрема, і в порту США (за рішенням національного суду цієї країни) на вимогу компанії з Татарстану. Точніше сказати, під арештом опиниться не саме судно, яке, вочевидь, матиме на щоглі прапор якоїсь нейтральної країни, а його вантаж. Оскільки контракти на купівлю великих партій нафти, зазвичай, передбачають передоплату, фірма із США навіть не протестуватиме, адже де-юре власником нафти вже буде українська “Укртатнафта”.
Комусь такий варіант може видатися малоймовірним, але зважаючи на гібридну війну, яку РФ ось уже шостий рік веде проти України, Москва навряд чи проґавить нагоду накапостити Києву ще й у такий спосіб.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл азербайджанській компанії Bakcell купити другого за величиною мобільного оператора в Україні – “Vodafone Україна”. “АМКУ надав дозвіл ТОВ Bakcell (м. Баку, Азербайджан) на опосередковане придбання акцій компанії Preludium BV (Амстердам, Нідерланди), що забезпечують перевищення 50% голосів у вищому органі управління компанії”, – повідомляє пресслужба АМКУ.
Bakcell є провідним оператором мобільного зв’язку та провайдером мобільного інтернету в Азербайджані. Компанія була заснована у 1994 році як спільне підприємство уряду країни і приватної ізраїльської компанії GTIB. Наразі у відкритих джерелах немає інформації щодо основного власника Bakcell. Мережа азербайджанської компанії складається з-понад 7,5 тис. базових станцій і охоплює 93% території (за винятком окупованих територій, тобто Нагірного Карабаху) і 99% населення Азербайджану. Bakcell обслуговує понад 3 млн осіб.
“Vodafonе Україна” обслуговує понад 19,7 млн абонентів. Чистий прибуток компанії у 2018 році становив 1,8 млрд грн, дохід – 12,8 млрд грн. Компанія входить до групи МТС (через дві проміжні юридичні особи –Allegretto Holding S.a.r.l. (Люксембург) і Preludium B.V. (Нідерланди), у якій мажоритарним акціонером є російський бізнесмен Володимир Євтушенков. Бізнес МТС в Україні керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій нещодавно оцінював в 1,2-1,3 млрд USD.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7211 / 4.12MB / SQL:{query_count}