Чи станемо заможнішими?

Депутати затвердили зростання мінімальних зарплат і страхових виплат із січня 2017-го. Експерти попереджають про можливі ризики

Парламентарі на пленарному засіданні цього тижня схвалили суміжний проекту Держбюджету-2017 законопроект, який передбачає підвищення мінімальних заробітних плат і страхових виплат. Документ підтримали 227 народних обранців. Таким чином передбачається, що вже з січня наступного року мінімальна зарплатня в Україні становитиме 3,2 тисячі гривень. Для цього передбачено близько 28,3 мільярда гривень додаткових видатків, інформує УНІАН. До слова, з 1 грудня соціальні стандарти в Україні зросли на 10%: прожитковий мінімум – до 1544 гривень, мінімальна зарплата – до 1600 гривень, мінімальна пенсія за віком – до 1247 гривень.

Нові зарплати з нового року

“Наше завдання – підняти заробітну плату, знизити дефіцит Пенсійного фонду, щоб мати підстави для збільшення мінімальної пенсії. Виплати пенсіонерам упродовж наступного року становитимуть щонайменше 1400 гривень. Від села до великого міста ніхто в нашій країні не буде отримувати менше 3200 гривень зарплати. Рішення про підвищення мінімальної зарплатні абсолютно чесне і реальне. Воно призведе до того, що кожен українець, який працює, отримає заробітну плату на рівні затвердженого споживчого кошика. Це перший крок боротьби з бідністю”, – зазначив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Зі слів очільника уряду, такі дії приведуть до покращення економічної ситуації в Україні, стимулювання купівельної спроможності в реальному секторі економіки і створення додаткових робочих місць. Проте, попри заяви чиновників, українці отримуватимуть значно менше заявленого розміру нової “мінімалки”. Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко в ефірі Громадського наголосив: після збільшення мінімальної зарплатні до 3200 гривень, близько 700 гривень піде на сплату податків, відповідно після відрахувань “чистими” вийде 2,5 тисячі гривень.
Основна мета прийняття законопроекту — вдосконалення законодавства у сфері підвищення мінімальної заробітної плати та страхових виплат, легалізація відносин у сфері зайнятості та оплати праці шляхом делегування органам місцевого самоврядування повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладання штрафів за його порушення, зазначено в пояснювальній записці до документа.
Міністр соціальної політики Андрій Рева повідомив: законопроект не містить жодної додаткової норми, яка б передбачала обмеження соціальних виплат і програм порівняно з рішеннями, прийнятими Верховною Радою в 2014-2015 роках. Із його слів, документ передбачає впровадження європейських підходів до визначення “мінімалки”, а також скасування прив’язки посадових окладів високопосадовців до мінімальної зарплатні і використання показника мінімальної зарплати для розрахунку штрафів, вартості адміністративних послуг, податків і зборів, пише УНІАН. Відповідно до змін, мінімальну тарифну ставку в бюджетній сфері встановлюватиме Кабмін, у небюджетній — підприємства в колективних договорах. При цьому, за інформацією Андрія Реви, мінімальний посадовий оклад не може бути нижчим прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Що приховують нові соціальні стандарти?

Однак не всі поділяють оптимізм українських можновладців. Соціальний експерт Андрій Павловський у своєму блозі на сайті “Кореспондента” називає схвалений законопроект відверто антисоціальним, адже, на його переконання, запропоновані урядом зміни порушують положення Конституції України в частині суттєвого звуження та навіть скасування передбачених українцям соціальних і державних гарантій. Зі слів Павловського, продовжується практика зменшення розміру пенсій працюючим пенсіонерам на 15% та зберігається максимальний розмір пенсій на рівні 10740 гривень.
Запропоноване нове визначення мінімальної зар­платні не містить чинної сьогодні умови, що мінімальна заробітна плата – це плата за просту, некваліфіковану працю. Відповідно знижується рівень державних гарантій у сфері оплати праці. Крім цього, розмір мінімальної зарплати не прив’язують до прожиткового мінімуму. Змінюється також структура “мінімалки”. У запропонованій редакції до мінімальної зарплатні включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, що в результаті може призвести до зрівнялівки у встановленні розмірів заробітної плати, зазначає Андрій Павловський.
Варто зауважити, що три роки тому мінімальна зар­платня в Україні становила 1213 гривень при курсі 8,2 національної валюти за долар – загалом 148 доларів. Відповідно 3200, до яких запланували підвищити мінімальну заробітну плату з початку 2017-го, при теперішньому курсі перетворюються на близько 124 долари, тобто в доларовому еквіваленті навіть менше, ніж було раніше. За рівнем життя наша держава одна з найбідніших у світі. Це підтверджують дані найновіших соціологічних досліджень – 80% українців живуть за межею бідності.
При теперішній мінімальній зарплатні працюючий українець може дозволити собі витрачати щонайбільше півсотні гривень (2 долари) на добу. Подібні витрати – рівень життя найбідніших країн світу – Ліберії, Конго, Зімбабве. Для європейських країн норма – 425 гривень (17 доларів) на день, у регіоні Центральної та Східної Європи, до якого належить Україна – 125 гривень (5 доларів), зазначає у блозі на Економічній правді експерт Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Федоренко.
Неприємні новини в цьому контексті і для студентів. Законопроект пропонує кардинально змінити порядок забезпечення та виплати стипендій. Зокрема, гарантії на їх отримання пропонується замінити правом на отримання академічної та соціальної стипендії. Критерії для її призначення встановлюються Кабміном у ручному режимі. Вилучається також норма щодо обов’язкового забезпечення стипендіями не менш аніж 75% студентів, які навчаються за кошти державного бюджету.
Позбавляються права на одночасне отримання соціальної стипендії і державної допомоги/пенсії студенти з інвалідністю. Скасовується гарантоване державою право на підвищену стипендію студентам із числа дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та постраждалих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. До того ж, Андрій Павловський зазначає: Міністерству фінансів надається право отримувати персональні дані при здійсненні моніторингу соціальних виплат, що грубо порушує конституційне право громадян на захист власних персональних даних і невтручання в особисте життя.

Ризики зростання “мінімалки”

“Це не стільки політичне, як економічне рішення – лише початок реформування системи заробітної плати. В такий спосіб має відбутися детінізація економіки, що сприятиме змінам зарплати в багатьох сферах, адже зростуть ставки працівників державних установ. Із цього випливає, що збільшиться і єдиний соціальний внесок тобто надходження у Пенсійний фонд. Підвищувати зарплату і страхові виплати потрібно було одночасно з підвищенням тарифів на комунальні послуги. Зараз головне прорахувати підвищення так, щоб при цьому не було ризиків, наприклад, інфляції”, – зазначив у коментарі Укрінформ політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.
Зі слів голови Комітету економістів України Андрія Новака, підвищити “мінімалку” можна трьома шляхами: штучною девальвацією гривні, що спровокує інфляційний колапс; скороченням кількості працівників бюджетної сфери або ж за рахунок збільшення державного боргу як внутрішнього, так і зовнішнього, пише Укрінформ.
Володимир Гройсман запевняє: зростання зар­плати здійснюватиметься завдяки виведенню з тіні вітчизняної економіки. В такому випадку логічніше було б приймати рішення про різке підвищення мінімальної зарплатні після економічного зростання, коли б у бюджеті на це з’явилися реальні гроші.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7519 / 4.42MB / SQL:{query_count}