Позичаєш чужі, а віддаєш завжди свої

У 2019 році Україна повинна віддати на погашення боргів 40% доходів бюджету

Міністерство фінансів України у своєму макроекономічному огляді та прогнозі за січень 2019 року оцінює загальний обсяг платежів щодо державного боргу в 2019-ому в 417 млрд грн або 14,2 млрд USD. Зокрема, у 2019 році необхідно погасити 150,5 млрд грн внутрішнього і 121,8 млрд грн зовнішнього боргу, платежі з обслуговування внутрішнього боргу становитимуть 88,7 млрд грн, зовнішнього – 56,4 млрд грн. Це становить майже 40% дохідної частини державного бюджету країни.
Водночас у Мінфіні наголосили, що державний і гарантований державою борг України в січні-листопаді 2018 року знизився на 2% у доларовому еквіваленті (до 74,76 млрд USD) і на 0,9% у гривневому (до 2,122 трлн грн). “Борг – найбільший виклик нашого державного бюджету на 2019 рік. 417 млрд грн – безпрецедентна цифра, яку нам з вами доведеться витратити на погашення та обслуговування боргу. В 2019-ому ми повертаємося до пікових навантажень з обслуговування боргу, і вони повністю забезпечені у нашому бюджеті”, – заявляла свого часу міністр фінансів Оксана Маркарова.

Золотовалютний рекорд

Про те, що власне 2019-й буде піковим за сумами боргових виплат було відомо вже давно. Потрібно віддати належне Кабінету Міністрів України (КМУ) – уряд готувався до найгірших сценаріїв. У серпні минулого року КМУ ухвалив трирічну стратегію управління держборгом, яка передбачає зниження його до кінця 2020-го до рівня не вище 49% валового внутрішнього продукту (ВВП). Зазначимо, що частка зовнішнього держборгу від ВВП знизилася із 80% у 2014 році до 60% у 2018-ому.
Також уряд Володимира Гройсмана зважився на вкрай непопулярний крок, ухваливши в жовтні 2018-го рішення про підвищення ціни на газ для населення на 23,5% (із 6 958 грн за 1 тис. куб. м до 8 550 грн). Завдяки цьому після понад півторарічної перерви Міжнародний валютний фонд (МВФ) схвалив надання Україні траншу в 1,4 млрд USD за новою програмою співпраці – stand-by. Якщо Україна виконуватиме умови меморандуму з МВФ, то після 15 травня, а потім після 15 листопада зможе отримати ще по 1,3 млрд USD.
Та навіть перший транш дозволив збільшити золотовалютні резерви України до рекордного за останні шість років рівня – 20,7 млрд USD. Тим паче, що відновлення співпраці з МВФ розблокувало для України отримання фінансової допомоги з інших джерел. Зокрема, крім кредиту МВФ, який був спрямований виключно на поповнення золотовалютних резервів, Україна наприкінці минулого року отримала також кредитні кошти від Європейського Союзу та Світового банку – загалом близько 1,4 млрд USD. Показника в 20 млрд USD Україні не вдавалося досягти із 2013-го, коли на рахунках наприкінці року залишалося 20,4 млрд USD. Сума міжнародних резервів, більша нинішньої, востаннє була накопичена 2012 року – 24 млрд USD.
Хоча, потрібно визнати, що Володимир Гройсман, традиційно для більшості українських прем’єрів, усі біди пов’язує з недолугою політикою “папєрєдніків”: “Сьогодні основним із тягарів для України є державний борг, який був утворений з 2005 по 2013 роки в обсязі приблизно 50 мільярдів доларів”. За його словами, в 2005-ому держборг становив 12,5 млрд USD, а в 2013 році зріс до 60 млрд USD – до катастрофічної суми для українського бюджету. “Ми лише на обслуговування за відсотками витрачаємо 130 мільярдів гривень щорічно”, – підкреслював у серпні 2017-го глава уряду.

Палиця на два кінці

Тож структура держборгу України наступна. Зовнішні позики складають приблизно 60%. Частина відноситься до гарантованого державного боргу, решта – це єврооблігації, позики у міжнародних корпорацій, інші види заборгованості. Причому не все із заявленої суми валютних позик покладається на уряд. Борг Національного банку України (НБУ) перед МВФ становить приблизно 7 млрд USD. При поверненні цієї частини боргу державний бюджет не постраждає, адже кошти на її погашення будуть вилучатися із золотовалютного резерву НБУ. Однак не варто забувати і про те, що зниження цього резерву також впливає на стабільність економічної ситуації в країні.
Решта суми (близько 40%) – це внутрішній борг. Приблизно половина його належить НБУ, який раніше здійснював фінансування державних програм. Ще 36% внутрішніх боргів узято в державних банків, а 8% – у комерційних організацій, юридичних осіб і нерезидентів. Як свідчить досвід, внутрішній борг Мінфіну зазвичай легко рефінансувати через випуск нових облігацій внутрішньої держпозики, на які завжди достатній попит, зокрема з боку українських банків.
Натомість рефінансувати зовнішній борг складніше. Адже попит на облігації на зовнішньому ринку не такий великий, а ризики України, проти якої РФ веде неоголошену війну, для інвесторів значні. Тому Києву набагато складніше виходити з єврооблігаціями на зовнішні ринки. Проте від цього нікуди подітися, вважають аналітики.
“У першому кварталі 2019 року будуть переважно виплати за внутрішнім боргом. Але в травні потрібно буде платити за облігаціями, які ми розміщували під гарантію США (на суму 1 млрд USD). Тому впродовж перших чотирьох місяців 2019 року Україні дуже важливо буде знову вийти на зовнішній ринок запозичень. Важливо знайти “вікно” і розмістити нові єврооблігації хоча б на 1-1,5 мільярда доларів”, – пояснив інтернет-виданню delo.ua Тарас Котович, старший фінансовий аналітик інвесткомпанії ICU.
Однак при цьому не варто забувати про народну мудрість щодо палиці на два кінці. З одного боку, нові зовнішні запозичення дозволяють Україні підтримувати економічну стабільність в країні, зміцнювати гривню і скорочувати інфляцію. А з іншого боку, кожен новий кредит – це збільшення суми боргових зобов’язань і майбутніх виплат.
До речі, їхня сума може зрости ще й з іншої причини. Так само, як і виплати-2019 у гривневому еквіваленті. У макроекономічному огляді Мінфіну за січень 2019 року зазначено, що офіційний прогноз передбачає середній курс гривні до USD в 2019 році за базовим сценарієм на рівні 28,2 грн/USD. Однак, якщо в якийсь період національна валюта обвалиться (нехай і ненадовго), всі попередні гривневі (не доларові) розрахунки полетять шкереберть.
Так, в квітні 2018 року, коли продовження співпраці з МВФ було ще під великим питанням, Мінфін повідомляв, що 2018-го для погашення і обслуговування держборгу Україна повинна заплатити 327,7 млрд грн (12,1 млрд USD, якщо рахувати за курсом 27 грн/USD). До 1 грудня загальна сума виплат зросла до 351,2 млрд грн (за курсом 28 грн/USD).

P.S. Тим часом на українських інтернет-ресурсах з’являються різноманітні химерні публікації на тему держборгу-2019. Так, видання “Сьогодні” стверджує, що “у перерахунку на населення України – оскільки виплати здійснюються з грошей, зібраних у вигляді податків до держбюджету, – виходить, що кожен громадянин України 2019 року повинен буде віддати близько 8548 грн, або 305 USD, щоб країна могла повністю розрахуватися за боргами”. Звідкіля взялися саме такі цифри – абсолютно незрозуміло. Перший і наразі єдиний Всеукраїнський перепис населення відбувся в грудні 2001 року (тоді в країні мешкало 48 млн 457 тис. осіб). Якими є нинішні показники (після анексії Криму та початку збройної агресії на Донбасі) достеменно не знає ніхто. Тож формула “8548 грн, або 305 USD на одного українця” виглядає, м’яко кажучи, висмоктаною з пальця.

“Промінвестбанк”, який належить російській держкорпорації “Внешекономбанк”, відсудив у кондитерської фабрики АВК завод у Дніпрі за борги за договором про відкриття кредитної лінії в 1,37 млрд грн. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на постанову Господарського суду Донецької області. Суд наклав стягнення на нерухомість, де розташовані виробничі цехи фабрики АВК, а також основні засоби і транспорт. Зазначене майно в рамках процедури виконавчого провадження продадуть на публічних торгах, йдеться в рішенні суду. “Борг АВК перед кредиторами становить 160 мільйонів доларів. Але ніхто не буде віддавати борги – бізнес зруйнований”, – заявив один з бенефіціарів АВК. Компанії належать три заводи – в Дніпрі, Луганську та Донецьку (контроль над двома останніми компанія втратила). Загальна кількість співробітників – 3,5 тис. осіб. До 2014 року 70% доходів АВК припадало на російський ринок, на ньому група займала 6% ринку шоколадної продукції. Після введення РФ ембарго в тому ж році цей ринок був повністю втрачений.

Українці за результатами деклараційної кампанії 2018 року задекларували 73,1 млрд грн отриманих доходів за 2017 рік, що на 16% більше показника попереднього року. Як повідомила прес-служба Державної фіскальної служби (ДФС), в минулому році громадяни подали понад 622 тис. декларацій, що майже відповідає рівню 2017-го, коли було подано 636 тис. декларацій. 
За даними ДФС, структура задекларованих доходів виглядає наступним чином: доходи, що не підлягають оподаткуванню – 13,5 млрд грн; інші доходи – 13,2 млрд; іноземні доходи – 8,4 млрд; доходи від спадкування (отримання в подарунок) майна – 7,4 млрд; доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого і нерухомого майна – 6,1 млрд. 
Також у ДФС відзначили, що кількість платників податків, які задекларували прибуток від операцій з інвестиційними активами, зросла на 20%, а кількість тих, хто отримував доходи від продажу об’єктів рухомого і нерухомого майна – на 23%.
27.01.2019 21:12
Artem

без нормальных денег ничего не получится. Я вот с такими успехами все чаще задумываюсь о переезде на заработки в европейскую страну, во взять ту же Польшу и посмотреть сколько там люди получают, допустим на вакансии экскаваторщика https://www.eurabota.ua/poland/q-экскаваторщик и сравните теперь с нашими зарплатами на той же должности в той же сфере. Думаю, что все предельно очевидно. Уровень зарплат в нашей стране просто ужасно низкий и чтобы прокормить нормально семью, нужно ехать на заработки


Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9867 / 4.56MB / SQL:{query_count}