Полювання на “конверти”

Держава оголосила війну тіньовій зайнятості та “сірим” зарплатам

Із 5 жовтня в Україні розпочнуться “комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення”. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) від 5 вересня 2018 року, представники Державної служби з питань праці, Державної фіскальної служби (ДФС), Пенсійного фонду (ПФ), Нацполіції та інших органів державної влади України розпочнуть масовані перевірки бізнесу.
На порушників чекатимуть чималі штрафи. Так, офіційно непрацевлаштований працівник може обійтися підприємству в 30 мінімальних зарплат (111 690 грн), а недопущення інспекторів до перевірки обійдеться вже у 100 мінімалок (372 300 грн). У ДФС повідомили, що до кінця року планують провести понад 2,8 тис. перевірок. У середині серпня у відомстві повідомляли, що з початку року порушення при виплаті заробітної плати та інших доходів були встановлені на 47% перевірених під­приємств.

Кожен третій працює в “тіні”

Згідно з підрахунками ПФ, його збитки від “тіньової” зайнятості минулого року склали 30 млрд грн, а частка нелегально працевлаштованих у країні сягала 23,1%. За даними ж Державної служби статистики (Держстат), без оформлення трудових відносин працює майже кожен третій працівник або близько 3,7 млн осіб. Найпроблемнішою є сфера сільського господарства, в якій у “тіні” працює близько 43% робітників. Для порівняння, у торгівлі та будівництві, що посідають друге та третє місця, цей показник складає близько 20% та 16% відповідно.
Інший бік медалі – зарплати в “конвертах”, коли людина працевлаштована офіційно, але одну частину доходу (як правило, в розмірі мінімалки – 3723 грн) отримує цілком легально з усіма законними виплатами до бюджету, а другу – без сплати жодних соціально-податкових відрахувань. За даними Міністерства соціальної політики, майже 60% українських підприємств платять своїм працівникам зарплати в “конвертах”.
Масштабність проблеми підтверджує й виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко. Вона зазначила, що проблема полягає не лише у недоотриманих державою коштах, але й у тому, що така ситуація підриває основи прозорої та цивілізованої конкуренції у бізнес-середовищі. “Зараз бізнес фактично розділений на два табори щодо цієї проблеми – дехто вважає необхідним платити усі податки, а дехто вважає їх несправедливими, а роботу через “сіру” схему – способом зберегти бізнес”, – розповіла пані Дерев’янко Німецькій хвилі.

Задоволені всі

Економіст Андрій Новак зазначає, що зарплати в “конвертах” – дуже поширене явище. “Практично на кожному підприємстві, незалежно від його розміру, є працівники, які отримують гроші в “конвертах”. Але потрібно розуміти: пішов бізнес в “тінь” не від хорошого життя”, – розповів експерт інтернет-ресурсу vesti-ukr.com. На його думку, далеко не останню роль в цьому питанні відіграє розмір оподаткування. Наприклад, з кожної зарплати необхідно заплатити 41,5% податків: 22% – єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який йде в ПФ, 18% – до державного бюджету і 1,5% – це військовий збір. Загалом виходить, що для того, аби виплатити працівникові на руки “чистими” 10 тис. грн, роботодавець має витягти з кишені понад 15 тисяч, щоб заплатити і зарплату, і всі необхідні податки.
Не надто поспішають “світити” всі доходи й самі працівники, адже для них “конверти” також вигідні. Як розповів Німецькій хвилі голова Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич – одна з головних проблем “тіньової” зайнятості полягає в тому, що в ній іноді більш зацікавленими є працівники, а не бізнесмени. Адже на українських підприємствах поширена практика, коли із виведенням зарплати з “тіні” й початком сплати усіх податків роботодавці на відповідну суму зменшують зарплати. Не надто переймаються українці й пенсійними внесками. “Багато хто керується логікою, що до пенсії не доживе, тому краще отримати більше зараз”, – каже пан Доротич. Часто працівники самі просять не оформляти їх офіційно або платити “конвертами”, щоб отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. 

За гроші в “конверті” – кримінальна справа

Проте всі плюси швидко змінюються на мінуси в разі виникнення якихось спірних ситуацій із роботодавцем. “Цілковита безправність людини відчувається, якщо доходить до конфліктів, які завершуються судовими розглядами. Довести факт “сірих” зарплат у “конвертах” складно, а “чорних”, тобто без офіційного працевлаштування – майже неможливо. Найбільш програшні суперечки – коли конфлікт працівника з роботодавцем виникає після розірвання трудових правовідносин. Поки людина отримує зарплату регулярно, а її розмір відповідає обумовленому, вона не замислюється над тим, а чи треба буде коли-небудь доводити, що частину суми отримував неофіційно”, – пише інтернет-ресурс intermarium.com.ua.
Як розповів сайту vesti-ukr.com юрист Ростислав Кравець, виявити деякі порушення практично неможливо. Наприклад, якщо взяти ситуацію, коли людина отримує мінімалку офіційно, а додатково – в “конверті”, то таке порушення можна виявити тільки за заявою самого співробітника. За такої умови, за словами юриста, співробітнику, який пропрацював в такому режимі якийсь час і згодом подав скаргу, може світити навіть кримінальна справа. “Питання відповідальності роботодавця може бути тільки в разі, якщо працівник не був оформлений офіційно. В іншому випадку, якщо він був оформлений і отримував додатково гроші в “конверті” – відповідальність лежить на співробітникові. Тому, якщо раптом у когось прокинеться совість, і він заявить до контролюючих органів про те, що отримував гроші на руки, – в нього є всі шанси нарватися навіть на кримінальну справу, тому що ці гроші повинні були бути задекларованими і з них повинні були бути сплачені податки”, – пояснює пан Кравець.

“Потрібен не лише батіг, але й пряник”

Втім, на думку старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” Володимира Дубровського, мотивація уряду полягає зовсім не у піклуванні про захист працівників та чесності конкуренції між підприємцями. Він впевнений – Кабінет Міністрів України (КМУ) припустився помилки, заклавши нереалістичні плани наповнення ПФ. “В той час, як гроші до бюджету збираються більш-менш за планом, план зборів до ПФ не виконується, тому в уряді вирішили увімкнути процес на повну”, – зазначив експерт “Німецькій хвилі”.
Однак опитані виданням експерти сумніваються, що масовані перевірки здатні вивести з “тіні” зайнятість та доходи населення. Так, голова секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський наполягає на тому, що ухилення від сплати податків пояснюється не лише недобросовісністю підприємців, але й суто економічними причинами – передусім фіскальною політикою держави. “Це правила гри, які не можна змінити лише адміністративним шляхом. Потрібен не лише батіг, але й пряник”, – зазначає пан Забловський, додаючи, що таким пряником могли б стати зниження та спрощення частини податків на фонд заробітної плати.
На неефективній податковій системі наголошує і експерт з податкової реформи Реанімаційного пакету реформ (РПР) В’ячеслав Черкашин. За його словами, навіть після зниження майже вдвічі ЄСВ (із 36% до 22%) наприкінці 2015 року податкове навантаження на працю в Україні продовжує залишатися надмірним, складаючи 41,5% від розміру заробітної платні. Водночас середній показник серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) не перевищує 30%. Експерт зазначає: на короткий проміжок часу анонсовані урядом заходи допоможуть поповнити бюджет за допомогою штрафів. “Але в довгостроковій перспективі на нас очікує банкрутство сотень підприємців і дрібних бізнесів, а також втеча тисяч громадян в неформальну економіку чи їх трудова міграція”, – попереджає пан Черкашин.

З початку року на утримання чотирьох судів, які мали бути ліквідовані після запуску нового Верховного Суду наприкінці 2017-го, витратили майже 109 млн грн, в основному – на зарплати. Про це йдеться у сюжеті програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.
Згідно з відповіддю Держказначейства на запит програми, з початку цього року до 17 серпня Верховний Суд України використав майже 41 млн грн, Вищий адмінсуд – більше 27 млн грн, Вищий господарський – близько 24 млн грн, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ – 16 млн грн.
Понад 84% цих коштів пішли на зарплати суддям і працівникам апарату. Зокрема, фонд оплати праці (суддів і апарату) станом на 24 липня цього року для Верховного Суду України становив понад 36 млн грн, Вищого адмінсуду – майже 23 млн грн, Вищого господарського – близько 20 млн грн, Вищого спеціалізованого з розгляду цивільних і кримінальних справ – більше 13 млн грн. Журналісти з’ясували, що судді, які не чинять правосуддя, продовжують отримувати суддівську зарплату, але без різних доплат. Щомісячний оклад судді становить 20 тис. грн, у суддів неробочого Верховного Суду України – майже 23 тис. грн.

У проекті державного бюджету на 2019 рік, який уряд вніс на розгляд Верховної Ради, передбачене зростання з 1 січня 2019 року мінімальної заробітної плати із нинішніх 3723 грн до 4170 грн. Разом з тим у Федерації профспілок України (ФПУ) стверджують, що урядовці знову пропонують встановити мінімальну зарплату меншу від очікуваного фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначається, що запропоновані розміри прожиткового мінімуму більш ніж вдвічі нижчі за фактичні його розміри. “Враховуючи, що базовий тарифний розряд у бюджетній сфері ґрунтується на розмірі прожиткового мінімуму, тим самим знижується рівень заробітної плати майже 4 млн працівників бюджетної сфери”, – заявили у ФПУ. За розрахунками профспілок, мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2019 року мала б становити не менше 7,7 тис. грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – близько 5,2 тис. грн.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9104 / 4.45MB / SQL:{query_count}